Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №420/24523/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/24523/25

Головуючий в 1 інстанції: Скупінська О.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді – Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Тарновецького І.І.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ (в/ч НОМЕР_2 ), яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції чинній з 29.01.2020 року при обчисленні ОСОБА_1 в період з 10.12.2022 по 20.05.2023 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін ДПСУ (в/ч НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок з 10.12.2022 по 20.05.2023 включно ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії), грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших складових грошового забезпечення, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції чинній з 29.01.2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;

- визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ (в/ч НОМЕР_2 ) щодо оподаткування військовим збором грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, премії, надбавки, індексації) ОСОБА_1 з 10.12.2022 по 15 квітня 2025 в період безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ;

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін ДПСУ (в/ч НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму утриманого військового збору з грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, премії, надбавки, індексації) з 10.12.2022 по 15 квітня 2025 в період безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ;

- визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ (в/ч НОМЕР_2 ) щодо неврахування додаткової винагороди, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, при обчисленні розміру компенсації за всі невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічної основної та додаткової, як учаснику бойових дій) ОСОБА_1 ;

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін ДПСУ (в/ч НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок розміру компенсації за всі невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічної основної та додаткової, як учаснику бойових дій) ОСОБА_1 з врахуванням додаткової винагороди, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;

- визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ (в/ч НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби;

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін ДПСУ (в/ч НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 10 грудня 2022 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно, до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 10 грудня 2022 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Визнано протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо оподаткування військовим збором грошового забезпечення ОСОБА_1 з 10.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 30.06.2023, з 01.09.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.12.2024 та з 01.01.2025 по 15.04.2025 у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму утриманого військового збору з грошового забезпечення з 10.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 30.06.2023, з 01.09.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.12.2024 та з 01.01.2025 по 15.04.2025 у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Визнано протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо обчислення ОСОБА_1 розміру компенсації за всі невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічної основної та додаткової, як учаснику бойових дій) без урахування додаткової винагороди, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

Зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок розміру компенсації за всі невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічної основної та додаткової, як учаснику бойових дій) ОСОБА_1 з врахуванням додаткової винагороди, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) надали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині вимог про зобов`язання нарахувати та виплатити суму утриманого військового збору з грошового забезпечення у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та в частині зобов`язання здійснити перерахунок розміру компенсації за всі невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічної основної та додаткової, як учаснику бойових дій) з врахуванням додаткової винагороди, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та прийняти нове рішення про відмови в задоволенні цих позовних вимог.

Так апелянт зазначає, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30.12.2015 №1161 «Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором». З аналізу наведених правових норм слідує висновок, що до введення в Україні режиму воєнного стану, чинним законодавством були передбачені пільги з оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, які розповсюджувалися на осіб, які беруть безпосередню участь: 1) в антитерористичній операції; 2) у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС). На підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь, законодавством визначався відповідний перелік документів для підтвердження такого статусу. Тобто до запровадження воєнного стану, чинним законодавством був передбачений порядок реалізації пільги з оподаткування військовим збором.

Тобто апелянт звертає увагу, що тільки із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України №244 від 17.03.2023 необхідною умовою підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом першим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів. Таким чином, порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором було визначено спеціальним нормативно-правовим актом, про що свідчить вищевказані норми Податкового кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України №244 від 17.03.2023. Враховуючи вказані обставини, у періоді з квітня 2022 року до 09 липня 2023 року була відсутня пільга з оподаткування військового збору для військовослужбовців, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації поза межами Донецької та Луганської областей. Наголошуємо, що Позивач весь час проходив військову службу на території Сумської області.

В свою чергу зазначається в апеляційній скарзі, що п. 1 ПКМУ № 168 визначено, що розмір додаткової винагороди може бути збільшеним до 100000 гривень тим військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення). Район воєнних (бойових) дій визначається рішенням Головнокомандувача ЗСУ. Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України з 01.01.2023 року по 05.08.2024 року Сумська область виключена з переліку районів ведення воєнних (бойових) дій. Таким чином, з 01.01.2023 року відсутня обов`язкова умова для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди перебування в районі ведення бойових дій. Слід зазначити, що додаткова винагорода визначена постановою КМУ №168 від 28.02.2022, на відміну від грошового забезпечення виплачується в наступному місяці який слідує місяцю, в якому військовослужбовець брав участь у бойових діях.

Щодо врахування додаткової винагороди, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 в компенсацію відпустки апелянт зазначає, що додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою виплатою а її розмір не сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць, тому відсутні підстави для врахування її в грошове забезпечення з якого розраховується компенсація відпустки.

Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , у спірний період проходив військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні ДПС України (військова частина НОМЕР_2 ), що підтверджується витягом розрахунку вислуги років, а також:

- витягом із наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №935-ОС від 10 грудня 2022 року про зарахування у списки особового складу та на всі види забезпечення;

- витягом із наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №558-ОС від 14 квітня 2025 року про виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Згідно зазначеного наказу, відповідно до частини 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплатити грошову компенсацію за невикористані частини щорічної основної відпустки за 2022 за 16 календарних днів, за 2023 рік - за 05 календарних днів, за 2024 рік за 10 календарних днів, за 2025 рік за 25 календарних днів.

Відповідно до пункту 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виплатити грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023, 2024, 2025 роки в кількості 42 календарних дні.

Виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 04 відсотків місячного грошового забезпечення за 36 повних календарних місяців служби.

Остаточною датою закінчення проходження військової служби вважати 15 квітня 2025 року.

Згідно довідки №12/1-1937 від 05 жовтня 2023 року про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, яка засвідчує, що дійсно 31.12.2022, 23.01.2023, 07.02.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в межах Сумської області (н.п. Краснопілля, Покровка).

Відповідно до наданих до суду особистих карток на грошове забезпечення за:

- 2022 рік (з грудня 2022 року) нараховано: премія по наказу командира частини у сумі 2794,08 грн; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань 0 грн; допомога для оздоровлення 0 грн; додаткова винагорода ПКМ №168 від 28.02.22 (30000) у сумі 30000,00 грн.

Утримання: ПДФО АТ 5902,93 грн; компенсація ПДФО АТ 5902,93 грн; військовий збір 491,91 грн); 2023 рік нараховано: (посадовий оклад: у січні-лютому 3170,00 грн; у березні 3980,00 грн; у квітні-грудні 3440,00 грн; оклад за військовим званням: у січні-лютому 740,00 грн; у березні 845,00 грн; у квітні-грудні 810,00 грн; надбавка за вислугу років: у січні-лютому 1368,50 грн; у березні 1688,75 грн; у квітні-грудні 1487,50 грн; надбавка за особливості проходження служби: у січні-лютому 2111,40 грн; у березні 2605,50 грн; у квітні-грудні 2295,00 грн; премія по наказу командира частини: у січні-листопаді 0 грн; у грудні 9000,00 грн; премія від окладу: у січні 7608,00 грн; у лютому 16167,00 грн; у березні 18537,00 грн; у квітні-грудні 17200,00 грн; додаткова премія: у січні-лютому 634,00 грн; у березні 796,00 грн; у квітні-грудні 688,00 грн; винагорода за бойове чергування: у січні 316,80 грн; у лютому-липні 704,00 грн; у серпні 316,80 грн; у вересні-жовтні 704,00 грн; у листопаді 528,00 грн; у грудні 704,00 грн; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань: у квітні 1215,00 грн; допомога для оздоровлення: у березні 25920,50 грн; додаткова винагорода ПКМ №168 від 28.02.22 (30000): у січні 0 грн; у лютому 30000,00 грн; у березні 16071,43 грн; у квітні-червні 30000,00 грн; у липні-серпні 0 грн; у вересні 57096,77 грн; у жовтні 22000,00 грн; у листопаді-грудні 30000,00 грн; додаткова винагорода ПКМ №168 від 28.02.22 (70000): у січні 47419,35 грн; у лютому-грудні 0 грн.

Утримання: ПДФО АТ у січні 11406,25 грн; у лютому 9881,08 грн; у березні 12806,67 грн; у квітні 10411,11 грн; у травні 10192,41 грн; у червні 10192,41 грн; у липні 4792,41 грн; у серпні 4722,71 грн; у вересні 15069,83 грн; у жовтні 8752,41 грн; у листопаді 10160,73 грн; у грудні 11812,41 грн.

Компенсація ПДФО АТ у січні 11406,25 грн; у лютому 9881,08 грн; у березні 12806,67 грн; у квітні 10411,11 грн; у травні 10192,41 грн; у червні 10192,41 грн; у липні 4792,41 грн; у серпні 4722,71 грн; у вересні 15069,83 грн; у жовтні 8752,41 грн; у листопаді 10160,73 грн; у грудні 11812,41 грн.

Військовий збір АТ у січні 950,52 грн; у лютому 823,42 грн; у березні 1067,22 грн; у квітні 867,59 грн; у травні 849,37 грн; у червні 849,37 грн; у липні 399,37 грн; у серпні 393,56 грн; у вересні 1255,82 грн; у жовтні 729,37 грн; у листопаді 846,73 грн; у грудні 984,37 грн.

При цьому за твердженням позивача, відповідач протиправно за період проходження військової служби, розраховував грошове забезпечення Позивача із застосуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір суд першої інстанції виходив з того, що грошове забезпечення позивача у період з 10.12.2022 р. по 19.05.2023 р., а також виплаченої за вказаний період суміжні виплати, повинні бути нараховані виходячи з обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, а також інших додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих шляхом застосування положень пункту 4 Постанови № 704 в первинній редакції, а саме множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Крім іншого суд дійшов висновку, що позивач має право на компенсацію сум військового збору, стягненого з грошового забезпечення за періоди з 10.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 30.06.2023, з 01.09.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.12.2024 та з 01.01.2025 по 15.04.2025 у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Також, суд зазначив, що додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ № 168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, що відповідно до довідок військової частини НОМЕР_2 про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення за 2022, 2023, 2024, 2025 роки виплачувалася позивачу, починаючи з 10 грудня 2022 року (дата зарахування до списків) по 15 квітень 2025 року (дата виключення зі списків), суд з урахуванням позиції Верховного Суду дійшов висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної та додаткові відпустки, а тому задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Суд задовольняючи позовні вимоги вважав, що нарахування та виплата спірних сум грошового забезпечення, виплачених сум при звільненні та компенсація втрати частини доходів позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.

Проте, суд зазначив, що при попередньому звільненні з військової служби у 2016 році, позивач вже набував право на отримання одноразової грошової допомоги, а тому у 2025 році така допомога правомірно була виплачена лише за період його календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, (з 19.03.2022 по 15.04.2025), що становить 36 повних календарних місяців служби), а тому беручи до уваги встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльність з боку відповідача стосовно позивача та відповідно про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги в цій частині.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тому, а саме в частині вимог про зобов`язання нарахувати та виплатити суму утриманого військового збору з грошового забезпечення у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та зобов`язання здійснити перерахунок розміру компенсації за всі невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічної основної та додаткової, як учаснику бойових дій) з врахуванням додаткової винагороди, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Також суд не переглядає ріщення суду в частні відмовив задоволенні позову, оскільки ОСОБА_1 рішення суду не оскаржує.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання нарахувати та виплатити суму утриманого військового збору з грошового забезпечення у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписи частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі і вище – Закон №2011-ХІІ) встановлюють, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частинами 2, 3 наведеної норми, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до частини 4 статті 9 Закону 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до підпункту 16-1 пункту 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в редакції, чинній до внесення до нього змін згідно Закону України №4015-IX від 10.10.2024, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Своєю чергою, відповідно до підпункту 16-1 пункту 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в редакції, чинній після внесення до нього змін згідно Закону України від 10.10.2024 №4015-IX, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є: 1) особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу; 2) фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп; 3) платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів).

Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього підпункту, встановлюється з 1 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX.

Оскільки з 24.02.2022 діє правовий режим воєнного стану, а не період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), абзац 3 пп. 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України не підлягав застосуванню до спірних правовідносин до 09.07.2022.

З 09.07.2022 у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи військовослужбовців у вигляді грошового забезпечення на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Об`єктом оподаткування збором є: 1) для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу; 2) для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, - щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; 3) для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 292 цього Кодексу.

Ставка збору становить: 1) для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту; 2) для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць; 3) для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, - 1 відсоток від доходу, визначеного згідно із статтею 292 цього Кодексу; 4) для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань - 1,5 відсотка з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 цього пункту).

Починаючи з 1 січня року, наступного за роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, ставка збору для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставками, визначеними підпунктом 1.3 цього пункту.

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі постанова № 168, в редакції станом на 01.04.2022) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил (…) виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Як вже зазначалося вище, за приписами пункту 1-1 постанови № 168 на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил (…), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах; (…)

Військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань (…)

При цьому пп. 1.7 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ «Прикінцеві положення» ПК України передбачає звільнення від оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців у період дії воєнного стану на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Як вбачається з довідки №12/1-1937 від 05 жовтня 2023 року видана НОМЕР_1 прикордонний загоном ДПС України про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, яка засвідчує, що дійсно 31.12.2022, 23.01.2023, 07.02.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в межах Сумської області (н.п. Краснопілля, Покровка).

Суд першої інстанції вірно встановив з особистих карток на грошове забезпечення, що позивачу виплачено додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за: грудень 2022 року 30000,00 грн (сума військового збору 491,91 грн); січень 2023 року 47419,35 грн (сума військового збору 950,52 грн); лютий 2023 року 30000,00 грн (сума військового збору 823,42 грн); березень 2023 року 16071,43 грн (сума військового збору 1067,22 грн); квітень 2023 року 30000,00 грн (сума військового збору 867,59 грн); травень 2023 року 30000,00 грн (сума військового збору 849,37 грн); червень 2023 року 30000,00 грн (сума військового збору 849,37 грн); вересень 2023 року 57096,77 грн (сума військового збору 1255,82 грн); жовтень 2023 року 22000,00 грн (сума військового збору 729,37 грн); листопад 2023 року 30000,00 грн (сума військового збору 846,73 грн); грудень 2023 року 30000,00 грн (сума військового збору 984,37 грн); січень 2024 року 26129,03 грн (сума військового збору 1180,11 грн); лютий 2024 року 30000,00 грн (сума військового збору 849,37 грн); березень 2024 року 14482,76 грн (сума військового збору 615,55 грн); квітень 2024 року 27096,77 грн (сума військового збору 805,82 грн); травень 2024 року 30000,00 грн (сума військового збору 849,37 грн); червень 2024 року 30000,00 грн (сума військового збору 867,59 грн); липень 2024 року 30000,00 грн (сума військового збору 849,37 грн); серпень 2024 року 30000,00 грн (сума військового збору 851,32 грн); вересень 2024 року 11612,90 грн та 22580,65 грн (сума військового збору 914,22 грн); жовтень 2024 року 11000,00 грн та 43333,33 грн (сума військового збору 1216,32 грн); листопад 2024 року 14516,13 грн та 45161,29 грн (сума військового збору 1300,65 грн); грудень 2024 року 14000,00 грн та 43333,33 грн (сума військового збору 1267,65 грн); січень 2025 року 13548,39 грн та 45161,29 грн (сума військового збору 1677,75 грн); лютий 2025 року 11612,90 грн та 38709,68 грн (сума військового збору 1158,67 грн); березень 2025 року 16071,43 грн (сума військового збору 644,90 грн);- квітень 2025 року 24193,55 грн та 19354,84 грн (сума військового збору 2729,64 грн).

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на компенсацію сум військового збору, стягненого з грошового забезпечення за періоди з 10.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 30.06.2023, з 01.09.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.12.2024 та з 01.01.2025 по 15.04.2025 у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим рішення суду в цій частині підлягає залишенню без змін.

Разом з тим, що стосується позовних вимог в частині зобов`язання здійснити перерахунок розміру компенсації за всі невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічної основної та додаткової, як учаснику бойових дій) з врахуванням додаткової винагороди, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби.

Відповідно до частини другої статті 9 зазначеного Закону до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Отже, законодавець прямо розмежував щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення як самостійні складові грошового забезпечення військовослужбовця.

Частиною четвертою статті 9 Закону №2011-XII встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, а порядок його виплати визначається керівниками відповідних державних органів.

На виконання зазначених положень Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Відповідно до пункту 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

На підставі Постанови №704 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року №558 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України.

Пунктом 2 розділу І Інструкції №558 визначено, що до складу місячного грошового забезпечення входять основні види грошового забезпечення та щомісячні додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 6 глави 8 розділу V Інструкції №558 грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки обчислюється виходячи саме з розміру місячного грошового забезпечення військовослужбовця на день виключення зі списків особового складу.

Отже, для правильного вирішення цього спору визначальним є встановлення того, чи належить додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, до складових саме місячного грошового забезпечення, з якого відповідно до Інструкції №558 здійснюється обчислення грошової компенсації за невикористані дні відпустки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 на період дії воєнного стану запроваджено додаткову винагороду військовослужбовцям та іншим особам, визначеним цією постановою.

Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення військовослужбовця. Водночас питання щодо включення такої виплати до складу місячного грошового забезпечення для обчислення компенсації за невикористані дні відпустки предметом розгляду Великої Палати не було.

Висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №280/8933/24 стосуються правової природи додаткової винагороди як виду грошового забезпечення та порядку застосування Закону України №2050-ІІІ, однак не вирішують питання щодо її включення до складу місячного грошового забезпечення для цілей обчислення компенсації за невикористані дні відпустки військовослужбовців Державної прикордонної служби України.

При цьому пунктом 11 Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом МВС України від 26 січня 2023 року №36, а також пунктом 14 Особливостей, затверджених наказом МВС України від 01 вересня 2023 року №726, додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, прямо віднесено до одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Саме ці нормативні акти визначають правову природу відповідної виплати для військовослужбовців Державної прикордонної служби України та є спеціальними щодо загальних положень Закону №2011-XII.

Отже, сама по собі належність додаткової винагороди до системи грошового забезпечення військовослужбовця не свідчить про необхідність її включення до складу місячного грошового забезпечення, оскільки чинне спеціальне нормативне регулювання прямо визначає таку виплату як одноразовий додатковий вид грошового забезпечення.

Аналогічного висновку щодо застосування наведених норм права дійшов Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2026 року у справі №420/77/25, зазначивши, що додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, не підлягає включенню до складу місячного грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення грошової компенсації за невикористані дні відпустки військовослужбовцям Державної прикордонної служби України.

Колегія суддів враховує, що спірна додаткова винагорода встановлена виключно на період дії воєнного стану, має спеціальний тимчасовий характер та безпосередньо пов`язана з особливими умовами проходження військової служби в зазначений період.

Право на її отримання залежить від наявності передбачених нормативними актами умов, фактичного виконання військовослужбовцем відповідних завдань та підтверджується наказами уповноважених посадових осіб. При цьому розмір такої винагороди не є сталим та гарантованим, а визначається залежно від конкретних умов проходження служби та обсягу виконаних завдань.

З матеріалів справи вбачається, що розмір додаткової винагороди, виплаченої позивачу, у різні періоди відрізнявся, що свідчить про відсутність у цієї виплати ознак постійної складової місячного грошового забезпечення.

Колегія суддів також зазначає, що сам по собі факт здійснення виплати щомісячно не є визначальним для віднесення відповідної виплати до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення у розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Визначальним у цьому випадку є правова природа відповідної виплати та її нормативне регулювання. Як уже зазначалось, спеціальними нормативними актами, які регулюють порядок виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, таку винагороду прямо віднесено до одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168, хоча і є видом грошового забезпечення військовослужбовця, однак відповідно до спеціального нормативного регулювання належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення та не підлягає включенню до складу місячного грошового забезпечення, з якого відповідно до пункту 6 глави 8 розділу V Інструкції №558 обчислюється грошова компенсація за невикористані дні відпустки.

З огляду на наведене колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють структуру грошового забезпечення військовослужбовців та порядок обчислення грошової компенсації за невикористані дні відпустки.

Зокрема, суд першої інстанції безпідставно ототожнив фактичну періодичність виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, із її правовою природою, не врахував спеціальне нормативне регулювання, яким таку виплату прямо віднесено до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а також не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про можливість врахування спірної винагороди під час обчислення компенсації за невикористані дні відпустки за періоди, коли така виплата нормативно не існувала та не могла бути складовою грошового забезпечення позивачки.

Колегія суддів також враховує, що включення додаткової винагороди, запровадженої державою на період дії воєнного стану як спеціальної тимчасової виплати, до складу місячного грошового забезпечення для обчислення компенсації за невикористані дні відпустки фактично призвело б до зміни правової природи такої виплати та поширення на неї правового режиму, який спеціальним законодавством для неї не встановлений.

При цьому ані Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ані Постанова Кабінету Міністрів України №704, ані Інструкція №558, ані Постанова Кабінету Міністрів України №168 не містять положень, які б прямо передбачали включення додаткової винагороди, встановленої на період дії воєнного стану, до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за невикористані дні відпустки.

Враховуючи наведене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи в цій частині позовних вимог та спростовують висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для включення додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, до складу місячного грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення грошової компенсації за невикористані дні відпустки, у зв`язку з чим рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, з прийняттям нового про відмову в задоволенні цієї частини позову.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року скасувати в частині зобов`язання НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок розміру компенсації за всі невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічної основної та додаткової, як учаснику бойових дій) ОСОБА_1 з врахуванням додаткової винагороди, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 та ухвалити в цій частині по справі нове рішення – про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: І.І. Тарновецький