Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №420/14911/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 29 червня 2026 р.

Справа: №420/14911/25

Суддя: Лук'янчук О.В.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/14911/25

Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г.В. Місце ухвалення рішення: м. Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук`янчук О.В.

суддів – Бітова А.І.

– Ступакової І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеського апеляційного суду на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського апеляційного суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеського апеляційного суду, в якому просить:

- визнати протиправними дії Одеського апеляційного суду щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідок про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в зв`язку зі змінами прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- зобов`язати Одеський апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі ч.2 ст.130 Конституції України, п.3 ч.4 ст.135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та ст.7 Закону України Про Державний бюджет України, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: - 2270 грн. на 2021 рік, - 2481 грн. на 2022 рік, - 2684 грн. на 2023 рік, - 3028 грн. на 2024 рік, - 3028 грн. на 2025 рік.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач як суддя Одеського апеляційного суду у відставці з 2012 року отримує щомісячне довічне грошове утримання.

Попередній перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання був здійснений у 2020 році на підставі рішення суду № 420/9770/21 від 22.07.2021 року. Тобто розмір посадового окладу та інші доплати розраховано виходячи з показників, які встановлено Бюджетним кодексом України на той час. Позивач вказує, що з 2021 по 2025 роки розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб постійно змінювався, що є правовою підставою для здійснення відповідного перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. У квітні 2025 року він звернувся до Одеського апеляційного суду про надання довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання за період з 2021 по 2025 роки з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на той період. У наданні такої довідки йому було відмовлено, мотивуючи тим, що зміни до штатного розпису Одеського апеляційного суду в частині розміру посадового окладу судді не вносилися. Відмову відповідача вважаю такою, що не відповідає діючому законодавству, оскільки Законом України “Про судоустрій і статус суддів” закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, відповідач неправомірно визначився із розрахунковою величиною посадового окладу, застосувавши в розрахунку іншу величину, відмінну від тієї, що визначена спеціальним законом. Позивач уважає, що відповідач повинен надати йому довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці для розрахунку такої винагороди із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на 1.01.2021 року дорівнювало 2270 грн, на 1.01.2022 року дорівнювало 2480 грн, на 1.01.2023 року дорівнювало 2684 грн, на 1.01.2024 року дорівнювало 3028 грн та на 1.01.2025 року становить 3028 грн, а тому звернувся до суду з даною позовною заявою.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського апеляційного суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною відмову Одеського апеляційного суду щодо видачі ОСОБА_1 довідки про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2270,00 грн, встановленого на 01 січня 2021 року абзацом 4 статті 7 Закону України від 15.12.2020 № 1082-IX “Про Державний бюджет України на 2021 рік”.

Зобов`язано Одеський апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 1 січня 2021 року (за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою ПФУ України від 25.01.2008 №3-1), виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини 2 статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів” із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2270,00 грн, встановленого на 01 січня 2021 року абзацом 4 статті 7 Закону України від 15.12.2020 № 1082-IX “Про Державний бюджет України на 2021 рік”.

Визнано протиправною відмову Одеського апеляційного суду щодо видачі ОСОБА_1 довідки про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2481,00 грн, встановленого на 01 січня 2022 року абзацом 4 статті 7 Закону України від 02.12.2021 № 1928-IX “Про Державний бюджет України на 2022 рік”.

Зобов`язано Одеський апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 1 січня 2022 року (за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою ПФУ України від 25.01.2008 №3-1), виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини 2 статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів” із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2481,00 грн, встановленого на 01 січня 2022 року абзацом 4 статті 7 Закону України від 02.12.2021 № 1928-IX IX “Про Державний бюджет України на 2022 рік”.

Визнано протиправною відмову Одеського апеляційного суду щодо видачі ОСОБА_1 довідки про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2684,00 грн, встановленого на 01 січня 2023 року абзацом 4 статті 7 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX “Про Державний бюджет України на 2023 рік”.

Зобов`язано Одеський апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 1 січня 2023 року (за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою ПФУ України від 25.01.2008 №3-1), виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини 2 статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів” із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2684,00 грн, встановленого на 01 січня 2023 року абзацом 4 статті 7 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX “Про Державний бюджет України на 2023 рік”.

Визнано протиправною відмову Одеського апеляційного суду щодо видачі ОСОБА_1 довідки про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028,00 грн, встановленого на 01 січня 2024 року абзацом 4 статті 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IХ “Про Державний бюджет України на 2024 рік”.

Зобов`язано Одеський апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 1 січня 2024 року (за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою ПФУ України від 25.01.2008 №3-1), виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини 2 статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів” із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028,00 грн, встановленого на 01 січня 2024 року абзацом 4 статті 7 Закону України від 09.11.2023 №3460-IX “Про Державний бюджет України на 2024 рік”.

Визнано протиправною відмову Одеського апеляційного суду щодо видачі ОСОБА_1 довідки про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028,00 грн, встановленого на 01 січня 2025 року абзацом 4 статті 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX “Про Державний бюджет України на 2025 рік”.

Зобов`язано Одеський апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 1 січня 2025 року (за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою ПФУ України від 25.01.2008 №3-1), виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини 2 статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів” із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028,00 грн, встановленого на 01 січня 2025 року абзацом 4 статті 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX “Про Державний бюджет України на 2025 рік”.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Одеський апеляційний суд подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В своїй скарзі апелянт вказує, що оскільки, стаття 7 Закону №4059-ІХ не визнана неконституційною, суд повинен її застосовувати, та не може обирати самостійно із Закону про Державний бюджет більш сприятливий для позивача (3028 грн замість 2102 грн) розмір прожиткового мінімуму для обчислення його посадового окладу. У зв`язку з цим, виплата суддівської винагороди працюючим суддям продовжується у встановлених на цей час розмірах із розрахунку посадового окладу на рівні 2102 грн.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_1 є суддею Одеського апеляційного суду у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Згідно з рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 року у справі № 420/2201/21, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними рішення № 951060844527 від 20.01.2021 року та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці відповідно до Закону України “Про судоустрій та статус суддів” від 20 січня 2021 року № 951060844527, прийняте стосовно ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 19 лютого 2020 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 10 березня 2020 року № 06-21/276/2020, виданої Одеським апеляційним судом, з урахуванням здійснених виплат.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 року у справі № 420/9770/21, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку з 19.02.2020 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 58% суддівської винагороди.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , з урахуванням стажу роботи на посаді судді, який дає право на призначення та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 41 рік 09 місяців 29 днів, у розмірі 92% суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді, на підставі довідки від 10 березня 2020 року № 06-21/276/2020, виданої Одеським апеляційним судом, починаючи з 19.02.2020, з урахуванням фактично виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач уважаючи, що у нього виникло право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку із збільшенням з 2021 по 2025 роки розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у квітні 2025 року звернувся до Одеського апеляційного суду про надання довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання за період з 2021 по 2025 роки з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На звернення позивача, відповідач листом від 16.04.2025 року № 01.01-06/227/2025 повідомив: “Відповідно до частини третьої статті 142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Також відповідно до частини четвертої статті 142 цього Закону у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Водночас, пунктом 2 розділу II Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 (зі змінами), визначено, що довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці видається судом, з якого суддя вийшов у відставку, з урахуванням суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Станом на дату Вашого звернення зміни до штатного розпису Одеського апеляційного суду на 2025 рік в частині розміру посадового окладу судді не вносилися.

Враховуючи зазначене вище, відсутні підстави для видачі Вам довідки про розмір суддівської винагороди працюючого судді із розрахунку посадового окладу, не встановленого затвердженим штатним розписом.”.

Уважаючи протиправними дії Одеського апеляційного суду щодо відмови у видачі довідок про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в зв`язку зі змінами прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, виходив з того, що зміни до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також в Закон України “Про прожитковий мінімум” щодо визначення розміру прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає, а тому прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Пункт 1 частини 2 статті 92 Конституції України передбачає, що виключно законами України встановлюються, зокрема, Державний бюджет України.

Закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду (пункт 24 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України).

Згідно пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, а також форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Частиною 1 статті 4 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Питання виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці врегульоване статтею 142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, частиною четвертою якого встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до частини 1 статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684,00 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102,00 грн.

Однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення. Визначені Конституцією України та Законом України “Про судоустрій і статус суддів” гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

30 вересня 2016 року набрали чинності зміни, внесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)”, яким, зокрема, статтю 130 Основного Закону викладено в новій редакції, текст якої зазначено, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що “розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій”.

Питання визначення розміру суддівської винагороди врегульовано статтею 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в його преамбулі), є законом про судоустрій в розумінні частини другої статті 130 Конституції України), зокрема, пунктом 2 частини третьої якої визначено, що базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” державні соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою, зокрема, визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України (положення статті 2 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”).

Згідно приписів статті 6 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров`я та освіти.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень урегульовано Законом України “Про прожитковий мінімум”.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про прожитковий мінімум” прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

Зазначеною нормою Закону України “Про прожитковий мінімум” визначено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону України “Про прожитковий мінімум” встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Слід зазначити, що Законом України “Про прожитковий мінімум” не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як “прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді”. Вказаним законом судді не віднесені до окремої соціальної чи демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Натомість, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" разом із встановленням на 01 січня 2021 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2270 грн був введений такий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить 2102,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" разом із встановленням на 01 січня 2022 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2481 грн був введений такий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить 2102,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" разом із встановленням на 01 січня 2023 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684,00 грн був введений такий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить 2102,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" разом із встановленням на 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн був введений такий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить 2102,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" разом із встановленням на 01 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн був введений такий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить 2102,00 грн.

Поряд з цим, зміни до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також в Закон України “Про прожитковий мінімум” щодо визначення розміру прожиткового мінімуму не вносилися, тому відсутні законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.

Водночас, Закон України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, Закон України “Про Державний бюджет України на 2022 рік”, Закон України “Про Державний бюджет України на 2023 рік”, Закон України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” та Закон України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.

Слід наголосити на тому, що Закон України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, Закон України “Про Державний бюджет України на 2022 рік”, Закон України “Про Державний бюджет України на 2023 рік”, Закон України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” та Закон України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” не містять інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів. На такі аспекти при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет звертав увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.

Законом України “Про судоустрій і статус суддів” закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може зазнавати змін без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, тобто суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України “Про судоустрій і статус суддів”.

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2021 року (2270,00 грн), 01 січня 2022 року (2481,00 грн), 01 січня 2023 року (2684,00 грн), 01 січня 2024 року (3028,00 грн), та на 01 січня 2025 (3028,00 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом України “Про судоустрій і статус суддів” не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 гривень), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", абзацу 5 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", абзацу 5 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", абзацу 5 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" є протиправною.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2024 року у справі № 580/2522/24, від 13 листопада 2024 року у справі № 200/1707/24, від 20 лютого 2025 року у справі № 420/3716/24, у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі №200/2309/25.

Поряд з цим, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі №200/2309/25 відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2025 року у справі №520/32171/24, у якій викладено правовий висновок про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривень відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” та, відповідно, що з 01 січня 2024 року не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці. Верховний Суд сформував наступний правовий висновок:

у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання;

для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне вказати на безпідставність посилань і апеляційній скарзі на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в її постанові від 04 квітня 2025 у справі № 240/9028/24 з огляду на таке.

Так, у справі № 240/9028/24 на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2025 року, у якій суд апеляційної інстанції посилався на підтвердження своєї позиції щодо застосування положень статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", спірні правовідносини стосувались проведення розрахунку при звільненні та виключенні зі штату судді Вищого адміністративного суду України, зокрема, обрахунку розміру суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги у зв`язку з відставкою судді.

Отже, відмінність спірних правовідносин та фактичних обставин у справі №240/9028/24 та у справі, що розглядається, виключає можливість застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у її постанові від 24 квітня 2025 року під час розгляду цього спору.

При цьому, як вже було вище зазначено, при вирішенні спору колегія суддів враховує, що у рішенні Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі №200/2309/25 Верховний Суд надав іншу оцінку аналогічним правовідносинам та його висновки є актуальними на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Зокрема, у названій постанові Верховний Суд зазначив, що:

“ 55. Законом України “Про судоустрій і статус суддів” закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може зазнавати змін без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, тобто суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України “Про судоустрій і статус суддів”.

56. Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2024 року (3028,00 грн.) на іншу розрахункову величину, яка Законом України “Про судоустрій і статус суддів” не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік”, є протиправною.”

В подальшому зазначену правову позицію підтримано Верховним Судом у його постановах, зокрема, від 16.03.2026р. по справі №380/19912/24, від 08.04.2026р. по справі №340/1792/25.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.

Для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Отже, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Одеського апеляційного суду залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 червня 2026 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua