Вирок від 29 червня 2026 р. у справі №466/5927/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/5927/26

Провадження № 1-кп/466/820/26

В И Р О К

іменем України

30 червня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

склад учасників справи:

прокурор ОСОБА_3

обвинувачений, доставлений конвойною службою ОСОБА_4

захисник обвинуваченого ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_5

захисник обвинуваченого ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова обвинувальний акт у виділеному кримінальному провадженні, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12025140000000827 від 20.06.2025 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, українця, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -

встановив:

ОСОБА_7 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше вересня 2025 року, маючи авторитет серед осіб, які схильні до вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, а також лідерські якості, вирішив організувати незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, з метою протиправного особистого збагачення.

З цією метою ОСОБА_7 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше вересня 2025 року з метою протиправного особистого збагачення, вирішив утворити організовану групу для систематичного незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконного збуту наркотичних засобів, до складу якої за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, однак не пізніше вересня 2025 року залучив ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а у листопаді 2025 року ОСОБА_4 .

Вищевказані особи умисно і добровільно, переслідуючи корисливі мотиви, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність пропозиції ОСОБА_7 , а також розуміючи його авторитет, вступили з ними у злочинну змову на спільну реалізацію протиправних намірів та усвідомлюючи наслідки своїх суспільно-небезпечних дій, зорганізувалися в стійке об`єднання для вчинення особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, склавши при цьому єдиний план злочинних дій, відомий всім учасникам групи, з розподілом функцій кожного учасника групи, спрямованих на реалізацію цього плану, підкорюючись під час злочинної діяльності ОСОБА_7 , як керівнику організованої ним групи та свідомо виконуючи його вказівки.

При цьому, для забезпечення стабільності та безпеки функціонування вказаної організованої групи, під час підбору вказаних осіб враховувалися їх особисті якості, здатність до підпорядкування та організації діяльності інших осіб, схильність до вчинення правопорушень, зв`язки серед осіб пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, авторитету її лідерів та безумовне підпорядкування їм.

Створена та очолювана ОСОБА_7 , на тривалий період часу, організована група характеризувалася:

- стабільністю і згуртованістю свого складу;

- розробкою та узгодженням планів і методів вчинення злочинів, пов`язаних із незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням з метою збуту та незаконним збутом наркотичних засобів;

- наявністю загально-визначених правил поведінки;

- домовленістю та готовністю до вчинення злочинів всіма членами організованої групи у будь-який час;

- розподілом прибутків, отриманих від злочинної діяльності між всіма її учасниками;

- чіткою ієрархією.

Всі учасники організованої групи були об`єднані єдиним планом з розподілом функцій та ролей, обізнані про дії кожного з них та схвалювали їх, мали єдиний намір на особисте збагачення шляхом придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та збут наркотичних засобів, усвідомлювали, що приймають участь у злочинній діяльності, чітко виконували відведені їм функції.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_7 , діючи у складі організованої групи, повторно, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 03.12.2025 року, придбав особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено – діацетилморфін (героїн), масою не менше 0,0922 грама, 6-моноацетилморфін – не менше 0,0020 грам та наркотичний засіб, обіг якого обмежено ацетилкодеїн – не менше 0,0054 грам, які передав ОСОБА_4 , для зберігання за місцем проживання останнього по АДРЕСА_1 , з метою подальшого збуту.

Продовжуючи реалізацію спільного умислу, 03.12.2025 року, ОСОБА_4 , близько 18:27 год. перебуваючи неподалік місця проживання ОСОБА_7 за адресою: по АДРЕСА_2 зустрівся із останнім та сівши в автомобіль марки «Ford EDGE», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 спільно поїхали в напрямку вул. С. Петлюри у м. Львові, де о 19:03 год. поблизу будинку №2 вказаної вулиці, їх, згідно попередньої домовленості, очікував ОСОБА_9 .

Надалі, ОСОБА_4 перебуваючи в салоні автомобіля ОСОБА_7 , передав останньому особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено – діацетилморфін (героїн), масою не менше 0,0922 грама, 6-моноацетилморфін – не менше 0,0020 грам та наркотичний засіб, обіг якого обмежено ацетилкодеїн – не менше 0,0054 грам, з метою подальшого збуту.

Отримавши від ОСОБА_4 особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено – діацетилморфін (героїн), масою не менше 0,0922 грама, 6-моноацетилморфін – не менше 0,0020 грам та наркотичний засіб, обіг якого обмежено ацетилкодеїн – не менше 0,0054 грам, ОСОБА_7 вийшов із автомобіля та пішов на зустріч із ОСОБА_9 , в ході якої перебуваючи за вказаною адресою, передав ОСОБА_9 особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено – діацетилморфін (героїн), масою не менше 0,0922 грама, 6-моноацетилморфін – не менше 0,0020 грам та наркотичний засіб, обіг якого обмежено ацетилкодеїн – не менше 0,0054 грам, з метою подальшого збуту, які ОСОБА_9 , 04.12.2025 року близько 14:45 год., перебуваючи неподалік будинку №2А, що по вул. С. Петлюри у м. Львові збув за 1100 грн ОСОБА_10 .

Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується в незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту наркотичних засобів, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Окрім того, ОСОБА_7 , діючи у складі організованої групи, повторно, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин придбав особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено – діацетилморфін (героїн), масою не менше 0,0979 грама, 6-моноацетилморфін – не менше 0,0013 грам та наркотичний засіб, обіг якого обмежено ацетилкодеїн – масою не менше 0,0044 грам, які передав ОСОБА_4 , для зберігання за місцем проживання останнього з метою подальшого збуту.

Продовжуючи реалізацію спільного умислу, 05.01.2026, ОСОБА_4 діючи за вказівками ОСОБА_7 , близько 13:40 год. перебуваючи поблизу свого місця проживання: АДРЕСА_3 , зустрівся із ОСОБА_7 та перебуваючи в салоні автомобіля «Ford EDGE», д.н.з. НОМЕР_1 передав останньому особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено – діацетилморфін (героїн), масою не менше 0,0979 грама, 6-моноацетилморфін – не менше 0,0013 грам та наркотичний засіб, обіг якого обмежено ацетилкодеїн – масою не менше 0,0044 грам, для подальшої передачі їх ОСОБА_9 , з метою збуту останнім.

В подальшому, ОСОБА_9 , з метою досягнення спільної злочинної мети, 06.01.2026 року, приблизно о 14:48 год., зберігаючи попередньо отримані ним від ОСОБА_7 наркотичні засоби, які віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено – героїн (діацетилморфін), масою не менше 0,0979 грама, 6-моноацетилморфін – не менше 0,0013 грам та ацетилкодеїн – не менше 0,0044 грам, перебуваючи неподалік будинку №2А, що по вул. С. Петлюри у м. Львові за 1100 грн збув ОСОБА_10 наркотичні засоби, обіг яких заборонено – героїн (діацетилморфін), масою 0,0979 грама, 6-моноацетилморфін – 0,0013 грам та наркотичний засіб, обіг якого обмежено ацетилкодеїн – 0,0044 гр.

Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту наркотичних засобів, повторно, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Окрім того, ОСОБА_7 , діючи у складі організованої групи, повторно, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 07.01.2026 року, придбав особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено – діацетилморфін (героїн), масою 24,9139 грама, що є особливо великими розмірами, 6-моноацетилморфін – масою 0,5916 грам, що є великими розмірами, та наркотичний засіб, обіг якого обмежено ацетилкодеїн – масою 1,4 грам, які за невстановлених досудовим розслідуванням обставин передав ОСОБА_4 та які останній зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з метою подальшого збуту.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на збут особливо небезпечних наркотичних засобів, 07.01.2026 року близько 09:26 год. ОСОБА_4 , перебуваючи неподалік місця проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , зустрівся із останнім та на виконання його вказівок, передав останньому частину придбаного особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено – героїн (діацетилморфін), масою 3,0372 грама, що є великими розмірами, 6-моноацетилморфін – масою 0,0599 грам та ацетилкодеїн – масою 0,1807 грам, для подальшого збуту.

В подальшому, переслідуючи спільний умисел, діючи за раніше розробленим планом, спрямованим на збут наркотичного засобу, обіг якого заборонено, 07.01.2026 року близько 11:35 год., ОСОБА_7 на автомобілі «Ford EDGE», д.н.з. НОМЕР_1 прибув до місця проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_4 , де згідно попередньої домовленості мав зустрітись із ОСОБА_9 для передачі отриманих від ОСОБА_4 наркотичних засобів та особливо небезпечних наркотичних засобів, з метою подальшого збуту таких ОСОБА_9 .

Однак, довести спільний злочинний умисел на збут наркотичних засобів не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки при наближенні ОСОБА_9 до автомобіля, у якому перебував ОСОБА_7 обоє були затримані працівниками правоохоронних органів, а у ОСОБА_7 виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – героїн (діацетилморфін), масою 3,0372 грама, що є великими розмірами, 6-моноацетилморфін – масою 0,0599 грам та ацетилкодеїн – масою 0,1807 грам, яку останній зберігав з метою подальшого збуту.

Крім цього, в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , що за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено решту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено – героїну (діацетилморфін), масою 21,8767 грама, що є особливо великими розмірами, 6-моноацетилморфіну – масою 0,5317 грам, що є великими розмірами та наркотичного засобу, обіг якого обмежено ацетилкодеїну – масою 1,2193 грам, який відповідно до спільного злочинного умислу був призначений для подальшої передачі ОСОБА_7 та ОСОБА_9 з метою подальшого збуту.

Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту наркотичних засобів, у великих та особливо великих розмірах, повторно, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

24.06.2026 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшло клопотання прокурора ОСОБА_3 про виділення із кримінального провадження матеріалів стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 30.06.2026 року матеріали судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 виділено в окреме провадження.

24.06.2026 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова поступила угода про визнання винуватості від 22.06.2026 року, укладена між прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні за №12025140000000827 від 20.06.2025 року та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисників обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з іншого боку, на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України.

За умовами угоди, сторони з урахуванням ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченого, його щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, вчинення кримінальних правопорушень внаслідок збігу тяжких особистих обставин, викликаних встановленням інвалідності третьої групи загального захворювання, та, як наслідок, обмеженням щодо працевлаштування, відсутністю доходів, що сторони визнають обставинами, які істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_4 злочинів, відсутності обставин, що обтяжують покарання, досягли згоди на призначення ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на сім років з конфіскацією майна.

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав обвинувальний акт та просив затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки вона укладена відповідно до положень КПК України з урахуванням вимог КК України, а також просив долучити до матеріалів справи характеризуючі дані щодо обвинуваченого.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України визнав повністю, пояснив, що угода про визнання винуватості укладена ним добровільно, наслідки укладення угоди розуміє.

В підготовчому судовому засіданні захисники обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просили затвердити угоду про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.

Зміст угоди про визнання винуватості від 22.06.2026 року відповідає змісту ст. 472 КПК України та дотримано вимоги, які враховуються прокурором при укладанні угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 470 КПК України.

Так, кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 та визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 474 КПК України, суд враховує, що умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При призначенні покарання, суд враховує положення ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якого покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так іншими особами, а також враховує, що кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 307 КК України відповідно до вимог ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого, зокрема, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, є особою з інвалідністю 3 групи загального захворювання, та, як наслідок, обмежений щодо працевлаштування, не має доходів, має на утриманні неповнолітню дитину, що підтверджується копією свідоцтва про народження та матір похилого віку, що підтверджується копією паспорта та пенсійного посвідчення, згідно з довідками, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання.

Обставини, які відповідно до вимог ст. 66 КК України пом`якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин.

Обставин, які згідно з вимогами ст. 67 КК України обтяжують покарання не встановлені.

Відповідно до ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Також, при вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання, необхідно врахувати позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до яких покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 року).

Згідно з приписами ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові від 03.02.2021 року №629/2739/18 зауважила про те, що частина 1 статті 69 КК надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.

При визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити з системного тлумачення статей 66 та 69 КК та тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини, як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.

На думку суду, при призначенні обвинуваченому покарання, можливо врахувати що застосування ст. 69 КК України буде відповідати вимогам справедливості та меті покарання, а також буде сприяти перевихованню обвинуваченого.

Застосування ст. 69 КК України у даному випадку, є більш дієвим заходом впливу на обвинуваченого та таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Таким чином, узгоджена міра покарання для обвинуваченого ОСОБА_4 за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на сім років з конфіскацією майна, - є достатньою для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, а також призначити узгоджену сторонами міру покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на сім років з конфіскацією майна.

Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні, майнової шкоди кримінальним правопорушенням не заподіяно.

Цивільний позов не заявлено.

Відповідно до вимог п. 3-1 ч. 2 ст. 291 КПК України, анкетні відомості викривача - відсутні.

Відповідно до вимог п. 7-1 ч. 2 ст. 291 КПК України, підстави для застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими - відсутні.

Відповідно до вимог п. 8-1 ч. 2 ст. 291 КПК України, розмір пропонованої вигоди викривачу - відсутній.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обрано на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 09.01.2026 року. В подальшому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 27.05.2026 року, строком на 60 діб до 17.08.2026 року включно.

На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 314, 366-368, 374, 376, 395, 472, 474-476 КПК України, -

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22.06.2026 року між прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні за №12025140000000827 від 20.06.2025 року та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з іншого боку.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - у виді позбавлення волі строком на 7 /сім/ років з конфіскацією майна.

На підставі ст. 69 КК України, призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу у виді позбавлення волі строком на 7 /сім/ років з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 07.01.2026 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 09.01.2026 року, який в подальшому продовжено ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 27.05.2026 року строком на 60 діб до 17.08.2026 року, - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

У строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарахувати строк тримання під вартою з моменту фактичного затримання згідно з протоколом затримання, а саме з 07.01.2026 року, з розрахунком, що 1 (одному) дню попереднього ув`язнення відповідає 1 (один) день позбавлення волі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, якщо не було подано апеляційної скарги.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Відповідно до статті 376 КПК України, роз`яснюється обвинуваченому, захиснику, потерпілому, його представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, потерпілому, та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://sh.lv.court.gov.ua/sud1328/.

Суддя ОСОБА_1