Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №711/2273/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2273/26

Провадження № 2др/711/48/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Скляренко В.М.

при секретарі Півень С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси заяву представника позивачки – ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

В провадженні суду перебувала на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

11.05.2026р. суд ухвалив рішення про часткове задоволення позову та вирішив стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого законом на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 10.03.2026р. та до повноліття дитини.

Разом з тим, ухвалюючи судове рішення суд не вирішив питання про розподіл судових витрат через неподання сторонами всіх доказів в обґрунтування їх розміру.

05.05.2026р. на адресу суду надійшла заява представника позивачки – адвоката Миненко О.В. – про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в якій заявлено вимогу про відшкодування позивачці за рахунок відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн. В обґрунтування вимог в заяві зазначено, що у зв`язку з розглядом справи позивачкою було здійснено оплату послуг свого представника на суму 8 000грн., а тому такі витрати слід в повному обсязі покласти на відповідача.

В судове засідання позивачка та її представник – адвокат Миненко О.В. не з`явилися, хоча про день, час та місце розгляду заяви були повідомлені в установленому законом порядку. При цьому, представником позивачки 24.06.2026р. на адресу суду було подано заяву (клопотання), в якій представник позивачки – адвокат Миненко О.В. просила розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення у відсутність позивачки та її представника.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду заяви був повідомлений в установленому законом порядку.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Оцінюючи розмір заявлених стороною позивача вимог для компенсації витрат на правову допомогу суд звертає увагу на наступне.

Позивачка просила компенсувати їй за рахунок відповідача витрати з оплати правової допомоги адвоката в сумі 8 000 грн.

Надаючи оцінку зазначеним вимогам в контексті критерію співмірності та пропорційності таких витрат суд виходить з наступного.

Верховний Суд у постанові від 17.09.2019р. у справі №810/3806/18 зазначив, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.

З матеріалів справи судом встановлено, що в якості доказів понесення позивачкою витрат на професійну правничу допомогу суду надано: договір про надання правничої допомоги №02/26 від 15.12.2025р.; додаткову угоду від 04.05.2026р. (додаток до договору про надання правничої допомоги №02/26 від 15.12.2025р.; детальний опис робіт (наданих послуг) від 04.05.2026р.; акт приймання-передачі наданих послуг з надання професійної (правничої) допомоги ОСОБА_2 по цивільній справі №711/2273/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини від 04.05.2026р.; квитанція за сплату №1084011361 від 04.05.2026р. на суму 8 000 грн.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009, справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналіз змісту наданих стороною позивача доказів на підтвердження розміру витрат на правову допомогу свідчить, що відповідні витрати складаються з оплати послуг адвоката за вчинення ним наступних процесуальних дій:

- підготовка позовної заяви від імені ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, формування пакету документів для подачі її до суду (додатки та необхідна кількість копій) та подача позовної заяви до суду (справа №711/2273/26);

- участь адвоката в судових засіданнях Придніпровського районного суду м. Черкаси за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини (справа №711/2273/26).

Як вбачається із акту приймання-передачі наданих послуг з надання професійної (правничої) допомоги від 04.05.2026р., адвокат Миненко О.В. надала Клієнту послуги з правничої (правової) допомоги у справі №71/2273/26, а саме: підготовка та подача позовної заяви, представництво інтересів Клієнта в судових засіданнях в Придніпровському районному суді м. Черкаси і вказаній справі. Гонорар адвоката складає 8 000 грн.

Оцінюючи обґрунтованість заяви позивачки в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об`єктивно необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена відповідачем сума в розмірі 8 000 грн. не є вочевидь необґрунтованою.

Натомість, в даному випадку позовні вимоги були задоволені судом частково в частині стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 10 березня 2026 року та до повноліття дитини. При цьому, судом відмовлено у задоволенні вимоги про обмеження максимального розміру аліментів на рівні десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.

Окрім того, суд враховує, що розгляд справи відбувся у відсутності сторін, в тому числі і у відсутності представника позивачки.

Таким чином, беручи до уваги обсяг та зміст позовних вимог, складність справи, обсяг виконаних представником позивачки робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивачки на правову допомогу в межах суми понесених нею витрат в розмірі 4 000 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.11-13, 81, 82, 133, 137, 141, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Заяву представника позивачки – Миненко Олени Віталіївни про відшкодування судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) суму коштів в розмірі 4 000 грн. в якості відшкодування судових витрат на оплату правничої допомоги.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: В.М. Скляренко