Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №420/35502/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/35502/25

Категорія: 106000000 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту:17.03.2026р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Бітова А.І.

суддів – Лук`янчук О.В.

– Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини (далі – в/ч) НОМЕР_1 про:

- визнання протиправною бездіяльності в/ч НОМЕР_1 щодо ненадання довідки про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 13 серпня 2025 року та непроведення нарахування та виплати компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 13 серпня 2025 року;

- зобов`язання в/ч НОМЕР_1 видати довідку про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 13 серпня 2025 року;

- зобов`язання в/ч НОМЕР_1 провести нарахування та виплату компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 13 серпня 2025 року

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що з 08 березня 2022 року по 13 серпня 2025 року проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 . Під час звільнення з військової служби відповідачем не було нараховано та виплачено компенсацію за не використане речове майно. 08 жовтня 2025 року звернувся до в/ч НОМЕР_1 із заявою щодо видачі довідки про вартість речового майна, що належало до видачі на день звільнення, та проведення розрахунку грошової компенсації вартості неотриманого речового майна відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2022 року №178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану" (далі – Постанова №178). Однак листом від 16 жовтня 2025 року №06.14/Б-347/389 відповідач відмовив у видачі такої довідки з посиланням на те, що позивач проходив службу за призовом під час мобілізації на особливий період, у зв`язку з чим згідно підпункту 5 пункту 4 розділу ІІІ Інструкції №310 майно, яке не було отримане під час проходження служби, не видається, що в свою чергу не дає змоги надати довідку про вартість речового майна, що належало до видачі, так як таке майно відсутнє. Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, оскільки ні Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, ні Постановою №178, ні Наказ Міністерства внутрішніх справ від 16 травня 2024 року №310 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 травня 2024 року за №797/42142 "Про речове забезпечення в Державній прикордонній службі України" (далі – Наказ №310) не скасовують в особливий період обов`язок в/ч сплатити військовослужбовцю при звільненні грошову компенсацію за неотримане речове майно.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що позивач проходив військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, а тому згідно приписів пп.5 п.4 розділу ІІІ Інструкції №310 майно, яке не отримане під час проходження служби, не видається, що в свою ергу не дає законних підстав видати довідку про вартість речового майна і здійснити нарахування та виплату компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 13 серпня 2025 року

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо видачі ОСОБА_1 довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, та виплати грошової компенсації вартості неотриманого речового майна.

Зобов`язано в/ч НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належить до видачі, та виплатити на її підставі грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна.

В апеляційній скарзі в/ч НОМЕР_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що у відповідності до пп.5 п.4 розділу ІІІ Інструкції №310 визначено, що військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, строкової військової служби, під час мобілізації, на особливий період та військової служби за призовом із числа резервістів в особливий період, звільняються в тій формі одягу, що знаходилася в їх особистому користуванні, при цьому предмети речового майна, які не були видані (незалежно від причини), під час звільнення не видаються. За бажанням таких військовослужбовців вони можуть звільнятися в запас або у відставку у власному цивільному одязі. У такому випадку речове майно, що перебувало в їхньому особистому користуванні, здається на речовий склад органу Держприкордонслужби. Додатково зазначаємо, що у відповідності до наказу НОМЕР_2 прикордонного загону від 08 березня 2022 року №89-ОС "Про особовий склад", позивач – підполковник ОСОБА_1 прибув для подальшого проходження військової служби до НОМЕР_2 прикордонного загону з НОМЕР_3 прикордонного загону, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, з 08 березня 2022 року. Тобто на підставі вищевикладеного та враховуючи те, що позивач проходив військову службу у відповідача виключно за призовом під час дії мобілізації, на особливий період та те, що майно, яке не отримане під час проходження служби не видається, що свою чергу не дає законних підстав видати довідку про вартість речового майна та виходячи з цього здійснити нарахування та виплату компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 13 серпня 2025 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги в/ч НОМЕР_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

ОСОБА_1 у період з 08 березня 2022 року по 13 серпня 2025 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 14 серпня 2025 року №648-ОС "По особовому складу" підполковника ОСОБА_1 , звільненого наказом начальника Південного міжрегіонального управління Державної прикордонної служби України від 29 липня 2025 року №275-ОС у запас згідно з пп."г" (через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною одинадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не виявили бажання продовжувати військову службу): перебування у військовослужбовця трьох і більше дітей до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці) п.2 ч.4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 13 серпня 2025 року.

15 жовтня 2025 року позивач звернувся до в/ч НОМЕР_1 із заявою про видачу довідки про вартість майна, що належало до видачі на день звільнення та проведення розрахунку розміру грошової компенсації вартості за неотримане речове майно відповідно до Порядку №178.

Листом від 16 жовтня 2025 року №06.1.4/Б-347/389 відповідач відмовив у видачі довідки про вартість речового майна і здійсненні нарахування та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно, оскільки позивач проходив військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, а відповідно до пп.5 п.4 розділу ІІІ Інструкції №310 майно, яке не було отримане під час проходження служби, не видається.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що посилання відповідача на пп.5 п.4 розділу ІІІ Інструкції 310, як на підставу для відмови у виплаті позивачу грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно є безпідставним.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178, Інструкції про організацію речового забезпечення в Державній прикордонній службі України в мирний час та особливий період, затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 травня 2024 року №310.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст. 1-2 Закону України №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі – Закон №2011-XII), у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно абз.2 п.1 ст. 9-1 Закону №2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок №178).

За приписами п.2 Порядку №178, виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.

Пункт 3 Порядку №178 визначає, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця; переведення військовослужбовця до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв`язку, правоохоронних органів спеціального призначення і державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями для подальшого проходження військової служби з виключенням із списків особового складу військової частини.

Відповідно п.4 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Пунктом 5 Порядку №178 закріплено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 травня 2024 року №310 затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення в Державній прикордонній службі України в мирний час та особливий період (далі – Інструкція №310).

Пунктом 4 розділу І Інструкції №310 передбачено, що речове майно за цільовим призначенням поділяється на майно поточного забезпечення, майно фонду зборів і майно непорушних запасів, а за використанням - на майно особистого користування та інвентарне майно.

Майно поточного забезпечення призначається для використання військовослужбовцями, військовозобов`язаними, резервістами, призваними на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори, ліцеїстами та працівниками.

Майно фонду зборів призначається для резервістів та військовозобов`язаних, призваних на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори, а під час мобілізації - для мобілізаційного розгортання Держприкордонслужби.

Майно непорушного запасу призначається для забезпечення мобілізаційного розгортання Держприкордонслужби і створення запасів на особливий період.

Використання речового майна не за цільовим призначенням забороняється.

Відповідно п.14 пп.1 розділу ІІІ Інструкції №310 у разі звільнення з військової служби, загибелі (смерті) військовослужбовця, переведення до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, правоохоронних органів спеціального призначення і державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями для подальшого проходження військової служби з виключенням із списків особового складу військової частини, такому військовослужбовцю (членам сім`ї та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця), виплачується грошова компенсація вартості за неотримане речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178.

Пунктом 5 пп.4 розділу ІІІ Інструкції №310 встановлено, що військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, строкової військової служби, під час мобілізації, на особливий період та військової служби за призовом із числа резервістів в особливий період, звільняються в тій формі одягу, що знаходилася в їх особистому користуванні, при цьому предмети речового майна, які не були видані (незалежно від причини), під час звільнення не видаються. За бажанням таких військовослужбовців вони можуть звільнятися в запас або у відставку у власному цивільному одязі. У такому випадку речове майно, що перебувало в їхньому особистому користуванні, здається на речовий склад органу Держприкордонслужби.

Аналіз змісту вказаних положень свідчить про те, що вказані норми спрямовані саме на збереження в наявності у в/ч предметів речового майна для передачі їх за потреби новопризначеним військовослужбовцям і жодним чином не обмежує право військовослужбовця на отримання компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі, яке встановлено ст.9-1 Закону №2011-XII.

Військовослужбовці, обтяжені під час проходження військової служби власними витратами на придбання речового майна, мають правомірні очікування на отримання його грошової компенсації.

До того ж варто зауважити, що визначення порядку виплати компенсації за неотримане речове майно, яке покладено Законом на Кабінет Міністрів України, ніяким чином не дає право Кабінету Міністрів України обмежувати право військовослужбовця на компенсацію за неотримане речове майно, яке прямо визначено Законом.

Приписи Інструкції №310 передбачають лише обмеження права військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період під час звільнення на отримання речового майна, яке не було отримане під час проходження служби, проте жодним чином не позбавляє їх права на отримання компенсації, право на яку вони мають відповідно до Закону №2011-ХІІ.

Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що посилання апелянта на пп.5 п.4 розділу ІІІ Інструкції 310, як на підставу для відмови у виплаті позивачу грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно, безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24 червня 2025 року у справі №560/4729/24.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про видачу довідки про вартість речового майна та розрахунку розміру грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, що, зокрема, передбачено п.4 Порядку №178, однак відповідачем відмовлено у видачі вказаної довідки та здійснення нарахування і виплати грошової компенсації за неотримане речове майно.

За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції що позивач має право на компенсацію недоотриманого речового майна, а відповідач протиправно не видав довідку про вартість такого майна та не виплатив вартість неотриманого речового майна, тому з метою захисту прав позивача позов підлягає задоволенню шляхом визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо видачі позивачу довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, та виплати грошової компенсації вартості неотриманого речового майна та зобов`язання відповідача видати позивачу довідку про вартість речового майна, що належить до видачі, та виплатити на її підставі грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 29 червня 2026 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.