Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №214/8530/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 червня 2026 року м. Дніпросправа № 214/8530/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті

на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 13 листопада 2025 року (суддя А.В. Ткаченко)

у справі № 214/8530/25

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з безпеки на транспорті

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив скасувати постанову № 001308 від 20.08.2025 про накладання адміністративного стягнення на позивача за вчинення адміністративного порушення, передбаченого ч. 4 ст.132-2 КУпАП, провадження по адміністративній справі – закрити.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна постанова винесена відповідачем безпідставно, адже позивач, як виконуючий обов`язки керівника АТ «ПівдГЗК», не вчиняв порушення, за яке передбачена відповідальність ч.4 ст.132-2 КУпАП. Позивач зазначає, що диспозиція вказаної статті передбачає відповідальність саме вантажовідправника, а АТ «ПівдГЗК» не є вантажовідправником за товарно-транспортною накладною № 6 від 14.07.2025 і таке визначення відповідачем є помилковим, оскільки зі змісту спірної товарно-транспортної накладної вбачається, що фактичними учасниками навантажувальних операцій були замовник ПрАТ «ЦГЗК», автомобільний перевізник/експедитор ПП «Сармат» та вантажоодержувач ПрАТ «ІНГЗК», у АТ «ПІВДГЗК» відсутні будь які господарські договори з перевізником. У спірній товарно-транспортній накладній відсутні дані відповідальної особи Товариства за відвантаження продукції (руди) , її підпису та печатки Товариства, не зазначено АТ «ПівдГЗК» й у відповідній графі ТТН, де мало бути зазначено найменування вантажовідправника. Тобто АТ «ПівдГЗК» до складеної товарно-транспортної накладної не мало жодного відношення. Позивач наголосив, що відповідача було завчасно повідомлено про уповноважену особу Товариства, що наділена повноваженнями щодо контролю за внесенням даних до товарно-транспортної накладної та подальшого підписання, якою є заступник Генерального директора з комерційних питань Борисов Олександр, оскільки саме він є відповідальним як за організацію процесів перевезення вантажів АТ «ПівдГЗК», так і безпосередньо за взаємовідносини з перевізниками. Крім того, відповідальність за ст. 132-2 КУпАП настає за внесення недостовірних даних до товарно-транспортної накладної, у даному ж випадку вказаний документ складено за формою, встановленою Правилами № 363, товарно-транспортна накладна є первинним документом і містить необхідні реквізити, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 13 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції виходив з того, що стаття 132-2 КУпАП визначає спеціального суб`єкта відповідальності, яким може бути фізична особа-підприємець або уповноважена посадова особа вантажовідправника.

Суд першої інстанції з`ясував, що під час здійснення відповідачем заходу державного нагляду (контролю) водієм вантажного автомобіля до перевірки були надано, у тому числі, товарно-транспортну накладну № 6 від 14.07.2025. У цій товарно-транспортній накладній зазначено, що вантажовідправником є ПрАТ «ПівдГЗК», тобто відповідачем правильно визначено вантажовідправника у спірному перевезенні. Правильним є і висновок відповідача про те, що внесені (зазначені) відомості про масу вантажу до документу на вантаж перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри понад 30%.

Разом з тим, суд зауважив, що притягнувши до відповідальності тимчасово виконуючого обов`язки керівника ПрАТ «ПівдГЗК» Діденка П.О. до адміністративної відповідальності, відповідач не врахував того, що суб`єктом правопорушення є уповноважена посадова особа вантажовідправника, якою може бути не лише керівник підприємства, а і інша особа. При цьому, відповідач залишив поза увагою той факт, що товарно-транспортна накладна №6 від 14.07.2025 підписана ОСОБА_2 як відповідальною особою вантажовідправника. Відповідачем не встановлено та не надано доказів того, що позивач є суб`єктом даного правопорушення, що до його службових обов`язків входило забезпечення виконання організації перевезення вантажів та внесення відповідних даних до товарно-транспортної накладної.

За таких обставин суд дійшов висновків про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.132-2 КУпАП.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Скаржник вказує, що відповідно до наданої під час проведення рейдової перевірки товарно-транспортної накладної №6 від 14.07.2025 вантажовідправником є ПРАТ «ПівдГЗК». Зазначає, що у товарно-транспортну накладну №6 від 14.07.2025 внесені відомості про масу вантажу, що не відповідає нормативно встановленим законодавством ваговим параметрам, а саме: повна маса транспортного засобу склала 49660 кг, що перевищує нормативно встановлені законодавством вагові параметри на 30,68%. Звертає увагу, що відповідно до даних ЄДРПОУ керівником АТ «ПівдГЗК» є Федін К.А., водночас згідно наданих наказів від 28.04.2025 та 26.06.2025, тимчасове виконання обов`язків генерального директора Федіна К. покладено на Павла Діденка. Вважає, що оскільки вантажовідправником внесені до товарно-транспортної накладної №6 від 14.07.2025 відомості про масу вантажу, це формує в діях позивача, як відповідальної особи вантажовідправника, склад порушення, передбаченого ч.4 ст.132-2 КУпАП. Наполягає, що спірна постанова є правомірною, а отже позов задоволенню не підлягає.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 14 липня 2025 року відповідно до направлення на рейдову перевірку № 000218 від 10.07.2025 відповідачем проводена рейдова перевірка транспортних засобів Дніпропетровської області, а/д Р74, в тому числі документальний ваговий контроль, за результатами якого складений акт № 000444 про перевищення транспортним засобом – автомобіль Scania, номерний знак НОМЕР_1 , нормативних вагових параметрів. Водієм транспортного засобу ОСОБА_3 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) надано товарно-транспортну накладну № 6 від 14.07.2025 із зазначеною в ній масою транспортного засобу з вантажем 49,66 тон, що не відповідає нормативно встановленим законодавством ваговим параметрам (38 тон).

Таким чином, посадовими особами Укртрансбезпеки встановлено, що вантажовідправником внесено до документу на вантаж, а саме: товарно-транспортну накладну відомості про масу вантажу, що не відповідає нормативно встановленим законодавством ваговим параметрам, а саме: повна маса транспортного засобу 49660 кг (зазначена маса вантажу та маса транспортного засобу без навантаження), що перевищує нормативно встановлені законодавством вагові параметри на 30,68%, чим порушено вимоги п. 22.5 ПДР. Відповідно до товарно-транспортної накладної № 6 від 14.07.2025, вантажовідправником є АТ «ПівдГЗК».

20 серпня 2025 року в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті Дяденчуком Д.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 001308 відносно позивача, як тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора АТ «ПівдГЗК», за ч.4 ст.132-2 КУпАП, відповідно до якої 14.07.2025 при перевірці виявлено порушення, а саме: внесення уповноваженою особою вантажовідправника АТ «ПівдГЗК» відомостей до товарно-транспортної накладної № 6 від 14.07.2025 про масу вантажу, що перевозився вантажним автомобілем Scania, номерний знак НОМЕР_1 , які не відповідають нормативно встановленим законодавством ваговим параметрам, а саме: зазначена маса 49660 кг., що перевищує нормативно встановлені законодавством вагові параметри на 30,68%, чим порушено вимоги п. 22.5 ПДР.

Не погодившись з означеною постановою № 001308 від 20.08.2025, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Згідно п. 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Статтею 132-2 КУпАП передбачена відповідальність за порушення вантажовідправником вимог оформлення та внесення відомостей до товарно-транспортної накладної або інших визначених законодавством документів на вантаж.

Відповідно до ч.1 ст.132-2 КУпАП внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.4 ст.132-2 дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, вказаною нормою ч.4 ст.132-2 КУпАП передбачена відповідальність вантажовідправника, в тому числі, за внесення відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.279-5 КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що ст.132-2 КУпАП, встановлюючи адміністративну відповідальність за внесення відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри, визначає спеціального суб`єкта відповідальності, яким може бути фізична особа - підприємець або уповноважена посадова особа вантажовідправника.

З огляду на наявні у справі докази, суд першої інстанції з`ясував і це не заперечується сторонами, що відповідно до товарно-транспортної накладної № 6 від 14.07.2025 вантажовідправником є АТ «ПівдГЗК», тобто відповідачем правильно визначено вантажовідправника у спірному перевезенні.

При цьому, суд першої інстанції ґрунтовно вказав, що притягнувши до відповідальності тимчасово виконуючого обов`язки керівника АТ «ПівдГЗК» Діденка П.О. до адміністративної відповідальності, відповідач не врахував того, що суб`єктом вказаного правопорушення є уповноважена посадова особа вантажовідправника, якою може бути не лише керівник підприємства, а і інша особа.

З наявних у справі доказів не вбачається, що саме позивач був повноважною посадовою особою вантажовідправника, яка відповідала за контроль ваги вантажу та особисте внесення даних то товарно-транспортної накладної 6 від 14.07.2025.

В спірному випадку товарно-транспортна накладна №6 від 14.07.2025 не підписана Діденком П.О. як тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора АТ «ПівдГЗК», а містить підпис відповідальної особи вантажовідправника Мартинюк І.С.

Відповідачем не з`ясовано питання щодо особи, яка має повноваження на складення вантажосупровідних документів АТ «ПівдГЗК», а також несе персональну відповідальність за недодержання вимог чинного законодавства України в цій частині.

Таким чином, оскільки відповідачем не встановлено та не надано доказів того, що саме позивач є суб`єктом даного правопорушення, що до його службових обов`язків входило забезпечення виконання організації перевезення вантажів та внесення відповідних даних до товарно-транспортної накладної, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.132-2 КУпАП.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив правильне рішення про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 13 листопада 2025 року у справі № 214/8530/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя А.В. Суховаров