Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №160/18043/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/18043/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року (суддя О.В. Серьогіна)

у справі № 160/18043/25

за позовом ОСОБА_1

до Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)»

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)», в якому просив:

- визнати протиправними дії Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» щодо не проведення позивачу перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року;

- зобов`язати Державну установу «Криворізька виправна колонія (№80)» нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» щодо відмови у здійсненні позивачу перерахунку та виплати грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, інших виплат (матеріальна допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 (включно) з врахування множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017;

- зобов`язати Державну установу «Криворізька виправна колонія (№80)» здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, інших виплат (матеріальна допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 (включно) з врахування множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податків доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» щодо не нарахування та не виплати позивачу в повному обсязі додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за період з 11.03.2022 по 07.07.2022 із розрахунку 30000 грн на місяць;

- зобов`язати Державну установу «Криворізька виправна колонія (№80)» здійснити перерахунок та виплат) позивачу додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за період з 11.03.2022 по 07.07.2022, із розрахунку 30000 грн на місяць, з врахуванням фактично виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно не виплачено позивачу грошове забезпечення, зокрема його індексацію, в належному розмірі згідно законодавства. Позивач зазначає, що він з 26.06.2001 до теперішнього часу позивач проходить службу в Державній установі «Криворізька виправна колонія (№80)». Позивач протиправно не застосовував базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення, не врахував множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2202 та 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017 при нарахуванні позивачу грошового забезпечення та інших виплат за період з 29.01.2020 до 19.05.2023 (включно) та не в повному обсязі провів розрахунок та виплату грошової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції виходив з того, що для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення позивача в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 базовим місяцем має застосовуватись січень 2008 року. Суд з`ясував, що відповідно до довідки про нарахування індексації грошового забезпечення позивача від 02.07.2025 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 виплачено індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця – лютий 2015 року (січень 2016 року по грудень 2016 року) та січень 2017 року (січень 2017 року по лютий 2018 року).

Відтак, суд визнав протиправними дії відповідача щодо не проведення позивачу перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року.

Також суд зазначив, що в період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року позивач мав право на отримання більшого розміру грошового забезпечення, (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення), оскільки виникли підстави для перерахунку посадового окладу та окладу за військовим званням, які мали визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Суд першої інстанції звернув увагу, що нарахування та виплата недоплачених сум грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.

Суд першої інстанції встановив, що Державна установа «Криворізька виправна колонія (№80)», в якій проходив службу позивач в період спірних правовідносин, розташована за адресою: Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул. Шиферна, 3. Відтак, суд першої інстанції вказав, що позивач набув право на отримання додаткової винагороди згідно Постанови № 168, починаючи з 11.03.2022.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна установа «Криворізька виправна колонія (№80)» подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Скаржник вказує, що для проведення індексації грошового забезпечення особам начальницького складу кримінально-виконавчої служби застосовується базовий місяць за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 – вересень 2012 року, за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 – січень 2017 року. Вважає, що ним здійснено правомірно нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення з дотриманням вимог п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704. Зазначає, що визнання протиправними та не чинними змін до п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704 не зумовлює відновлення дії попередньої редакції постанови №704. Звертає увагу, що позивачу належним чином виплачено винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 за період з 11.03.2022 по 31.05.2022 за фактичний час несення служби відповідно до табелів обліку робочого часу, а для виплати позивачу винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 з 01.06.2022 підстави відсутні.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, з 26.06.2001 позивач проходить службу в Державній установі «Криворізька виправна колонія (№80)».

У травні 2025 року позивач звернувся до адміністрації ДУ «Криворізька виправна колонія (№80)» з рапортом про надання інформації.

Згідно відповіді ДУ «Криворізька виправна колонія (№80)» №80/4-4585 від 19.05.2025 позивачу нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період 01.01.2016 - 31.12.2022, базові місяці нарахування січень 2008 року, січень 2017 року, березень 2018 року. У 2023 році було призупинено дію Закону «Про індексацію». З 01.03.2018 посадовий оклад позивача складав 2910 грн., тарифний коефіцієнт -1,65. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» від 28.02.2022 за період часу з 11.03.2022 по 31.05.2022 позивачу нарахована та виплачена додаткова винагорода у сумі 24815,44 грн.

У травні 2025 року позивач звернувся до адміністрації ДУ «Криворізька виправна колонія (№80)» з рапортом, в якому зокрема просив:

- здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податків доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

- здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, інших виплат (матеріальна допомога для оздоровлення) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 з врахування множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2202 та 01.01.2023 на тарифний коефіцієнт (1,65) згідно з додатками 1,8,14 до Постанови Кабінету Міністрів України №705 від 30.08.2017 з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податків доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

- здійснити перерахунок та виплату додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 11 березня 2022 року по 07 липня 2022 року в розмірі 30 000 грн. на місяць з урахуванням раніше виплачених сум.

Листом ДУ «Криворізька виправна колонія (№80)» №80/10-4849 від 26.05.2025 відповідач відмовив у перерахунку та виплаті вищезазначених сум.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до ст. 23 Закону України від 23.06.2005 № 2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 березня 2018 року.

Відповідно до пункту 4 Постанови №704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103, яка набрала чинності 24 лютого 2018 року і якою внесені зміни до Постанови №704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції - «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» (пункт 6 Постанови №103).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови №704. Тобто було відновлено первинну редакцію пункту 4 Постанови №704 щодо визначення розрахункової величини для визначення посадових окладів з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

З огляду на це, є необхідність застосування з 29 січня 2020 року (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 та відповідно до позовних вимог) положень пункту 4 Постанови №704 у редакції до 24 лютого 2018 року, тобто у редакції, яка була чинна до набрання законної сили Постановою №103.

Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у осіб з числа військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу виникло право на перерахунок грошового забезпечення з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Суд апеляційної інстанції також вважає, до під час вирішення спору між сторонами, підлягає врахуванню правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21, від 12 вересня 2022 року у справі №500/1813/21, від 19 жовтня 2022 року у справі №400/6214/21.

У подальшому викладені висновки щодо застосування пункту 4 Постанови №704 був підтриманий і у постановах Верховного Суду від 23 травня 2023 року у справі №380/22021/21 та від 18 січня 2024 року у справі №240/1387/21.

Відповідно до висновків Верховного Суду, враховуючи те, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону України про Державний бюджет України із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

З 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.

Встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням».

Правовий висновок Верховного Суду про те, що з 01 січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, побудований головним чином - як випливає з їх змісту - на принципі подолання правової колізії, за яким перевагу у застосуванні має нормативний акт вищої юридичної сили.

Спираючись на цей висновок, суд апеляційної інстанції вважає, що грошове забезпечення позивача, його посадовий оклад та оклад за спеціальним званням у визначений ним період слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (а не «на 1 січня 2018 року»).

З цих же мотивів перерахунок розміру посадового окладу та окладу за званням супроводжує здійснення перерахунку (донарахування) додаткових видів грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Отже, доводи відповідача, що позивачу у спірний період з 29.01.2020 по 19.05.2023 (включно) правомірно здійснювався розрахунок грошового забезпечення відповідно до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України №704, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, є помилковими, такими, що не узгоджуються з наведеними вище правовими нормами з урахуванням висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Стосовно індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Статтею 1 Закону України від «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ст. 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

За правилами ст. 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (до 01.01.2016), 103 відсотка (з 01.01.2016).

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (ч.2 ст. 5 Закону №1282-XII).

Згідно положень ч.6 ст. 5 Закону №1282-XII проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно до ст. 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються, як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації указаного Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 17 липня 2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».

Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року – місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до п. 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Абзацом 8 пункту 4 Порядку №1078 встановлено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Отже, оскільки індексація грошового забезпечення є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Відповідно до п.5 зазначеного Порядку №1078 (в редакції, яка діяла до 15.12.2015 - до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №1013 від 09.12.2015), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Згідно з вимогами абз.3 п.10-1 зазначеного Порядку (в редакції, чинній до 15.12.2015) обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснювалось з місяця прийняття працівника на роботу.

Пунктом 5 Порядку №1078 в редакції постанови Кабінету Міністрів від 09 грудня 2015 року №1013 встановлено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.

Таким чином, якщо базовий місяць (місяць підвищення) визначався в разі, коли зросла заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової заробітної плати, після внесення змін до Порядку №1078 – з 01.12.2015 для особи, яка проходила службу, обчислення індексу споживчих цін мало здійснюватися з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає така особа.

В період служби позивача до 01.03.2018 діяла постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», якою були визначені розміри посадових окладів осіб рядового та начальницького складу, затверджено нові схеми посадових окладів.

28 вересня 2012 року наказом Міністерства юстиції України №1438/5 затверджено Схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України.

Відповідно до п.5 наказу №1438/5 він набирає чинності з дня його офіційного опублікування (Офіційний вісник України від 22.10.2012, № 78, стор. 108, стаття 3173, код акта 63763/2012), що є датою встановлення базового місяця для індексації грошового забезпечення зазначених в ній категорій осіб.

Отже, з жовтня 2012 року розміри посадових окладів рядового та начальницького складу осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України встановлювались відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 28 вересня 2012 року №1438/5 «Про затвердження Схем посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України».

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1294 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

В свою чергу пунктом 3 постанови №1294 затверджені:

- схеми посадових окладів військовослужбовців та курсантів навчальних закладів у розмірах згідно з додатками 1-8, 30-32;

- схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатками 9-23;

- схеми окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатком 23;

- додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатками 25-28, 33.

Не зважаючи на те, що умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб передбачені однією постановою №1294, визначення та встановлення розмірів посадових окладів у них різне і для кожної категорії осіб затверджені окремою схемою, зазначеною в пункті 3 постанови №1294.

Для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України схеми посадових окладів затверджені Додатками 20-23.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року №1036 внесені зміни до постанови № 1294.

Згідно з пунктом 2 постанови №1036, яка набрала чинності з 1 січня 2017 року, затверджено нові схеми посадових окладів особам начальницького складу установ виконання покарань, посадових окладів осіб рядового і молодшого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.

На підставі змін, внесених до постанови Кабінету Міністрів України №1294 постановою Кабінету Міністрів України №1036, 14 лютого 2017 року наказом №372/5 Міністерства юстиції України затверджено схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (чинний з 01 січня 2017 року).

Отже, саме 01 січня 2017 року є датою встановлення базового місяця для індексації грошового забезпечення зазначених в ній категорій осіб.

Відтак, оскільки підвищення посадового окладу позивача з січня 2017 року відбулось у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 28 грудня 2016 року №1036, якою змінено (підвищено) розміри посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, саме січень 2017 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078, є місяцем підвищення доходів (базовим місяцем) для подальшого нарахування індексації грошового забезпечення позивачці.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає наявними підстави для індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 з застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

В той же час, враховуючи, що з 01.01.2017 відбулось підвищення посадового окладу позивача, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про допущену відповідачем протиправну бездіяльність, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті позивачу у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, і як наслідок, задоволення позовних вимог в цій частині.

Стосовно виплати позивачу додаткової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року.

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що Державна установа «Криворізька виправна колонія (№80)», в якій проходив службу позивач в період спірних правовідносин з 11.03.2022 по 07.07.2022, розташована за адресою: Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул. Шиферна, 3.

Суд апеляційної інстанції враховує, що Верховним Судом у постанові від 02.11.2023 у справі № 160/11851/22 сформовано висновок щодо застосування пункту 1 Постанови № 168, який надалі підтримано Верховним Судом й в інших справах за подібних обставин, зокрема у постановах Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 200/297/23, від 25.01.2024 у справі № 520/8343/22, від 21.03.2024 у справі № 160/12980/22, від 28.03.2024 у справі № 480/1364/23, від 25.04.2024 у справі № 160/10532/22, від 25.07.2024 у справі № 400/1895/23.

Так, Верховний Суд вказав, що Кабінет Міністрів України встановив додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн щомісячно, зокрема, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р затверджено Перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», згідно з додатком.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 № 213-р внесено зміни у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204, та доповнено його після позиції Волинська область позицією Дніпропетровська область.

Отже, застосовуючи сформований у подібних правовідносинах Верховним Судом підхід щодо застосування положень пункту 1 Постанови № 168, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що з 11.03.2022 по 07.07.2022 (включно) позивач набув право на отримання додаткової щомісячної винагороди у розмірі 30 000,00 грн, встановленої Постановою № 168 (у редакції від 22.03.2022), - у зв`язку з несенням служби в установі, що розташована в межах адміністративно-територіальної одиниці, на території якої надавалася допомога в рамках Програми «єПідтримка» (Дніпропетровська область).

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у постанові від 21 вересня 2023 року у справі №260/3564/22 Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що зміст внесених Постановою №793 змін до Постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30 000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Відповідно до змісту матеріал справи, позивачу проведено виплату додаткової винагороди за період з 11.03.2022 по 25.04.2022 відповідно до наказу від 26.05.2022 №76/ОС-22.

За період з 11.03.2022 по 31.03.2022 фактична кількість годин несення служби склала 154 годин, за період з 01.04.2022 по 25.04.2022 162 годин, як наслідок сума додаткової винагороди дорівнювала 6120,82 грн за період з 11.03.2022 по 31.03.2022 та 6750,54 грн за період з 01.04.2022 по 25.04.2022, відповідно.

За період з 26.04.2022 по 31.05.2022 виплату додаткової винагороди позивачу було проведено відповідно до наказу від 17 серпня 2022 року №122/ОС-22.

Відповідно до розрахунку додаткової винагороди за період з 26.04.2022 по 30.04.2022 фактична кількість годин несення служби позивачем склала 22 годин, за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 - 176 годин, як наслідок сума додаткової винагороди дорівнювала 916,74 грн за період з 26.04.2022 по 30.04.2022 та 7098,08 грн за період з 01.05.2022 по 31.05.2022, відповідно.

Позивач не спростовує установлених обставин, матеріали справи не містять доказів про те, що ним відпрацьовано повний період з 11 березня 2022 року по 31 травня 2022 року, що, відповідно до висновку Верховного Суду у справі №260/3564/22, було б підставою для виплати саме 30 000 грн на місяць.

Згідно з табелем обліку робочого часу позивачу виплачено додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 за період з 11.03.2022 по 31.05.2022 за фактично відпрацьований період (фактичну кількість годин несення служби).

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачу правомірно виплачено додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 за період з 11.03.2022 по 31.05.2022, адже додаткова винагорода нарахована та виплачена позивачу правомірно за фактично відпрацьований період згідно з табелем обліку робочого часу.

Подібний висновок вказано Верховним Судом у постанові від 15.08.2024 року у справі №280/5806/22.

Отже, відсутні підстави для визнання протиправними дій Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» щодо не нарахування та не виплати позивачу в повному обсязі додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за період з 11.03.2022 по 31.05.2022 із розрахунку 30000 грн на місяць, підстави для задоволення позову в цій частині позову відсутні.

Разом з тим, матеріалами справи не підтверджено, що позивачу виплачено додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 за період з 01.06.2022 по 07.07.2022.

Отже, є правильним висновок суду першої інстанції про визнання протиправними дій відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу в повному обсязі додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 01.06.2022 по 07.07.2022 із розрахунку 30000 грн. на місяць, а також зобов`язати відповідача вчинити дії з метою захисту прав позивача.

Підсумовуючи вищенаведене, суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, що у відповідності до статті 317 КАС України є підставою для скасування рішення суду про задоволення позовних вимог в частині індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2017 по 28.02.2018, нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 за період з 11.03.2022 по 31.05.2022 та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог.

Керуючись ст.311, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» задовольнити частково.

Скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року у справі № 160/18043/25 в частині задоволення позовних вимог про:

- визнання протиправними дій Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року;

- зобов`язання Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнання протиправними дій Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 по 31.05.2022 із розрахунку 30000 грн на місяць;

- зобов`язання Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 по 31.05.2022, із розрахунку 30000 грн на місяць, з врахуванням фактично виплачених сум.

Ухвалити нове рішенні у цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року у справі № 160/18043/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя А.В. Суховаров