Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №420/41616/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/41616/25

Головуючий І інстанції: Аракелян М.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Голуб В.А., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одеса апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут «Шторм» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року (м.Одеса, дата складання повного тексту рішення суду - 05.03.2026р.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут «Шторм» до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третьої особи - Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

16.12.2025р. ТОВ «НДІ «Шторм» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хаджибейського ВДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та третьої особи - ГУ ДСНС в Одеській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 12.11.2025р. про накладення штрафу у розмірі - 10200 грн., винесену у межах виконавчого провадження №72538837, а також визнати дії при винесенні такої постанови - протиправними.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова від 12.11.2025р. про накладення штрафу, яка винесена у межах виконавчого провадження №72538837, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки державним виконавцем не було вчинено всіх дій та не встановлено всіх обставин виконання або ж невиконання рішення суду Одеського окружного адміністративного суду. Так, державним виконавцем не вчинено жодної виконавчої дії, спрямованої на встановлення факту виконання чи невиконання вимог виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 05.07.2023р. у справі №420/15642/22, зокрема, державним виконавцем не здійснено вихід та не оглянуто саме захисну споруду (сховище) №56634, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Героїв Крут, 27 для встановлення факту виконання чи невиконання судового рішення, щодо якого відбувається примусове виконання.

Представник відповідача надав до суду 1-ї інстанції письмовий відзив, в якому позовні вимоги не визнав та мотивовано просив відмовити в їх задоволенні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року (ухваленим в порядку письмового провадження) у задоволенні позову ТОВ «НДІ «Шторм» - відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду першої інстанції, позивач 20.03.2026р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення, було порушено норми матеріального та процесуального права, у зв`язку із чим просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2026р. та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2026р. дану апеляційну скаргу - залишено без руху.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2026р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «НДІ «Шторм» та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.

22.04.2026р. до суду апеляційної інстанції надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач заперечував щодо її задоволення, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

24.04.2026р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги позивача, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

05.01.2023р. рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/15642/22 зобов`язано ТОВ «НДІ «Шторм» вжити заходів, необхідних для приведення захисної споруди (сховища) №56634, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Героїв Крут, 27, у стан, придатний до використання за цільовим призначенням (готовності до укриття населення).

05.07.2023р. у справі №420/15642/22 видано виконавчий лист.

20.08.2025р. ГУ ДСНС в Одеській області складено акт обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту №1238, в якому зазначено, що за результатами обстеження об`єкта фонду було прийнято рішення про те, що обмежено готове до використання за призначенням. Пояснення балансоутримувача об`єкта фонду або ж уповноваженої ним особи: захисна споруда підлягає капітальному ремонту. Можливість вільного користування осіб з інвалідністю не передбачено проєктом. Проєктно-кошторисна документація на капітальний ремонт у стадії розробки (договір від 30.10.2024р. №58-2024). Пропозиції балансоутримувача щодо подальшого використання захисної споруди цивільного захисту або споруди подвійного призначення. Усунення виявлених порушень можливе після виділення коштів відповідними органами державної влади та проведення капітального ремонту споруди у встановленому законодавством порядку.

23.08.2023р. державним виконавцем на підставі ст.ст.3,4, 24-36 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження №72538837.

23.08.2023р., у відповідності до ст.42 Закону України «Про виконавче провадження» та п.2 розділу VI «Інструкції з організації примусового виконання рішень» (затв. наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5), було прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою постановлено стягнути з боржника 269 грн. мінімальних витрат.

23.08.2023р. державним виконавцем на підставі ст.ст.3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про стягнення виконавчого збору 26800 грн.

04.10.2023р. постановою головного державного виконавця Малиновського ВДВС у м.Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було накладено арешт на грошові коштів, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.

У той самий день, тобто 04.10.2023р., державним виконавцем здійснено виконавчі дії, а саме: вихід за адресою м. Одеса, вул. Героїв Крут, 27, про що складено відповідний акт державного виконавця. Боржником не виконано вимоги виконавчого документа. Боржник до Відділу не з`явився.

06.10.2023р. постановою головного державного виконавця Малиновського ВДВС у м.Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було знято арешт з усіх рахунків.

29.08.2024р. державним виконавцем здійснено виконавчі дії, вихід за адресою м. Одеса, вул. Героїв Крут, 27, про що складено відповідний акт державного виконавця. Боржником не виконано вимоги виконавчого документа.

30.08.2024р. державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі - 5100 грн. на підставі складеного акту державного виконавця про невиконання вимоги виконавчого документа.

27.10.2025р. державним виконавцем здійснено виконавчі дії, вихід за адресою м. Одеса, вул. Героїв Крут, 27, про що також складено акт державного виконавця. Боржником не виконано вимоги виконавчого документа.

28.10.2025р. сторонам виконавчого провадження направлено вимогу державного виконавця про надання інформації, чи виконано боржником вимоги виконавчого листа, а саме чи приведена захисна споруда (сховище) №56634, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Героїв Крут, 27, у стан, придатний до використання за цільовим призначенням (готовності до укриття населення).

29.10.2025р. сторонам виконавчого провадження направлено вимогу державного виконавця про проведення виконавчих дій, а саме бути присутніми 12.11.2025р. об 11:00 год. для проведення виконавчих дій.

12.11.2025р. старшим державним виконавцем Хаджибейського ВДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) складено акт державного виконавця, у якому зазначено, що акт складено у присутності головного державного виконавця Тимчука Д.Р. Встановлено, що за адресою, де знаходиться ТОВ «НДІ «Шторм», а саме, м. Одеса, вул. Героїв Крут, 27 - рішення суду не виконано. Директор ТОВ «НДІ «Шторм» відсутній.

12.11.2025р., старшим державним виконавцем Хаджибейського ВДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було винесено у межах виконавчого провадження №72538837 постанову, якою за невиконання без поважних причин вимог виконавчого листа, виданого 05.07.2023р. Одеським окружним адміністративним судом, накладено на ТОВ «НДІ «Шторм» штраф на користь держави у розмірі 10200 грн.

При цьому, боржника повторно зобов`язано виконати рішення протягом десяти робочих днів та попередити про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

20.11.2025р. старший державний виконавець надіслав до ТОВ «НДІ «Шторм» виклик, в якому зобов`язав з`явитися директора щодо виконання рішення суду та надати:

пояснення керівника або іншої уповноваженої особи за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання;

достовірні відомості про кошти у гривнях та іноземній валюті, інші цінності (дорогоцінні метали, ювелірні вироби тощо), у тому числі про кошти на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах, про рахунки в цінних паперах у депозитарних установах, що знаходяться на території України та за її межами, з зазначенням назви відповідної установи та її адреси, на підтвердження чого надати копії відповідних договорів або інших документів;

достовірні відомості про наявність готівка в національній та іноземній валюті, що перебуває в касах або інших сховищах;

достовірні відомості про майно, у тому числі про майно, що перебуває у спільній власності (місце знаходження, технічна характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих документів про відповідне право;

достовірні відомості про майно, що перебуває в заставі/іпотеці або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні від інших осіб (місце знаходження майна, його характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих договорів та додатків до них;: достовірні відомості про майно, обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу;

достовірні відомості про майнові права, на які може бути звернено стягнення, зокрема частки у статутному капіталі юридичних осіб, в тому числі майнові права, що є предметом застави іпотеки, з наданням копій підтверджуючих документів.

09.12.2025р. директором ТОВ «НДІ «Шторм» було подано до старшого державного виконавця Хаджибейського ВДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) письмові пояснення, в яких він зазначив про те, що викликом державного виконавця від 20.11.2025р. №203990 зобов`язано керівника ТОВ «НДІ «Шторм» з`явитися до виконавця щодо виконання рішення суду за вищевказаним виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про виконання. Одночасно, зобов`язано надати пояснення керівника і повідомити про заходи, що вживаються. В процесі добровільного виконання вимог вищевказаного виконавчого документу ТОВ «НДІ «Шторм» було частково приведено захисну споруду (сховище) №56634, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Героїв Крут, 27, у стан придатний до використання. Тобто, станом на теперішній час вказане рішення суду виконано частково, що підтверджується наступним. Так, у період протягом 2023-2025р.р. ТОВ «НДІ «Шторм» було зроблено систему обігріву, систему центрального електроживлення, встановлено резервне джерело живлення, приведено у придатний стан систему освітлення, систему вентиляції, фальшвентиляції та регенерації, систему каналізації, систему водопостачання, бездротову точку WIFI, що дійсно підтверджує часткове виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду. На підтвердження вищезазначеного та у якості доказу часткового виконання рішення, стягувачем за виконавчим документом 20.08.2025р. з 11:00 год. до 16:00 год. провідним інспектором ВЗНС по Хаджибейському району ОМГТ Одеського РУ ГУ ДСНС в Одеській області лейтенантом цивільного захисту Максимом Іщук разом із завідувачем сектору з питань цивільного захисту Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради Сергієм Рижковим було обстежено захисну споруду (сховище) №56634, про що складено акт №1238. У відповідності до Акту №1238 від 20.08.2025р. стан гідроізоляції виявлено без ознак порушень. Також, підтверджено забезпечення цілодобового і безперешкодного доступу відповідних груп населення, відповідність функціонального призначення захисних споруд в матеріалах технічної інвентаризації, було встановлено наявність та належне оформлення документів обліку, встановлено відповідальну особу за споруду та підтверджено, що забезпечено належні умови для перебування осіб, що підлягають укриттю в об`єкті фонду, справність комплектуючих (обладнання), належний стан забезпечено. Одночасно із цим актом №1238 від 20.08.2025р. виявлено порушення, а саме система водопостачання, каналізація та опалення споруд утримується в несправному стані, не забезпечено можливість вільного користування об`єктом фонду особами з інвалідністю та пожежні кран-комплекти знаходяться в непрацездатному стані. На час перевірки стягувачем зазначено, що захисна споруда (сховище) №56634 обмежено готова.

При цьому, позивач наголосив, що для усунення недоліків які були встановлені стягувачем і повного і фактичного виконання рішення суду потрібно робити капітальний ремонт у будівлі. На усунення вищевказаних недоліків та повного і фактичного виконання рішення ТОВ «НДІ «Шторм» з ТОВ «Лекстатус Груп» було укладено договір на виконання робіт №58/2024 від 30.10.2024р., у відповідності до якого станом на теперішній час розробляється проєктно-кошторисна документація на капітальний ремонт споруди №56634. Проведення експертизи проекту визначено строк до 15.12.2025р., що унеможливлює фактичне виконання рішення суду. Після отримання відповідної документації буде проведено капітальний ремонт у порядку, визначеним чинним законодавством і буде виконано вимоги виконавчого листа у справі №420/15642/22, виданого 05.07.2023р. Одеським окружним адміністративним судом. Також необхідно наголосити, що грошові кошти, які необхідні для фактичного виконання відсутні у ТОВ «НДІ «Шторм» відсутні. Станом на теперішній час залишок на рахунку ТОВ «НДІ «Шторм» становить 69179,02 грн., що значно менш ніж вимагається для приведення захисної споруди №56634 у стан придатного до використання.

В матеріалах справи також містяться докази (на які позивач покликається як на підставу для задоволення позову):

- додатки №1 та №2 до договору №58/2024 на виконання робіт від 30.10.2024р., а саме: завдання на проектування по проекту: «Капітальний ремонт існуючої підземної споруди цивільного захисту (сховище) №56634, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Героїв Крут, 27» та календарний план;

- додатки №2 та №3 до договору №58/2024 на виконання робіт від 30.10.2024р., а саме: календарний план виконання робіт на розроблення проектної документації по об`єкту: «Капітальний ремонт існуючої підземної споруди цивільного захисту (сховище) №56634, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Героїв Крут, 27» та зведений кошторис на роботи;

- додаткова угода №2 до договору №58/2024 на виконання робіт від 15.07.2025р.;

- додаток №1 та 2 до додаткової угоди №2 від 15.07.2025р., а саме: календарний план виконання робіт на розроблення проектної документації по об`єкту: «Капітальний ремонт існуючої підземної споруди цивільного захисту (сховище) №56634, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Героїв Крут, 27».

Не погоджуючись із вказаними вище діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості та недоведеності позовних вимог та, відповідно, з відсутності підстав для її задоволення.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної дії виконавчого провадження та відповідних дій органу державної виконавчої служби являється Закон України від 02.06.2016р. №1404-VІІ «Про виконавче провадження»

За приписами ст.1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими згідно з цим Законом, а також рішеннями, які у відповідності до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, серед іншого, законодавчо визначений комплекс певних дій, спрямованих на захист та відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012р. №18-рп/2012), а невиконання рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012р. №11-рп/2012).

Так, примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII).

У відповідності до ч.1 ст.13 Закону №1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів.

У силу вимог ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1,3 ч.3 цієї ж статті регламентовано, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до Закону №1404-VIII, та накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Як передбачено положеннями ч.ч.1,2 ст.63 Закону №1404-VIII, за рішенням, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного у ч.6 ст.26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Якщо ж рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом 3 робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно із ст.75 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачає те, що в разі якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., окрім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або ж кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної у пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу цього Кодексу для відповідного року.

Таким чином, невиконання боржником рішення суду, за яким він зобов`язаний вчинити певні дії у строки, визначені законодавством, без наявності для цього поважних причин, тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі - 5100 грн. (для юридичних осіб), а в разі повторного невиконання рішення без поважних причин у вигляді штрафу у подвійному розмірі - 10200 грн.

Аналізуючи наведені вище положення законодавства в контексті цієї справи слід зазначити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця та направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Притягаючи боржника до відповідальності за невиконання рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф, виконавець зобов`язаний ретельно дослідити всі обставини справи, зокрема, належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов`язків та встановити причини їх невиконання або неналежного виконання.

Верховний Суд у постанові від 07.11.2019р. у справі №420/70/19 зазначив, що визначальною умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання останнім виконавчого документа без поважних причин.

У залежності від характеру правовідносин та змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Поважність причин невиконання рішення суду оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Таким чином, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.05.2018р. у справі №537/3986/16-а та від 21.01.2020р. у справі №640/9234/19.

Матеріалами справи підтверджується, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови від 12.11.2025р. про накладення на боржника штрафу у межах виконавчого провадження №72538837, є встановлення старшим державним виконавцем невиконання ТОВ «НДІ «Шторм» судового рішення у справі №420/15642/22 без поважних причин протягом встановленого строку.

Обґрунтовуючи відсутність порушень у своїй діях ТОВ «НДІ «Шторм» наголошує, аналогічно доводам викладеним у позовній заяві, що спірна постанова про накладення штрафу від 12.11.2025р. є протиправною, оскільки державний виконавець, перед її винесенням, не вжив усіх необхідних заходів та не встановив належним чином фактичні обставини виконання чи невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду за виконавчим листом від 05.07.2023р., виданим у справі №420/15642/22. У межах виконавчого провадження фактично здійснені лише організаційні дії, зокрема, направлення запитів до органів ДФС, МВС, банківських установ, тоді як виконавчих дій, спрямованих на реальну перевірку стану виконання судового рішення, не проведено: державний виконавець не здійснив належного виходу та не оглянув безпосередньо захисну споруду (сховище) №56634 за адресою: м. Одеса, вул. Героїв Крут, 27. Акт державного виконавця від 12.11.2025р., який став підставою для накладення штрафу, складено формально, без участі понятих і представників позивача, без підтвердження фактичного доступу виконавця на територію позивача та до самого сховища, а також без наведення будь-яких доказів невиконання рішення. При цьому в акті лише зазначено про відсутність директора ТОВ «НДІ «Шторм», який, зі слів працівників, перебував у відрядженні, та про участь представника ГУ ДСНС в Одеській області й іншого державного виконавця Тимчука Д.Р., проте акт не підписаний самим державним виконавцем Шпортом В.М., що ставить під сумнів достовірність зафіксованих у ньому обставин і свідчить про відсутність належної перевірки факту невиконання виконавчого документа.

Надаючи оцінку діям (рішенню) відповідача стосовно накладення на пенсійний орган штрафу, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що 09.12.2025р. директор ТОВ «НДІ «Шторм» подав до відповідача письмові пояснення, в обґрунтування яких вказав на те, що на час перевірки захисна споруда (сховище) №56634 обмежено готова. Для усунення недоліків, які безпосередньо встановлені стягувачем, повного і фактичного виконання рішення суду потрібно робити капітальний ремонт у будівлі. На усунення вищевказаних недоліків та повного і фактичного виконання рішення суду ТОВ «НДІ «Шторм» з ТОВ «Лекстатус Груп» було укладено договір на виконання робіт №58/2024 від 30.10.2024р., відповідно до якого, станом на даний час розроблюється проєктно-кошторисна документація на капітальний ремонт споруди №56634. Проведення експертизи проекту визначено строк до 15.12.2025р., що унеможливлює фактичне виконання судового рішення. Після отримання відповідної документації буде проведено капітальний ремонт у порядку, визначеним чинним законодавством і буде виконано вимоги виконавчого листа у справі №420/15642/22, який виданий 05.07.2023р. Одеським окружним адміністративним судом. Також грошові кошти, які необхідні для фактичного виконання відсутні у ТОВ «НДІ «Шторм» відсутні. Станом на теперішній час залишок на рахунку ТОВ «НДІ «Шторм» становить - 69179,02 грн., що значно менш ніж вимагається для приведення захисної споруди (сховища) №56634 у стан придатного до використання.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано доводами апеляційної скарги, пояснення та копії документів, надіслані до державного виконавця в межах виконавчого провадження №72538837 не свідчать про повне виконання рішення суду від 05.01.2023р. у справі №420/15642/22, оскільки стан готовності захисної споруди (сховища) №56634 є обмежено готовим до використання за призначенням, в той час як вказаним судовим рішення апелянт був зобов`язаний вчинити дії, що спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту №56634.

Колегія суддів, як і суд 1-ї інстанції відхиляє, у якості поважних причин своєчасного невиконання судового рішення, посилання апелянта на відсутність фінансування, оскільки до листа від 09.12.2025р., який був направлений відповідачу, апелянтом не надано жодних доказів вчинення дій, спрямованих на отримання фінансування з метою усунення недоліків, які, зокрема, визначені в акті оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 20.08.2025р. (несправність системи водопостачання, каналізація та опалення споруд, непрацездатний стан пожежних кран-комплектів, відсутність можливості вільного користування об`єктом фонду особами з інвалідністю).

Тобто, посилаючись на відсутність фінансування, як на поважну причину невиконання судового рішення, апелянт, ані до відповідача, ані до суду першої інстанції, ані до апеляційної скарги не надав доказів вчинення, починаючи з дати ухвалення судового рішення 05.01.2023р., дій, спрямованих на отримання фінансування з метою приведення у стан готовності захисної споруди (сховища) №56634, яке знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Героїв Крут, 27, з метою використання її за призначенням.

Разом із тим, на переконання колегії суддів, саме боржник зобов`язаний надавати державному виконавцю докази, які достеменно підтверджують невиконання рішення суду з поважних причин, у тому числі й через відсутність коштів. Обов`язок доведення поважності причини невиконання у повному обсязі судового рішення покладається саме на боржника, який і повинен надати належні та переконливі докази наявності такої поважної причини.

Проте, таких доказів позивач державному виконавцю не надав.

При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, у разі наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або ж роблять його неможливим з тих підстав, які зазначені в поясненнях боржника, позивач мав право звернутись як до суду із заявою про встановлення/зміну способу виконання рішення суду, заміну сторони виконавчого провадження, так і до державного виконавця з заявою про ініціювання перед судом вищезазначеного питання, однак наданим правом боржник не скористався.

Більше того, подібна правова позиція з аналогічного питання вже висвітлювалася у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2025р. у справі №420/27606/24.

Разом із тим, колегія суддів вважає безпідставними доводи позивача про порушення процедури вчинення виконавчих дій, зокрема, під час складення акту державного виконавця від 12.11.2025р. і, відповідно, накладення штрафу, а саме проведення перевірки стану виконання судового рішення за відсутності понятих та підпису державного виконавця Шпорт В.М.

У відповідності до ч.2 ст.22 Закону №1404-VIII, присутність понятих є обов`язковою у випадку, передбаченому ч.3 ст.53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов`язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувана, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.

Згідно з ч.3 ст.53 Закону №1404-VIII, готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих.

Судами обох інстанцій беззаперечно встановлено, що під час проведення спірних виконавчих дій готівкові кошти у позивача не вилучалися, примусового входження на територію підприємства боржника не здійснювалося, оскільки, у даному випадку, вхід державного виконавця ніким не перешкоджався.

Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Отже, участь понятих у відповідних виконавчих діях була не обов`язкова.

Так, виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта варто розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття певного адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків.

Разом із тим, варто наголосити, що не кожен дефект акта робить його неправомірним.

В аспекті питань, яке порушує позивач, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Що ж стосується процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Таким чином, порушення цієї процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини, який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, «чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий».

При цьому, як свідчить вказана практика Європейського суду з прав людини, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.

Інакше кажучи, за принципами, що сповідує Європейський суд з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

На думку колегії суддів, напрацьовані Європейським судом з прав людини положення щодо правові наслідки допущених судами порушень при розгляді справ та критерії його застосування можуть бути вжиті за аналогією й до аналізу оскаржуваного у цій справі адміністративного акту відповідача.

Зокрема, не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу «правової визначеності» лише задля правового пуризму. Рішення може бути скасоване виключно для виправлення істотної помилки. Процесуальні норми є вторинними порівняно з матеріальними, оскільки призначення перших полягає в забезпеченні реалізації других. Тобто характер, зміст та призначення процесуальних норм підпорядковані вимогам матеріальних норм і тому зумовлені ними та є похідними від них.

Водночас, під час розгляду цієї справи судом не встановлено порушень процедури , які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про накладення штрафу.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що спірна постанова Хаджибейського ВДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про накладення штрафу від 12.11.2025р., винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а відтак погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «НДІ «Шторм».

Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі позивача.

До того ж слід також зазначити й про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

А згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін у справі, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, згідно зі ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут «Шторм» - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено: 30.06.2026р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: В.А. Голуб

В.О. Скрипченко