Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №160/16075/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/16075/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року (суддя Н.В. Кучугурна)

у справі № 160/16075/24

за позовом Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 25.03.2024 № 0130890412 про зобов`язання сплатити штрафні санкції у сумі 12732,94 грн та №0130910412 про зобов`язання сплатити штрафні санкції у сумі 550588,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, складеними з порушенням вимог Податкового кодексу України, а також порушують права та законні інтереси державного підприємства як платника податку. Позивач зазначає, що при обчисленні кількості днів затримки сплати сум податкового боргу податковим органом невірно пораховано загальну суму днів затримки. Позивач зауважує, що відповідно до п.113.1 ст.113 Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) для платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеними ст.102 ПК України. Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України обмежено строк проведення перевірки платника 1095 днями, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Позивач зазначає, що з розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) до податкових повідомлень-рішень від 25.03.2024 № 0130890412 та № 0130910412 кількість днів затримки за кожним зарахуванням грошових коштів, відповідно до яких контролюючий орган обчислює штраф, перевищує 1095 днів, що порушує норми п.102.1. ст.102 ПК України, та є протиправним та незаконним. Крім того позтивач зауважує, що відповідно до п.102.4. ст.102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Проте, дані дії податкового органу не відповідають нормам п.102.4. ст.102 ПК України, яким передбачено строк давності у 1095 днів, зокрема, на право стягнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним. До того ж, за податковою декларацією від 16.02.2016 № 1600004266 щомісячне узгоджене податкове зобов`язання з податку на землю складало 179 700,22 грн. В той же час, 21.04.2016 підприємством до контролюючого органу було надано уточнюючу податкову декларацію № 1600006417, відповідно до якої узгоджене щомісячне податкове зобов`язання з січня по грудень 2016 року визначено у розмірі 156 330, 99 грн. Проте, відповідно до Таблиці Акту перевірки податковий орган нараховує та стягує за період з червня по грудень 2016 року щомісячні платежі на загальну суму 179 700,22 грн, що фактично не відповідає узгодженому зобов`язанню за уточненою податковою декларацією від 21.04.2016 № 1600006417. Також в Акті камеральної перевірки податковий орган зараховує грошові кошти в рахунок погашення податкового боргу за рішеннями про розстрочення/відстрочення за № 1 та № 1/32975178. Проте, такі рішення суду про розстрочення/відстрочення за № 1 та № 1/32975178 без дати взагалі не існують. Позивач вважає, що невірне обчислення днів затримки оплати грошового зобов`язання, безпідставне збільшення сум узгодженого податкового зобов`язання за уточнюючою податковою декларацією, зарахування грошових коштів за рішеннями суду, яких фактично не існує, призвело як до неправильного зарахування поточних платежів підприємства в рахунок задекларованих податкових зобов`язань, так і складення неправомірних податкових повідомлень - рішень форми «Ш» від 25.03.2024 № 0130890412 та № 0130910412.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що обов`язковою умовою для застосування до платника податку штрафної (фінансової) санкції на підставі статті 124 ПК України є сплата грошового зобов`язання або факт погашення податкового боргу, відлік строку давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання починається з дня, наступного за днем фактичної сплати такого грошового зобов`язання. Датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф - є дата сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання. Суд першої інстанції установив, що відповідачем не було порушено строк у 1095 днів як у частині проведення контролюючим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання, так і в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції з`ясував, що ДП «Кривбасшахтозакриття» за 2016 рік подало податкову декларацію від 16.02.2016 № 1600004266 на суму 179 700,22 грн і уточнену податкову декларацію від 21.04.2016 № 1600006417 на суму 156 330, 99 грн. Вказані податкова декларація і уточнена податкова декларація відображені в інтегрованій картці платника – ДП «Кривбасшахтозакриття» за 2016 рік, копія якої надана до матеріалів справи. При цьому, зменшення податкових зобов`язань на суму мінус 23 369,23 грн зараховано в рахунок погашення боргу минулих років, який станом на 21.04.2016 становив 3140783,42 грн. Фінансова санкція нарахована на сплачену позивачем суму, яка зарахувалась в рахунок погашення боргу минулих років за хронологічним порядком виникнення податкового боргу, а зменшення визначене уточненою податковою декларацією зменшило податковий борг, який був наявний на дату подачі цієї декларації та станом на 21.04.2016 (дату подачі уточненої декларації) становив 3140783,42 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Скаржник вказує, що в інтегрованій карті платника позивача при наявності розстроченого (відстроченого) боргу мало бути відображено рішення суду з зазначенням номеру рішення та дати. Зауважує, що суд першої інстанції не дослідив, за які саме минулі періоди виник податковий борг, чи є рішення про розстрочення податкового боргу. Звертає увагу, що декларації подано у 2016-2018 роках, отже строк давності відповідно до ст.102 ПК України сплинув.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І, п.75.1. ст.75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку визначеному п.76.2. ст.76 розділу ІІ Кодексу Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку щодо порушення Державним підприємством «Кривбасшахтозакриття» термінів сплати (перерахування) орендної плати за землю з юридичних осіб, за результатами якої складений акт від 22.02.2024 №6798/04-36-04-12/32975178.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16, пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу Кодексу щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з орендної плати за землю з юридичних осіб за податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок) та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності від 16.02.2016 №1600004266 за 2016 рік, від 02.02.2017 №9009115612 і №9009154738 за 2017 рік, від 19.02.2018 №9024371719 за 2018 рік, від 08.02.2019 №901512117 за 2019 рік.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

від 25.03.2024 №0130890412, яким за порушення сплати (перерахування) грошового зобов`язання земельного податку з юридичних осіб за затримку 913, 936, 1160, 882 календарних днів сплати в сумі 127329,40 грн, нараховано штраф у розмірі 10% у сумі 12732,94 грн, період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення 2017 рік;

від 25.03.2024 №0130910412, яким за порушення сплати (перерахування) грошового зобов`язання земельного податку з юридичних осіб за затримку 1186, 1278, 1928, 1893, 1895, 1865, 1846, 1803, 1747, 1186, 1217, 1247, 1125, 1125, 1156, 1747, 1746, 664, 657, 701, 738, 688, 701, 684, 740, 739, 696, 664, 740, 993, 991, 1032, 1059, 1028, 998, 1052, 1039, 1024, 1054, 1035, 1066, 1066, 1094, 1022, 1052, 1018, 1016, 985, 1021, 1024, 1024, 1049, 1062, 762, 679, 711, 760, 724, 731, 681, 690, 762, 681, 701, 704, 700, 704, 706, 732, 987, 683, 762, 673, 682, 691, 681, 683, 733, 655, 733 календарних днів сплати в сумі 5505880,48 грн, нараховано штраф у розмірі 10% у сумі 550588,13 грн, період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення 2016, 2017, 2018, 2019 роки.

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби України, проте скарга позивача була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Вважаючи протиправними означені податкові повідомлення-рішення контролюючого органу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 ПК України).

За правилами пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 124.1 ст. 124 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків допущено несвоєчасну сплату.

Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з п. 124.1 ст. 124 ПК за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 16.12.2024 у справі № 520/12978/23.

Розмір штрафної (фінансової) санкції встановлений у відсотках до погашеної суми податкового боргу, а тому сума штрафної санкції за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов`язань, з урахуванням положень статті 124 Податкового кодексу України, розраховується за період з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань, і до дня фактичної сплати боргу.

Отже, з урахуванням того, що обов`язковою умовою для застосування до платника податку штрафної (фінансової) санкції на підставі статті 124 Податкового кодексу України є сплата грошового зобов`язання або факт погашення податкового боргу, суд першої інстанції правильно зазначив, що то відлік строку давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання починається з дня, наступного за днем фактичної сплати такого грошового зобов`язання.

Таким чином, датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф - є дата сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання.

Аналогічні правові висновки щодо початку відліку строку проведення камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання та застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов`язання сформовано Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 821/850/18, від 01 серпня 2024 року у справі № 600/765/20-а.

В спірному випадку камеральною перевіркою контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16, пункту 287.3 статті 287 ПК України щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з орендної плати за землю з юридичних осіб за податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок) та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Так, ДП «Кривбасшахтозакриття» за 2016 рік подало податкову декларацію від 16.02.2016 № 1600004266 на суму 179 700,22 грн і уточнену податкову декларацію від 21.04.2016 № 1600006417 на суму 156 330, 99 грн.

Зобов`язання за вказанимиі податковою декларацією і уточненою податковою декларацією відображені в інтегрованій картці платника ДП «Кривбасшахтозакриття» за 2016 рік.

Зменшення податкових зобов`язань на суму 23369,23 грн зараховано в рахунок погашення боргу минулих років, який станом на 21.04.2016 становив 3140783,42 грн.

Відповідно до Акту камеральної перевірки №6798/04-36-04-12/32975178 від 22.02.2024 та розрахунку штрафних санкцій дата фактичної сплати сум грошового зобов`язання - 2021-2023 роки.

Фінансова санкція нарахована на сплачену позивачем суму, яка зарахувалась в рахунок погашення боргу минулих років за хронологічним порядком виникнення податкового боргу, а зменшення визначене уточненою податковою декларацією зменшило податковий борг, який був наявний на дату подачі цієї декларації та станом на 21.04.2016 (дату подачі уточненої декларації) становив 3140783,42 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про правомірність таких дій контролюючого органу, які і в повній мірі узгоджуються з положеннями п. 87.9 ст. 87 ПК України, відповідно до яких у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Суд апеляційної інстанції також надав належну оцінку доводам позивача з посиланням на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 у справі № 160/15518/21 за позовом ДП «КШЗ» до ГУ ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень.

Судом встановлено, що у справі № 160/15518/21 спірним було питання правомірності застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов`язання, в тому числі, по податковій декларації №1600004266 від 16.02.2016 з граничним строком сплати 01.03.2016.

Натомість, як вбачається із розрахунку штрафних санкцій та матеріалів камеральної перевірки у справі, що розглядається, №160/16075/24, граничні строки сплати грошових зобов`язань за податковою декларацією №1600004266 від 16.02.2016 стосуються періоду з 31.07.2016 по 01.12.2016.

Таким чином, суд першої інстанції визнав помилковими доводи позивача з посиланням на рішення адміністративного суду від 29.10.2021 у справі №160/15518/21, з чим погоджується суд апеляційної інстанції. Також за встановлених у справі обставин є помилковими аргументи позивача, що відповідачем під час розрахунку штрафних санкцій за спірними податковими повідомленнями-рішеннями не були враховані суми, зазначені позивачем в уточненій податковій декларації за 2016 рік.

Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про правомірність податкових повідомлень-рішень від 25.03.2024 № 0130890412 та №0130910412. Доводи апеляційної скарги цей висновок суду не спростовують.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі № 160/16075/24 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя А.В. Суховаров