Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №520/12044/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 р. Справа № 520/12044/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Семененко М.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Панов М.М.) від 15.05.2026 по справі № 520/12044/26

за позовом Виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області

до Північно-східного офісу Держаудитслужби

про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Люботинської міської ради Харківської області (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 28.04.2026 за результатами моніторингу процедури закупівлі UA-2026-03-10-008691-а, опублікований в електронній системі закупівель 28.04.2026 о 18 год. 35 хв.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 позовну заяву Виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку - повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції безпідставно повернув позовну заяву через ненадання документів на підтвердження повноважень підписанта. Зазначає, що стаття 161 КАС України не зобов`язує додавати такі документи до позову, а відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду та Касаційного адміністративного суду відсутність окремих документів не є підставою для повернення позову, оскільки суд може перевірити повноваження особи вже після відкриття провадження. Крім того, повноваження міського голови виникають на підставі закону та результатів виборів, а необхідні підтверджуючі документи могли бути витребувані судом у процесі розгляду справи. На думку апелянта, оскаржувана ухвала є надмірно формалістичною, порушує право на судовий захист та підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 294 КАС України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява була подана через підсистему «Електронний суд» та підписана Лазуренком Л.І., однак до неї не було додано жодних документів, які б підтверджували його повноваження діяти від імені Виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області в порядку самопредставництва чи як представника. У зв`язку з відсутністю належного підтвердження права Лазуренка Л.І. на підписання позовної заяви та представництво інтересів позивача суд дійшов висновку, що позов підписано особою, яка не має права його підписувати, що відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про повернення позовної заяви, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до частини третьої статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України (в подальшому КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Відповідно до пунктів 4 та 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 55 КАС України держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Стаття 59 КАС України містить вимоги до документів, що підтверджують повноваження представників. Так, частина перша цієї статті визначає, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що юридичні особи, суб`єкти владних повноважень беруть участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника на підставі довіреності.

Тобто, процесуальний закон встановлює можливість участі у справі суб`єктів владних повноважень та/або юридичних осіб через уповноважених осіб, як представників у порядку самопредставництва за наявності підтверджуючих на це документів.

Дія статті 59 КАС Українине поширюється на випадки самопредставництва юридичної особи. Інші норми вказаного Кодексу також не вимагають додавання, зокрема до апеляційної скарги, заяви, документів, що підтверджують повноваження відповідного керівника чи іншої особи у випадку самопредставництва юридичної особи

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений в постановах Верховного Суду 22.07.2021 р. у справі №280/6557/20, від 09.09.2021 р. у справі № 200/11717/20-а, від 28.12.2022 р. у справі № 826/23910/15.

Згідно із пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Пунктом 13 частини 2 статті 9 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» встановлено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 р. у справі № 826/5500/18 сформувала універсальний принцип, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

Крім того, за наявності сумнівів щодо наявності у особи, що підписала заяву (скаргу) повноважень на вчинення таких дій в порядку самопредставництва юридичної особи, суд може скористатися відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а у разі неусунення таких сумнівів - запропонувати заявнику (скаржнику) надати додаткові документи на підтвердження таких повноважень у порядку, встановленому статтею 169 КАС України.

Тобто, за наявності сумніву щодо повноважень підписанта апеляційної скарги (у порядку самопредставництва) суд апеляційної інстанції не позбавлений процесуальної можливості пересвідчитись у наявності такого права, зокрема, скориставшись безкоштовним онлайн доступом до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений в постанові Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 160/5626/23.

Аналіз статті 59 КАС Україниу протилежному аспекті є неправомірним обмеженням права на доступ до правосуддя, що полягає у надмірному формалізмі. Так, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом.

Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Згідно із відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Лазуренко Леонід Іванович є керівником Виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 33814659). Суд апеляційної інстанції зазначає, що вказана інформація є доступною.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви, оскільки не дослідив в повному обсязі, чи має повноваження Лазуренко Л.І. на підписання даної позовної заяви та на звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до частини 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга Виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області підлягає задоволенню, а ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 скасуванню, оскільки судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до ст. 320 КАС України, є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 по справі № 520/12044/26 - скасувати.

Справу № 520/12044/26 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло М.О. Семененко