Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №420/9934/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/9934/25

Головуючий І інстанції: Василяка Д.К.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Голуб В.А., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року (м.Одеса, дата складання повного тексту судового рішення - 26.11.2025р.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЕНЕРГОМОНТАЖ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

04.04.2025р. ТОВ «ОДЕСЕНЕРГОМОНТАЖ» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці (відокремлений підрозділ Держмитслужби), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати рішення від 17.02.2025р. №25UA50011000014-КТ про визначення коду товару та картки відмови в прийнятті митної декларації №UA500110/2025/000062.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 25.12.2024р. між ТОВ «ОДЕСЕНРГОМОНТАЖ» (покупець) та компанією «Landbrukssalg.no AS» Нідерланди (Постачальник), був укладений договір №251224 постачання використаного мобільного крану марки «TADANO» (модель TR-300-3 4x4). 14.02.2025р. декларантом було подано до Одеської митниці митну декларацію №25UA500110001181U0, якою заявлено до митного оформлення у режимі ІМ 40 ДЕ товар – «Самохідна підіймальна установка» (б/у), марка – «TADANO» (модель: TR 300-3 4x4, серійний номер: 560553, спеціальний номер TR-300E-3-00101, 1999р.в., виробництва: JP, Японія, на колісному ходу, яка відповідає поясненням до товарної позиції 8426, макс. грузопід`ємність - 30 тон., дизельний двигун, потужність двигуна: 205кВт.). У графі 33 митної декларації було зазначено код товару: 84264900 00. Митна вартість товару визначена за основним методом - ціною договору щодо товару, який імпортується. До митної декларації представником декларанта були додані усі необхідні документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Однак, за результатами розгляду вищезазначених документів, посадовою особою Одеської митниці було прийнято рішення №25UA50011000014-КТ від 17.02.2025р. про визначення іншого коду товару, а саме, замість вказаного у гр.33 коду товару: 8426 49 0000 зазначено код товару: 8705 10 0000 та визначено інший опис товару (графа 31 ВМД), а саме замість «Самохідна підіймальна установка», вказано «Автокран на колісному ходу». Далі, т.б. 20.02.2025р. інспектором Одеської митниці окрім іншого, також було складено протокол про порушення митних правил №0145/UA500000/2025, а саме, щодо надання декларантом митному органу документів, що містять недостовірні відомості про товар, що є порушенням вимог ст.485 МК України, що спричинило недобір митних платежів у розмірі 158 191,43 грн.

В подальшому, за результатами розгляду поданої митної декларації № 25UA500110001181U0 від 14.02.2025р. (і додатків до неї), відповідач також сформував і Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500110/2025/000062, відповідно до якої повідомлено про відмову у митному оформленні товарів з таких причин: «відмовлено в митному оформленні відповідно до ст.ст.69,256 МКУ, складено протокол про порушення митних правил № 0145/50000/25 від 20.02.2025р. та винесено класифікаційне рішення 25UA50011000014-КТ від 17.02.2025р.».

Позивач вважає вказані рішення №25UA50011000014-КТ від 17.02.2025 року про визначення коду товару та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500110/2025/000062 противоправними, у зв`язку із чим, й звернувся до суду із даним позовом.

Представник відповідача надав до суду першої інстанції письмовий відзив, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження) адміністративний позов ТОВ «ОДЕСЕНЕРГОМОНТАЖ» - задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовані рішення Одеської митниці від 17.02.2025р. №UA50011000014-КТ про визначення коду товару та картка відмови в прийнятті митної декларації №UA500110/2025/000062 від 17.02.2025р. Стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ОДЕСЕНЕРГОМОНТАЖ» витрати зі сплати судового збору у сумі – 6 056 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач 25.12.2025р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про те, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, у зв`язку із чим просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2025р. і прийняти нове, яким позовні вимоги ТОВ «ОДЕСЕНЕРГОМОНТАЖ» - залишити без задоволення.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.12.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

13.01.2026р. до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшли матеріали справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ТОВ «ОДЕСЕНЕРГОМОНТАЖ» (код ЄДРПОУ 39030561) зареєстрований як суб`єкт господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

25.12.2024р. між ТОВ «ОДЕСЕНРГОМОНТАЖ» (покупець) та Компанією «Landbrukssalg.no AS» (постачальник), зареєстрованою у Нідерландах, укладено договір Поставки №251224, відповідно до якого (та інвойсу до нього) «постачальник» зобов`язався поставити ТОВу «ОДЕСЕНЕРНГОМОНТАЖ» використаний мобільний кран марки «TADANO Модель TR-300-3 4x4».

14.02.2025р. ТОВ «ОДЕСЕНЕРГОМОНТАЖ» подано Одеській митниці митну декларацію №25UA500110001181U0, якою заявлено до митного оформлення у режимі ІМ 40 ДЕ: «Самохідна підіймальна установка» бувша у використані, марка – «TADANO», модель: TR 300-3 4x4, серійний номер: 560553, спеціальний номер TR-300E-3-00101, 1999 року виготовлення, на колісному ходу, яка відповідає поясненням до товарної позиції 8426, "самохідні та інші "пересувні" машини" поясненням до товарної позиції 8426, "самохідні та інші "пересувні" машини", (b), (2): 1)Усі елементи приводу ходової бази установки (важелів керування переключенням швидкостей, рульового керування, керування гальмами) знаходяться в одній кабіні із елементами управління робочим обладнанням, незалежно від того, чи може ця самохідна підіймальна установка пересуватись по дорозі своїм ходом чи ні; 2) Самохідна підіймальна установка має лише одну кабіну; 3) Самохідна підіймальна установка приводиться в рух двигуном, який становить частину підіймального обладнання (один двигун приводить в рух ходову базу машини і підіймальний пристрій; 4) Самохідна підіймальна установка не пересувається під навантаженням. Максимальна грузопід`ємність - 30 тонн. Дизельний двигун. Потужність двигуна: 205кВт. Самохідна підіймальна установка призначена для будування громадських споруд. Застосовується для переміщення конструкцій. Відповідає вимогам листа Міндоходів №6983/7/99-99-24-02-03-17 від 26.03.2014 року. Призначений до виконання підйомно-вантажних робіт. Не військового призначення, для цивільного використання дорожньо-будівельних робіт. Не містить РЗ та ВП. Торгівельна марка: TADANO. Виробник: TADANO LTD., Країна виробництва: JP, Японія.

У графі 33 митної декларації зазначено код товару: 84264900 00. Митна вартість товару визначена за «основним» методом - ціною договору щодо товару, який імпортується.

До митної декларації ТОВ «ОДЕСЕНЕРГОМОНТАЖ» також були додані такі документи: - рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 26.12.2024р.; - автотранспортна накладна (Road consignment note) № 42012025 від 21.01.2025р.; - декларація про походження товару (Declaration of origin) від 13.02.2025р.; - висновок про якісні характеристики товару від 13.02.2025р; - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; - Договір поставки від 25.12.2024р.; - копія митної декларації країни відправлення та інші документи.

Однак, за результатами розгляду вищезазначених документів, посадовою особою Одеської митниці прийнято рішення № 25UA50011000014-КТ від 17.02.2025р. про визначення іншого коду товару.

Так, відповідно до цього рішення, замість задекларованого декларантом коду товару (графа 33 ВМД): 8426 49 0000 посадовою особою Держитслужби визначено іншій код товару: 8705 10 0000 та зазначено інший опис товару (графа 31 ВМД): «Автокран на колісному ходу» марки TADANO, модель: TR 300-3 4x4, серійний номер: 560553, спеціальний номер TR-300E-3-00101, 1999 року виготовлення, максимальна швидкість руху 50 км/год, двигун дизельний, об`єм двигуна 6700 куб. см., потужність 205 кВт., колісна формула 4х4, вантажопідйомність 30 т, що має всі ознаки автомобільного шасі та призначений для виконання підіймальна-вантажних робіт Торгівельна марка: ТАDANO. Виробник: TADANO LTD., Країна виробництва: JP, Японія.

20.02.2025р. інспектором Одеської митниці, окрім іншого, складено протокол про порушення митних правил №0145/UA500000/2025, в якого, зокрема зазначено і про прийняте Одеської митницею 17.02.2025р. класифікаційне рішення №25UA50011000014- КТ про визначення коду товару.

Відповідно до вказаного рішення, окрім зміни коду товару (т.б. замість коду - 8426 49 0000 , вказано код - 8705 10 0000), в ньому було також визначено й іншу суму митних платежів з урахуванням зміни коду товару та заявленої декларантом митної вартості товару, які мали би бути нараховані.

Таким чином, декларант, на думку відповідача, надав митному органу документи що містять недостовірні відомості про товар (опис, код згідно УКТ ЗЕД) які заявлені в митній декларації від 14.02.2025р. типу ІМ 40 ДЕ №25UA500110001181U0 чим вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів, що спричинило недобір митних платежів у розмірі 158 191,43 грн. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України .

Таким чином, за результатами розгляду поданої позивачем митної декларації №25UA500110001181U0 від 14.02.2025 року (і додатків до неї), Одеська митниця сформувала Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500110/2025/000062, та повідомила декларанта про відмову у митному оформленні вказаного вище товару на підставі ст.ст.69, 256 МК України.

Не погоджуючись з такими діями та рішеннями відповідача позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно, з неправомірності дій та спірних рішень відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції та вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як слідує зі змісту положень ч.1 ст.4 МК України, «митним контролем» - є сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Як слідує зі змісту положень ст.49 МК України, «митна вартість товарів» - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, як відомо, згідно норм ст.67 МК України, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Як визначено ст.68 Митного кодексу України, ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ведення УКТ ЗЕД передбачає:

1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією;

2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД;

3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру;

4) забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів;

5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках;

6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування;

7) своєчасне ознайомлення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД;

8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.

Відповідно до приписів ст.69 МК України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД (ч.1).

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД (ч.2).

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них (ч.3).

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари (ч.4).

Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо (ч. 5).

Як передбачено ч.7 ст.69 Митного кодексу України, рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення відповідно до глави 4 цього Кодексу.

А згідно з нормами ч.8 ст.69 МК України, висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Як загально відомо, Законом України «Про митний тариф України» затверджено «Основні правила інтерпретації УКТЗЕД».

Так, п.п.1-3 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД передбачено, що класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила

3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

Пунктом 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД визначено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatіs mutandіs), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Так, предметом спору у даній справі є правильність визначення коду задекларованого позивачем товару.

Відповідно до змісту оскаржуваного рішення відповідача від 16.01.2025р. №KT-UA50000-003-2025, замість коду товару (графа 33 ВМД): 8426 41 0000, задекларованого позивачем, митним органом визначено інший код товару: 8705 10 0000.

Згідно з Митним тарифом України, який є додатком до Закону України «Про митний тариф України», до коду УКТЗЕД 8426 41 0000 належать: суднові дерик-крани; підіймальні крани різних типів, включаючи кабельні крани; ферми підіймальні пересувні, портальні навантажувачі та візки з підіймальним краном: крани мостові, козлові, портальні, ферми підіймальні пересувні та портальні навантажувачі: на колісному ходу.

Наказом Державної митної служби України від 14.07.2020р. №256 затверджені «Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності».

Наказом Державної митної служби України від 14.12.2022р. №543 затверджені додаткові (інші) «Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності».

Згідно Пояснень до УКТЗЕД №543 до розділу XVI група 84 УКТЗЕД, товарна позиція 8426 передбачає: суднові дерик-крани; підіймальні крани різних типів, включаючи кабельні крани; ферми підіймальні пересувні, портальні навантажувачі та візки з підіймальним краном: - крани мостові, козлові, портальні, ферми підіймальні пересувні та портальні навантажувачі: … 8426 41 00 00- - на колісному ходу.

До цієї товарної позиції включається цілий ряд підіймальних або вантажно-розвантажувальних машин циклічної дії. А саме, в т.ч. «Самохідні та інші "рухомі" машини».

Переважно до цієї товарної позиції включаються не лише нерухомі або стаціонарні машини, але також рухомі машини самохідні чи несамохідні (за деякими винятками, наведеними нижче та стосовно машин, установлюваних на транспортні засоби, включені в Розділ XVІІ).

Виключаються:

(а) Машини, установлювані на транспортні засоби групи 86.

Підіймальні або вантажно-розвантажувальні машини включаються до товарної позиції 8604, якщо вони встановлюються на вагонах чи вагонетках (товарних платформах), які причіпляються до потяга і призначені для пересування по залізниці будь-якої колії. Залізничні аварійні крани або крани-вагони або автокрани для обслуговування постійних колій чи рухомого складу, а також крани-вагони або автокрани, використовувані в залізничних депо для навантаження вантажів, зазвичай відповідають даній умові. Самохідні транспортні засоби для обслуговування залізничних колій також включаються до товарної позиції 8604. Проте підіймальні та вантажно-розвантажувальні машини, установлені на вагонетки або платформи, які не відповідають специфікації (опису) залізничного рухомого складу, включаються до цієї товарної позиції. Це зазвичай відбувається, наприклад, з підіймальними кранами, які встановлюються для пересування по рейках для обслуговування будівельних майданчиків, кар`єрів і т.п.

(b) Машини, установлювані на трактори або транспортні засоби групи 87.

(1) Машини, установлені на ходові бази типу трактора.

Деякі робочі частини машин цієї товарної позиції можуть бути встановлені на трактори, які переважно призначаються для перевезення або буксирування інших транспортних засобів, пристроїв чи вантажів, проте, подібно до тракторів, використовуваних у сільському господарстві, оснащені простими пристроями для керування робочими інструментами. Такі робочі інструменти є допоміжним обладнанням для нерегулярно виконуваної роботи. Зазвичай вони мають відносно невелику масу і можуть встановлюватися або замінятися самостійно виконавцем на місці проведення робіт. У цих випадках робочі інструменти включаються до цієї товарної позицію за умови, що вони є машинами цієї товарної позиції, або до товарної позиції 8431, якщо вони є частинами машин товарної позиції 8431, навіть якщо вони подані з трактором (незалежно від того, установлені вони на ньому чи ні), у той час як трактор разом зі своїм робочим обладнанням включається до товарної позиції 8701.

Проте, до цієї товарної позиції включаються самохідні машини, в яких ходова база, органи керування, робочі інструменти та їхнє пускове обладнання спеціально розроблені для спільної установки та утворюють єдину механічну установку. Це стосується, наприклад, ходової бази, які являє собою трактор, спеціально розробленої, побудованої або зміцненої для утворення невід`ємної частини машини, який виконує одну чи більше функцій, згаданих у цій товарній позиції (підіймальні, вантажно-розвантажувальні роботи і т.п.). Такі ходові бази, подані окремо, також включаються до цієї товарної позиції як неукомплектовані машини, які мають всі основні ознаки укомплектованих машин цього типу. Ходові бази, які потенційно можуть включатися в кілька товарних позицій (8425 8430) через можливість оснащення декількома різними робочими частинами, класифікуються відповідно до Примітки 3 до Розділу XVІ або відповідно до Правила 3 (с) Основних правил інтерпретації класифікації товарів.

Для більш детального визначення відмітних ознак між тракторами товарної позиції 8701 і ходовими базами цієї групи див. пояснення до товарної позиції 8701.

(2) Машини, установлені на автомобільних шасі або вантажних автомобілях.

Деякі підіймальні або вантажно-розвантажувальні машини (наприклад, звичайні крани, легкі аварійні крани) часто встановлюються на конструкції, що мають всі істотні ознаки автомобільного шасі або вантажівки, тобто мають, принаймні, такі механічні вузли: двигун, коробку передач і важелі керування переключенням швидкостей, а також рульове керування та гальма. Такі конструкції повинні класифікуватися в товарній позиції 8705 як автомобілі спеціального призначення незалежно від того, чи встановлена підіймальна або вантажно-розвантажувальна машина на транспортному засобі чи вона разом з ним утворює єдину машину, якщо цей засіб пересування не є засобом, спеціально розробленим для транспортування, товарної позиції 8704.

Проте, до цієї товарної позиції включаються самохідні машини, в яких один або більше елементів приводу ходового пристрою чи керування, перерахованих вище, розташовані в кабіні підіймальної або вантажно-розвантажувальної машини (переважно крана), установленої на колісному шасі, незалежно від того, чи може агрегат у цілому рухатися по дорозі своїм ходом чи ні.

Крани цієї товарної позиції зазвичай не пересуваються під навантаженням або, якщо вони пересуваються під навантаженням, їхній рух обмежується і є допоміжною дією щодо їхньої основної функції підійманню вантажів.

(c) Машини на конструкціях, що плавають, групи 89.

Усі підіймальні або вантажно-розвантажувальні машини (наприклад, дерик-крани, прості крани), установлені на понтонах або на інших плавучих засобах, незалежно від того, самохідні вони чи несамохідні, включаються до групи 89.

Згідно Додаткових пояснень до товарних категорій: 8426 41 00 і 8426 49 00 Пояснення до УКТЗЕД №543, на відміну від транспортних засобів з механічним приводом, призначених для спеціальних цілей, товарної позиції 8705, самохідні машини та механізми, що підпадають під ці товарні категорії, як правило, мають такі характеристики:

1) вони приводяться в рух двигуном, який становить частину піднімального пристрою;

2) вони мають максимальну швидкість 20 км/год;

3) вони мають одну кабіну, яка становить частину піднімального пристрою;

4) вони, зазвичай, не пересуваються, коли навантажені, або, якщо пересуваються, то лише за обмеження руху необхідністю виконання їхньої функції піднімання.

Згідно з Митним тарифом України, який є додатком до Закону України «Про митний тариф України», до коду УКТЗЕД 8705 10 0000 належать Моторні транспортні засоби спеціального призначення, крім призначених головним чином для перевезення людей або вантажів (наприклад евакуатори, автокрани, автомобілі пожежні, автобетономішалки, автомобілі прибиральні для доріг, автомобілі поливомийні, автомобілі-майстерні, радіологічні автомобілі): - автокрани.

Так, як встановлено з матеріалів справи та спірного рішення, обґрунтовуючи правомірність прийнятого ним рішення відповідач зазначив, що до інформації з різних джерел мережі ІНТЕРНЕТ про технічні характеристики «Автокрану на колісному ходу марки Tadano», модель: TR-300-3, серед інших характеристик - зазначена максимальна швидкість - 49 км/г. Таким чином, враховуючи технічні характеристики автокрану «Tadano TR-300-3» (максимальна швидкість 49 км/г), даний кран класифікується у товарній підкатегорії 8705 10 00 00 згідно УКТ ЗЕД.

Однак, відповідних доказів відповідач не надав, враховуючи, що єдиною характеристикою для зміни коду товару зазначено максимальна швидкість 49 км/г.

Крім того, суд критично ставиться до інформацію, яка розміщена в мережі інтернет на сайті://www.truck1-ua.com, на підставі якої відповідач дійшов висновку, що товар задекларований позивачем має максимальну швидкість руху крана 49-50 км/год, оскільки відповідачем не надано доказів, що дана інформація описує саме той кран марки TADANO, модель: TR 300-3 4x4, серійний номер: 560553, спеціальний номер TR-300E3-00101, 1999 року виготовлення, на колісному ходу, Країна виробництва: JP, Японія. Також ,відповідачем було вказано лиш тільки загальне посилання на цей сайт.

Судом же 1- інстанції встановлено, що відповідно до інформації з мережі інтернет, а саме://assets.onetadano.com/celum_assets/documents/Alt_TR_300XL-3.pdf?utm_source=chatgpt.com міститься дещо інша інформація про те, що максимальна швидкість такого автокрана становить - 47 км/г.

Також, суд звертає увагу, що критеріями розмежування позицій товару є його основні функції та зовнішній вигляд.

Так, за даними товаросупровідних документів, технічних характеристик, інформації з мережі Інтернет, товар являє собою самохідний кран на колісному ходу, який може пересуватись по дорозі своїм ходом, він має один двигун, який приводить у рух підйомний механізм, а також сам транспортний засіб; має лише одну кабіну з одним місцем керування.

Також, судом 1-ї інстанції було встановлено, що цей транспортний засіб має опори, які розташовані на конструкції і фіксують кран на поверхні під час підіймання вантажів, що безперечно унеможливлює його пересування у просторі з вантажем.

Отже, уважно дослідивши матеріали справи та наявні у них докази, судова коелгія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що опис вищевказаного товару в повній мірі відповідає опису коду УКТ ЗЕД 8426 41 00 00, а тому, відпоівідно, позивач, в даному випадку, правомірно вказав у своїй митній декларації саме цей код при здійсненні розмитнення такого товару.

Як відомо, наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 року №650 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.12.2022р. №455) було затверджено відповідний «Порядок роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України».

Так, пунктами 1-15 Розділу ІІ вказаного Порядку №650 передбачено:

1) Посадові особи Підрозділу, ПМО здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час виконання митних формальностей. Обсяг митного контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів, визначається на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

2) Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування відповідно до вимог Кодексу; відомостей про товар та код товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, із врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідно до вимог Кодексу.

3) У разі якщо посадова особа ПМО не може однозначно перевірити правильність класифікації товарів на підставі задекларованих відомостей, така посадова особа у паперовій або електронній формі надсилає повідомлення декларанту або уповноваженій ним особі про необхідність надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД. Строк надання додаткових документів та/або відомостей не має перевищувати 10 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

4) У разі відмови у наданні або ненаданні додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД, у строк, встановлений пунктом 3 цього розділу, перевірка правильності класифікації товарів здійснюється за наявними документами та/або відомостями з використанням довідкової інформації.

5) У разі надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД, у строк, встановлений пунктом 3 цього розділу, такі документи та/або відомості обов`язково враховуються під час перевірки правильності класифікації товарів, за результатами якої посадова особа ПМО: підтверджує задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД; або передає виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією до Підрозділу.

6) Крім випадку, передбаченого абзацом третім пункту 5 цього розділу, передання виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією здійснює ПМО: у складних випадках класифікації товарів; на вимогу Підрозділу або підрозділу митних компетенцій, у тому числі за результатами самостійного виявлення порушення правил класифікації товарів під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, моніторингу митних декларацій, щодо яких посадові особи ПМО виконують митну формальність щодо перевірки правильності класифікації товарів; в інших випадках, передбачених законодавством України з питань митної справи.

7) Передання виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією здійснює посадова особа ПМО за допомогою автоматизованої системи митного оформлення (АСМО) шляхом оформлення запиту за формою, наведеною в додатку 3 до Порядку виконання митних формальностей. Про прийняття до виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за конкретною митною декларацією Підрозділ або підрозділ митних компетенцій вносить відповідну відмітку до АСМО.

8) Запит оформлюється в електронній формі, а відомості про оформлення Запиту вносить у встановленому порядку до АСМО посадова особа ПМО, яка оформила цей Запит. Запит, що надійшов до Підрозділу або підрозділу митних компетенцій, реєструється у встановленому порядку в журналі реєстрації та обліку Рішень за допомогою АСМО. Форму Журналу Рішень наведено в додатку 2 до цього Порядку. Якщо за результатами розгляду Запиту у Підрозділу або підрозділу митних компетенцій виникає потреба у проведенні митного огляду з метою ідентифікації та встановлення характеристик товарів, визначальних для їх класифікації відповідно до вимог УКТЗЕД, посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій ініціює проведення такого митного огляду та має право особисто брати участь у здійсненні такого митного огляду. Після оформлення Запиту завершення виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією покладається на Підрозділ або підрозділ митних компетенцій. Результати виконання митної формальності вносить у встановленому порядку до АСМО посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій, яка виконувала таку митну формальність.

9) Посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій у строк не більше 10 календарних днів з дня отримання Запиту здійснює класифікацію товарів, за результатами якої: підтверджує задекларований код товару згідно з УКТЗЕД; або приймає Рішення.

10) У разі якщо відповідно до пункту 5 або 9 цього розділу підтверджується задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД, але для подальшого митного оформлення товару з дотриманням вимог законодавства необхідним є внесення змін у графу 31 митної декларації в частині опису товару, ПМО надсилає декларанту або уповноваженій ним особі електронне повідомлення, у якому зазначаються необхідні зміни в описі товару. У такому разі митний орган надає дозвіл на відкликання митної декларації через необхідність зміни опису товару у графі 31 митної декларації щодо товару, задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД якого підтверджено.

11) Рішення приймається у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для його класифікації. Для прийняття Рішення використовуються відомості, які містяться у митній декларації, інших документах, поданих для митного оформлення, а також документи та відомості, надані разом із Запитом та/або у порядку, передбаченому пунктом 12 цього розділу.

12) У разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі відомостей, які містяться у митній декларації, інших документах, поданих для митного оформлення, документів та відомостей, наданих разом із Запитом, посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій у паперовій або електронній формі надсилає повідомлення декларанту або уповноваженій ним особі про необхідність надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД. Строк надання додаткових документів та/або відомостей не має перевищувати 10 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

13) У разі надсилання повідомлення, передбаченого пунктом 12 цього розділу, строк, встановлений у пункті 9 цього розділу, призупиняється з дня надсилання такого повідомлення і поновлюється з дня отримання додаткових документів та/або відомостей або з дня отримання відмови від надання додаткових документів та/або відомостей.

14) У разі ненадання додаткових документів та/або відомостей посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій здійснює класифікацію товарів за наявними документами та відомостями з використанням довідкової інформації.

15) Якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба у спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, митний орган може звернутися до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або іншої експертної установи (організації). Залучення спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі виникнення: необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації; складних випадків класифікації товарів, вирішення яких потребує проведення досліджень.

У такому разі Підрозділ або підрозділ митних компетенцій готує та надсилає запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації) із зазначенням переліку завдань та питань, що мають бути з`ясовані для встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, в даному випадку, було прийнято оскаржуване рішення без залучення експертної установи, чи звернення до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення щодо складного випадку класифікації товарів, як визначила посадова особа відповідача.

Враховуючи вищевикладені обставини, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем, в порушення вимог ч.2 ст.77 КАС України, належним чином не доведено наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем класифікації товару за кодом 8426 41 0000.

З урахуванням наведеного, на думку апеляційного суду, по даній справі наявні усі правові підстави для визнання протиправними та скасування рішення Одеської митниці про визначення коду товару від 17.02.2025р. №25UA50011000014-КТ та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500110/2025/000062, які не відповідають критеріям, визначеним ст.2 КАС України.

Інші аргументи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи.

До того ж, слід також зазначити й про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

А згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що суд 1-ї інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж в апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів також керується і ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення має засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, згідно зі ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено: 30.06.2026р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: В.А. Голуб

В.О. Скрипченко