Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №420/8727/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/8727/26

Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

Дата ухвалення рішення: 15 травня 2026 року

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тарновецького І.І.,

суддів: Бойка А.В.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у справі № 420/8727/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, –

В С Т А Н О В И В :

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, у якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року, складеної відповідно до статей 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, із визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до зазначеної постанови, для проведення перерахунку пенсії з 01 лютого 2026 року;

- зобов`язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зазначену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2026 року, оформлену відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України № 2011-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, із визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до цієї постанови, для проведення перерахунку пенсії з 01 лютого 2026 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Адміністрація Державної прикордонної служби України подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що, на думку апелянта, призвело до неправильного вирішення спору.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що починаючи з березня 2018 року і до теперішнього часу посадові оклади та оклади за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого станом на 01 січня 2018 року (1762 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.

На думку апелянта, оскільки станом на 01 січня 2026 року підвищення грошового забезпечення діючих військовослужбовців не відбулося, правові підстави для оформлення та направлення до органів Пенсійного фонду України оновлених довідок про розмір грошового забезпечення з метою проведення перерахунку пенсій відсутні.

З огляду на викладене апелянт вважає, що Адміністрація Державної прикордонної служби України діяла відповідно до вимог чинного законодавства, а тому висновок суду першої інстанції про протиправність її дій є помилковим. У зв`язку із цим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

ОСОБА_1 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України із заявою, у якій просив підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року для проведення перерахунку пенсії з 01 лютого 2026 року.

У зазначеній заяві позивач просив визначити посадовий оклад та оклад за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також із урахуванням щомісячних основних і додаткових видів грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ та статті 9 Закону України № 2011-ХІІ.

Листом від 26 березня 2026 року Адміністрація Державної прикордонної служби України повідомила позивача про відсутність правових підстав для оформлення та направлення зазначеної довідки. Підставою для відмови визначено те, що станом на 01 січня 2026 року не відбулося підвищення фактичних розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями діючих військовослужбовців за відповідними (аналогічними) посадами, а розміри їх грошового забезпечення залишилися на рівні, установленому у лютому–грудні 2023 року.

Вважаючи таку відмову протиправною та такою, що порушує його право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що після набрання 18 червня 2025 року законної сили судовим рішенням, яким було скасовано зміни, внесені до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704, відновлено дію зазначеної норми у її первісній редакції. Відтак посадові оклади та оклади за військовими (спеціальними) званнями підлягають визначенню шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Оскільки Законом України про Державний бюджет України на 2026 рік збільшено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача виник обов`язок підготувати та направити до органу Пенсійного фонду України оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2026 року для проведення перерахунку його пенсії.

За таких обставин суд першої інстанції визнав дії відповідача щодо відмови у підготовці та наданні зазначеної довідки протиправними та зобов`язав Адміністрацію Державної прикордонної служби України оформити і направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відповідну довідку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Правовідносини, пов`язані з пенсійним забезпеченням осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, регулюються Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон № 2262-ХІІ).

Правовою підставою для перерахунку раніше призначених пенсій у зв`язку зі зміною розміру грошового забезпечення військовослужбовців є положення частини третьої статті 43, частини вісімнадцятої статті 43, частини третьої статті 51 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, які підлягають застосуванню у системному взаємозв`язку.

Так, відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі пенсії, призначені за цим Законом, підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. При цьому, якщо внаслідок такого перерахунку розмір пенсії є нижчим, зберігається розмір раніше призначеної пенсії.

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, а також іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, обчислюються з розміру грошового забезпечення, до складу якого входять посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії у розмірах, установлених законодавством.

Частиною вісімнадцятою статті 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що у разі зміни хоча б одного з видів грошового забезпечення або запровадження нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премій у розмірах, установлених законодавством, призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку з урахуванням таких змін.

Відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ, якщо перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, такий перерахунок здійснюється з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Отже, із системного аналізу наведених норм убачається, що виникнення права на перерахунок пенсії закон пов`язує зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців або із запровадженням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Реалізація такого права здійснюється органами Пенсійного фонду України після надходження від уповноваженого державного органу довідки про розмір грошового забезпечення, складеної відповідно до вимог законодавства, причому перерахунок проводиться виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які зазначені у такій довідці.

Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі – Порядок № 45), визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, саме довідка про розмір грошового забезпечення, оформлена уповноваженим державним органом, є необхідною та обов`язковою підставою для проведення органом Пенсійного фонду України відповідного перерахунку пенсії.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 березня 2018 року. Зазначеною постановою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, визначено склад грошового забезпечення військовослужбовців та встановлено порядок визначення посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями й інших складових грошового забезпечення, що враховуються при обчисленні та перерахунку пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

На момент прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова № 704) пунктом 4 було передбачено, що розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня відповідного календарного року (але не менше 50 відсотків мінімальної заробітної плати, установленої законом на 01 січня відповідного календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до цієї постанови.

24 лютого 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі – Постанова № 103), пунктом 6 якої внесено зміни, зокрема до пункту 4 Постанови № 704. Унаслідок таких змін розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями було визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом саме на 01 січня 2018 року, замість прожиткового мінімуму, установленого законом на 01 січня відповідного календарного року.

Таким чином, починаючи з 24 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України фактично змінив механізм визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, закріпивши як розрахункову величину фіксований розмір прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2018 року. Водночас зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 до Постанови № 704, які містять відповідні тарифні коефіцієнти, внесені не були.

Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 пункт 6 Постанови № 103 визнано протиправним та скасовано.

З набранням законної сили зазначеним судовим рішенням пункт 6 Постанови № 103 втратив чинність, а відтак була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у редакції, чинній до внесення зазначених змін, яка передбачала визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями шляхом застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня відповідного календарного року.

Надалі Кабінет Міністрів України постановою від 12 травня 2023 року № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704» (далі – Постанова № 481), яка набрала чинності 20 травня 2023 року, повторно змінив редакцію пункту 4 Постанови № 704.

Відповідно до внесених Постановою № 481 змін було встановлено, що посадові оклади та оклади за військовими (спеціальними) званнями розраховуються виходячи з фіксованої величини – 1762 гривні – шляхом множення її на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до Постанови № 704.

Разом із тим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, пункт 2 Постанови № 481, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, визнано протиправним та нечинним.

Отже, з 18 червня 2025 року була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у його первісній редакції, яка передбачає визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

За таких обставин збільшення Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2026 року зумовило зміну розрахункової величини, яка використовується для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців. Саме така зміна відповідно до статей 43, 51 та 63 Закону № 2262-ХІІ є юридичним фактом, з яким закон пов`язує виникнення права на перерахунок пенсії та, відповідно, обов`язок уповноваженого державного органу оформити і направити до органу Пенсійного фонду України нову довідку про розмір грошового забезпечення.

Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що станом на 01 січня 2026 року у позивача виникло право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення, складеної за формою, визначеною додатком 2 до Порядку № 45, із застосуванням пункту 4 Постанови № 704 у редакції, чинній після 18 червня 2025 року.

Такий висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, відповідно до якої зміна розрахункової величини, що використовується для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, є підставою для оформлення нової довідки про розмір грошового забезпечення з метою проведення перерахунку пенсії.

Крім того, колегія суддів враховує, що Закон України від 05 жовтня 2000 року № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів. Відповідно до статті 1 цього Закону державні соціальні стандарти є встановленими законами та іншими нормативно-правовими актами соціальними нормами і нормативами, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

За змістом статті 6 Закону № 2017-III базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, установлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у відповідних сферах. При цьому прожитковий мінімум щороку встановлюється Верховною Радою України законом про Державний бюджет України на відповідний рік, а тому саме його зміна є підставою для застосування пункту 4 Постанови № 704 у редакції, чинній після 18 червня 2025 року.

При цьому колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються Державний бюджет України і бюджетна система України, а також порядок встановлення державних стандартів.

Наведені конституційні положення свідчать про те, що прожитковий мінімум як базовий державний соціальний стандарт може встановлюватися виключно законом, а його розмір щороку визначається законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Водночас Законом №2262-ХІІ Кабінету Міністрів України делеговано повноваження щодо визначення умов, порядку та розмірів проведення перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Під умовами такого перерахунку слід розуміти визначення Кабінетом Міністрів України юридичних фактів, з настанням яких виникає право на проведення перерахунку пенсії, тоді як під порядком – встановлення механізму, послідовності, способу та процедури реалізації такого права.

Разом із тим визначення складових грошового забезпечення та порядку обчислення посадових окладів належить до компетенції Кабінету Міністрів України лише в межах повноважень, наданих законом. При цьому реалізація таких повноважень не може суперечити нормативно-правовим актам вищої юридичної сили або змінювати встановлені законом державні соціальні стандарти.

Саме тому використання пунктом 4 Постанови №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб як розрахункової величини для визначення посадових окладів саме по собі не суперечить вимогам Закону №2262-ХІІ, оскільки відповідає делегованим Уряду повноваженням щодо визначення механізму формування грошового забезпечення військовослужбовців.

Разом з тим Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями самостійно встановлювати іншу розрахункову величину або застосовувати прожитковий мінімум, який не відповідає його розміру, визначеному законом про Державний бюджет України, оскільки такий підхід суперечив би вимогам статті 92 Конституції України, Закону №2017-III та принципу верховенства права.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено у розмірі 3328 грн.

Отже, починаючи з 01 січня 2026 року відбулося збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який після відновлення дії пункту 4 Постанови №704 у його первісній редакції є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.

За таких обставин зміна зазначеної розрахункової величини безпосередньо зумовила зміну розміру посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями відповідних категорій військовослужбовців, а відтак відповідно до статей 43, 51 та 63 Закону №2262-ХІІ є юридичним фактом, з яким закон пов`язує виникнення права на перерахунок пенсії.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посадовий оклад та оклад за військовим (спеціальним) званням позивача підлягають визначенню шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, передбачений додатками до Постанови №704, а тому у позивача виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії.

На час звернення позивача до Адміністрації Державної прикордонної служби України із заявою про видачу оновленої довідки пунктом 3 Порядку №45 було передбачено, що уповноважені державні органи на підставі списків, поданих органами Пенсійного фонду України, готують для кожної особи довідку про розмір грошового забезпечення за формою, визначеною додатками 2 і 3 до цього Порядку, та у місячний строк подають її відповідному головному управлінню Пенсійного фонду України.

При цьому саме державний орган, з якого особу звільнено зі служби, є уповноваженим суб`єктом щодо оформлення та видачі такої довідки.

Оскільки з 01 січня 2026 року настали передбачені законом обставини, що зумовлюють зміну розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, у відповідача виник обов`язок підготувати та направити до органу Пенсійного фонду України оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача.

Відмова у її оформленні та наданні не відповідає вимогам статей 43, 51 та 63 Закону №2262-ХІІ, Порядку №45 та порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення.

Доводи апеляційної скарги про те, що після 01 березня 2018 року фактичного підвищення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців не відбулося, колегія суддів відхиляє як безпідставні.

Такі доводи ґрунтуються на застосуванні редакції пункту 4 Постанови №704, яка втратила чинність після набрання 18 червня 2025 року законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №320/29450/24.

Після відновлення дії первісної редакції пункту 4 Постанови №704 саме збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на відповідний календарний рік, стало юридичним фактом, з яким закон пов`язує зміну розміру посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, а відтак і виникнення права осіб, пенсійне забезпечення яких здійснюється відповідно до Закону №2262-ХІІ, на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, ґрунтуються на власному тлумаченні норм матеріального права та не містять посилань на обставини чи докази, які б свідчили про неправильне застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що могли б бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при додержанні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених належними і допустимими доказами, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у підготовці та направленні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року, оскільки після відновлення дії пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб є передбаченою законом підставою для зміни розміру посадових окладів та виникнення права на перерахунок пенсії.

За таких обставин підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий: І.І. Тарновецький

Судді: А.В. Бойко

О.А. Шевчук