Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №240/27867/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/27867/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Семенюк Микола Миколайович

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

30 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у зв`язку із пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини під час періоду перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та під час перебування у відпустках для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії, у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та перебування у відпустці для лікування за період з 24 липня 2024 року по 12 липня 2025 року.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити мені, ОСОБА_1 , додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у зв`язку із пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини під час періоду перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та під час перебування у відпустках для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії, у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та перебування у відпустці для лікування за період з 24 липня 2024 року по 12 липня 2025 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення мені ОСОБА_1 , у розмірі відповідно за останньою займаною посадою у повному обсязі за період з 24 липня 2024 року по 12 вересня 2025 року.

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення мені, ОСОБА_1 , у розмірі відповідно за останньою займаною посадою у повному обсязі за період з 24 липня 2024 року по 12 вересня 2025 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем протиправно не виплачено додаткову грошову винагороду за періоди з 24 липня 2024 року по 12 липня 2025 року, оскільки позивач перебував на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду 27 травня 2026 року позов задоволення частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає в не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою КМ України від 28.02.2022 № 168, збільшену до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці за станом здоров`я за січень 2025 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою КМ України від 28.02.2022 № 168, збільшену до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці за станом здоров`я в період січень 2025 року, у розмірі відповідно за останньою займаною посадою, з врахуванням проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що сам по собі факт здійснення певних виплат не свідчить про повне та належне виконання Відповідачем обов`язку щодо виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 гривень, передбаченої Постановою № 168. Суд першої інстанції не встановив ані розміру фактично виплачених сум за кожний із відповідних періодів, ані того, чи були такі виплати здійснені саме у розмірі та порядку, визначених Постановою № 168, ані того, чи охоплювали вони всі періоди стаціонарного лікування та відпусток для лікування після поранення.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 і 24.07.2022 отримав під час захисту Батьківщини, поранення, а саме: ВТ. Вогнепальне осколкове сліпе поранення лівої нижньої кінцівки з вогнепальним переломом гомілково-ступневої кістки (а.с. 26-31).

Відповідно до виписок із медичної картки стаціонарного хворого позивач перебував на стаціонарному лікуванні в періоди:

- з 25.07.2024 по 27.07.2024 (а.с. 32-33);

- з 27.07.2024 по 01.08.2024 (а.с. 34-35);

- з 01.08.2024 по 24.09.2024 (а.с. 36-37);

- з 01.03.2025 по 10.03.2025 (а.с. 38-39);

- з 18.03.2025 по 09.04.2025 (а.с. 40-41);

- з 10.04.2025 по 28.04.2025 (а.с. 42-43);

- з 29.04.2025 по 15.05.2025 (а.с. 44-45).

Відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_1 , позивач перебував у відпустці за станом здоров`я в періоди:

- з 26.09.2024 по 06.11.2024 (а.с. 110 зворот);

- з 08.11.2024 по 05.12.2024 (а.с. 111);

- з 07.12.2024 по 01.02.2025;

- з 01.02.2025 по 28.02.2025 (а.с. 112);

- з 16.05.2025 по 13.06.2025 (а.с. 113);

- з 17.06.2025 по 12.07.2025 (а.с. 113 зворот).

Спірні правовідносини регулюються Постановою КМ України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в редакції, що діяла в період з 19.07.2022 по 11.08.2023 (далі - Постанова № 168).

В Постанові № 168 зазначено:

"1. Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;"

Відповідно до вказаних приписів військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях виплачується додаткова винагорода, розмір якої збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях.

Тобто додаткова грошова винагорода виплачується в розмірі до 30000 гривень або до 100000 гривень на підставі наказу командира частини щомісячно пропорційно часу перебування на службі або участі в бойових діях.

Аналіз вказаної постанови свідчить про те, що виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я або перебувають у відпустці для лікування, також здійснюється на підставі наказу командира частини щомісячно пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування.

При цьому умовою для виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування, є перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, або перебування військовослужбовця у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Як було зазначене вище, вказане поранення отримане під час захисту Батьківщини (а.с.46-54).

Отже, враховуючи вказані встановлені обставини справи, суд першої інстанції вірно зазначив, що позивачу відповідач мав виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, збільшену до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування.

Водночас, відповідачем до матеріалів справи додано довідку №133/2544 від 24.03.2026 (а.с. 93, 94), якою підтверджується нарахування та виплата позивачу грошового забезпечення та додаткової винагороди за період червень 2024 року - грудень 2024 року та лютий 2025 року - липень 2025 року.

Доводи позивача, що сам по собі факт здійснення певних виплат не свідчить про повне та належне виконання відповідачем обов`язку щодо виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 гривень, передбаченої Постановою № 168 не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Так, колегією суддів було досліджено надану відповідачем довідку №133/2544 від 24.03.2026. Відповідно до зазначеної довідки позивачу було здійснено нарахування грошового забезпечення і окрім цього додаткової винагороди в розмірі 100000 грн за повний місяць в період з липня 2024 по грудень 2024, з лютого 2025 по червень 2025. Також було нараховано додаткову винагороду в розмірі 10000 грн за 3 дні червня 2024 року; 9677,42 грн за 3 дні січня 2025 року; 38709,68 грн за 12 днів липня 2025 в розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні.

Крім того, відповідачем було надано до суду копії Довідок про виконання зарахування коштів на рахунки одержувачів, які підтверджують, що зазначена вище додаткова винагорода була не лише нарахована, а і виплачена позивачу.

Таким чином, відповідачем було доведено належними та допустимими доказами нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення та додаткової винагороди за період червень 2024 року - грудень 2024 року та лютий 2025 року - липень 2025 року у встановленому законом розмірі.

Виключно за січень 2025 року відповідачем не було надано доказів виплати додаткової винагороди в повному розмірі з розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні, зазначене слугувало підставою для часткового задоволення позову.

Жодних доказів на спростування нарахування та виплати відповідачем додаткової винагороди у розмірі до 100 000 гривень, передбаченої Постановою № 168 позивачем не надано, фактично доводи апеляційної скарги зводяться до не згоди з рішенням суду першої інстанції та переоцінки уже встановлених судом обставин.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає

Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М.

Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.