Вирок від 28 червня 2026 р. у справі №441/897/26 — Городоцький районний суд Львівської області

Справа № 441/897/26 1-кп/441/167/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.06.2026 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючої – судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Городок Львівської області кримінальне провадження №12026141440000036 від 13 лютого 2026 року на

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шегині Мостиського району Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого на АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 382 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність постанови Мостиського районного суду Львівської області від 09.09.2025 у справі № 448/1222/25 та будучи належним чином ознайомленим з її змістом про визнання його винуватим за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк п`ять років, яка набрала законної сили, не виконав постанови суду в частині позбавлення права керування транспортними засобами, усвідомлюючи протиправність своїх дій, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими для виконання всіма фізичними особами на всій території України, діючи умисно, 03.02.2026 на автодорозі А10 М11 сполученням «Львів – Шегині» в м. Городок Львівського району Львівської області, керував автомобілем «Chevrolet Aveo LS» р.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції, у зв`язку з порушенням п. 2.1 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001.

ОСОБА_4 в суді вину визнав, не заперечує фактичних обставин, які викладені в обвинувальному акті, також показав, що будучи позбавленим, згідно постанови суду від 09.09.2025 права керування транспортними засобами строком на п`ять років, автомобілем «Chevrolet Aveo LS» р.н.з. НОМЕР_1 їхав у медичну установу та 03.02.2026 в м. Городок був зупинений працівниками патрульної поліції за порушення правил дорожнього руху, що під час перевірки документів, поліцейський виявив про позбавлення його права керування транспортними засобами згідно судового рішення від 09.09.2025, що у квітні 2026 року також притягався до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та вчинення ДТП. Крім цього зазначив, що не працює, власних заощаджень немає, усвідомлює протиправність своїх дій, кається, просить суворо не карати.

Враховуючи, що учасники судового провадження, визнали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони позбавляються права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України розглянув справу за правилами, передбаченими даними нормами.

Показання обвинуваченого є достовірними, узгоджуються з матеріалами провадження.

Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_4 доведена повністю, оскільки він умисно не виконав постанови суду, що набрала законної сили, його дії суд кваліфікує за ознаками ч. 1 ст. 382 КК України.

Обираючи покарання ОСОБА_4 , суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, його особу, ставлення до вчиненого, що він характеризується посередньо, не працює, власних заощаджень не має, обставину, що пом`якшує покарання – сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відсутність обтяжуючих обставин і призначає йому покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, ураховуючи, що вчинений ОСОБА_4 злочин не призвів до настання істотних негативних наслідків, висновок органу пробації про можливість його виправлення без обмеження або позбавлення волі на певний строк, інші обставини справи, суд вважає за можливе застосувати ОСОБА_4 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням.

Суд не убачає у діях обвинуваченого каяття, оскільки матеріали кримінального провадження на ОСОБА_4 , як і його показання в суді не містять даних на підтвердження того, що обвинувачений вчиняв спроби залагодити свою вину або ж в інших спосіб виправити вчинене.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, цивільний позов у провадженні не заявлено.

За наведеного, керуючись ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим за ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Застосувати ОСОБА_4 ст. 75 КК України звільнивши його від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням на 1 (один) рік.

В порядку ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїзджати за межі України без погодження з органом пробації.

Речовий доказ компакт-диск DVD-R залишити у матеріалах досудового кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Городоцький районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_5