Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №520/2451/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 р. Справа № 520/2451/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2026, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі №520/2451/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

треті особи Головне управління Державної казначейської служби в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, в якій просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у внесенні змін до відповідних документів пов`язаних з призначенням пенсії ОСОБА_1 , та відмови в зазначенні датою призначення пенсії - 05.05.2022 року, та невиплати її за період з 05.05.2022 по 30.11.2023;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області внести зміни до відповідних документів пов`язаних з призначенням пенсії ОСОБА_1 та зазначити датою призначення пенсії – 05.05.2022;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області невиплачені суми пенсії за період з 05.05.2022 по 30.11.2023 року у розмірі 261446,49 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 адміністративний позов задоволено частково.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію з 24.03.2022 року (наступного дня після звільнення зі служби) та здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 пенсію з 24.03.2022.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 та ухвалити постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що дії територіального управління Служби судової охорони у Харківській області щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до органу Пенсійного фонду, стали причиною більш пізнього звернення до органу, що призначає пенсію. На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 по справі №520/16255/23, яке набрало законної сили 23.10.2023 головним управлінням призначено пенсію за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з моменту звернення за її призначенням до головного управління, а саме 01.06.2023. Зазначає, що головне управління призначає пенсію не за власною ініціативою, а розглядає заяву про призначення пенсії після надходження її з уповноваженого органу за останнім місцем служби заявника.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 року (Справа№520/4949/22) адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено у повному обсязі, а саме:

- визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області у вигляді неподання матеріалів для призначення мені пенсії за вислугу років до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;

- визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області щодо не зазначення інформації у наказі начальника територіального управління Служби судової охорони у Харківській області від 24.02.2022 року №74 о/с (зі змінами та доповненнями) про загальну календарну вислугу років з урахуванням пільгового заліку вислуги років для призначення пенсії за вислугу років на день звільнення;

- зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області зарахувати до календарної вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії, період служби у Державній кримінально-виконавчій службі України з урахуванням пільгового заліку вислуги років для призначення пенсії — 24 роки 11 місяців;

- зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області внести зміни до Наказу територіального управління Служби судової охорони від 24.02.2022 року №74 о/с (зі змінами та доповненнями), шляхом зазначення інформації про загальну календарну вислугу років ОСОБА_1 для призначення пенсії за вислугу років — 27 років 01 місяць;

- зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області матеріали для призначення пенсії за вислугу років з моменту звернення за її призначенням.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2023 року (Справа №520/4949/22) апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області залишено без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 року по справі №520/4949/22 залишено без змін.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду набрало законної сили.

Таким чином, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 року (Справа №№520/4949/22) та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2023 року (Справа №520/4949/22) встановлено, що ОСОБА_1 на час звернення із заявою про призначення пенсії, мав календарну вислугу більше ніж 25 років, необхідну для призначення пенсії на підставі ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме: 27 років 01 місяць календарної вислуги років для призначення пенсії, що підтверджує його право на призначення пенсії за вислугу років з моменту звернення за її призначенням.

Суд вказує, що відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду та постанови Другого апеляційного адміністративного суду, Територіальним управлінням Служби судової охорони у Харківській області 01.06.2023 року до Головного управління Пенсійного фонду У країни в Харківській області направлено матеріали для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (вих. № 51.05-435 від 01.06.2023).

20.06.2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на адресу позивача надійшов лист від 05.06.2023 року №2000-0309-8/75242 та Рішення "Про розгляд подання про призначення пенсії за вислугу років передбаченої Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області ОСОБА_1 від 02.06.2023 року" (далі - Рішення), в якому зазначено, що згідно з поданими матеріалами, вислуга років ОСОБА_1 у календарному обчисленні становить 21 рік 07 місяців 17 днів; у пільговому обчисленні (без урахування у календарному обчисленні): 05 років 07 місяців 12 днів, що не відповідає вимогам ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з огляду на викладене, правові підстави для призначення пенсії ОСОБА_1 відсутні.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2023, адміністративний позов - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду У країни в Харківській області скасувати "Рішення про розгляд подання про призначення пенсії за вислугу років, передбаченої Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", від Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області Ляшенку Сергію Володимировичу від 02.06.2023 року".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийняти нове "Рішення про розгляд подання про призначення пенсії за вислугу років, передбаченої Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", від Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області Ляшенку Сергію Володимировичу", та призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з моменту звернення за її призначенням.

З інформації наявної в особистому кабінеті позивача на Порталі Електронних послуг Пенсійного фонду України, позивач встановив, що пенсія йому була призначена 01.06.2023. І пенсійні виплати з червня по листопад 2023 року він до теперішнього часу не отримав.

Вважаючи таку бездіяльність протиправною позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що нормами спеціального закону, яким є Закон України №2262, установлено строки призначення пенсії військовослужбовцям та обставини того, що позивач вчасно звернувся за призначенням пенсії, маючи достатній стаж на момент звільнення, вийшовши за межі позовних вимог, зобов`язав відповідача призначити пенсію позивачеві з наступного дня після звільнення зі служби, а саме з 24.03.2022.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Стаття 129-1 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачачається з матеріалів справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 року (Справа №№520/4949/22) та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2023 року (Справа №520/4949/22) встановлено, що ОСОБА_1 на час звернення із заявою про призначення пенсії, мав календарну вислугу більше ніж 25 років, необхідну для призначення пенсії на підставі ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме: 27 років 01 місяць календарної вислуги років для призначення пенсії, що підтверджує його право на призначення пенсії за вислугу років з моменту звернення за її призначенням.

Відповідно до частини першої статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно із ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону №2262, заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається в електронній або паперовій формі до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки.

При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

Пунктом 2 Розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, визначено, що заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.

Днем звернення за призначенням пенсії є день подання до органу, що призначає пенсію, заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення уповноваженим органом (структурним підрозділом) (пункт 11 Порядку).

Колегія суддів відмічає, що статтею 50 Закону №2262 визначено строки призначення пенсій. Так, пенсії відповідно до цього Закону призначаються:

а) військовослужбовцям строкової служби - з наступного дня після виписки з госпіталю, але не раніше ніж з наступного дня після звільнення з військової служби, якщо встановлення інвалідності медико-соціальною експертною комісією і звернення за пенсією відбулися не пізніше ніж через три місяці з наступного дня після виписки з госпіталю або з наступного дня після звільнення з військової служби, а сім`ям військовослужбовців строкової служби та пенсіонерів із числа цих військовослужбовців - з дня смерті годувальника або виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією. Батькам або дружині (чоловікові) зазначених військовослужбовців і пенсіонерів, які набули право на пенсію в разі втрати годувальника, пенсія призначається з дня звернення за пенсією;

б) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення;

в) особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пункту "б" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення зі служби;

г) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, поновленим у військовому (спеціальному) званні, - з дня поновлення;

д) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які звільнені зі служби у зв`язку із засудженням за умисне кримінальне правопорушення без позбавлення військового (спеціального) звання з правом на пенсію за вислугу років, - з дня звернення за пенсією;

е) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю після закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби чи внаслідок нещасного випадку або захворювання, що мали місце після звільнення їх зі служби, - з дня встановлення їм інвалідності;

є) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які набули право на пенсію за цим Законом у зв`язку із внесенням зміни в раніше виданий наказ або інший розпорядчий акт про оголошення їх вислуги років для призначення пенсії та звільнення зі служби, - з дня підписання наказу або іншого розпорядчого акта відповідною посадовою особою про внесення цієї зміни.

Членам сімей осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та пенсіонерів з їх числа, які набули право на пенсію після смерті годувальника, - з дня виникнення права на пенсію, а батькам або дружині (чоловікові), які набули право на пенсію у разі втрати годувальника, - з дня звернення за пенсією.

Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Отже, як вбачається з зазначеної норми Закону, законодавством передбачено різні строки призначення пенсій в залежності від певних умов (категорій військовослужбовців та обставин), зокрема і з дня звернення за призначенням пенсії, і з наступного дня після звільнення.

Як правильно зазначено судом пеошої інстанції, що у випадку позивача, пенсія повинна бути призначена з наступного дня після його звільнення зі служби, оскільки він набув права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "б" статті 12 цього Закону та за призначенням пенсії звернувся вчасно.

Відповідно до наказу начальника Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області від 24.02.2022 року №74 о/с (зі змінами та доповненнями) за підпунктом 7 пункту 2 Розділу XII Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, позивача звільнено зі служби за власним бажанням з 23.03.2022.

Як встановлено судовим розглядом, що 05 травня 2022 року позивач звернувся через територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення пенсії за вислугу років у спосіб передбачений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 р. №3-1.

Проте, у зв`язку з відмовою управління у направленні документів для призначення пенсії, після процедури судового оскарження, документи направлені на адресу пенсійного органу 01.06.2023.

Отже, спірним у даній справі є питання дати, з якої необхідно призначити пенсію позивачеві. При цьому позивач вважає, що вірною є дата його звернення до Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області - 05.05.2022 року, відповідач своєю чергою, вважає, що вірною є дата надіслання Територіальним управлінням Служби судової охорони у Харківській області документів на призначення пенсії, а саме 01.06.2023.

Суд враховує, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 року у справі №520/4949/22, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2023 року, визнано право позивача на призначення пенсії за вислугою років за наявності стажу - 27 років 01 місяць, та задоволено адміністративний позов, зокрема і в частині визнання протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області у вигляді неподання матеріалів для призначення пенсії за вислугу років до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та зобов`язання Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області матеріали для призначення пенсії за вислугу років з моменту звернення за її призначенням.

Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області виконало рішення суду у справі у справі №520/4949/22, направивши 01.06.2023 до пенсійного органу подання про призначення пенсії із зазначенням дати звільнення позивача 23.03.2022 та стажу 27 років 01 місяць.

В подальшому рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 зобов`язано пенсійний орган призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з моменту звернення за її призначенням.

При цьому слід зазначити, що зі змісту судових рішень перелічених вище, вбачається що судами вирішувались правовідносини саме з приводу права позивача на призначення пенсії у зв`язку з наявністю відповідного стажу, а не з приводу дати, з якої необхідно призначити пенсію.

Отже враховуючи, що нормами спеціального закону, яким є Закон України №2262, установлено строки призначення пенсії військовослужбовцям та обставини того, що позивач вчасно звернувся за призначенням пенсії, маючи достатній стаж на момент звільнення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію з 24.03.2022 року та з цієї дати здійснити нарахування та виплату пенсії.

Суд першої інстанції надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та дослухався до усіх аргументів сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 по справі №520/2451/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Спаскін

Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич