Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №640/11971/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/11971/22 Суддя (судді) першої інстанції: Н.М. Басова

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Комсервіс-Безпека" на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Комсервіс-Безпека" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комсервіс-Безпека" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві в якому просило визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС від 03.09.2021 №0665610902.

На виконання положень Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 цю справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Приватне підприємство "Комсервіс-Безпека", посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство «Комсервіс-Безпека», код ЄДРПОУ 35900097, 04211, м. Київ, проспект Володимира Івасюка, будинок 6, корпус 1. Одним із видів економічної діяльності є 80.10 діяльність приватних охоронних служб. Інші види діяльності - електромонтажні роботи, Обслуговування систем безпеки, проведення розслідувань, загальне прибирання будинків, інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів, інші види діяльності із прибирання, професійно-технічна освіта, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у., надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування, ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування.

Головним управлінням ДПС у м.Києві була проведена фактична перевірка 28.05.2021 в офісному приміщенні, що розташована за адресою м.Київ, проспект Володимира Івасюка (Героїв Сталінграду), буд.6, корп.1, в якому здійснює діяльність суб`єкт господарської діяльності Приватне підприємство «Комсервіс-Безпека».

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 07.06.2021 № 44726/Ж5/26-15-09-02/35900097 та встановлено порушення пункту б абзацу 6 п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме: не зареєстрований в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового акцизний склад.

На підставі акту фактичної перевірки від 07.06.2021 № 44726/Ж5/26-15-09-02/35900097 Головним управлінням ДПС у м.Києві прийнято податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 03.09.2021 №0665610902 про застосування до ПП «Комсервіс-Безпека» штрафу у розмірі 1000000 грн.

Відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до податкового повідомлення-рішення від 03.09.2021 №0665610902 винесеного на підставі акту фактичної перевірки від 07.06.2021 № 44726/Ж5/26-15-09-02/35900097 ПП «Комсервіс-Безпека» за порушення п. 128-1.2 ст. 128-1 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями): відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів y системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу тягне за собою накладення штрафу в 1000000 грн.

18.11.2021 позивачем до ДПС України подано скаргу про перегляд податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 03.09.2021 №0665610902, в якій зазначив, що ні в Акті перевірки, ні в оскаржуваному податковому повідомленні рішенні немає жодного посилання на умисні дії підприємства, не наведено жодного факту, яке б підтверджувало те, що підприємство удавано, цілеспрямовано створили умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом. Тобто, контролюючим органом це питання взагалі не досліджувалось, що прямо порушує норми Кодексу, що призвело до формального накладання штрафу.

Рішенням ДПС від 08.07.2022 № 6906/6/99-00-06-03-02-06 про результати розгляду скарги залишено без змін ППР Головного управління ДПС у м. Києві від 03.09.2021 № 0665610902, а скаргу ПП «Комсервіс-Безпека» - без задоволення.

Не погоджується із вказаним вище податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано статтею 80 ПК України, пунктом 80.1 якої передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Сама процедура проведення фактичної перевірки позивачем не оскаржується.

Як вже було зазначено, за результатами перевірки контролюючим органом складено акт фактичної перевірки від 07.06.2021 №44726/Ж5/26-15-09-02/35900097 та встановлено порушення пункту б абзацу 6 п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України, а саме: не зареєстрований в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового акцизний склад.

На підставі акту фактичної перевірки від 07.06.2021 № 44726/Ж5/26-15-09-02/35900097 Головним управлінням ДПС у м.Києві прийнято податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 03.09.2021 №0665610902 про застосування до ПП «Комсервіс-Безпека» штрафу у розмірі 1000000 грн.

Відповідно до пункту б абзацу шостого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Кодексу визначено, що платники податку розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати усі акцизні склади в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Пунктом 128-1.2 статті 128-1 ПК України передбачено за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку розпорядником акцизного складу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2000000 гривень.

Відповідно до п.п.14.1.6. п.14.1. ст.14 ПК України акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Верховний Суд у постанові від 27.03.2024 у справі №280/441/23 виснував, що аналіз пункту «б» підпункту 14.1.6 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України містить критерії, що стосуються окремо характеристики приміщення чи території, на якій розташовано ємності для навантаження-розвантаження та зберігання пального, а також самого суб`єкта господарювання в частині обсягів отриманого пального за календарний рік та мети використання такого пального.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом і у постанові від 11.10.2023 у справі 420/4383/23.

У постанові від 14.12.2023 у справі №160/2020/22 Верховний Суд вказав, що передбачений пунктом «б» підпункту 14.1.6 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України виняток, коли приміщення або територія не є акцизним складом, застосовується при сукупності умов, а саме: (1) загальна місткість розташованих на території (в приміщенні) ємностей не перевищує 200 кубічних метрів; (2) суб`єкт господарювання (власник або користувач такого приміщення або території) отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів; (3) пальне використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і суб`єкт господарювання не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Відсутність однієї з наведених умов виключає можливість визнання відповідної території/приміщення не акцизним складом.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом і у постанові від 12.03.2024 у справі 160/8390/22.

Відповідно, у випадку, якщо протягом календарного року суб`єкт господарювання отримує пальне в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), він зобов`язаний до часу, коли буде здійснена господарська операція, в результаті якої виникнуть обставини, які зумовлять обов`язок реєстрації акцизного складу, зареєструвати останній.

Тобто, саме з моменту, коли платник податків вже достеменно знає, що відпадає хоча б одна з обов`язкових умов, передбачена абзацом шостим пп.14.1.6 п.14.1 ст.14 ПК України, він зобов`язаний здійснити реєстрацію акцизного складу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 серпня 2023 року по справі №160/15431/21.

Аналізом бази даних Єдиного реєстру акцизних накладних (далі - ЄРАН) встановлено, що за період з 01.01.2020 по дату завершення перевірки контрагентами-постачальниками на адресу ПП «КОМСЕРВІС-БЕЗПЕКА» зареєстровані акцизні накладні з кодом операції « 3»: реалізація пального суб`єкту господарювання - неплатник податку на фізичне відвантаження (відпуск) пального з акцизного складу з уніфікованим номером 1008867 та з акцизних складів пересувних, напрям використання « 0», а саме: дизельного палива (код УКТ ЗЕД 2710194300) у кількості 2 901 604,80 л, бензину А-95 (код УКТ ЗЕД 2710124512) у кількості 167 244,81 л та бензину А-92 (код УКТ ЗЕД 2710124194) у кількості 1 429 124,01 л. Загальна кількість придбаного пального складає 4 497 973,62 л (детальний перелік акцизних накладних наведено в додатку № 1 до акту перевірки).

Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, форма заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 N 729 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2020 р. за № 1241/35524) (далі - Порядок).

Згідно п. 32 розділу II Порядку у відповідному рядку зазначається адреса зберігання пального.

Відповідно до акцизних накладних пальне було поставлено на адресу позивача.

Отже, після перевищення позивачем обсягу отриманого пального понад 1000 кубічних метрів, його територія підпадає під визначення акцизного складу, а позивач відповідно є його розпорядником.

Зважаючи на те, що загальний обсяг отриманого позивачем пального перевищує 1000 кубічних метрів, останній є розпорядником акцизного складу, який зобов`язаний його зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового у відповідності до вимог пункту «б» абзацу 2 підпункту 230.1.1 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України.

Зі змісту доводів, викладених у позові, вбачається, що позивач жодним чином не заперечує того, що обсяг пального, отриманого ним протягом календарного року перевищує 1000 м3 (1000000 літрів). Однак, на переконання позивача, наведені обставини не зумовлюють наявність у нього обов`язку щодо реєстрації акцизного складу, оскільки він використовує пальне виключно для власних потреб і не відноситься до кола суб`єктів господарювання, на яких покладені такі обов`язки.

Надаючи правову оцінку таким доводам позивача, суд зазначає про те, що аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти висновку, що у разі недотримання хоча б одного із критеріїв, зазначених у абзаці шостому підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України, для суб`єктів господарювання такі приміщення та/або території є акцизними складами, в тому числі і у випадку, коли вони використовують отримане пальне виключно для потреб власного споживання та не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Доводи позивача про те, що контролюючим органом не доведено обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Податковим Кодексом та іншим законодавством, а тому податкове повідомлення-рішення з цих підстав має бути скасовано, суд вважає необґрунтованими, оскільки невірне тлумачення позивачем норм податкового законодавства не може бути підставою для звільнення його від відповідальності за допущені ним порушення.

Посилання позивача на те, що податкове повідомлення- рішення має бути скасоване судом з тих підстав, що відповідачем було порушено статтю 56 ПК України, а саме: не повідомлено позивача про результати розгляду його скарги, - є безпідставними, оскільки обов`язок щодо розгляду скарги про перегляд податкового повідомлення - рішення покладено на контролюючий орган вищого рівня.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся з відповідною скаргою 18.11.2021 до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення від 08.07.2022 про залишення без змін ППР Головного управління ДПС у м. Києві від 03.09.2021 № 0665610902, а скаргу ПП «КОМСЕРВІС-БЕЗПЕКА» - без задоволення.

Згідно пункту 56.10. статті 56 ПК України рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Отже, у разі незгоди позивача з самим рішенням Державної податкової служби України, він не позбавлений був можливості оскаржувати його також в судовому порядку.

Що стосується посилання позивача на постанову Верховного Суду від 25.10.2023 у справі №580/4208/22, то суд вважає її незастосовною до спірних правовідносин, оскільки підставою для скасування податкового повідомлення - рішення по цій справі є сукупність порушень допущених контролюючим органом під час перевірки, а не лише один факт недотримання контролюючим органом строку розгляду скарги на податкове повідомлення - рішення. Крім того, жодних правових висновків з цього приводу Верховний Суд самостійно не зробив.

Посилання позивача на висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25 липня 2024 року у справі №200/1886/24 є неприйнятними, оскільки Верховний Суд досліджував питання щодо процесуального строку звернення позивача до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності контролюючого органу, зобов`язання вчинити певні дії, і жодним чином не робив висновків щодо окремої підстави для скасування податкового повідомлення - рішення при порушенні контролюючим органом строків розгляду скарги на податкове повідомлення - рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач довів правомірність свого рішення, а тому відсутні правові підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Комсервіс-Безпека" залишити без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя В.В.Файдюк