Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №560/3220/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 29 червня 2026 р.

Справа: №560/3220/26

Суддя: Мацький Є.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/3220/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В.

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

30 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу не в повному обсязі виплачена додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

3.1. Визнано протиправними відмови військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, викладені у листах від 11.12.2025 та від 16.02.2026, щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової грошової винагороди, передбаченої підпунктом 4 пункту 2 Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 вересня 2023 року № 726.

3.2. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань за період з квітня 2024 року по грудень 2025 року, передбачену підпунктом 4 пункту 2 Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 вересня 2023 року № 726.

3.3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

5. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що в матеріалах справи відсутні відповідні рапорти про участь позивача у виконанні бойових (спеціальних) завдань, визначених підпунктом 4 пункту 2 Особливостей виплати додаткової винагороди № 726, а також відсутні бойові накази (бойові розпорядження).

6. На думку відповідача наявні у справі витяги з журналу бойових дій вказують на те, що позивач міг брати учать у перелічених бойових діях та заходах, але саме рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу підтверджує участь кожного військовослужбовця в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, у тому числі визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей.

ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

7. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач звернувся до відповідача із рапортом, де просив нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду в розмірі 70000 гривень за період з квітня 2024 року по грудень 2025 року за кожні 30 днів залучення до виконання бойових (спеціальних) завдань.

8. Листом від 11.12.2025 відповідач повідомив позивача про те, що рапорти про залучення його до виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань, у складі підрозділу до ротного опорного пункту включно за вказаний у рапорті період з 01.04.2024 та протягом 2025 року (за винятком періодів, за які здійснено виплату вказаної одноразової грошової винагороди) до штабу НОМЕР_2 прикордонного загону від командира підрозділу не надходили, тому підстави для виплати одноразової винагороди в розмірі 70000 гривень відсутні.

9. В подальшому на звернення позивача, відповідач надав копії наступних документів: ряд витягів з журналу бойових дій 1 відділу прикордонної служби від 06.03.2024, від 10.01.2025, від 05.04.2025, від 17.06.2025, від 03.07.2025; відомості обліку днів виконання бойових (спеціальних) завдань для встановлення одноразової винагороди за 2024 - 2025 роки.

10. Крім того, згідно із вказаними відомостями обліку днів виконання бойових (спеціальних) завдань для встановлення одноразової винагороди, залишкова кількість днів, за які не виплачено одноразову винагороду складає 129 днів у 2024 році та 86 днів у 2025 році.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Відповідно до пункту 1-1 Постанови №168 установлено, що на період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

13. 05.09.2023 набув чинності наказ Міністерства внутрішніх справ України від 01 вересня 2023 року № 726, яким затверджені Особливості виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (надалі - Наказ №726).

14. Пункт 2 Наказу №726 доповнено підпунктом 4 згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.05.2024 р. №353, який застосовується з 01.04.2024.

15. Відповідно до пп.4 п.2 Наказу №726 одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень військовослужбовцям у разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

16. У пункті 8 Наказу №726 зазначено, що документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, є: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них; рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, у тому числі визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі військовослужбовця в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, періодів (кількості днів) участі в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

17. Пунктом 9 Наказу №726 передбачено, що облік військовослужбовців, які виконують бойові (спеціальні) завдання, визначені підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, здійснюється з урахуванням кількості сумарно обчислених днів виконання таких завдань. Результати такого обліку вносяться до відомості обліку днів виконання бойових (спеціальних) завдань для встановлення одноразової винагороди військовослужбовцям за формою, наведеною в додатку 1 до цих Особливостей.

18. Також згідно з п. 11 Наказу №726 установлено, що виплата винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей, військовослужбовцям здійснюється на підставі наказів відповідно Голови Державної прикордонної служби України, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, загонів морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби (навчання), а їх начальникам (командирам) - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня.

19. Накази про виплату винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей, видаються щомісяця до 8 числа.

20. У разі надходження всіх необхідних документів, визначених пунктом 8 цих Особливостей, після 5 числа поточного місяця видання наказу про виплату додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється протягом 30 календарних днів з дня надходження документів.

21. Пунктом 12 Наказу №726 визначено, що райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

22. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

23. Згідно з п.1-1 Постанови №168 передбачено, що військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора.

24. При цьому, механізм виплати вказаної додаткової одноразової винагороди, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та відповідних заходів, у межах спірних правовідносин, урегульовано Особливостями виплати додаткової винагороди № 726.

25. Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування положень наказу Адміністрації ДПС №164-АГ у правовідносинах стосовно права військовослужбовця Держприкордонслужби на отримання збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови КМУ № 168, у таких правовідносинах, яку надалі підтримано Верховним Судом і у інших справах за подібних обставин, зокрема у постановах від 05.12.2024 у справі № 120/4135/23, від 20.05.2025 у справі №120/19283/23, від 06.11.2025 у справі №120/11498/23, від 09.10.2025 у справі №120/16619/23 та інші.

26. У зазначених справах Верховний Суд висновував таке: аналіз наведених норм законодавства свідчить, що у переліку завдань, які визначають "безпосередню участь військовослужбовця Держприкордонслужби України у бойових діях або заходах", відсутня чітка прив`язка до меж, бойових (спеціальних) завдань та операцій здійснення самих бойових дій та заходів. Отже, цей перелік охоплює широкий спектр військових дій, які можуть виконуватися військовослужбовцями як у районах ведення бойових дій, так і поза їхніми межами. Це означає, що виконання військовослужбовцем різноманітних військових завдань як у районах ведення бойових дій, так і поза їхніми межами може вважатися підставою для визнання його участі у бойових діях або заходах.

27. Водночас, Верховний Суд указав, що підставою для виплати додаткової винагороди згідно з наказом Адміністрації ДПС № 164-АГ є наказ командира, який видається, у разі, якщо особи беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби). Процедура підтвердження участі у бойових діях (пункт 3 Наказу № 164-АГ) здійснюється шляхом видачі довідки (додаток № 1) на підставі одного з визначених документів: бойового наказу (розпорядження); журналу бойових дій; рапорту начальника, без вимоги надання додаткових документів або сукупності інформації. Начальники органів Держприкордонслужби зобов`язані щомісячно повідомляти органи, де проходять службу відряджені військовослужбовці, про їх участь у бойових діях (додаток № 2).

28. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд констатував, що, ураховуючи положення наказу Адміністрації ДПС № 164-АГ, який дозволяє підтвердження участі у бойових діях або заходах на підставі одного з визначених документів, можна дійти висновку, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах не повинно бути надмірно обмеженим. Навіть, якщо надані військовослужбовцем документи не повністю відповідають вимогам наказу Адміністрації ДПС № 164-АГ через формальні недоліки у документальному підтвердженні, вони можуть бути достатніми для підтвердження його права на додаткову винагороду.

29. Такий правовий висновок сформовано Верховним Судом у справах №№ 120/4135/23, 120/4135/23, 120/19283/23, 120/11498/23 та 120/16619/23.

30. Відповідно до наявних матеріалів справи, в період з квітня 2024 року по грудень 2025 року позивач виконував завдання в зоні активних бойових дій та приймав участь в заходах з відсічі збройної агресії рф проти України в Харківській області та отримував додаткову винагороду з розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно кількості дням залучення до таких заходів, що сторонами не заперечується.

31. При цьому, витягів з журналу бойових дій 1 відділу прикордонної служби від 06.03.2024, від 10.01.2025, від 05.04.2025, від 17.06.2025, від 03.07.2025; відомостями обліку днів виконання бойових (спеціальних) завдань для встановлення одноразової винагороди за 2024 - 2025 роки підтверджується участь позивача в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, у тому числі визначених підпунктом 4 пункту 2 Особливостей виплати додаткової винагороди № 726.

32. Крім того, згідно із вказаними відомостями обліку днів виконання бойових (спеціальних) завдань для встановлення одноразової винагороди, залишкова кількість днів, за які не виплачено одноразову винагороду складає 129 днів у 2024 році та 86 днів у 2025 році.

33. Колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта, що за деякі спірні в цій справі періоди позивачу нараховувалася додаткова винагорода з розрахунку 100000 гривень на місяць, оскільки ним не було надано жодних доказів до суду про нарахування та виплати цих коштів позивачу.

34. Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

35. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

36. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

37. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

38. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М.

Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua