Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №473/1639/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 28 червня 2026 р.

Справа: №473/1639/26

Суддя: Дегтярьова С.В.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 473/1639/26

Суддя першої інстанції - Ротар М.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області суду від 04 червня 2026 року у справі №473/1639/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 26 березня 2026 року №172 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення статті 165-1 КУпАП та закрити провадження у справі.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області суду від 04 червня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що вчинене позивачем правопорушення, передбачене ч.1 ст.165-1 КУпАП, є триваючим та відповідачем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на позивача в межах строку передбаченого приписами ст.38 КУпАП.

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області суду від 04 червня 2026 року у справі №473/1639/26.

Апелянт вважає, що наведені в оскаржуваній постанові податкового органу порушення, за які ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, не можна вважати триваючими, оскільки вони є разовими порушеннями, кожне з яких вчинене в один конкретний період - календарний місяць, за який здійснено нарахування єдиного внеску, тому такі дії утворюють закінчений склад адміністративного правопорушення.

У зв`язку з цим, на час складання протоколу і розгляду податковим органом справи про адміністративне правопорушення, закінчилися строки, передбачені ст.38 КУпАП.

З урахуванням того, що минули строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38 КУпАП, постанова ГУ ДПС у Миколаївській області від 26 березня 2026 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

19 червня 2026 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник ГУ ДПС в Миколаївській області вказав, що дане порушення протягом періоду, який підлягав первеірці, має триваючий характер згідно з визначеннями пункту 111.5 статті 111 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (березень, листопад 2017 року, січень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2018 року, березень, травень, червень 2019 року).

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2026 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області суду від 04 червня 2026 року у справі №473/1639/26.

25 червня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

29 червня 2026 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що за результатами документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Людмилівський елеватор», код ЄДРПОУ 34355917, складено акт за №3418/14-29-07-02/34355917 від 17 березня 2026 року.

За результатами перевірки встановлено порушення, порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, в частині заниження єдиного внеску, нарахованого на додаткову базу між сумою мінімальної заробітної плати, яка встановлена законодавством і сумами фактично нарахованої заробітної плати працівникам на загальну суму 932,63 грн, в тому числі, за періоди: березень, листопад 2017, січень, грудень 2018, березень, травень, червень 2019. Крім того, в частині заниження єдиного внеску, нарахованого на додаткову базу між сумою мінімальної заробітної плати, яка встановлена законодавством і сумами фактично нарахованої заробітної плати працівникам на загальну суму 159,26 грн, в тому числі, за періоди: червень, липень 2018, та завищення єдиного внеску, нарахованого на суми заробітної плати працівникам установи на загальну суму 159,26 грн, в тому числі за періоди: липень, серпень, жовтень 2018. Також, в частині заниження єдиного внеску, нарахованого на додаткову базу між сумою мінімальної заробітної плати, яка встановлена законодавством і сумою фактично нарахованої допомоги по тимчасовій непрацездатності (у зв`язку з вагітністю та пологами) працівникам на загальну суму 375,12 грн, в тому числі, за періоди: червень 2018 року, вересень 2018 року, чим порушено пункт 1 частини 2 статті 6 та частину 5 статті 8 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями).

Головним управлінням ДПС у Миколаївській області складено протокол про адміністративне правопорушення №146 від 17 березня 2026 року, згідно якого посадову особу директора ТОВ «Людмилівський елеватор», притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, в частині заниження єдиного внеску, нарахованого на додаткову базу між сумою мінімальної заробітної плати, яка встановлена законодавством і сумами фактично нарахованої заробітної плати працівникам на загальну суму 932,63 грн, в тому числі, за періоди: березень, листопад 2017, січень, грудень 2018, березень, травень, червень 2019. Крім того, в частині заниження єдиного внеску, нарахованого на додаткову базу між сумою мінімальної заробітної плати, яка встановлена законодавством і сумами фактично нарахованої заробітної плати працівникам на загальну суму 159,26 грн, в тому числі, за періоди: червень, липень 2018, та завищення єдиного внеску, нарахованого на суми заробітної плати працівникам установи на загальну суму 159,26 грн, в тому числі, за періоди: липень, серпень, жовтень 2018. Також, в частині заниження єдиного внеску, нарахованого на додаткову базу між сумою мінімальної заробітної плати, яка встановлена законодавством і сумою фактично нарахованої допомоги по тимчасовій непрацездатності (у зв`язку з вагітністю та пологами) працівникам на загальну суму 375,12 грн, в тому числі, за періоди: червень 2018 року, вересень 2018 року, чим порушено пункт 1 частини 2 статті 6 та частину 5 статті 8 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

Копію протоколу №146 від 17 березня 2026 року було отримано позивачем 17 березня 2026 року, про що в протоколі є відмітка, а також пояснення позивача про те, що вона не бажає бути присутньою на розгляді справи.

Постановою заступника начальника Головного управління ДПС у Миколаївській області Бітун В.С. від 26 березня 2026 року №172 накладено на директора ТОВ «Людмилівський елеватор» ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.1 ст.165-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 680,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КпАП України).

Згідно із статтею 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до частини першої статті 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із статтею 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Пунктом 2 ч.1 ст.1 цього Закону закріплено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктами 1, 4 ст.4 Закону платниками єдиного внеску є роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Пунктом 1 ч.1 ст.7 цього Закону передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства. Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.

За умовами ч.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» і «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за статтею ст.165-1 КУпАП.

Об`єктом такого адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до приписів ч.1 ст.165-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає внаслідок порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» і «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України.

Колегія суддів дослідила матеріали справи, доводи апеляційної скарги та дійшла наступного висновку.

Так, ч.1 ст.38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Визначальним для правильного застосування зазначеної норми є встановлення характеру правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу поставлено у вину неналежне нарахування єдиного внеску у конкретних звітних періодах.

Таким чином, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення полягає у вчиненні конкретних дій (бездіяльності), пов`язаних із неправильним визначенням бази нарахування єдиного внеску у відповідних звітних періодах, що визначаються конкретною джатою.

Навідміну від триваючого правопорушення, яке характеризується безперервним невиконанням покладеного законом обов`язку, неправильне нарахування єдиного внеску за конкретний період є завершеним у момент подання відповідної звітності із неправильними показниками та несплати належної суми внеску у встановлений строк.

Більше того, в акті перевірки зазначено, що частину порушень було усунуто самим товариством шляхом самостійного донарахування єдиного внеску у зв`язку з виправленням помилок, що також свідчить про відсутність безперервного невиконання відповідного обов`язку.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що позивач обіймала посаду головного бухгалтера ТОВ «Людмилівський елеватор» лише до 21 вересня 2020 року, після чого була призначена на посаду директора товариства.

Отже, після припинення виконання функцій головного бухгалтера позивач об`єктивно не могла продовжувати допускати порушення порядку нарахування єдиного внеску за спірні звітні періоди за посадою "бухгалтер", що виключає можливість кваліфікації діяння, як триваючого правопорушення.

Відповідач не навів обставин, які б свідчили про безперервне невиконання позивачем покладеного на неї законом обов`язку після завершення відповідних звітних періодів або після припинення виконання нею функцій головного бухгалтера.

Факт існування наслідків такого порушення або його виявлення контролюючим органом через певний проміжок часу не змінює змісту адміністративного правопорушення та не свідчить про його триваючий характер.

Колегія суддів враховує, що актом №3418/14-29-07-02/34355917 від 17 березня 2026 року констатовані порушення, допущені у 2017-2019 роках, що не змінює часу їх вчинення.

Отже, останні із встановлених контролюючим органом порушень були допущені у червні 2019 року, тоді як протокол про адміністративне правопорушення складено лише 17 березня 2026 року, а постанову про накладення адміністративного стягнення прийнято 26 березня 2026 року, тобто майже через сім років після порушення, вчиненого останнім.

За таких обставин, на момент складання протоколу та винесення постанови строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, безумовно сплинули.

Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2018 року по справі №242/924/17 дійшов висновку, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Подібна правова позиція щодо застосування норм права викладена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17.

Відповідно до положень пункту 7 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статті 38 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 242-244, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О СТ А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області суду від 04 червня 2026 року скасувати.

Ухвалити постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити у повному обсязі.

Постанову №172 від 26 березня 2026 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за порушення частини першої статті 165-1 КУпАП та накладення на неї штрафу у розмірі 680,00 грн - скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.165-1 КУпАП, закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (ЄДРПОУ 44104027) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 998 (дев`ятсот дев`яносто вісім) гривень 40 копійок.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua