Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №696/601/26 — Кам'янський районний суд Черкаської області

30.06.2026

Справа № 696/601/26

Провадження № 2/696/492/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області в складі

головуючого судді Шкреби В.В.,

при секретарі Стапановій Н.В.,

за участю

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача-адвоката Мельника С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янка Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника звернулась в суд з позовом до Відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що з 2007 по 2010 рік, вона перебувала у шлюбі із Відповідачем ОСОБА_2 .. Від даного шлюбу у них народилась донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На даний час донька ОСОБА_4 є повнолітньою, та з 26.07.2025 є студентом (солдатом) денної форми навчання Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького міста Хмельницький.

Витрати по утриманню доньки здійснюються виключно Позивачем. Відповідно до договору оренди квартири (житлового приміщення), вартість проживання доньки ОСОБА_4 в орендованій квартирі за один місяціь, складає 7000 гривень. Коштів які надає позивач на утримання дитини не вистачає, оскільки позивач отримує мінімальну заробітну плату, та ще утримує іншу малолітню доньку від другого шлюбу. Відповідач добровільно матеріальної допомоги не надає.

Саме з вказаних обставин Позивач звернулась до суду, та просить суд стягнути з Відповідача на її користь на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , аліменти у розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу), починаючи з дня подачі заяви і до закінчення навчання, чи досягнення дитиною двадцяти трьох років.

Ухвалою суду від 08.11.2021 року відкрито провадження по справі та її призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Надано термін для подачі сторонами заяв по суті справи.

В судовому засіданні Позивач та її представник вимоги позову підтримали, просили його задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про час, день та місце судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку належним чином.

Відповідно до ч.11ст.128 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши думку присутніх сторін по справі, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 , виданого Виконкомом Вербівської сільської ради Кам`янського районного Черкаської області від 12 травня 2008 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється дочкою Позивача та Відповідача по справі (а.с. 5).

Як вбачається із рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 22.10.2010 року (справа № 2-412/2010) про розірвання шлюбу, позивач прізвище « ОСОБА_5 » змінила, відновивши дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 » (а.с.6).

Відповідно до свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_4 , виданого 18.02.2020 року Кам`янським районним ВДРАЦС Центрального міжрегіонального управління Міністертства юстиції (м.Київ), позивач прізвище « ОСОБА_6 » змінила на « ОСОБА_7 » внаслідок укладення 18.02.2020 шлюбу, взявши прізвище свого чоловіка .

Згідно довідки № 08/254 від 09.04.2026, виданої начальником відділу кадрів Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, ОСОБА_3 (солдат) дійсно 26.07.2025 здобуває вищу освіту (підготовку офіцерських кадрів) в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького в м.Хмельницький. Термін навчання на денній (очній) формі навчання складає чотири роки (а.с.10).

Відповідно до договору оренди квартири (житлового приміщення) від 03.02.2026 в м.Хмельницький, позивач за проживання доньки сплачує орендну плату у розмірі 7000 грн. в місяць (а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого Кропивницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), від другого шлюбу, у позивача перебуває на утриманні малолітня донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).

На даний час Позивачу доходів які вона оримує не вистачає, а тому має потребу у додатковому матеріальному забезпеченні дитини, а саме на оплату проживання, харчування, купівлю одягу, оплату проїздів як в міських так і в міжміських транспортних засобах, закупку канцелярського приладдя необхідного для навчання, проживання в гуртожитку, тощо.

Та оскільки Відповідач матеріальної допомоги добровільно не надає, а коштів які надає Позивач, не вистачає, то саме з вказаних обставин звернулась до суду та просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідачем не були спростовані доводи Позивача, про те, що самостійно їхня донька ОСОБА_4 не може матеріально забезпечити своє належне існування та навчання, враховуючи, що вона навчається на денній формі навчання та влаштуватись на роботу не має можливості, самостійних доходів не має. При цьому, як стверджує в судовому засіданні Позивач, Відповідач працездатна особа, має дохід, інвалідом не являється та має можливість утримувати свою дитину, сплачуючи відповідні аліментні платежі.

За таких обставин, на думку суду, між сторонами має місце спір, що випливає із правовідносин щодо обов`язку батьків утримувати своїх повнолітніх сина, дочку, що регулюються главою 16 Сімейного Кодексу України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту для даних правовідносин визначені Сімейним Кодексом України.

Згідно з положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Аліменти - це обов`язок утримання у визначених законом випадках одним членом сім`ї інших, які потребують цього.

Батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (ст. 198 СК України).

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 199 СК України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати її, хоча вона і досягла повноліття, проте продовжує навчатися, до досягнення нею двадцяти трьох років.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами. Такої правової позиції дотримується КЦС у складі Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 року по справі №635/1139/17.

Як передбачено пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення у постанові КЦС у складі Верховного Суду від 20.05.2020 року по справі №635/1139/17.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (ст. 182 СК України).

Позивач просила стягувати з Відповідача на користь дитини на її утримання частину його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову до суду і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягненням дочкою 23 років або до закінчення навчання в залежності яка обставина настане першою.

При визначенні розміру аліментів враховуються такі доходи платника аліментів як: основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди та інші доходи, що передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб».

При визначенні розміру аліментних платежів, суд враховує обставини щодо розміру доходів Позивача та Відповідача, необхідність в матеріальному забезпеченні батьками повнолітню дочку. При цьому, Відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу, оскільки є працездатним, не є особою з інвалідністю.

Стосовно періоду, протягом якого мають стягуватися аліменти, то відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а згідно ч. 2 ст. 199 СК України право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Судом встановлено, що ОСОБА_3 є дочкою Відповідача, яка досягла повноліття та не досягла віку 23 років, вона навчання та потребує матеріальної допомоги, а коштів які надає Позивач по справі в повній мірі не вистачає для належного існування та навчання дочки.

Враховуючи те, що відповідач є працездатною особою та має фізичну можливість надавати допомогу на утримання повнолітньої дочки під час навчання, суд вважає, що аліменти можуть бути стягнуті в частині 1/4 від доходу(заробітку) Відповідача.

Таким чином суд приходить до переконання, що оскільки утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання є обов`язком батьків, а Відповідач добровільно не надає матеріальну допомогу, хоча може її надавати, позов про стягнення аліментів на час навчання, підлягає задоволенню. Визначаючи розмір аліментів судом враховується також те, що повнолітня ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання, проживає та навчається у м.Хмельницький, вартість проживання складає 7000 гривень в місяць, враховуючи вартість проїзду до навчального закладу, вартість харчування, відсутність самостійного доходу та працездатність Відповідача, а також інші обставини, що мають істотне значення для вирішення спору. З врахуванням наданих доказів, суд приходить до переконання, що з відповідача слід стягувати аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання в частині його заробітку(доходу), щомісячно починаючи з дня подачі даної позовної заяви і до закінчення нею навчання, але не більше як до досягнення 23 років, що на думку суду є достатнім для забезпечення рівня життя повнолітньої дочки, виходячи з засад розумності, добросовісності та справедливості.

Відповідно до положень ст. п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп..

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 141, 258,259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання– задовольнити .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( зареєстрований та проживає по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірічастини його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 29.04.2026 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягненням нею 23 років або до закінчення навчання в залежності яка обставина настане першою.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( зареєстрований та проживає по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у дохід держави в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп..

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя : В.В.Шкреба