Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №420/39060/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/39060/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Джабурія О.В.,

– Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року, прийняте у складі суду судді Завальнюка І.В. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм про визнання протиправною бездіяльності, стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 належних йому за законом виплат;

- стягнути з Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм на користь ОСОБА_1 100 відсотків посадового окладу начальника Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм за виконання Позивачем обов`язків за вакантною посадою державної служби за період з 24.06.2025 по 01.10.2025 включно, виходячи із окладу за посадою у 25 842 (двадцять п`ять тисяч вісімсот сорок дві) гривні за місяць, всього за весь період у сумі 84 802 (вісімдесят чотири тисячі вісімсот дві) гривні 43 коп. з відповідними відрахуваннями встановлених законом податків та інших обов`язкових платежів;

- стягнути з Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм на користь ОСОБА_1 100 відсотків посадового окладу головного спеціаліста-юрисконсульта Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм за виконання Позивачем обов`язків за вакантною посадою державної служби за період з 07.10.2025 по 30.10.2025 включно, виходячи із окладу за посадою у 13 633 (тринадцять тисяч шістсот тридцять три) гривні за місяць, всього за весь період у сумі 10 669 (десять тисяч шістсот шістдесят дев`ять) гривень 30 коп. з відповідними відрахуваннями встановлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 належних йому за законом виплат за виконання обов`язків за вакантною посадою державної служби. Зобов`язано Чорноморське басейнове управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.10.2025 та прийняти рішення по суті з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Чорноморське басейнове управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального і процесуального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що у 2025 році оплата праці державних службовців державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, здійснюється на основі класифікації посад державної служби відповідно до Закону № 4059 з урахуванням положень Закону № 889 та абзацу шостого пункту 13 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 4059, якими не встановлено розміру компенсацій за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця та за вакантною посадою державної служби. Натомість, апелянт зазначає, що згідно з частиною першою статті 51 Бюджетного кодексу України фактичні видатки на заробітну плату здійснюються в межах бюджетних асигнувань, затверджених для бюджетних установ у кошторисах, а пунктом 14-3 «Прикінцеві положення» Закону № 889 установлено, що на період дії воєнного стану, дія частини шостої статті 52 цього Закону тимчасово зупиняється.

Позивач надав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (далі - Позивач) наказом Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 19.06.2025 № 16-О «Про призначення ОСОБА_1 » з 19.06.2025 був призначений на посаду головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Чорноморського басейнового управління.

Наказом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 23.06.2025 № 93-ТО «Про тимчасове покладання виконання обов`язків на ОСОБА_1 » на Позивача, у зв`язку з вакантними посадами начальника Чорноморського басейнового управління та його заступника, з 24.06.2025 покладено виконання обов`язків начальника Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм тимчасово, до призначення в установленому порядку начальника зазначеного Управління.

Наказом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 01.10.2025 № 131-ТО «Про зняття тимчасового виконання обов`язків з ОСОБА_1 » з позивача знято виконання обов`язків начальника Чорноморського басейнового управління.

Таким чином, позивач виконував обов`язки за вакантною посадою начальника Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм з 24.06.2025 по 01.10.2025 включно (3 місяці 7 днів).

Наказом Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 06.10.2025 № 40-О «Про тимчасове покладання виконання обов`язків на ОСОБА_1 » на позивача, у зв`язку з вакантною посадою, з 07.10.2025 покладено виконання обов`язків головного спеціаліста-юрисконсульта Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, на період до призначення основного працівника.

Наказом Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 21.10.2025 № 43-О «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача було звільнено з посади головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» з 30.10.2025.

Таким чином, позивач виконував обов`язки за вакантною посадою головного спеціаліста-юрисконсульта Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм з 07.10.2025 по 30.10.2025 включно (23 дні).

Позивач звернувся до сектору бухгалтерського обліку та звітності Управління з метою отримання розрахункових листків сум нарахованої заробітної плати з розшифруванням за видами виплат, розмірами і підставами відрахувань та сумою заробітної плати, що була виплачена ОСОБА_1 за червень-вересень 2025 року.

17.10.2025 позивач звернувся до Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації. рибного господарства та продовольчих програм із заявою, в якій просив здійснити відповідні виплати за виконання ним обов`язків за вакантною посадою державної служби начальника Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, з 24.06.2025 по 01.10.2025 включно.

Листом від 20.11.2025 № 1-16-15/355-25 позивачу надано відповідь, за змістом якої Чорноморський рибоохоронний патруль в своїй діяльності керується Конституцією, законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Законом України «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами, наказами та дорученнями Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (даліДержрибагенство), актами місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, а також Положенням про Чорноморський рибоохоронний патруль. Відповідно до Положення про Чорноморський рибоохоронний патруль, на посади державної служби, а саме начальника або тимчасового виконання обов`язків начальника Чорноморського рибоохоронного патруля, призначається або звільняється з посади Головою Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм ( далі - Голова Держрибагентства) відповідно до законодавства. Всі надбавки та доплати за виконання обов`язків погоджуються та призначаються наказом Голови Держрибагентства. На звернення ОСОБА_1 було направлено лист до Держрибагентства для надання роз`яснення щодо відповідних виплат. Листом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 19.11.2025 №1-9.3- 16/7535-25 зазначено, станом на дату тимчасового покладання виконанням обов`язків на ОСОБА_1 . Законом України « Про державну службу» виплата за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків за вакантною посадою державної служби не передбачена.

Зважаючи на те, що згідно отриманих роздруківок, оплата за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків за вакантною посадою державної служби позивачу не проводилась, за його відповідним зверненням отримано відмову, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що чинне законодавство прямо передбачає компенсацію за виконання обов`язків за вакантною посадою як складову варіативної частини заробітної плати держслужбовця у 2025 році.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю та на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оплату праці», додаткова заробітна плата - це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про державну службу» дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

За ст. 50 цього ж Закону, Держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

Заробітна плата державного службовця враховує кваліфікацію та досвід, важливість і складність роботи на посаді, ступінь відповідальності, а також результативність, ефективність та якість виконання посадових обов`язків.

Заробітна плата державного службовця складається з:

1) сталої заробітної плати - посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця;

2) варіативної заробітної плати - премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, місячної або квартальної премії.

Стала заробітна плата державного службовця є фіксованою виплатою та основною винагородою за виконання посадових обов`язків, яка гарантується цим Законом.

Варіативна заробітна плата залежить від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу, є винагородою за ініціативну роботу, своєчасне і якісне виконання завдань, виконання додаткового обсягу завдань.

Державний службовець може отримувати гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством.

Гарантійні та компенсаційні виплати встановлюються державним службовцям незалежно від їхньої заробітної плати, не входять до її сталої або варіативної складової та не враховуються при формуванні фонду сталої та варіативної заробітної плати. Такі виплати є частиною державних гарантій, спрямованих на компенсацію витрат, що виникають у зв`язку з виконанням службових обов`язків або реалізацією спеціального правового статусу державного службовця.

До гарантійних та компенсаційних виплат належать: компенсація у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; грошова допомога, що виплачується з наданням щорічної основної відпустки; інші гарантійні та компенсаційні виплати, встановлені законодавством.

Згідно з п. 13 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році оплата праці державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з:

1) сталої заробітної плати - посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, інших доплат, передбачених законами України;

2) варіативної заробітної плати - премій, компенсацій за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця та за вакантною посадою державної служби, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Грошова допомога, що виплачується державному службовцю під час надання щорічної основної відпустки, визначається у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця станом на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу в місяці.

Норми Закону України "Про державну службу" щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно врахував, що оскільки спеціальний Закон України «Про державну службу» не містить детального механізму виплати за вакантною посадою, застосовується стаття 105 КЗпП України.

Вона передбачає, що працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов`язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника.

Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Згідно зі статтею 15 Закону «Про оплату праці» та статтею 97 КЗпП, умови запровадження та розміри доплат встановлюються підприємствами самостійно у колективному договорі.

В свою чергу, пункт 3.6.2 Колективного договору Чорноморського басейнового управління чітко визначає розмір доплати за виконання обов`язків за вакантною посадою -100 відсотків посадового окладу, встановленого за цією вакантною посадою (при одноосібному виконанні).

Крім того, суд враховує, що хоча роз`яснення Національного агентства України з питань державної служби (наприклад, від 24.01.2024 № 179р та від 11.11.2025 № 201-р/з) не є нормативно-правовими актами, вони відображають офіційну методологію застосування законодавства. При цьому НАДС підтверджує, що компенсація за вакантною посадою у 2025 році має виплачуватися в межах окладу за такою посадою.

З огляду на вищевикладене, позивач цілком правомірно розрахував на отримання оплати за додаткове навантаження, оскільки чинне законодавство прямо передбачає компенсацію за виконання обов`язків за вакантною посадою як складову варіативної частини заробітної плати держслужбовця у 2025 році.

Враховуючи, що факт виконання позивачем функцій начальника управління та юрисконсульта підтверджений відповідними наказами, а пункт 3.6.2 Колективного договору установи чітко встановлює розмір такої доплати на рівні 100% посадового окладу, посилання відповідача на відсутність правових підстав чи необхідність додаткових погоджень є безпідставними та такими, що порушують гарантоване право працівника на належну винагороду за фактично виконану роботу.

У цьому контексті, колегія суддів критично оцінює посилання апелянта на приписи пункту 14-3 «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну службу», якими встановлено, що на період дії воєнного стану, дія частини шостої статті 52 цього Закону тимчасово зупиняється. З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає, що положення пункту 14-3 «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну службу» стосуються обмеження розміру премій, тоді як доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника має іншу правову природу, яка не залежить від фонду преміювання, однак входить до складових заробітної плати державного службовця.

Щодо посилань апелянта на відсутність фінансування на виплату індексації, колегія суддів зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм про визнання протиправною бездіяльності, стягнення – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька