Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №640/13357/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/13357/22 Суддя (судді) першої інстанції: О.В. Захарова

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області, Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства соціальної політики України, Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області, Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках та з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може продовжити строк розгляду справи, про що постановляє ухвалу.

Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.

З огляду на особливості розгляду даної категорії справ та вищезазначені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що існує необхідність продовження строку розгляду даної справи на розумний строк.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є особою з інвалідністю 1-ї групи та ветераном праці, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 01.06.2007 року, довідкою до акта огляду МСЕК серії АС №028003.

09.12.2021 року ОСОБА_1 звернулася з заявою до Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради, зареєстрованою 09.12.2021 року за вх. №460, в якій просила нарахувати та виплатити їй компенсацію відповідно до положень Порядку виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з відміною податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та відповідним збільшенням ставок акцизного збору з пального для фізичних осіб, які користувалися пільгами щодо сплати податку з власників транспортних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2014 року № 60.

До заяви від 09.12.2021 року позивач надала копії документів про наявність транспортних засобів, що належать позивачу на праві власності: ЗАЗ-968 М, 1991 року випуску, об`єм двигуна 1198 см. куб., зареєстрований за позивачем 19.11.1993 року та DAEWOO NЕХІА, 2008 року випуску, об`єм двигуна 1498 см. куб., зареєстрований за позивачем 28.12.2017 року.

У відповідь на заяву від 09.12.2021 року відповідач листом від 13.12.2021 року №7138 повідомив позивача, що питання, зазначене у зверненні від 09.12.2021 року, потребує детального вивчення, тому 13.12.2021 року Управлінням праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради направлено відповідний запит до Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації. Звернення буде розглянуто після надходження відповідних роз`яснень Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації.

Згідно з листом від 13.12.2021 року №7127 «Про звернення ОСОБА_1 » Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради звернулося до Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації щодо надання роз`яснення щодо дій управління у вирішенні питання виплати компенсації втрати частини доходів зв`язку з відміною податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та відповідним збільшенням ставок акцизного збору з пального для фізичних осіб, які користувалися пільгами щодо сплати податку з власників транспортних засобів згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.02.2014 року №60.

Листом від 22.12.2021 року №03.2/6539 «Про надання роз`яснення» Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації звернувся до Міністерства соціальної політики України, в якому просив надати роз`яснення щодо реалізації Порядку №60 в частині правомірності призначення та виплати зазначеної компенсації.

Листом від 04.01.2022 року №31 Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради повідомило позивача, що від Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації надійшов лист від 23.12.2021 року №03.2/6553 у якому повідомляється, що з метою недопущення порушень вимог чинного законодавства в частині призначення та виплати компенсації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2014 року №60, Департаментом направлено запит до Міністерства соціальної політики України.

Міністерство соціальної політики України скерувало лист Департамента соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації для розгляду в установленому порядку до Національної соціальної сервісної служби України.

Національною соціальною сервісною службою України за результатом розгляду листа Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації, що надійшов від Міністерства соціальної політики (вих. від 19.01.2022 року № 215/0/290-22/31), листом № 0000-030201-5/1394-2022/1667 від 02.02.2022 року повідомлено Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації про таке: « Порядком № 60 визначено механізм виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з відміною податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та відповідним збільшенням ставок акцизного збору з пального для фізичних осіб, які користувалися пільгами щодо сплати податку з власників транспортних засобів стосовно одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об`ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. сантиметрів чи одного мотоцикла з об`ємом циліндрів двигуна до 750 куб. сантиметрів, або одного човна моторного чи катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 метра (далі - компенсація). Відповідно до пункту 5 Порядку № 60, компенсація призначається та виплачується отримувачам компенсації, зазначеним у пункті 2 Порядку № 60:, які до втрати чинності Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» користувалися пільгами щодо сплати податку з власників транспортних засобів та на момент подання заяви мають зареєстровані відповідні транспортні засоби, з дня подання документів, зазначених у пункті 4 Порядку № 60, відповідним структурним підрозділом місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення. З огляду на викладене, при прийнятті рішення про призначення та виплату компенсації рекомендуємо з`ясувати чи користувалася ОСОБА_1 пільгами щодо сплати податку з власників транспортних засобів до втрати чинності Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», оскільки даний факт є головною умовою під час реалізації Порядку № 60».

Копію відповіді Національної соціальної сервісної служби щодо розгляду звернення ОСОБА_1 , Департамент соціального захисту населення Сумської обласної адміністрації скерував листом від 03.02.2022 року за №03.2/432 до Управління соціального захисту населення Шосткинської міської ради.

03.02.2022 року Управління соціального захисту населення Шосткинської міської ради звернулося з запитом до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про надання інформації про користування пільгою ОСОБА_1 щодо сплати податку з власників транспортних засобів.

Головне управління Державної податкової служби у Сумській області на лист від 03.02.2022 року (вх. від 11.10.2022 року №10041/5) повідомило відповідача, що Закон України від 11.12.1991 року №1964-ХІІ«Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» (далі Закон) втратив чинність з 01.01.2011 року на підставі Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року. З посиланням на статті 1, 4 Закону, Державна податкова служба у Сумській області зазначає, що повноваженнями на прийняття рішень щодо звільнення від сплати податку з власників транспортних засобів наділені безпосередньо органи місцевого самоврядування. У зв`язку із зазначеним, Головне управління ДПС у Сумській області не володіє інформацію щодо користування пільгою по сплаті податку з власників транспортних засобів ОСОБА_1 , оскільки дане питання не відноситься до компетенції контролюючих органів.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішення по суті звернення ОСОБА_1 від 09.12.2021 року Управлінням соціального захисту населення Шосткинської міської ради не приймалося.

Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, вважаючи їх протиправними, а свої права - порушеними, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2014 року № 60, яка набрала чинності з 01 січня 2016 року, затверджено Порядок виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з відміною податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та відповідним збільшенням ставок акцизного збору з пального для фізичних осіб, які користувалися пільгами щодо сплати податку з власників транспортних засобів (далі Порядок №60).

Порядок визначає механізм виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з відміною податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та відповідним збільшенням ставок акцизного збору з пального для фізичних осіб, які користувалися пільгами щодо сплати податку з власників транспортних засобів стосовно одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об`ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. сантиметрів чи одного мотоцикла з об`ємом циліндрів двигуна до 750 куб. сантиметрів, або одного човна моторного чи катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 метра (далі - компенсація).

Згідно підпунктом 1 пункту 2 Порядку №60 компенсація призначається та виплачується інвалідам незалежно від групи інвалідності (у тому числі дітям-інвалідам за поданням відповідних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій з питань соціального захисту населення).

Відповідно до пункту 4 Порядку №60 для призначення компенсації отримувач подає відповідному структурному підрозділу місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення:

заяву про призначення компенсації, в якій зазначається адреса отримувача компенсації, його пільгова категорія, вид транспортного засобу отримувача компенсації, об`єм циліндрів двигуна зазначеного транспортного засобу (довжина корпусу човна моторного або катера), спосіб отримання компенсації (номер відділення зв`язку або установа банку);

копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу отримувача компенсації.

Відповідні структурні підрозділи місцевих держадміністрацій з питань соціального захисту населення протягом двох робочих днів після одержання документів надсилають письмовий запит органу, який здійснював реєстрацію відповідного транспортного засобу, щодо підтвердження наявності реєстрації відповідних транспортних засобів за отримувачем компенсації до втрати чинності Законом України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" та на момент подання заяви.

Орган, який здійснює реєстрацію відповідних транспортних засобів, протягом п`яти робочих днів від дня отримання зазначеного запиту надає письмову відповідь відповідним структурним підрозділам місцевих держадміністрацій з питань соціального захисту населення для прийняття ними подальшого рішення про призначення компенсації.

У разі надходження не в повному обсязі згаданих документів або інформації, зазначеної у заяві, відповідний структурний підрозділ місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення протягом п`яти робочих днів повідомляє заявнику про те, які документи або інформацію слід додати протягом двох місяців.

За пунктом 5 Порядку №60 компенсація призначається та виплачується отримувачам компенсації, які до втрати чинності Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» користувалися пільгами щодо сплати податку з власників транспортних засобів та на момент подання заяви мають зареєстровані відповідні транспортні засоби, з дня подання документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку, відповідним структурним підрозділом місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення.

Якщо згадані документи надсилаються поштою, днем їх подання вважається зазначена на поштовому штемпелі дата отримання.

Пунктом 6 Порядку №60 встановлено, що структурний підрозділ місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення протягом 15 робочих днів після одержання документів розглядає їх, перевіряє належність особи до відповідної категорії, зазначеної у пункті 2 цього Порядку, та приймає рішення про призначення та виплату компенсації.

За правилами пункту 7 Порядку компенсація виплачується відповідними структурними підрозділами місцевих держадміністрацій з питань соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача компенсації.

Відповідно до статті 91 Бюджетного кодексу України компенсаційна виплата за вищезазначену пільгу віднесена до видатків, що можуть здійснюватися за рахунок коштів місцевих бюджетів.

З аналізу наведених норм Порядку №60 слідує висновок, що повноваження щодо призначення та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з відміною податку з власників транспортних засобів, передбаченої Порядком №60, покладено на територіальні органи Управління праці та соціального захисту населення.

Щодо доводів стосовно того, що ані позивачем, ані ГУ ДПС у Сумській області у відповідності до вимог пункту 5 Порядку №60 не надали до Управління інформацію щодо користування ОСОБА_1 пільгами щодо сплати податку з власників транспортних засобів, тому рішення по суті звернення позивача не приймалося, суд зазначає, що Законом України від 11.12.1991 року № 1963-XII «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», що втратив чинність з 01.01.2011 року на підставі Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року, визначав, що платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об`єктами оподаткування.

Відповідно до ст. 4 Закону від сплати податку звільняються: а) фізичні особи, зазначені у пунктах 1 і 2 частини першої статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статтях 4 - 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статтях 6 і 8 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", а також інваліди незалежно від групи інвалідності (у тому числі діти-інваліди за поданням органів соціального захисту) - щодо одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об`ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см або одного мотоцикла з об`ємом циліндрів двигуна до 750 куб. см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м.

Пунктом 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України визначено, що Кабінету Міністрів України: запровадити починаючи з 1 січня 2011 року механізм компенсації втрати частини доходів у зв`язку з відміною податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та відповідним збільшенням ставок акцизного збору з пального для фізичних осіб, які користувалися пільгами щодо сплати податку з власників транспортних засобів щодо одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об`ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см чи одного мотоцикла з об`ємом циліндрів двигуна до 750 куб. см або одного човна моторного чи катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м, а саме осіб, які зазначені:

у пунктах 1 і 2 частини першої статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

статтях 4-11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

статтях 6 і 8 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні";

осіб з інвалідністю незалежно від групи інвалідності (у тому числі дітей з інвалідністю за поданням органів соціального захисту).

Кабінетом Міністрів України запроваджений Порядок виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з відміною податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та відповідним збільшенням ставок акцизного збору з пального для фізичних осіб, які користувалися пільгами щодо сплати податку з власників транспортних засобів від 12 лютого 2014 року № 60.

Таким чином, Порядком №60 встановлено осіб, які мають право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з відміною податку з власників транспортних засобів, зокрема пунктом 5 цього Порядку передбачено, що компенсація призначається та виплачується отримувачам компенсації, які до втрати чинності Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» користувалися пільгами щодо сплати податку з власників транспортних засобів та на момент подання заяви мають зареєстровані відповідні транспортні засоби, з дня подання документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку, відповідним структурним підрозділом місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості твердження відповідача щодо ненадання органом ДПС інформації щодо осіб, які користуються пільгами щодо сплати податку з власників транспортних засобів, оскільки порядок виплати компенсації втрати частини доходів, категорії осіб, які мають право на отримання такої компенсації, врегульовано чиним законодавством.

До того ж, колегія суддів звертає увагу, що положеннями Порядку №60 не встановлено обов`язку особи, яка звертається за призначенням та виплатою компенсації, надати при зверненні з заявою інформацію щодо користування пільгами щодо сплати податку з власників транспортних засобів.

Колегія суддів звертає увагу, що такі доводи відповідача спростовуються нормами Порядку №60, зокрема, за пунктом 6 Порядку №60 структурний підрозділ місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення перевіряє належність особи до відповідної категорії, зазначеної у пункті 2 цього Порядку, та приймає рішення про призначення та виплату компенсації.

З наведених підстав колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що також необґрунтованими є твердження відповідача щодо ненадання органом ДПС інформації щодо осіб, які користуються пільгами щодо сплати податку з власників транспортних засобів.

За пунктом 6 Порядку № 60 протягом 15 робочих днів після одержання документів орган соціального захисту населення приймає рішення про призначення та виплату компенсації.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що в межах спірних правовідносин відповідачем фактично заяву ОСОБА_1 від 09.12.2021 року не розглянуто, питання щодо наявності чи відсутності підстав для призначення та виплати компенсації не вирішено, рішення за наслідками розгляду заяви відповідачем 2 не прийнято, тобто в даному випадку має місце триваюча протиправна бездіяльність відповідача щодо нерозгляду порушених у заяві від 09.12.2021 року питань.

Щодо позовних вимог про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача 200000 грн моральної шкоди, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно зі статтею 23 Цивільного кодексу України:

особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (частина перша);

моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина друга);

якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя);

моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (частина четверта);

моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (частина п`ята).

Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України

моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша);

моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом (частина друга).

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.

При цьому, сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов`язково аргументована поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) спричинила моральні переживання та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи позивача є досить абстрактними та такими, що наведені без посилання на належні докази на їх підтвердження.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.