Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №280/330/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 червня 2026 року м. Дніпросправа № 280/330/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.03.2026 ( суддя Садовий І.В.) в адміністративній справі №280/330/26 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №ЦО1689/251 від 18.02.2025, яким визначено, що позивач не є особою з інвалідністю з 20.02.2024 року.

20.02.2024 позивачем було пройдено огляд медико-соціальною експертною комісією, за результатами якого його було визнано особою з інвалідністю ІІ групи за загальним захворюванням безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12ААГ №461164.

12.08.2025 засобами поштового зв`язку позивач отримав витяг з рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи від 18.02.2025 № ЦО1689/251, згідно з яким його було позбавлено статусу особи з інвалідністю.

На думку позивача вказане рішення від 18.02.2025 № ЦО1689/251 було прийняте відповідачем необґрунтовано, передчасно та з порушенням вимог чинного законодавства України. Зауважено, що позивача не було повідомлено про необхідність проведення повторного оцінювання та/або медичного обстеження.

Більш того, позивач не проходив будь-яких медичних обстежень, а також не отримував електронного та/або письмового повідомлення про засідання експертної команди щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

На звернення представника позивача щодо скасування рішення №ЦО1689/251, відповідачем листом від 26.12.2025 № 11201/01-19 повідомлено про неможливість скасування спірного рішення та роз`яснено право на можливість його оскарження в судовому порядку.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року вимоги задоволено.

Апеляційна скарга надійшла від Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України»

Апелянт зазначив, що перевірка обґрунтованості рішення МСЕК стосовно ОСОБА_1 була ініційована на підставі запитів Головного управління Національної поліції в Запорізькій області №13829/6-2024 від 21.10.2024 та №3957/6-2025 від 04.04.2025. В період з 16.01.2025 по 14.03.2025 експертною командою Центру було проведено ретельний аналіз документів медико-експертної справи позивача, за результатами якого встановлено, що наявні у позивача анатомо-функціональні порушення опорно-рухової та нервової системи в легкому ступені обмежують життєдіяльність та не дають підстав для встановлення другої групи інвалідності. Внаслідок виявленої необґрунтованості попереднього висновку, експертна команда мала повне законодавчо обґрунтоване право для скасування рішення МСЕК, визначивши, що позивач не є особою з інвалідністю з 20.02.2024 року. Зауважено, що участь особи при перевірці обґрунтованості рішення МСЕК передбачається лише у разі необхідності, якщо у експертної команди буде недостатньо тих медичних документів, що наявні в матеріалах медико-експертної справи або якщо у експертної команди є сумніви щодо визначення групи інвалідності. Додатково відзначено, що згідно з усталеною судовою практикою, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного медичного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері.

У відзиві позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Апеляційним переглядом справи встановлено, відповідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААГ №461164 від 20.02.2024, позивачу на підставі первинного огляду, проведеного 20.02.2024 встановлено ІІ групу інвалідності за загальним захворюванням, безстроково (а.с.22).

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 22.03.2024, виданою КНП «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради за направленням Запорізького РТЦК позивачу встановлено діагноз: дегенеративно-дистрофічне ураження шийного, грудного та поперекового відділів хребта протрузії дисків С2-С5, Th2-Th3, Th5-Th6, Th6-Th7, L2-L3, L3-L4. Грижі дисків С5-С6, С6-С7, Th10-Th11, Th11-Th12, L4-L5. Наслідки перенесеної хвороби Шаерман-Мау. Вторинний відносний стеноз хребцевого каналу. Нижній дистальний правобічний моно парез. Цервікалгія, тораколгія, м`язово-тонічний, больовий синдром. Післятравматична енцефалопатія ІІ ст (а.с.21).

12.08.2025 позивач засобами поштового зв`язку отримав від відповідача витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонування стану особи за результатами перевірки обгрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 18.02.2025 № ЦО1689/251, що підтверджується накладною АТ «Укрпошта» №0601179291782 (а.с.32-33).

Згідно із рішенням від 18.02.2025 № ЦО1689/251 відповідачем у якості підстави для перевірки обґрунтованості раніше прийнятого рішення медико-соціальної експертної комісії зазначено «запит старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області № 13829/1/6-2024 від 25.10.2024 у межах кримінального провадження № 12024082040001». В обґрунтування прийнятого рішення відповідачем зазначено, що анатомо-функціональні порушення опорно-рухової та нервової систем в легкому ступені обмежують життєдіяльність та не дають підстави для встановлення другої групи інвалідності. За результатами перевірки, експертною командою прийнято рішення про те, що позивач не є особою з інвалідністю з 20.02.2024 (а.с.59-60).

Представник позивача звернувся до відповідача із листом від 24.12.2025 №18169/03-19, у якому просив скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонування стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 18.02.2025 № ЦО1689/251.

Листом від 26.12.2025 № 11201/01-19 відповідачем, окрім іншого, роз`яснено представнику позивача, що у Центру оцінювання функціонування стану особи Державної установи «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» відсутні повноваження щодо скасування власного експертного рішення. Натомість пацієнт має право на оскарження такого рішення до адміністративного суду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства (а.с.34-35).

Вважаючи рішення відповідача №ЦО1689/251 від 18.02.2025 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

15.11.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - постанова КМУ №1338) (положення якої в повному обсязі набули чинності з 01.01.2025), якою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Абзацами 3 та 7 пункту 3 постанови КМУ №1338 установлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31 грудня 2024 року. Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Відповідно до пункту 7 Положення №1338, та пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 №90), Наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи» від 03.12.2024№2022:

1) Права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи покладено на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 03191673).

2) Затверджено Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи (далі - Положення №2022).

3) Визнано таким, що втратив чинність, Наказ Міністерства охорони здоров`я «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» України від 26.10.2024 №1809 (у редакції Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2024 №1900).

Згідно з пунктом 10 Положення №2022 Центр оцінювання:

1) надає організаційно-методичне консультування експертним командам;

2) залучає лікарів закладів охорони здоров`я незалежно від форми власності за їх згодою (за необхідності) до роботи Центру оцінювання;

3) проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями:

- на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду - стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду;

- за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Якщо за результатами перевірки обґрунтованості прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинне бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, щодо якого проводиться перевірка обґрунтованості рішення.

Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та необхідних досліджень, проведених на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова;

4) здійснює обмін інформацією з питань, пов`язаних з організацією проведення оцінювання, відповідно до цього Положення;

5) узагальнює, аналізує та інформує МОЗ та правоохоронні органи про випадки необґрунтованого прийняття рішень експертними командами;

6) розглядає скарги на рішення експертних команд щодо результатів оцінювання та рішення медико-соціальних експертних комісій щодо результатів медико-соціальної експертизи;

7) перевіряє під час оскарження рішення експертних команд обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

У такому випадку оцінювання за рішенням Центру оцінювання проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров`я, куди направлено особу Центром оцінювання, але обов`язково з урахуванням екстериторіального принципу.

У разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями;

8) проводить оцінювання повсякденного функціонування особи з числа діючих або колишніх військовослужбовців, СБУ;

9) надсилає, в разі наявності технічної можливості, до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери відомості про результати проведеного оцінювання шляхом електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта»;

10) у триденний строк надсилає витяг з рішення, що формується в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи у зв`язку з прийнятим рішенням, до територіального органу Пенсійного фонду України або структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (для особи, у яких причиною інвалідності є інвалідність з дитинства).

За наявності технічної можливості отримання зазначених відомостей здійснюється шляхом доступу суб`єкта надання публічних (електронних публічних) послуг до відповідних інформаційно-комунікаційних систем або в автоматичному режимі шляхом електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами через систему електронної взаємодії таких систем;

11) у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності повідомляє територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про призовників та військовозобов`язаних відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487.

За наявності технічної можливості отримання зазначених відомостей здійснюється шляхом доступу суб`єкта надання публічних (електронних публічних) послуг до відповідних інформаційно-комунікаційних систем або в автоматичному режимі шляхом електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами через систему електронної взаємодії таких систем;

12) забезпечує для громадян України, які знаходяться на території держав, з якими укладено відповідні міждержавні договори (угоди):

- переклад українською мовою медичних формулярів, що передаються з території цих держав, форма яких затверджується міждержавними договорами (угодами);

- проведення оцінювання таких осіб.

Рішення про встановлення інвалідності може прийматися під час заочного розгляду справи за результатами медичного обстеження в країні перебування відповідно до міждержавних договорів (угод);

13) щороку збирає та подає до Міністерства охорони здоров`я України в терміни, визначені законодавством, Звіт про причини інвалідності, показання до медичної, професійної і соціальної реабілітації.

14) здійснює інші функції, визначені законодавством.

Реалізація функцій Центру оцінювання, визначених підпунктами 3, 6, 7, 8 цього пункту, забезпечується експертними командами Центру оцінювання.

Абзацом другим пункту 8 Положення №1338 встановлено, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями: на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду - стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду; за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Відповідно до пункту 18 Положення №2022 Центр оцінювання має право:

- одержувати від державних органів, закладів охорони здоров`я, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і виду їх діяльності відомості, необхідні для роботи експертних команд Центру оцінювання;

- направляти особу, що звертається для встановлення інвалідності, до закладів охорони здоров`я для проведення додаткового медичного обстеження з метою уточнення діагнозу і призначення відповідного лікування;

- залучати до роботи Центру оцінювання лікарів закладів охорони здоров`я державної форми власності, за їх згодою;

- допускати за письмовою заявою особи, що звертається для встановлення інвалідності, уповноваженого представника особи на розгляд експертної команди Центру оцінювання;

- розглядати скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1 до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338, та відповідних клопотань особи.

Досліджуюючи рішення від 18.02.2025 № ЦО1689/251 встановлено, що відповідачем в якості підстави для перевірки обґрунтованості раніше прийнятого рішення медико-соціальної експертної комісії зазначено «запит старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області № 13829/1/6-2024 від 25.10.2024 у межах кримінального провадження № 12024082040001».

В обґрунтування прийнятого рішення відповідачем зазначено, що анатомо-функціональні порушення опорно-рухової та нервової систем в легкому ступені обмежують життєдіяльність та не дають підстави для встановлення другої групи інвалідності. За результатами перевірки, експертною командою прийнято рішення про те, що позивач не є особою з інвалідністю з 20.02.2024

Тож, відповідач посилається на дві підстави: формальну (запит слідчого) та медичну (легкий ступінь порушень).

Проте, запит слідчого як підстава для перевірки, при цьому, сам по собі запит слідчого в межах КПК України є лише приводом для проведення перевірки, але не є автоматичною підставою для скасування інвалідності.

Рішення МСЕК має базуватися виключно на медико-соціальних показниках, а не на бажанні правоохоронних органів.

До того ж, відповідач стверджує, що анатомо-функціональні порушення є легкими. При цьому повністю скасовують інвалідність (визнають "не особою з інвалідністю з 20.02.2024"), хоча раніше було встановлено 2 групу. Такий різкий "прогрес" у здоров`ї (від 2 групи до повної відсутності інвалідності) має бути детально і науково обґрунтований у протоколі засідання.

Якщо особі було встановлено інвалідність у лютому 2024 року, скасування її "заднім числом" або за результатами короткого огляду (чи взагалі заочно) без реального покращення стану здоров`я порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини (право на мирне володіння майном, яким у даному випадку є соціальні виплати).

Потрібно бути медичні документи (виписки, епікризи), які доводять, що з 20.02.2024 року стан здоров`я позивача покращився. Відповідач, безпосередньоекспертна команда, не може просто "переоцінити" ті самі документи, які вже були підставою для видачі довідки, якщо немає нових об`єктивних даних.

Згідно з Положенням про медико-соціальну експертизу, 2 група встановлюється при вираженому обмеженні життєдіяльності. Потрібно спростувати, що порушення опорно-рухової та нервової систем є помірними або вираженими, а не легкими.

Крім того, відповідач зазначає, що позивач не є особою з інвалідністю з 20.02.2024 року, тобто Центр у 2025 році скасовує статус інвалідності ретроспективно (минулим часом).

Зазначена обставина є грубим порушенням принципу правової визначеності. Позивач весь час користувався законними правами, отримував виплати чи мав пільги.

Скасування статусу заднім числом без виявлення факту підробки документів (фальсифікації) самим позивачем є незаконним.

Якщо первинна МСЕК припустилася помилки, відповідальність за це не може нести громадянин.

Разом з тим, між ІІ групою інвалідності та повною відсутністю інвалідності (навіть ІІІ групи) є величезна медична різниця.

Відповідач стверджує, що порушення є "легкими", проте, щоб повністю анулювати інвалідність, Центр мав довести, що стан здоров`я позивача за цей період кардинально покращився (наприклад, відбулася успішна реабілітація).

Якщо ж стан не змінився, то Центр просто висловлює інше суб`єктивне бачення тих самих медичних документів, що не є автоматичною ознакою "необґрунтованості" першого рішення.

Як встановлено з матеріалів справи, перевірка проводилася на запит слідчого ГУНП.

Наявність кримінального провадження чи запиту слідчого не є вироком суду. Доки немає вироку суду, який набрав законної сили та встановив факт підробки медичних документів чи надання хабаря, позивач вважається особою, яка законно отримала статус.

Враховуючи зазначену обставину, колегія суддів зазначає про вихід за межі повноважень відповідача через кримінальне провадження.

Апелянт зауважив, що участь особи при перевірці обґрунтованості рішення МСЕК передбачається лише у разі необхідності, якщо у експертної команди буде недостатньо тих медичних документів, що наявні в матеріалах медико-експертної справи або якщо у експертної команди є сумніви щодо визначення групи інвалідності.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що проведення «паперового» чи «заочного» аналізу законодавством не передбачено. Центр вказує, що провів "ретельний аналіз документів", при цьому, огляд позивача не проводився очно та проводився формально, слід зазначити, що відповідач обмежився виключно кабінетним переглядом медичної документації, повністю проігнорувавши реальний клініко-функціональний стан позивача, що унеможливлює об`єктивну оцінку обмеження життєдіяльності.

Законодавство надає право Центру перевіряти обґрунтованість, але кожне рішення про скасування має містити чітке медичне посилання: на підставі яких саме нових клінічних досліджень попередній діагноз визнано помилковим. Проста фраза "порушення в легкому ступені" без детального опису функцій суглобів, хребта чи неврологічного статусу (рефлексів, чутливості) є юридично нікчемною.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.03.2026 в адміністративній справі №280/330/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 19 червня 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 23 червня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова