Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №420/3410/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/3410/26

Категорія:112010200 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту:26.03.2026р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук`янчук О.В.

- Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - АДПС України) про:

- визнання протиправними дій АДПС України щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУПФ України в Одеській області) оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року для перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язання АДПС України підготувати і надати до ГУПФ України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 1 січня 2026 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ), положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704) із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2026 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2026 року, а також копію вказаної довідки направити Позивачу на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що він перебуває на обліку в ГУПФ України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ. Зазначає, що звернувся до відповідача із заявою в якій просив підготувати та подати до ГУПФ України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії заявника станом на 01 січня 2026 року для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2026 року. Відповідач листом від 05 лютого 2026 року, відмовив у видачі довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії, мотивуючи це відсутністю правових підстав. Позивач вважав, що дії відповідача є протиправними та такими, що порушують її право на належний рівень пенсійного забезпечення.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що починаючи з березня 2018 року і по теперішній час розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями діючих військовослужбовців, розраховуються виходячи з розміру 1 762 грн. та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 Постанови №704. За відсутності на сьогоднішній день зміни розміру (підвищення) грошового забезпечення діючим військовослужбовцям починаючи з березня 2018 року, в АДПС України відсутні правові підстави для інформування органів ПФ України про настання підстав для перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям за відповідною (аналогічною) посадою, в тому числі - і відносно позивача, а тому в діях АДПС України відсутня протиправність на яку посилається позивач.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до АДПС України задоволено частково.

Визнано протиправними дії АДПС України, щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та поданні до ГУПФ України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ з врахуванням положень Постанови №704.

Зобов`язано АДПС України підготувати та подати до ГУПФ України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2026 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень Постанови №704 із зазначенням у ній посадового окладу і окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 2, 14 до вказаної Постанови №704 та із зазначенням інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2026 року.

Стягнуто з АДПС України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 1 331,20 грн.

В апеляційній скарзі АДПС України ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги:

- ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції повинен був дослідити чи відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або чи було введено Кабінетом Міністрів України, для зазначених категорій осіб, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, тобто чи відбулися такі зміни станом на 01 січня 2026 року для діючих військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах чи аналогічних посадах, яку займав позивач, який є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років;

- перерахунок (обчислення нового розміру) пенсії із суми грошового забезпечення, котра фактично не отримується діючим військовослужбовцем (тобто за відсутності події реального підвищення поточної винагороди за службу), явно та очевидно суперечить запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права і засаді справедливості, позаяк призводить до отримання колишнім військовослужбовцем пенсії у більшому розмірі ніж поточна винагорода діючого військовослужбовця;

- поза увагою суду першої інстанції залишилась істотна обставина, що на момент розгляду даної справи в суді, Кабінетом Міністрів України не внесено жодних змін до п.4 Постанови №704 та розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб продовжують розраховуватись виходячи з розміру 1 762 грн. та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14;

- суд першої інстанції не дослідивши чи відбулася зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або чи було введено Кабінетом Міністрів України, для зазначених категорій осіб, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, прийняв рішення, що суперечить нормам Закону №2262-XII та зобов`язав АДПС України підготувати нову довідку позивачу про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року;

- починаючи з 01 березня 2018 року по сьогоднішній день включно, рішення з приводу перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям Кабінетом Міністрів України не приймалося;

- після набрання законної сили 18 червня 2025 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24 будь-яких списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку у зв`язку із підвищенням, від ГУПФ України в Одеській області, в тому числі й щодо позивача до АДПС України не надходило;

- судом першої інстанції, в порушення вимог ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, не враховано, що АДПС України, як владним суб`єктом, не було порушено прав та інтересів позивача, у зв`язку із відсутністю приводів для складання довідки про (фактично) ненараховане та невиплачене грошове забезпечення станом на 01 січня 2026 року через відсутність події надходження списків від ГУПФ України в Одеській області, відсутність події фактичного (реального) збільшення розміру окладу за штатною військовою посадою та військовим званням;

- АДПС України в питаннях грошового та пенсійного забезпечення позивача діяла виключно в межах чинного законодавства та у спосіб, визначений законодавством України (ст. 19 Конституції України), а тому рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі №420/3410/26 щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до АДПС України є незаконним і необґрунтованим, не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню в повному обсязі.

ОСОБА_1 своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу АДПС України не скористався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги АДПС України, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФ України в Одеській області та отримує пенсію призначену за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24, залишеного в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704" (далі - Постанова №481) неправомірними. Визнано протиправним та нечинним п.2 Постанови №481 стосовно внесення змін до п.4 Постанови №704. Отже, з 18 червня 2025 року - дня набрання законної сили рішенням у справі №320/29450/24, п.2 Постанови №481 стосовно внесення змін до п.4 Постанови №704 втратив чинність та була відновлена дія п.4 Постанови №704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Позивач у лютому 2026 року звернувся до відповідача із заявою в якій просив підготувати та подати до ГУПФ України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії заявника станом на 01 січня 2026 року.

Відповідач листом від 05 лютого 2026 року відмовив позивачу, оскільки відсутні подія підвищення (збільшення) фактично отриманих діючим військовослужбовцем, який посідає відповідну (аналогічну) штатну посаду розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням.

Позивач не погодився з діями відповідача щодо відмови у виготовленні довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, станом на 01 січня 2026 року, та звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на визначені в ч.3 ст. 7 КАС України правила, а також враховуючи те, що з 01 січня 2020 року положення п.4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п.4 постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону №1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Отже, на думку суду першої інстанції, у позивача, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393" (далі - Порядок №45), з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування п.4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови підготувати та надати до ГУПФ України в Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2026 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII з врахуванням положень Постанови №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2026 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 2, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії,) для перерахунку пенсії позивача з 01 лютого 2026 року - є протиправними.

З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції вважав за необхідне зобов`язати відповідача підготувати та надати до ГУПФ України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 01 січня 2026 року у відповідності до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону №2262-XII, положень Постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00 грн.), встановленого законом на 01 січня 2026 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 2, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2026 року.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанові Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393", Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1, Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", Закону України від 05 жовтня 2000 року №2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Колегія суддів не приймає до уваги та відхиляє, як необґрунтовані доводи апелянта, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон №2262-XII.

Згідно з ч.4 ст. 63 Закону №2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, затверджений Порядком №45.

При цьому, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 (далі - Порядок №3-1).

Згідно з Порядком №3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому ст. 63 Закону.

Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Відповідно до Порядку №3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі ст.63 Закону№2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФ України.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року у справі №21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №553/3619/16-а.

Частиною 4 ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також, додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №103, п.6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові №704 п.4 викладено в такій редакції: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Тобто, на момент набрання чинності постановою №704 (01 березня 2018 року) п.4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із п.6 постанови №103, а саме: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Отже, станом на 01 березня 2018 року п.4 постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року в частині відмови в задоволенні позову до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови №103. У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року залишено без змін.

Отже, з 29 січня 2020 року, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18, п.6 Постанови №103 втратив чинність та була відновлена дія п.4 Постанови №704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Проте, Постановою №481 внесено зміни до п.4 Постанови №704, викладено абз.1 в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1 762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Тобто, починаючи з 20 травня 2023 року (дата набрання чинності п.4 Постанови №704, з урахуванням змін внесених Постановою №481) розрахунковою величиною розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб є 1 762 грн.

В подальшому, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24, яке набрало законної сили 18 червня 2025 року згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, визнано протиправним та нечинним п.2 Постанови №481 стосовно внесення змін до п.4 Постанови №704.

Згідно з ч.2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Тобто, п.2 Постанови №481, яким внесено зміни до п.4 Постанови №704, що передбачали визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб виходячи з розміру 1 762 грн. втратила чинність лише з 18 червня 2025 року.

В свою чергу, в постанові від 17 лютого 2026 року по справі №520/5814/24 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступив від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року у справі №600/3516/24-а та від 22 жовтня 2025 року у справі №420/3824/25, у яких викладено правовий висновок про те, що з дня набрання чинності постановою №481 (20 травня 2023 року) та протягом усього періоду її дії (до 18 червня 2025 року) правові підстави для видачі довідок про розмір грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відсутні. Протягом зазначеного періоду визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями здійснювалося, виходячи з фіксованої величини 1 762,00 грн., передбаченої постановою №481 та сформував наступний висновок:

до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу ПФ України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом на 01 січня 2024 року відповідно до постанови №704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 постанови №704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена постановою №481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1 762,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у зв`язку із зростанням прожиткового мінімуму з 01 січня 2026 року, у позивача виникло право на отримання оновленої довідки для перерахунку пенсії з 01 лютого 2026 року, призначеної відповідно до Закону2262-XII.

Закон України від 05 жовтня 2000 року №2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями ст. 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (ст. 6 Закону №2017-III).

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому, згідно із ч.2 ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (п.1) та порядок встановлення державних стандартів (п.3).

Колегія суддів зазначає, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, під "умовами" слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під "порядком" розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.

Відтак, зазначення у п.4 Постанови №704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ.

При цьому, колегія суддів зазначає, що п.8 Прикінцевих положень Закону України від 23 листопада 2018 року №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

У свою чергу, Закон України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2026 рік не містить.

Верховний Суд у постанові від 02 серпня 2022 року по справі №440/6017/21 зазначив, що у справі, яка розглядається прохання позивача видати йому довідку для перерахунку його пенсії з 01 січня 2021 року відповідно до Постанови №704 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови №704, було обумовлено підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно із Законом, для проведення перерахунку основного розміру пенсії.

Верховний Суд наголосив на тому, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом №1082-IX виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та ст. 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Згідно із ч.2 ст. 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Таким чином, з 01 лютого 2026 року у позивача виникло право на перерахунок його пенсії виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та ст. 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2026 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

З наведеного вбачається вірність висновків суду першої інстанції щодо права позивача на отримання оновленої довідки для перерахунку пенсії із застосуванням п.4 Постанови №704 в первинній редакції, а саме множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт.

АДПС України відмовляючи у наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень постанови №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії, діяла не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Подібні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах по справі №240/12647/21 від 13 грудня 2022 року, №640/11131/21 від 27 лютого 2023 року, №380/1406/23 від 20 грудня 2023 року, №420/18318/23 від 05 червня 2024 року, №520/16223/25 від 06 квітня 2026 року.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для отримання позивачем оновленої довідки, з урахуванням прожиткового мінімуму станом на 01 січня календарного року суперечать приписам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що предметом спору у цій справі є правомірність відмови відповідача у підготовці та наданні довідки про розмір грошового забезпечення, необхідної для проведення перерахунку пенсії, а не безпосереднє визначення органом Пенсійного фонду України розміру пенсійних виплат.

Відтак, саме на відповідача покладено обов`язок щодо оформлення та направлення до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення у випадку наявності правових підстав для її видачі.

Посилання на приписи ч.3 ст. 3 КАС України суд не приймає до уваги, оскільки вказані положення закону стосуються лише застосування процесуальних норм, а не норм матеріального права, які за загальним правилом застосовуються у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Підсумовуючи, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції прийшов до правильних висновків про наявність порушень прав позивача з боку відповідача та необхідність поновлення порушених прав ОСОБА_1 шляхом часткового задоволення позовних вимог.

Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 29 червня 2026 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.