Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №420/20502/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/20502/25

Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В.

Час і місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук`янчук О.В.

суддів – Бітова А. І.

– Ступакової І. Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року про прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И Л А :

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 420/20502/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

30.07.2025 року Одеським окружним адміністративним судом прийнято рішення по справі № 420/20502/25, яким задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 .

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.03.2024 року, з 01.03.2025 року пенсії ОСОБА_1 з обмеженням її виплати максимальним розміром;

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.03.2024 року, з 01.03.2025 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 та її виплату, враховуючи всі належні до виплати види підвищення та надбавки до пенсії, індексацію пенсію, без обмеження її максимальним розміром, із врахуванням раніше проведених виплат

В іншій частині позову – відмовлено.

Рішення набрало законної сили 01.09.2025 року.

26.12.2025 року від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій останній вказує, що відповідач перерахував та виплачував пенсію позивачу без обмеження максимальним розміром з 01.02.2021 року по 01.10.2025 року, однак, починаючи з листопада 2025 року перерахунок пенсії знову проведено з обмеженням максимальним розміром.

Ухвалою суду від 05.01.2026 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2026 по справі № 420/20502/25 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 року скасовано та ухвалено нове рішенням, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області протягом 30 днів з дня отримання копії цієї постанови надати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року по справі № 420/20502/25.

20.03.2026 року до суду від представника відповідача надійшов звіт про виконання рішення суду, згідно з яким Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 по справі № 420/20502/25, яке набрало законної сили 01.09.2025, ОСОБА_1 17.12.2025 проведено перерахунок пенсії з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.03.2024, з 01.03.2025. Загальна сума заборгованості пенсії за період з 01.02.2021 по 31.03.2026 склала 657980,95 грн (з 01.02.2021 по 31.12.2025 — 604706,95 грн та з 01.01.2026 по 31.03.2026 — 53274,00 грн). Новий розмір пенсії ОСОБА_1 , встановлений після виконання зазначеного рішення, становить 43708,00 грн. Частина нарахованої доплати пенсії в сумі 16504,82 грн в грудні 2025 та в лютому 2026 (поточна заборгованість) зарахована на рахунок ОСОБА_1 за рахунок виділених асигнувань додатковими відомостями. Виплата перерахованої пенсії та нарахованої доплати до пенсії буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 по справі № 420/20502/25.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року у справі №420/20502/25 – скасувати, зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області на протязі чотирнадцяти робочих днів з дати отримання копії даної ухвали подати Одеському окружному адміністративному суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі №420/20502/25 шляхом перерахунку та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром. А також роз?яснити начальнику Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, що у разі неподання звіту про виконання судового рішення або його невиконання у визначений судом строк, до нього може бути застосований штраф в розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 , проте знову обмежила її максимальним розміром (24 704, 83 грн. замість 43 708, 00 грн)., що свідчить про невиконання рішення Рішенням Одеського оружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі №420/20502/25.

Зазначає, що рішення суду не виконано в повному обсязі, а саме: провив перерахунок пенсії на виконання рішення суду Головне управління ПФУ в Одеській області, всупереч цього же рішення суду, обмежило її максимальним розміром, що залишилося поза увагою суду першої інстанції. Розмір пенсії, яка виплачується мені на виконанні вказаного рішення суду не змінився та залишився після перерахунку 24 704, 83 грн. замість 43 708, 00 грн.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ухвалою від 06.04.2026 року змінено спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 по справі № 420/20502/25 із зобов`язання відповідача вчинити дії щодо виплати пенсії за минулий період на стягнення нарахованих сум пенсії, то виконання зазначеного рішення суду повинно здійснюватися центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Приписами статті 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", встановлено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Разом з тим, ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, були внесені суттєві зміни до положень статті 378 КАСУ країни, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до змісту частин 1-3 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, з 19.12.2024 ст. 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни "зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".

Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 р. задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 .

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.03.2024 року, з 01.03.2025 року пенсії ОСОБА_1 з обмеженням її виплати максимальним розміром;

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.03.2024 року, з 01.03.2025 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 та її виплату, враховуючи всі належні до виплати види підвищення та надбавки до пенсії, індексацію пенсію, без обмеження її максимальним розміром, із врахуванням раніше проведених виплат

В іншій частині позову – відмовлено.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень рішення суду набрало законної сили 01.09.2025 р.

Так, апелянт вказує, що розмір пенсії, яка виплачується йому на виконанні вказаного рішення суду не змінився та залишився після перерахунку 24 704, 83 грн. замість 43 708, 00 грн.

Водночас, як вбачається зі звіту ГУ ПФУ в Одеській області позивачу 17.12.2025 проведено перерахунок пенсії з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.03.2024, з 01.03.2025. Загальна сума заборгованості пенсії за період з 01.02.2021 по 31.03.2026 склала 657980,95 грн (з 01.02.2021 по 31.12.2025 — 604706,95 грн та з 01.01.2026 по 31.03.2026 — 53274,00 грн). Новий розмір пенсії ОСОБА_1 , встановлений після виконання зазначеного рішення, становить 43708,00 грн. Частина нарахованої доплати пенсії в сумі 16504,82 грн в грудні 2025 та в лютому 2026 (поточна заборгованість) зарахована на рахунок ОСОБА_1 за рахунок виділених асигнувань додатковими відомостями. Виплата перерахованої пенсії та нарахованої доплати до пенсії буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ухвалою від 06.04.2026 року задоволено частково заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 року у справі №420/20502/25. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 року у справі №420/20502/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_2 нарахованої та невиплаченої суми пенсії у розмірі 640494,13 грн.

Так, механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, передбачено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 845 у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

- безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;

- боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання;

- стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відтак рішення суду щодо стягнення коштів за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень може бути виконане виключно органами Казначейства. При цьому безспірне списання таких коштів здійснюється органами Казначейства на підставі відповідного виконавчого документа.

При цьому пунктом 6 Порядку № 845 передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

- заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);

- оригінал виконавчого документа;

- судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

- оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Згідно з пунктом 24 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Якщо боржник обслуговується централізованою бухгалтерією, зазначені документи подаються до органу Казначейства, в якому відкрито рахунки відповідної бюджетної установи, при якій створена така централізована бухгалтерія.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про необхідність прийняти звіт про виконання судового рішення без установлення нового строку для подання звіту і припинити раніше установлений судовий контроль, адже для стягнення законодавством передбачено окремий порядок.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийняв звіт у справі 420/20502/25.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено та підписано 30 червня 2026 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова