Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №640/7563/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції - Захарова О.В.,

Суддя-доповідач - Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року Справа № 640/7563/22

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Чуприни О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної

комісії адвокатури,

треті особи: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія

адвокатури Київської області,

ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. ОСОБА_1 (далі - Позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - Відповідач, ВКДК), треті особи: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області (Третя особа 1, КДКА Київської області), ОСОБА_2 (Третя особа 2), ОСОБА_3 (Третя особа 3), ОСОБА_4 (Третя особа 4), в якому просила скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № IV-005/2022 від 29 квітня 2022 року.

В обґрунтування своїх вимог Позивачка зазначала, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області при відкритті дисциплінарної справи не виконала вимоги ч.2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема не дослідила мотиви та підстави звернення ОСОБА_2 зі скаргою, не надала оцінки можливості зловживання нею правом на подання скарги, а також не врахувала ймовірність використання скарги як засобу тиску на адвоката у зв`язку з діяльністю у кримінальному провадженні. У зв`язку з цим, наполягала на тому, що дисциплінарну справу було відкрито за відсутності фактичних підстав.

На переконання Позивачки, скаржниця ОСОБА_2 намагалася використати дисциплінарне провадження як інструмент тиску та дискредитації адвоката після того, як не досягла бажаного результату у кримінальній справі.

Окрім того, ОСОБА_1 посилалася на відсутність конфлікту інтересів, відсутності заперечень чи зауважень сторін щодо одночасного здійснення їх захисту у рамках одного кримінального провадження. Наполягала на недопущенні дисциплінарного проступку.

2. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що спірне рішення відповідає вимогам законодавства, є обґрунтованим та вмотивованим, прийнято з дотриманням встановленої процедури.

При цьому, суд акцентував увагу на тому, що правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суд має надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

Також суд зазначив, що спірне рішення містить лише попередні висновки щодо наявності в діях Позивачки ознак дисциплінарного проступку та не встановлює факт його вчинення.

3. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення позову в повному обсязі.

На переконання Апелянтки, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки вимогам ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка забороняє використання права на звернення до КДКА як засобу тиску на адвоката. А висновки суду щодо «проміжного» характеру спірного рішення є помилковими.

Також ОСОБА_1 покликається на використання недопустимих доказів та порушення таємниці досудового розслідування, порушення принципу належного урядування та права на справедливий суд.

Обґрунтовуючи свою позицію, Апелянтка посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 20.01.2021 у справі № 9901/226/20 та від 14.03.2018 у справі № 800/159/17.

З цих та інших підстав Апелянтка вважає, що оскаржуване рішення суду є незаконним та необґрунтованим, прийняте за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2026 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а від 05.03.2026 - призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

5. 21.01.2026 від Третьої особи 1 - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшов відзив на апеляційну скаргу у якому вона просить таку скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, стверджуючи про його законність та обґрунтованість.

При цьому, КДКА Київської області зазначає, що порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що у процесі перевірки виявлені ознаки дисциплінарного проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або спростування, що належить до дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень.

6. 26.01.2026 від Апелянтки надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу КДКА Київської області у якій посилається на практику Європейського суду з прав людини в частині здійснення судового контролю за дискреційними адміністративними актами, Великої палати Суду ЄС у справах С-615/20 та С-671/20 згідно яких КДКА не є незалежним органом і її діяльність підлягає ефективному судовому контролю, а також Верховного Суду у справі № 380/3195/22.

Також Апелянтка посилається на фактичні обставини справи та порушення адвокатом Батуріним С.В. адвокатської таємниці та таємниці досудового розслідування у зв`язку з чим вважає недопустимими докази, долучені цією особою до скарги ОСОБА_2 .

На переконання Апелянтки, відзив на апеляційну скаргу не спростовує її аргументів, викладених у апеляційній скарзі та носить формальний характер.

7. 26.01.2026 від Відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить залишити таку скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, стверджуючи про обґрунтованість висновку суду про «проміжний» характер спірного рішення, а також наявність у скаржника права звернутися до КДКА незалежно від результатів інших судових чи кримінальних проваджень і після їх завершення.

Також Відповідач акцентує увагу на тому, що питання щодо аналізу та оцінки доказів здійснюється на стадії розгляду дисциплінарної справи, а посилання Апелянтки на приписи ст. 222 КПК України, ст. 387 КК України вважає нерелевантним.

8. 30.01.2026 від Третьої особи 4 надійшли пояснення щодо апеляційної скарги та відзиву ВКДКА у яких просить апеляційну скаргу задовольнити у повному обсязі та скасувати протиправні рішення, стверджуючи про незаконне використання його персональних даних та матеріалів досудового розслідування, оскільки такі отримані з порушенням встановленого законом порядку.

Також Третя особа 4 посилається на упередженість дисциплінарних органів та свавілля в ході реалізації дискреційних повноважень.

9. 30.01.2026 від Апелянтки надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу ВКДКА у якій наполягає на ігноруванні ВКДКА обставин щодо протиправності отримання КДКА Київської області доказів у виді матеріалів досудового розслідування, а також на доктрину «плодів отруйного дерева».

Також ОСОБА_1 зазначає, що лист з повідомленням про відкладення розгляду справи було направлено 02.02.2022, тобто через два дні після запланованої дати засідання (31.01.2022), що може свідчити про упереджене ставлення до неї та умисне затягування розгляду скарги.

Окрім того, Апелянта повторно зазначає доводи щодо судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень суб`єктом владних повноважень.

10. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

11. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

12. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 26 серпня 2021 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга ОСОБА_2 від 12.08.2021 на неправомірну поведінку адвоката ОСОБА_1 .

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №209/2021 від 12.10.2021 відносно адвоката ОСОБА_1 порушено дисциплінарну справу.

Не погоджуючись із рішенням КДКА Київської області №209/2021 від 12.10.2021, адвокат ОСОБА_1 22.10.2021 звернулась зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на вказане рішення КДКА Київської області про порушення відносно неї дисциплінарної справи.

Листом за вих. № 2271 від 29.10.2021 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звернулась до Голови КДКА Київської області запитом щодо направлення матеріалів дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 для розгляду скарги ОСОБА_2 на неправомірну поведінку адвоката ОСОБА_1

01.12.2021 за вх. № 16942 на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від КДКА Київської області надійшли матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

Листом №2555 від 14.12.2021 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури доручила члену ВКДКА ОСОБА_5 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №209/2021 від 12.10.2021 про порушення відносно неї дисциплінарної справи.

Листом за вих. № 125 від 19.01.2022 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури повідомила Позивачку та заявницю ОСОБА_2 про проведення засідання ВКДКА, на якому розглядатиметься скарга на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №209/2021 від 12.10.2021 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 та про те, що засідання ВКДКА відбудеться 31 січня 2022 року о 10:00 за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська 3, 6 поверх. Разом з цим повідомлено, що розгляд скарг на рішення КДКА регіону про порушення дисциплінарної справи відбувається на засіданні ВКДКА без участі сторін.

Листом за вих. № 264 від 02.02.2022 ВКДКА повідомила ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відкладення розгляду скарги.

Листом за вих. № 572 від 18.04.2022 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури повідомила ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо порядку денного засідання ВКДКА включено розгляд скарги на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 209/2021 від 12.10.2021 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 та про те, що засідання ВКДКА відбудеться 29.04.2022 о 09:00 дистанційно в режимі відеоконференції. Також повідомлено, що розгляд скарг на рішення КДКА регіону про порушення дисциплінарної справи відбувається на засіданні ВКДКА без участі сторін.

19.04.2024 за вх. № 17531 на адресу ВКДКА надійшла заява ОСОБА_1 про долучення документів до матеріалів до скарги.

29.04.2022 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_6 , заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_30 та ОСОБА_7 , секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури - ОСОБА_31, членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_5 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , розглянула у відкритому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 209/2021 від 12.10.2022 про порушення відносно неї дисциплінарної справи, та більшістю голосів, прийняла рішення № IV005/2022, яким скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 209/2021 від 12.10.2021 залишити без змін.

Рішення Відповідача мотивоване тим, що ВКДКА погоджується з мотивами та висновками КДКА, які зроблені на підставі доводів скарги, пояснень адвоката, яка підтвердила факт надання правової допомоги двом клієнтам, між якими виник конфлікт інтересів, що також підтверджується матеріалами перевірки, та зважає на наявність факту надання правової допомоги без укладеного договору з клієнтом. Це свідчить про наявність у діях адвоката ознак порушення статті 11, п. 1 ч. 1 ст. 21, ст. 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статей 7, 9, 20 Правил адвокатської етики, тобто про наявність в діях адвоката, ознак вчинення дисциплінарних проступків, визначених п. 2, 3, 4, 5, 7 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: порушення присяги адвоката України: порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків) - порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Листом № 721 від 13 травня 2022 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури направила позивачу копію рішення ВКДКА № IV005/2022 від 29 квітня 2022 року.

Не погоджуючись з рішенням ВКДКА, Позивачка звернулася до суду з цим позовом.

13. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №5076-VI).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 1312 Конституції України передбачає, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону №5076-VI особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України такого змісту:

"Я, (ім`я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правничу допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов`язки, бути вірним присязі".

Статтею 19 Закону №5076-VI передбачено види адвокатської діяльності. Це є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно зі статтею 34 Закону №5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Відповідно до статті 36 Закону №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Згідно статті 39 Закону №5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі - Положення №120).

Пунктом 3 Положення №120 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до пункту 6 Положення №120 не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

За пунктом 7 Положення №120 дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Пунктом 14 Положення №120 встановлено вимоги до заяви (скарги).

Відповідно до пункту 21 Положення №120 заява (скарга), яка відповідає вимогам до заяви (скарги) і може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.14. Вимоги до заяви (скарги):

Згідно з пунктом 24 Положення №120 голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії документів цього провадження із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами (пункт 26 Положення №120).

За пунктом 31 Положення №120 за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Строк на оскарження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску (пункт 34 Положення №120).

14. Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених вище норм права дозволяє колегії суддів прийти до висновку, що до порушення дисциплінарної справи КДКА проводить попередню перевірку скарги на предмет того, чи наведені в ній обставини, що вказують на наявність в поведінці адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Доводи Апелянтки про те, що скаржниця ОСОБА_2 ініціювала провадження виключно після програшу у кримінальній справі як засіб тиску на адвоката, судова колегія вважає безпідставними, оскільки право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (частина перша статті 36 Закону № 5076-VI ).

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що у скарзі ОСОБА_2 посилалася на обставини щодо використання прав адвоката всупереч інтересів клієнта та скаржниці, ненадання звіту щодо обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг), порушення правил адвокатської етики, існування конфлікту інтересів. Отже, відсутні правові та фактичні підстави стверджувати, що скарга ОСОБА_2 , не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката і подана виключно з метою тиску на адвоката.

Доводи ОСОБА_1 про те, що суд не перевірив чи була скарга ОСОБА_2 достатньо обґрунтованою для порушення справи, колегія суддів до уваги не приймає з огляду на викладене вище.

У контексті вищезазначеного, судова колегія звертає увагу на те, що на стадії порушення дисциплінарної справи було проведено попередню перевірку скарги на предмет того, чи наведені в ній обставини, що вказують на наявність в поведінці адвоката ознак дисциплінарного проступку з метою недопущення безпідставного переслідування адвоката, як на тому наполягає ОСОБА_29 .

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності порушень процедури в цій частині.

Принагідно колегія суддів зазначає, що завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства. Суд може надати правову оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану Відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 10.11.2022 р. у справі №826/14291/17, від 19.10.2023 р. у справі №280/1396/22.

Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що у постановах від 04.10.2019 у справі №820/12154/15, від 05.10.2021 у справі № 826/12840/16 Верховний Суд, аналізуючи стадії дисциплінарного провадження та повноваження КДКА на кожній з них, зазначив, що висновків про відсутність або про наявність ознак у діях адвоката дисциплінарного проступку, з прийняттям рішення про відмову у притягненні, або навпаки - про притягнення до дисциплінарної відповідальності із накладенням на адвоката дисциплінарного стягнення, Дисциплінарна палата КДКА може дійти безпосередньо на стадії розгляду та вирішення дисциплінарної справи, після її порушення.

Висновок щодо наявності ознак вчинення адвокатом дисциплінарного проступку не є свідченням факту його вчинення, а є лише констатацією обставин, які свідчать про можливий факт цього, що у свою чергу потребує більш детального дослідження відповідних обставин, з метою підтвердження або спростування наявності відповідних дій, що може бути здійснено лише під час розгляду дисциплінарної справи. При цьому, оцінка дій адвоката на даній стадії дисциплінарного провадження не надається, а аналіз та оцінка доказів, дотримання належних процедур при фіксуванні та формуванні доказової бази щодо оскаржуваної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, відноситься до такої стадії дисциплінарного провадження як розгляд дисциплінарної справи.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі 822/570/17.

З огляду на вищезазначене, судова колегія не надає оцінки доводам Апелянтки щодо недопустимості доказів, наявних у матеріалах дисциплінарної справи. Позаяк, оцінка доказів здійснюється під час розгляду дисциплінарної справи, оскільки потребує більш детального дослідження відповідних обставин, а тому не може бути підставою для скасування ВКДКА процедурного рішення КДКА про порушення дисциплінарної справи, яке засноване в першу чергу на відомостях, викладених у скарзі ОСОБА_2 .

Твердження Апелянтки про порушення іншим адвокатом таємниці досудового розслідування та адвокатської таємниці колегія суддів вважає безпідставним з огляду на викладене вище. Окрім того, на такі обставини ОСОБА_1 у своїй скарзі на рішення КДКА Київської області не посилалася і такі обставини не могли бути предметом оцінки Відповідача.

Принагідно, судова колегія вважає за необхідно акцентувати увагу на тому, що предметом позову у цій справі є рішення саме ВКДКА, прийняте за результатом розгляду скарги Апелянтки та в межах доводів, викладених у скарзі.

Разом з тим, рішення Відповідача № IV-005/2022 від 29 квітня 2022 року не є рішенням про порушення дисциплінарної справи або про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Рішення ВКДКА є проміжним та не створює для Позивачки юридичних наслідків, не впливає на обсяг її правоздатності і дієздатності, та не обмежує в здійсненні професійної адвокатської діяльності.

Посилання Апелянтки на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 20.01.2021 у справі № 9901/226/20 у контексті її доводів щодо помилковості висновку суду першої інстанції про «проміжний» характер рішення, судова колегія до уваги не приймає, оскільки ВПВС у зазначеній справі жодних висновків не формувала.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законодавством віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Колегія суддів приймає до уваги доводи Апелянтки про те, що дискреційні повноваження не можуть реалізовуватися у свавільний спосіб. Позаяк, адміністративний суд перевіряє рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям. Однак, судова колегія звертає увагу на те, що Позивачка ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду справи не посилалася на порушення ВКДКА процедури розгляду скарги або що ВКДКА не розглянула доводи та аргументи, викладені у скарзі та не надала жодних належних і допустимих у розумінні ст.ст. 73-74 КАС України доказів, які доводили б існування таких обставин.

Позаяк, завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладені в постанові від 28.06.2023 р. у справі № 640/20223/20, від 14.09.2023 р. у справі №240/44051/21.

Також колегія суддів не вбачає правових підстав для висновку про порушення судом першої інстанції права на справедливий суд у контексті надання оцінки можливим мотивам подання скарги на адвоката, оскільки оцінці підлягають саме обставини, що вказують на наявність в поведінці адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Посилання Апелянтки на ігнорування Відповідачем наявність очевидного конфлікту інтересів у скаржниці ( ОСОБА_2 ) суд апеляційної інстанції вважає неаргументованим та до уваги не приймає, оскільки ОСОБА_1 жодним чином не обґрунтувала яким чином особисті чи приватні інтереси ОСОБА_2 суперечать її професійним обов`язкам та яке значення ці обставини мають у контексті спірних правовідносин.

Отже, перевіривши рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги відповідно до приписів ч. 1 ст. 308 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що судом повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року - без змін.

15. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухваленя та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 30 червня 2026 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

О.В. Чуприна