Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №340/6762/25ДСК — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 28 червня 2026 р.

Справа: №340/6762/25ДСК

Суддя: Юрко І.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 червня 2026 року м. Дніпросправа № 340/6762/25ДСК

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Малого Руслана Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року в адміністративній справі № 340/6762/25ДСК (головуючий суддя першої інстанції - Черниш О.А.) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 02.10.2025 року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення відомостей в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів запису про порушення ним правил військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 привести у відповідність дані, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно нього, шляхом виключення з вказаного реєстру даних про порушення ним правил військового обліку.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач перебуває на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Представник позивача дізнався про те, що до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесено запис про порушення ним правил військового обліку та про оголошення позивача в розшук внаслідок чого звернувся до відповідача і просив зняти ці відмітки та внести в систему «Оберіг» інформацію про наявність на вихованні у позивача дітей з інвалідністю до 18 років, проте, відповідач відмовив. Стверджує про не вчинення порушення правил військового обліку, не отримання жодних повісток чи повідомлень про необхідність явки, до адміністративної відповідальності за статями 210, 210-1 КУпАП не притягувався. Також зазначено, що повістка не може вважатися врученою належним чином, оскільки відповідач не надав належних доказів, передбачених Правилами надання послуг поштового зв`язку. Крім того, Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» не передбачено внесення до Реєстру відомостей про порушення особою правил військового обліку і про її розшук. Таким чином, дії відповідача є протиправними, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідач подав відзив на скаргу, в якому просив вимоги скарги залишити без задоволення.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є громадянином України, до 09.04.2025 року зареєстроване місце проживання: с.Могутнє, Кропивницький район Кіровоградської області.

Позивач перебуває на військовому обліку як військовозобов`язаний у Кропивницькому районному ТЦКСП.

14.02.2022 року позивач виїхав за межі України та в Україну не повернувся.

У серпні 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_6 на запит представника Волошина О.О. повідомив, що позивач з 22.03.2025 року оголошений в розшук як особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, оскільки 12.03.2025 року позивач не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_7 за повісткою для уточнення облікових даних та порушив вимоги частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Представник позивача направив до ІНФОРМАЦІЯ_7 заяву від 28.08.2025 року, у якій просив: закінчити адміністративну справу відносно ОСОБА_1 у зв`язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення; зняти відмітки «Вас розшукує ТЦК», «ТЦК та СП 22.03.2025 року звернувся до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу», що відображаються в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного та резервіста, який реалізований у формі мобільного застосунку «Резерв+»; зняти відмітку «Порушення правил військового обліку» у військово-обліковому документі, згенерованому засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного та резервіста «Резерв+»; звернутися до Національної поліції України із повідомленням про закриття адміністративного провадження та відкликання прохання про доставлення ОСОБА_1 .. Також представник повідомив, що ОСОБА_1 не підлягає призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 5 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки виховує дітей з інвалідністю віком до 18 років. Надав документи, які просив долучити до особової справи ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_6 надав відповідь від 17.09.2025 року, у якій роз`яснив вимоги чинного законодавства щодо правил військового обліку та вказав про відсутність підстав для закриття адміністративної справи та внесення змін до застосунку «Резерв+».

Позивач не погодившись з діями відповідача, оскаржив такі дії до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відносини, пов`язані з виконанням громадянами України конституційного обов`язку захисту Вітчизни, врегульовані Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 року (далі Закон №2232-XII).

Відповідно до частин першої, третьої статті 1 Закону №2232-XII захист незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян. Військовий обов`язок включає, зокрема, дотримання правил військового обліку. Згідно з частинами першої, третьої статті 33 Закону №2232-XII, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів і ведеться за місцем їх проживання. Порядок ведення військового обліку встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.5 ст.33 Закону №2232-XII).

На виконання цієї норми урядом затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів №1487 від 07.12.2016 року (далі по тексту - Порядок №1487).

Відповідно до п.2 Порядку №1487 військовий облік є складовою мобілізаційної підготовки держави та полягає, зокрема, у здійсненні заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами. Пунктом 56 Порядку №1487 передбачено, що у разі ухилення особи від явки до ТЦК та СП для уточнення облікових даних або проходження медичного огляду, територіальний центр може звернутися до органів Національної поліції щодо розшуку і доставлення такої особи для складання протоколу про адміністративне правопорушення (ст.210 або 210-№ КУпАП).

Таким чином, законодавство покладає на територіальні центри обов`язок вести військовий облік та за необхідності вживати передбачених заходів при виявленні порушень. Водночас факт порушення правил військового обліку повинен бути встановлений у порядку, визначеному Законом. Кодекс України про адміністративні правопорушення у ст.210 передбачає адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними або резервістами правил військового обліку (за перше таке порушення штраф від 200 до 300 н.м.д.г.).

Відповідно до частини третьої Правил військового обліку, особи, які порушили встановлені правила або законодавство про оборону і мобілізацію, притягуються до адміністративної відповідальності згідно з КУпАП.

Отже, встановлення факту порушення здійснюється шляхом притягнення особи до адміністративної відповідальності у передбаченому законом порядку (складання протоколу про правопорушення уповноваженою особою та розгляд справи з винесенням постанови).

Апеляційний суд звертає увагу, що спірні відомості внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, правові засади функціонування якого визначено Законом України №1951-VIII від 16.03.2017 «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі по тексту - Закон №1951-VIII).

Відповідач згідно із частинами восьмою, дев`ятою статті 5 Закону №1951-VIII є органом ведення зазначеного Реєстру, який забезпечує його актуалізацію.

Частина перша статті 7 Закону №1951-VIII визначає перелік персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, що вносяться до Реєстру.

Зокрема, пунктом 20-№ частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачено внесення до Реєстру відомостей про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 210 КУпАП (із зазначенням дати, номера та короткого змісту протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Отже, закон прямо пов`язує можливість внесення інформації про порушення правил військового обліку з фактом притягнення особи до адміністративної відповідальності. До Реєстру можуть вноситися дані саме про встановлене у визначеному порядку порушення (оформлене належним протоколом і постановою).

У даній справі встановлено, що позивач засобами електронного кабінету оформив військово-обліковий документ в електронній формі. Цей документ визначає його належність до виконання військового обов`язку.

У цій справі спір виник через те, що позивач не погоджується із тим, що в його електронному військово-обліковому документі та в мобільному додатку «Резерв+» відображаються позначки «Порушення правил військового обліку», «Вас розшукує ТЦК» та з тим, що відповідач вважає його порушником правил військового обліку та оголосив його в розшук.

Про такі відмітки представник позивача вказував у заяві від 28.08.2025 року, адресованій відповідачу.

Представник позивача посилається на те, що внесення вказаної інформації суперечить статті 7 Закону №1951-VIII, яка визначає вичерпний перелік персональних даних, що вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, серед якого відсутні відомості про порушення правил військового обліку. За відсутності складеного щодо позивача протоколу/постанови про адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП, вважає внесення такої інформації протиправною дією відповідача.

Суд зазначає, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.

Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період. Здійснення керівництва та контролю за станом військового обліку належить до завдань ТЦК та СП, на які також покладено забезпечення виконання громадянами України військового обов`язку.

Для забезпечення військового обліку громадян України створений Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Цей Реєстр є автоматизованою інформаційно-телекомунікаційною системою, яка призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Держателем та адміністратором Реєстру є Міністерство оборони України. Органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) ТЦК та СП. Вони забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів: персональні дані, перелік яких наведений у статті 7 Закону №1951-VIII; службові дані, перелік яких наведений у статті 8 Закону №1951-VIII.

Інформація в Реєстрі зберігається у вигляді електронних облікових карток призовників, військовозобов`язаних та резервістів з можливістю формування необхідних відомостей. Створення облікового запису в Реєстрі здійснюється призначеними відповідальними особами органів ведення Реєстру шляхом заповнення електронних форм облікових карток військовозобов`язаних. Актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється: в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, наведені у частині 3 статті 14 Закону №1951-VIII; у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку. Верифікація персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що вони надають особисто, з базою даних Реєстру здійснюється призначеними відповідальними особами відповідно до покладених на них обов`язків.

Згідно зі статтею 6 Закону №1951-VIII особам, які працюють з базами даних Реєстру, заборонено вимагати, обробляти та використовувати будь-яку інформацію, не передбачену законодавством.

Відповідно до статті 9 Закону №1951-VIII військовозобов`язаний має право: отримувати інформацію про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (не включення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Статтею 10 Закону №1951-VIII передбачено, що за внесення завідомо недостовірної інформації про призовників, військовозобов`язаних та резервістів органи ведення Реєстру несуть відповідальність відповідно до законодавства.

Втім, звертаючись до суду із цим позовом, позивач не обґрунтував, яке саме його суб`єктивне право та/чи законний інтерес порушені внаслідок наявності такої інформації у його військово-обліковому документі чи в мобільному додатку «Резерв+», яким він користується.

Суд зазначає, що така інформація не є персональними даними про особу, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до п.20-1 ч.1 ст.7 Закону №1951-VIII (відомості про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП), не пов`язується і не ототожнюється із притягненням особи до адміністративної відповідальності.

Завданнями військового обліку, серед іншого, є забезпечення громадян України інформацією щодо виконання ними військового обов`язку, а також здійснення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку.

Система військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів - це узгоджена за завданнями діяльність державних органів, підприємств, установ і організацій, які ведуть облік та забезпечують його функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), зокрема Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста створений для надання доступу таким особам (користувачам) до інформації про їхні персональні та службові дані, які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також до електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони. Електронний кабінет має додаткові функціональні можливості, необхідні для виконання його завдань, які розширюють його здатності, підвищують зручність користування та покращують ефективність виконання завдань. Такі додаткові можливості включають зокрема інформаційну підтримку користувача щодо обов`язків, правил проходження медичних оглядів, строків призову та мобілізації, надсилання повістки, контроль і відстеження стану військового обліку, надсилання сповіщень про важливі події та оновлення, сплату штрафів, сканування документів тощо. Для їх реалізації запроваджені відповідні опції та інструменти, які Мінооборони як держатель Реєстру постійно удосконалює та доповнює з урахуванням потреб користувачів, змін у законодавстві та розвитку цифрових сервісів.

Такими опціями є зокрема позначки «На обліку», «Порушення правил військового обліку», «Дані уточнено вчасно», «Вас розшукує ТЦК» та інші, які активуються в електронному кабінеті та відображаються в електронному військово-обліковому документі та в мобільному додатку «Резерв+».

Ці позначки показують актуальний стан громадянина щодо виконання ним вимог військового обліку та інформують про дії ТЦК та СП у зв`язку з виявленими порушеннями або змінами в обліку. Вони дозволяють як військовозобов`язаним громадянам, так і відповідним державним органам відстежувати і контролювати дотримання правил військового обліку та виконання інших обов`язків.

Позначка «Порушення правил військового обліку» в електронному кабінеті призначена для інформування особи про виявлені уповноваженими органами факти порушень правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за які вона може бути притягнута до відповідальності.

Порушення може стосуватися будь-якого із обов`язків, зазначених в пунктах 1-11 додатку 2 до Порядку №1487, частинах 1, 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», частині 10 статті 1, частині 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», підпункті 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 11.04.2024 року №3633-IX, пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21.03.2024 року №3621-IX, пунктах 21- 25 Порядку №560 та в інших актах законодавства.

Позначки «Вас розшукує ТЦК», «Причина звернення до Нацполіції» в електронному кабінеті інформують особу про звернення ТЦКСП до територіального органу Національної поліції з метою доставлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення у сфері мобілізаційного законодавства, до ТЦК та СП для складання протоколу.

Такі позначки мають виключно повідомлювальний характер, вони не є заходами адміністративного або іншого виду впливу, не є покаранням, не можуть слугувати самостійною підставою для притягнення до відповідальності, не є процесуальною дією щодо оголошення особи в розшук.

Навпаки, такий спосіб інформування через електронний кабінет сприяє реалізації особою її обов`язків з військового обліку, надаючи можливість оперативно дізнатися про необхідність виправлення/усунення порушень.

Також це дає особі можливість реалізувати свої процесуальні права у разі, якщо відповідний орган розпочав провадження у справі про адміністративне правопорушення, та уникнути примусового доставлення та адміністративного затримання. Така особа має можливість скористатися передбаченою КУпАП спрощеною процедурою розгляду справ про порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, якщо вона не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву (без складання протоколу, без участі особи, мінімальний розмір штрафу, взаємодія з ТЦКСП через електронний кабінет, гнучкий порядок виконання постанови про сплату штрафу).

У разі якщо особа, яка вчинила порушення правил військового обліку, не визнає порушення і не погоджується на розгляд справи без своєї присутності, то вона має прибути до ТЦКСП для складання протоколу та розгляду справи про адміністративне правопорушення за загальною процедурою.

Позивач не надав ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій будь-яких доказів того, що ця інформація створила перешкоди для здійснення його прав і законних інтересів, або поклала на нього обов`язки, не передбачені нормами чинного законодавства, або призвела до настання будь-яких правових наслідків, застосування до нього заходів впливу/примусу/санкцій/покарання/ юридичної відповідальності, заподіяння йому майнової (матеріальної) та моральної шкоди, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Слід зазначити, що дії відповідальних осіб органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов`язаних та резервістів є службовою діяльністю відповідальних осіб ТЦК та СП. Такі дії вчиняються на виконання покладених законом обов`язків щодо ведення військового обліку громадян, з метою забезпечення виконання громадянами України обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Самі по собі дії та записи в електронних базах (реєстрах) не зумовлюють для особи будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни прав та обов`язків, до того моменту, поки на підставі цих даних суб`єктом владних повноважень не буде прийнято конкретне індивідуальне рішення щодо особи.

Особа як суб`єкт персональних даних має право звернутися до відповідного органу ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів із мотивованою заявою щодо виправлення недостовірних чи неповних відомостей Реєстру. Також суб`єкт персональних даних має право на захист від автоматизованого рішення, яке має для нього правові наслідки.

У спірних правовідносинах позивач не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_8 із заявою про виправлення відомостей про нього в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які він вважає недостовірними, і не оскаржує бездіяльність відповідача щодо не виправлення недостовірних відомостей.

Водночас позивач не довів, що дії відповідача чи інших органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, внаслідок яких у мобільному додатку «Резерв+» були активовані позначки «Порушення правил військового обліку», «Вас розшукує ТЦК», а в електронному військово-обліковому документі згенеровані такі ж поля, призвели до настання будь-яких юридичних наслідків, мали вплив на реалізацію його (позивача) прав, свобод, інтересів у сфері публічно-правових відносин та призвели до їх порушення/обмеження/позбавлення.

Саме по собі незадоволення позивача із наявністю такої інформації у його електронному військово-обліковому документі не є підставою для втручання та спонукання відповідача у судовому порядку виключити таку інформацію чи видалити позначку.

Відтак, відповідач не порушив вимоги законодавства про персональні дані, оскільки інформація про порушення особою правил військового обліку, внесена до баз даних системи військового обліку, не ідентифікує правопорушення, не містить юридичної кваліфікації (тверджень про винуватість), не відноситься до тієї групи даних, для внесення яких потрібні спеціальні правові підстави.

Внесення такої інформації є механізмом комунікації, а не актом притягнення особи до юридичної відповідальності чи встановлення факту порушення, а відтак не породжує для позивача будь-яких правових наслідків.

Як встановлено судом першої інстанції, у цій справі не підтвердилися доводи позивача про оголошення відповідачем його в розшук.

Натомість на виконанні у Кропивницькому районному відділі поліції ГУНП в Кіровоградській області перебувало звернення Кропивницького районного ТЦКСП про доставлення ОСОБА_1 до ТЦКСП для складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що звернення ТЦК та СП до органів Національної поліції про доставлення до ТЦКСП військовозобов`язаних громадян, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, для складання протоколу є правомірною дією, обумовленою виконанням ТЦКСП завдань щодо здійснення контролю за дотриманням військовозобов`язаними правил військового обліку та мобілізаційного законодавства, а також забезпечення належного документування фактів порушень та притягнення винних осіб до відповідальності.

Такі дії вчиняються ТЦК та СП на виконання повноважень, наданих частиною 1 статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пунктом 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, пунктом 15 Порядку №560, пунктом 79 Порядку №1487, у тому числі із застосуванням заходів впливу органами (посадовими особами), правомочними здійснювати адміністративне затримання. Протягом 30 календарних днів територіальні органи (підрозділи) поліції повинні встановити місцезнаходження громадянина та доставити його до ТЦКСП, або направити письмову відповідь про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина. У разі відмови громадянина прослідувати до ТЦКСП органи поліції вправі застосувати до неї адміністративне затримання. Виконання звернення ТЦКСП припиняється зокрема у зв`язку з добровільним прибуттям громадянина до ТЦКСП.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_7 24.03.2025 року внесений до ІС «Облік звернень» ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України» як військовозобов`язаний, якого необхідно доставити до ТЦКСП для складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.

Разом з цим, суд не надає оцінки законності рішенням/діям/бездіяльності органів (підрозділів) поліції щодо виконання звернення ТЦКСП, оскільки це не є предметом даного спору.

Як вже було зазначено, виклик військовозобов`язаних громадян до ТЦКСП під час мобілізації, оголошеної у зв`язку із введенням воєнного стану, є виконанням військового обов`язку та законною процедурою, а не примусовим заходом або покаранням. Військовозобов`язані громадяни України повинні сумлінно виконувати покладені на них законом обов`язки щодо з`явлення до ТЦКСП, військового обліку та дотримання інших вимог, спрямованих на забезпечення обороноздатності держави.

Перебування/проживання за кордоном громадян України, які є військовозобов`язаними, не звільняє їх від виконання таких обов`язків та дотримання правил військового обліку.

ТЦК та СП уповноважені виявляти порушення, які містять ознаки адміністративних проступків, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, та вживати заходів щодо їх припинення і притягнення винних осіб до відповідальності. Необхідність звернення ТЦКСП щодо доставлення особи для складання протоколу залежить, зокрема, від факту припинення нею протиправної поведінки, оскільки у разі її прибуття до ТЦКСП потреба у доставленні чи затриманні відпаде.

У цій справі заявлені позивачем вимоги фактично спрямовані на підтвердження відсутності з його боку порушень правил військового обліку та отримання судового висновку про неправомірність покладених на нього обов`язків з`являтися за викликом ТЦКСП, а також на уникнення його доставлення до ТЦКСП.

Слід наголосити, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

У спірних правовідносинах позивач, який заперечує факт вчинення ним порушення правил військового обліку, у разі якщо він не згоден із притягненням його до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП, має захищати свої права шляхом оскарження інкримінованого порушення під час складання в ТЦК та СП протоколу та постанови у справі про адміністративне правопорушення за процедурою, унормованою КУпАП, а в разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення шляхом оскарження її до адміністративного суду.

За правилами предметної юрисдикції, наведеними у статті 20 КАС України, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, які розглядають їх із особливостями, передбаченими у статті 286 КАС України.

Позивач у цій справі намагається довести свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення (порушенні правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) поза межами встановленої законом процедури, що суперечить завданням адміністративного судочинства.

Отже, суд не вдається в дослідження обставин оповіщення/виклику позивача до ТЦК та СП, направлення/вручення йому повісток, не перевіряє мету його виклику до ТЦК та СП, наявність фактів вчинення ним тих чи інших порушень правил військового обліку, не надає оцінки законності рішенням/діям/бездіяльності відповідача щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки зазначене виходить за межі позовних вимог у даній справі і не є компетенцією цього суду.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову через відсутність порушеного права на момент звернення до суду з позовом та невірний спосіб захисту, з чим погоджується колегія суддів.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних та обґрунтованих юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Малого Руслана Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року в адміністративній справі № 340/6762/25ДСК залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року в адміністративній справі № 340/6762/25ДСК залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua