Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №711/3289/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3289/26

Провадження № 2/711/2238/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Скляренко В.М.,

при секретарі Слабко Ю.М.,

за участі:

представника позивача – адвоката Черника Ю.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення, –

в с т а н о в и в:

Представник позивача – адвокат Черник Ю.Ф., який діє на підставі ордеру серії СА №1695223 від 31.03.2026р., – звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь ФОП ОСОБА_1 : 1) заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення в сумі 44 690,75 грн., з яких: заборгованість з орендних платежів – 21 000 грн.; заборгованість за комунальні послуги – 21 280 грн.; пеня – 1 410,75 грн.; штраф – 1 000 грн.; 2) сума збитків, завданих незакінченими ремонтними роботами, вартість яких складає 47 150 грн.; 3) витрати на проведення оцінки завданих збитків, виконаної ПП «АЖІО», в розмірі 5 500 грн. та судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення №07/2024 від 16.07.2024р., оскільки відповідач, як орендар, не здійснював своєчасно платежів по орендній платі та оплаті комунальних послуг щодо орендованого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Всупереч умов договору відповідач припинив сплату орендних платежів з 15.02.2025р., внаслідок чого має заборгованість зі сплати орендних платежів за останні три місяці, що обчислені за ставкою орендної плати 7 000 грн. на місяць, а також заборгованість з оплати комунальних послуг. У зв`язку з простроченням здійснення чергових орендних платежів позивачем нараховано відповідачу штраф та пеню. Окрім того, відповідач без згоди позивача розпочав ремонтні роботи в орендованому приміщенні, внаслідок чого демонтував підлогу та зняв шпалери, частина внутрішнього оздоблення була демонтована або пошкоджена. Такі обставини обумовили необхідність для власника приміщення вжиття заходів для відновлення такого приміщення до стану його придатності для використання, що завдало позивачу збитків, розмір яких відповідно до звіту оцінювача складає 47 150 грн. Оскільки відповідач в добровільному порядку не виконує своїх зобов`язань, то позивач звернувся до суду.

Від відповідачів не надходило на адресу суду письмового відзиву проти позову.

08.04.2026р. судом відкрито провадження у справі з визначенням порядку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання відповідач не з`явився. Про час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання судової повістки-повідомлення засобами поштового зв`язку відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Натомість судові повістки-повідомлення повернулись до суду без вручення відповідачу з причин відсутності останнього за вказаною адресою. Додатково судом вживались заходи з повідомлення відповідача шляхом надсилання судової кореспонденції в електронний кабінет відповідача у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Таким чином, в контексті положень п. 2, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судом належним чином здійснено повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Отже, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, внаслідок чого на підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат Черник Ю.Ф. – підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених у позові. Додатково пояснив, що з лютого 2025 відповідач припинив сплачувати орендні платежі та виходити на зв`язок. У квітні 2025 року позивачка потрапила до орендованого приміщення та виявила наявні в ньому пошкодження. Для відновлення придатності приміщення до використання за призначенням позивачка змушена була витрачати кошти на ремонтно-відновлювальні роботи, внаслідок чого зазнала збитків. Зазначив, що період прострочення складає строк користування орендованим приміщенням з лютого по квітень 2025 року, тобто три місяці. Зауважив, що порядок розрахунку всіх сум наданий позивачем до позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши надані учасниками справи докази, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивачка є суб`єктом підприємницької діяльності і має право на зайняття господарської діяльністю за кодом КВЕД 68.20 – надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що підтверджується відомостями з ЄДРПОУ /а.с. 8/.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №19568064 від 17.07.2008р., що виданий КП «Черкаське ОБТІ», позивачці на праві приватної власності належать нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 /а.с. 22/.

16.07.2024р. між позивачкою, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, був укладений договір оренди нежитлового приміщення №07/2024 від 16.07.2024р., відповідно до якого відповідач набув право оренди нежитловим приміщенням загальною площею 30,8кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , офісний блок №301 на третьому поверсі /а.с. 11-12/.

Відповідно до умов договору приміщення передавалось в оренду на умовах сплати орендарем орендної плати в розмірі 7 000 грн. на місяць (п. 3.1 Договору), а також обов`язку орендаря відшкодувати орендодавцю вартість житлово-комунальних послуг (п. 3.4 Договору). Умовами договору передбачено, що він вступає в силу з 16.07.2024р. та діє до 15.07.2025р. (п. 7.1 Договору).

Згідно акту приймання-передачі відповідач прийняв в платне строкове користування об`єкт оренди 16.07.2024р. /а.с. 13/. Пунктом 2 такого Акту орендар засвідчив, що об`єкт оренди (нежитлове приміщення) передається в належному технічному стані, що відповідає умовам договору оренди та його призначенню.

Починаючи з лютого 2025 року відповідач припинив сплату платежів на користь позивача, передбачених договором оренди.

Згідно наданого стороною позивача розрахунку розмір платежів орендаря з оплати комунальних послуг за період користування об`єктом оренди січень-березень 2025 року складає наступні значення: за січень – 6 000 грн.; лютий – 11 470 грн.; березень – 3 810 грн. /а.с. 13-15/. Обчислення сум платежів з оплати комунальних послуг здійснювалось позивачкою відповідно до умов п. 3.4 Договору оренди з врахуванням обсягу та вартості таких послуг, що надавались постачальниками на підставі договорів про надання послуг (постачання електричної енергії; компенсація витрат на оплату фактично витраченої електричної енергії; надання послуг з поводження з побутовими відходами; послуги з водопостачання та водовідведення) до об`єкту права власності позивачки, в якому знаходиться об`єкт оренди /а.с. 30-53/.

03.04.2025р. позивачкою направлено письмову претензію відповідачу засобами поштового зв`язку, в якій висунуто вимогу про сплату заборгованості за орендними платежами, що виникла станом на 03.04.2025р. в розмірі 31 470 грн., а також штрафних санкцій в розмірі 3 640,46 грн. (штраф в розмірі 1 000 грн., пеня в розмірі 2 640,46 грн.), тобто усього на суму 35 110 грн. /а.с. 15/. Відповідна претензія була отримана відповідачем 13.04.2025р., про що свідчить відповідне поштове повідомлення про вручення /а.с. 16/.

Натомість відповідач не задовольнив вимоги позивачки і фактично з квітня 2025 року об`єкт оренди повернутий орендодавцю і не використовується орендарем.

Згідно звіту від 02.05.2025р. про оцінку ринкової вартості збитків, складеного ПП «Ажіо», ринкова вартість збитків, що виникли в результаті пошкодження внутрішнього оздоблення приміщення об`єкту оренди становить 47 150 грн. /а.с. 16-27/. Вартість послуг оцінювача складає 5 500 грн. і була сплачена позивачкою відповідно до умов договору про проведення оцінки №248/25 від 02.05.2025р. /а.с. 28-29/.

У зв`язку з фактичним припиненням строку дії договору оренди та відсутністю повного і належного розрахунку з оплати оренди, позивачка звернулась з зазначеним позовом до суду та вимагає стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі та передбаченими договором оренди іншими платежами за період з 15.01.2025р. по 15.04.2025р., тобто за 3 місяці оренди, а також вимагає компенсацію збитків, завданих пошкодженням об`єкту оренди.

Таким чином, між сторонами існує спір щодо виконання зобов`язань, які виникають з договору оренди нежитлового приміщення, що регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦК) та положеннями укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення №07/2024 від 16.07.2024 (далі – Договір оренди).

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами статті 759 ЦК визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 761 ЦК право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Частиною першою статті 762 ЦК передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За змістом ч. 1 ст. 763 ЦК договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За статтею 631 ЦК строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статті 773 ЦК наймач зобов`язаний володіти та/або користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач володіє та/або користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 782 ЦК наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно зі ст. 526 ЦК зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 610, 611 ЦК передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що спір між сторонами зумовлений порушенням відповідачем умов Договору оренди та обумовлюється неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків, а також порушенням відповідачем умов розрахунків між сторонами, внаслідок чого існує потреба у судовому врегулюванні спору.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (частина перша, друга статті 77 ЦПК України).

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків дії принципу змагальності у цивільному процесі.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що користування відповідачем Об`єктом оренди обумовлене укладанням ним з позивачкою Договору оренди на умовах, передбачених таким договором. Всупереч умов договору відповідач допустив порушення своїх обов`язків в частині своєчасного здійснення орендних платежів, внаслідок чого допустив прострочення їх сплати, починаючи з 15.02.2025р. Зазначена обставина обумовила рішення позивачки про відмову від Договору оренди в односторонньому порядку, внаслідок чого фактично з 16.04.2025р. такий договір є припиненим.

В той же час відповідач не здійснював ніяких орендних платежів за період користування об`єктом оренди з 16.01.2025р. по 15.04.2025р., а відтак доводи сторони позивача про наявність порушеного відповідачем грошового зобов`язання з оплати орендних платежів за такий період користування Об`єктом оренди є обґрунтованими. Беручи до уваги, що розмір орендної плати за умовами Договору оренди складав 7 000 грн. на місяць, то розмір заборгованості по оплаті орендних платежів складає 21 000 грн.

Також умовами Договору оренди передбачено обов`язок відповідача компенсувати позивачці вартість комунальних послуг, пов`язаних з експлуатацією, обслуговуванням та утриманням орендованого приміщення, а саме електроенергія, водопостачання, опалення, вивіз сміття тощо (п. 3.4 Договору).

Згідно наданого позивачем розрахунку розміру витрат з оплати вартості комунальних послуг, що надавались протягом періоду часу з січня по березень 2025 року включно, обсяг таких витрат, що припадає на приміщення об`єкту оренди, складає суму коштів в розмірі 21 280 грн. Оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили про необґрунтованість обсягу таких витрат чи наявність підстав для звільнення відповідача від їх сплати, то позовні вимоги в цій частині є правомірними та обґрунтованими.

Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлене неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За змістом п. 5.3 Договору оренди орендар у випадку несвоєчасності оплати орендної плати зобов`язаний сплатити на користь орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо прострочення сплати сягає більше двадцяти днів, то орендар повинен сплатити на користь орендодавця штраф в розмірі 1 000 грн.

Отже, беручи до уваги, що прострочення відповідача зі сплати орендних платежів мало місце, починаючи з 15.02.2025р., то позивач має право на отримання від відповідача пені та штрафу. Наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогам, визначеним п. 5.3 Договору оренди та здійснений за вірним алгоритмом його арифметичного обчислення, а відтак позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 1 000 грн. та пені в розмірі 1410,75 грн. підлягають до задоволення.

Окрім того, відповідно до статті 623 ЦК боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 22 ЦК передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Пунктом 5.6 Договору оренди передбачено, що орендар несе повну матеріальну відповідальність за збитки завдані в процесі неналежної експлуатації приміщення. Якщо приміщення в результаті дій орендаря або прийняття ним необхідних та несвоєчасних заходів прийде в аварійний стан, то орендар зобов`язаний своїми силами та засобами зробити ремонт приміщення або компенсувати нанесену шкоду орендодавцю. При погіршенні стані або знищенні приміщення з вини орендаря останній відшкодовує орендодавцю збитки в розмірі вартості ремонту або відновлення приміщення.

За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що за період користування відповідачем орендованим приміщенням, останнє зазнало пошкоджень внутрішнього оздоблення – сліди механічних пошкоджень оздоблення стін приміщення; демонтаж оздоблення підлоги (лінолеуму). Відповідно до звіту про оцінку ринкової вартості збитків, складеного на замовлення позивачки ПП «Ажіо», загальна вартість відновлення стані облаштування приміщень об`єкту оренди до стану, що передував виникненню збитків, становить 50 018,40грн., а вартість збитків з врахуванням фізичного зносу використаних матеріалів становить 47 150 грн. /а.с. 17-27/.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЦК збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Таким чином, з огляду на положення ст.ст. 22, 623 ЦК та п. 5.6 Договору оренди, то позовні вимоги про відшкодування матеріальних збитків є правомірними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

За таких обставин суд доходить висновку про задоволення позову в повному обсязі.

При цьому варто звернути увагу, що відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинства здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України відповідач не надав суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не навів обставин, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлених судом обставин справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що такі витрати складаються з судового збору (1331,20грн.) та витрат з оплати послуг оцінювача за складання звіту про оцінку розміру збитків (5 500грн.), понесених позивачкою.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Оскільки за результатом розгляду справи суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі, а витрати позивачки є належним чином підтвердженими та обґрунтованими, оскільки є необхідними для розгляду справи, то всі понесені позивачкою судові витрати слід компенсувати за рахунок відповідача. Отже на підставі ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивачки 6 831,20 грн. в якості відшкодування судових витрат, з яких 1 331,20 грн. за сплату судового збору, а 5 500 грн. за оплату витрат послуг оцінювача за складання звіту про оцінку матеріального збитку.

На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст. 7, 9, 11-13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; юридична адреса: АДРЕСА_4 ) заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення №07/2024 від 16.07.2024р. в сумі 44 690 грн. 75 коп., а також 47 150 грн. в якості відшкодування збитків та 6 831 грн. 20 коп. в якості відшкодування судових витрат, тобто усього стягнути суму коштів в розмірі 98 671 грн. 95 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Головуючий: В.М. Скляренко