Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 28 червня 2026 р.
Справа: №400/4962/26
Суддя: Бітов А.І.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/4962/26
Категорія: 112010201 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н.В.
Місце ухвалення: м. Миколаїв
Дата складання повного тексту:06.05.2026р.
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – Бітова А.І.
суддів – Лук`янчук О.В.
– Ступакової І.Г.
у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі – ГУПФ) України в Миколаївській області про:
- визнання протиправними дій ГУПФ України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 нарахувати та виплатити компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, за весь час затримки по день фактичного розрахунку: 31 жовтня 2025 року по заборгованості по виплаті пенсії у сумі 187,35 грн.; 26 листопада 2025 року по заборгованості по виплаті пенсії у сумі 187,35 грн.; 31 грудня 2025 року по заборгованості по виплаті пенсії у сумі 187,35 грн.; 24 лютого 2026 року по заборгованості по виплаті пенсії у сумі 103,00 грн.; 23 березня 2026 року по заборгованості по виплаті пенсії у сумі 101,00 грн., що загалом складає 766,05 грн., по заборгованості по виплаті пенсії з 29 грудня 2017 року відповідно до рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі №400/460/21 та рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року у справі №400/3301/21;
- зобов`язання ГУПФ України в Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, за весь час затримки по день фактичного розрахунку: 31 жовтня 2025 року по заборгованості по виплаті пенсії у сумі 187,35 грн.; 26 листопада 2025 року по заборгованості по виплаті пенсії у сумі 187,35 гри.; 31 грудня 2025 року по заборгованості по виплаті пенсії у сумі 187,35 грн.: 24 лютого 2026 року по заборгованості по виплаті пенсії у сумі 103,00 грн.; 23 березня 2026 року по заборгованості по виплаті пенсії у сумі 101,00 грн., що загалом складає 766,05 грн., по заборгованості по виплаті пенсії з 29 грудня 2017 року відповідно до рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі №400/460/21 та рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року у справі №400/3301/21.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з вимогами про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги:
- предметом позовних вимог є компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, за весь час затримки по день фактичного розрахунку по виплаті пенсії згідно судових рішень відповідно до вимог ст. 1, ч.ч.1, 2 ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-III та п.п.1, 2, 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі – Порядок №159), а не судовий контроль за виконанням судових рішень;
- таким чином ГУПФ України в Миколаївській області, після проведення виплат пенсії відповідно до судових рішень: 31 жовтня 2025 року заборгованість по виплаті пенсії у сумі 187,35 грн.; 26 листопада 2025 року заборгованість по виплаті пенсії у сумі 187,35 грн.; 31 грудня 2025 року заборгованість по виплаті пенсії у сумі 187,35 грн.; 24 лютого 2026 року заборгованість по виплаті пенсії у сумі 103,00 грн.; 23 березня 2026 року заборгованість по виплаті пенсії у сумі 101,00 грн., що загалом складає 766,05 грн., повинне нарахувати та виплатити мені компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, за весь час затримки по день фактичного розрахунку: 31 жовтня 2025 року по заборгованості по виплаті пенсії у сумі 187,35 грн.; 26 листопада 2025 року по заборгованості по виплаті пенсії у сумі 187,35 грн.; 31 грудня 2025 року по заборгованості по виплаті пенсії у сумі 187,35 грн.; 24 лютого 2026 року по заборгованості по виплаті пенсії у сумі 103,00 грн.; 23 березня 2026 року по заборгованості по виплаті пенсії у сумі 101,00 грн., що загалом складає 766,05 грн., по заборгованості по виплаті пенсії з 29 грудня 2017 року відповідно до судових рішень.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 у справі №400/460/21 зобов`язано ГУПФ України в Миколаївській області провести перерахунок розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 для призначення пенсії з 29 грудня 2017 року з урахуванням індексації грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року по 28 грудня 2017 року відповідно до інформації ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23 листопада 2020 року №9/1/365 для перерахунку призначеної пенсії з 29 грудня 2017 р.
Рішення суду від 13 квітня 2021 у справі №400/460/21 набрало законної сили 14 травня 2021 року.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 у справі №400/3301/21 зобов`язано ГУПФ України в Миколаївській області здійснити з 01 квітня 2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 17 лютого 2021 року №9/1/1436, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , та виплатити ОСОБА_1 перераховану пенсію у розмірі 100 відсотків від нарахованої суми, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду від 25 червня 2021 у справі №400/3301/21 набрало законної сили 27 липня 2021 року.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що у разі незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю, вчиненими відповідачем на виконання судових рішень від 13 квітня 2021 у справі №400/460/21 та від 25 червня 2021 у справі №400/3301/21 позивач може скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до ст. 383 КАС України, а не подавати новий адміністративний позов.
Суд першої інстанції зазначив, що спірні правовідносини мають бути вирішені в межах судового контролю за виконанням рішення у справі №400//460/21 та у справі №400/3301/21, а не окремого позову. Тому розгляд справи №400/4962/26 за правилами адміністративного судочинства неможливий, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 170 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Предмет позову – це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Водночас, не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були аргументовані ним інакше. Крім того, посилання на наявність доказів, відмінних від тих, які були подані при первинному зверненні, не свідчать про зміну підстав звернення до суду з позовом.
Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що кожна особа наділена правом на звернення до суду, якщо вважає, що суб`єкт владних повноважень своїми рішеннями, діями або бездіяльністю допустив порушення своїх прав. При цьому, таке право не є абсолютним. Так, у випадку встановлення судом наявності у провадженні цього або іншого суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суддя має правові підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, у рішенні Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі №400/460/21 позов ОСОБА_1 до ГУПФ України в Миколаївській області про визнання протиправними дій щодо відмови провести перерахунок розміру грошового забезпечення для призначення пенсії з 29 грудня 2017 року та виплату пенсії з урахуванням індексації грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року по 28 грудня 2017 року відповідно до інформації ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23 листопада 2020 року №9/1/365; зобов`язання повторно розглянути заяву від 19 грудня 2020 року про проведення перерахунку розміру грошового забезпечення для призначення пенсії з 29 грудня 2017 року; зобов`язання провести перерахунок розміру грошового забезпечення для призначення пенсії з 29 грудня 2017 року та виплату пенсії з урахуванням індексації грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року по 28 грудня 2017 року відповідно до інформації ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23 листопада 2020 року №9/1/365; зобов`язання прийняти відповідне рішення (розпорядження) про перерахунок та виплату пенсії; зобов`язання виплатити різницю перерахованої пенсії за вислугу років з 29 грудня 2017 року – задовольнити частково.
Визнано протиправними дії ГУПФ України в Миколаївській області щодо відмови провести перерахунок розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 для призначення пенсії з 29 грудня 2017 року з урахуванням індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 грудня 2017 року відповідно до інформації ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23 листопада 2020 року №9/1/365 для перерахунку призначеної пенсії з 29 грудня 2017 року.
Зобов`язано ГУПФ України в Миколаївській області провести перерахунок розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 для призначення пенсії з 29 грудня 2017 року з урахуванням індексації грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року по 28 грудня 2017 року відповідно до інформації ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23 листопада 2020 року №9/1/365 для перерахунку призначеної пенсії з 29 грудня 2017 року.
У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.
Крім того, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року у справі №400/3301/21 позов ОСОБА_1 до ГУПФ України в Миколаївській області задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ГУПФ України в Миколаївській області, що полягає у непроведенні з 01 квітня 2019 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 17 лютого 2021 року №9/1/1436, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов`язано ГУПФ України в Миколаївській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 17 лютого 2021 року №9/1/1436, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , та виплатити ОСОБА_1 перераховану пенсію у розмірі 100 відсотків від нарахованої суми, з урахуванням раніше виплачених сум.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що під час розгляду справ №400/460/21 та №400/3301/21 не вирішувалось питання про нарахування та виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, за весь час затримки заборгованості по виплаті пенсії з 29 грудня 2017 року відповідно до вищенаведених рішень.
Тобто, предмет у даній справі не є тотожним предмету спору у справах №400/460/21 та №400/3301/21.
За таких обставин, колегія суддів вважає хибним висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 170 КАС України, оскільки предмет спору у даній справі не є аналогічним спорам у справах №400/460/21 та №400/3301/21.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у відкритті провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 170 КАС України.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спірного питання, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; у зв`язку з чим судове рішення, відповідно ч.4 ст. 320 КАС України, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, ч.4 ст. 320, ст.ст. 321, 322, 325, ч.2 ст. 328, 329 КАС України, колегія суддів, –
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року скасувати.
Справу №400/4962/26 справі за позовом за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, направити до Миколаївського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 червня 2026 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук`янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua