Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №520/30377/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 р. Справа № 520/30377/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Семененко М.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О.) від 13.04.2026 по справі № 520/30377/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління національної поліції в Харківській області з проведення службового розслідування стосовно інспектора взводу №3 роти №1 батальйону №1 полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати частину індивідуального акту – пункт 2 Наказу ГУНП в Харківській області від 13 жовтня 2025 року № 1404 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ППОП ГУНП в Харківській області» щодо застосування до інспектора взводу №3 роти №1 батальйону №1 полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

- зобов`язати Головне управління національної поліції в Харківській області унести зміни до індивідуального акту – наказу ГУНП в Харківській області від 28 жовтня 2025 р. №638о/с «По особовому складу» в частині підстав звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №3 роти №1 батальйону №1 полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області, зазначивши підставу для звільнення пункт сьомий ч. 1 статті 77 закону України «Про національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (зі змінами та доповненнями) за власним бажанням, згідно з рапортом від 24 липня 2025 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що власноручно склав рапорт від 24.07.2025 про звільнення зі служби за п.7 ч. 1 ст. 77 ЗУ "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII. Тобто за загальним правилом позивача повинні були звільнити зі служби в поліції 24.10.2025. Отримавши рапорт від 24 липня 2025 року, Відповідач з метою протиправного впливу на Апелянта, у відповідності до наказу ГУНП в Харківській області від 27 серпня 2025 року № 488о/с, в порядку ч. 9 ст. 65 закону України «Про національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (зі змінами та доповненнями), останнього переведено для подальшого проходження служби до Полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області з 27 серпня 2025 року. У подальшому Апелянта включено до зведеного загону Національної поліції України зі складу поліцейських ГУНП в Харківській області, який передано до оперативного підпорядкування ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для виконання контрдеверсійних, пошуково-фільтраційних та оперативно-профілактичних заходів в операційній зоні ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Харківської області. Вже, 18 вересня 2025 року командором Полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області ініційовано проведення службового розслідування за фактом, нібито, невиконання окремими поліцейськими вимог наказу ГУНП в Харківській області від 16 вересня 2025 року № 317дск. Наказом ГУНП в Харківській області від 28 жовтня 2025 року № 638о/с «По особовому складу» Позивача звільнено зі служби в Національній поліції України на підставі п. 6 ч. 1 законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України з 29 жовтня 2025 року. Позивач стверджує, що наказ ГУНП в Харківській області від 28 жовтня 2025 року № 638о/с «По особовому складу» прийнятий Відповідачем вже після припинення трудових відносин з Позивачем, які припинились 24 жовтня 2025 р., а тому рішення про звільнення Позивача зі служби прийнято поза межами повноважень Відповідача. Поряд з цим, ураховуючи приписи законодавства, якими врегульоване проходження (прийняття, проходження та припинення) служби в поліції, усталену судову практику і висновки Верховного Суду, Відповідач зобов`язаний був звільнити Апелянта, а служба припинилась 24 жовтня 2025 року або раніше, а ніяк не 29 жовтня 2025 року, що судом першої інстанції враховано не було.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти її задоволення заперечував та просив відмовити. Вказав, що зміни в спеціальному законодавстві з питань проходження служби в поліції, що відбулися з 01.05.2022, виключають можливість субсидіарного застосування загальних норм трудового законодавства та інших загальних законів до регулювання порядку проходження та припинення служби поліцейськими, отже повинні застосовуватися тільки норми, що встановлені Законом № 580-VIII. Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 у рапорті про звільнення вказав дату, з якої просить його звільнити, а саме: 24.08.2025. За рішенням ГУНП в Харківській області датою звільнення зі служби в поліції останнього визначено 24.10.2025. Таким чином, між старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та керівництвом ГУНП в Харківській області згоди щодо дати звільнення поліцейського до закінчення тримісячного строку, про який йдеться в пункті 68 Положення № 114, досягнуто не було. Погодившись проходити службу в поліції добровільно старший лейтенант поліції ОСОБА_1 виявив готовність йти на усі ризики, пов`язані із проходженням такої служби, як і взяв на себе зобов`язання мужньо і вправно служити народу України.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області на посаді інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області.

24.07.2025 ОСОБА_1 на ім`я начальника ГУНП в Харківській області подано рапорт про звільнення зі служби в Національній поліції України за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 24.07.2025.

Розгляд поданого рапорту у відповідності до пункту 68 розділу VІІ Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.07.1991 №114, було доручено УКЗ ГУНП в Харківській області.

19.08.2025 за результатом розгляду рапорту ОСОБА_1 від 24.07.2025 про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням з 24.07.2025 Головним управлінням Національної поліції в Харківській області на адресу заявника направлений лист №90732-2025, яким повідомлено, що керівництвом ГУНП в Харківській області прийнято рішення щодо звільнення його зі служби в поліції з 24.10.2025, керуючись пунктом 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114. Одночасно повідомлено, що до дня звільнення з поліції йому необхідно прибувати на службу до Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області та виконувати накази і доручення керівництва, пов`язані з виконанням службових обов`язків за посадою.

18.09.2025 на ім`я начальника ГУНП в Харківській області надійшла доповідна записка командира ППОП № 1 ГУНП в Харківській області полковника поліції Щебетуна Сергія № 118310-2025 щодо відмови від виконання наказу ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 № 317 дск «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 № 257 дск».

Зокрема, у вказаній доповідній записці зазначено, що 17.09.2025 у визначеному місці в м. Харкові до відома окремих поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області під час шикування шляхом зачитування було доведено наказ ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 № 317 дск «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 № 257 дск», відповідно до якого поліцейські, серед яких і інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 повинні були здійснювати контрдиверсійні, пошуково-фільтраційні та оперативно-профілактичні заходи в операційній зоні ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на території Харківської області у складі зведеного загону Національної поліції України зі складу поліцейських ГУНП в Харківській області.

Після ознайомлення з вказаним наказом інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 відмовився від виконання наказ ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 № 317 дск «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 № 257 дск».

Факт ознайомлення ОСОБА_1 з наказом підтверджується наявним в матеріалах справи листом ознайомлення з наказом ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 № 317, в якому міститься особистий підпис позивача від 17.09.2025.

З метою перевірки вказаних відомостей наказом ГУНП в Харківській області від 22.09.2025 № 2496 призначено службове розслідування.

Службовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Положення про Головне управління Національної поліції в Харківській області, затвердженого наказом Національної поліції України від 06.11.2015 № 37 (зі змінами) та з метою забезпечення виконання бойових розпоряджень Головнокомандувача ЗСУ, Головного штабу ЗСУ, командувача ОСУВ «Хортиця» для виконання контрдиверсійних, пошуково-фільтраційних та оперативно профілактичних заходів в операційній зоні ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на території Харківської області було створено зведений загін Національної поліції України зі складу поліцейських ГУНП в Харківській області. Наказом ГУНП в Харківській області «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 № 257 дск» від 16.09.2025 № 317 дск, з 17.09.2025 двадцять поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області увійшли до складу зведеного загону Національної поліції України.

17.09.2025 керівництвом ППОП ГУНП в Харківській області вищевказаним поліцейським під час шикування було доведено в усній формі, шляхом зачитування із застосуванням приладу відеофіксації, наказ «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 № 257 дск» від 16.09.2025 № 317 дск. Під час шикування від виконання наказу начальника ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 № 317 дск відмовились: інспектор взводу №3 роти №2 батальйону № 1 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та інспектор взводу № 2 роти швидкого реагування «Схід» ППОП ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_3 .

18.09.2025 відбулось шикування поліцейських для проведення стройового огляду та інструктажу перед виконанням бойових (спеціальних) завдань покладених на зведений загін Національної поліції України зі складу поліцейських ГУНП в Харківській області. Під час шикування відмовились від виконання наказу начальника ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 № 317 дск інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та поліцейський взводу №2 роти № 2 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший сержант поліції ОСОБА_4 .

Таким чином, четверо поліцейських, які повинні були здійснювати контрдиверсійні, пошуково-фільтраційні та оперативно-профілактичні заходи в операційній зоні ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на території Харківської області у складі зведеного загону Національної поліції України зі складу поліцейських ГУНП в Харківській області, відмовились виконувати наказ начальника ГУНП в Харківській області «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 № 257 дск» від 16.09.2025 № 317 дск.

В ході проведення службового розслідування було встановлено, що до ППОП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та старшого сержанта поліції ОСОБА_4 було переміщено на підставі наказу ГУНП в Харківській області від 27.08.2025 № 488 о/с (згідно з п. 2 ч. 1 ч. 8 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію»).

Відповідно до планів проведення додаткових занять з особовим складом ППОП ГУНП в Харківській області з вищевказаними поліцейськими були проведені заняття з фізичної підготовки, вогневої підготовки, медичної підготовки, тактичної підготовки, вибухотехнічної підготовки, радіозв`язку та планшетними пристроями, на яких встановлена система ситуаційної обізнаності «КРОПИВА». Навчання проходили в період з 02.09.2025 по 17.09.2025. Виконання навчального плану піддержується рапортами інструкторів з додаткових занять.

Також, згідно з рапортів та залікових листів за інспектором взводу №2 роти швидкого реагування «Схід» ППОП ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_3 , інспектором взводу №3 роти №2 батальйону №1 ППОП ГУНП в Харківській області старшим лейтенант поліції ОСОБА_2 , інспектором взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та поліцейським взводу №2 роти №2 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старшим сержантом поліції ОСОБА_4 було закріплено табельну вогнепальну зброю.

На підставі довідки від 25.09.2025 № 124681-2025 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області, склав заліки із знання матеріальної частини зброї, порядку і правил її застосування, заходів безпеки при поводженні з нею, виконав норматив з вогневої підготовки та вправу зі стрільби, про що є відповідний рапорт від 29.08.2025. Для отримання табельної вогнепальної, автоматичної зброї та спеціальних засобів не прибув.

Згідно з довідкою від 22.09.2025 № 1213662025 та відповідно до положення про ГУНП в Харківській області, затвердженого наказом НПУ від 06.11.2025 № 37 (зі змінами), відповідно до резолюцій начальника ГУНП в Харківській області до рапорту командира ППОП ГУНП в Харківській області від 15.09.2025 №1628дск/119-21/01 2025, з метою забезпечення виконання бойового розпорядження Головнокомандувача ЗСУ від 14.05.2024 № 7274 ОКП, бойового розпорядження ГШ ЗСУ від 30.07.2024 № 12332, резолюції Голови НПУ від 30.07.2024 № 3553т до бойового розпорядження ГШ ЗСУ від 30.07.2024 № 12332, бойових розпоряджень командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 1505.2024 № 313/1908/3259т ОКП, від 05.08.2024 № 313/1908/7468, листа заступника командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 05.08.2025 № 21995/ОСУВ/Х, вказівок НПУ від 15.05.2024 № 2190т, від 15.05.2024 №2196т, від 06.08.2025 № 7292, для виконання контрдиверсійних, пошуково-фільтраційних та оперативно-профілактичних заходів в операційній зоні ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на території Харківської області, відповідно до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 №257 дск «Про створення зведеного загону НПУ зі складу поліцейських ГУНП в Харківській області та передачу його в оперативне підпорядкування ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та наказу ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 № 317 дск, з 17.09.2025 направлено для виконання вищезазначених завдань поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області, зокрема, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0088035), інспектора взводу №3 роти №1 батальйону №2 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області.

17.09.2025 на підставі витягу з додатку №1 до наказу ППОП ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 № 517 «Про залучення сил та засобів ППОП ГУНП в Харківській області на 17.09.2025» 17.09.2025 з 08:00 год. до 18:00 год. відповідно до розстановки нарядів ППОП на 17.09.2025, залучалися на навчання, зокрема, інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 . Підстава: наказ ППОП ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 № 517 «Про залучення сил та засобів ППОП ГУНП в Харківській області на 17.09.2025», наказ ППОП ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 № 518 «Про проведення навчально-тренувальних стрільб», наказ ППОП ГУНП в Харківській області від 09.09.2025 № 505 «Про проведення занять з вогнепальної підготовки».

17.09.2025 о 16:00 год. командиром ППОП ГУНП в Харківській області полковником поліції Щебетуном С.В. в присутності заступника командира ППОП ГУНП в Харківській області підполковника поліції Харина А.С., помічника командира ППОП ГУНП в Харківській області підполковника поліції Близнюка О.М., старшого психолога ВКЗ ППОП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 та старшого інспектора ВКЗ ППОП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 було оголошено наказ начальника ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 № 317 дск «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 № 257 дск». Ознайомлення з наказом відбувалось з відеофіксацією та про ознайомлення було складено відомість, де поліцейські поставили свої особисті підписи. Після ознайомлення з наказом поліцейським, зазначеним в наказі, було поставлено запитання чи готові вони виконувати бойові (спеціальні) завдання, на що всі поліцейські, окрім інспектора взводу №2 роти швидкого реагування «Схід» ППОП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 та інспектора взводу №3 роти №2 батальйону №1 ППОП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 відповіли, що готові.

18.09.2025 командиром батальйону №1 ППОП ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_7 за участю заступника командира батальйону №1 ППОП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_8 проводилося шикування поліцейських для проведення стройового огляду та інструктажу перед виконанням бойових (спеціальних) завдань покладених на зведений загін Національної поліції України зі складу поліцейських ГУНП в Харківській області. Під час проведення вказаного шикування відмовились від виконання наказу начальника ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 № 317 дск інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та поліцейський взводу №2 роти №2 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший сержант поліції ОСОБА_4 . Вказане шикування та відмова від виконання наказу було зафіксовано на відео.

В рамках проведення службового розслідування та на підставі доручення ППОП ГУНП в Харківській області від 23.09.2025 № 122519, а також п. 6 розділу VІІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, дисциплінарна комісія отримала відеозаписи з портативних відеореєстраторів: інв. № 1014896472, інв. № 10148998, інв. № 1113059022/77, за 17.09.2025 та 18.09.2025.

Актом огляду відеозаписів від 06.10.2025 № 134064-2025 було встановлено, що на відеозаписі, розпочатому о 15:35 год., зафіксовано як командир полку полковник поліції Щебетун С.В., стоячи перед строєм, представляє присутніх та вказує, що ведеться відео фіксація. Після чого підполковник поліції ОСОБА_9 зачитує текст наказу начальника ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 № 317 дск «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 № 257 дск» (закінчує о 15 год. 41 хв.). На відео записі о 15 год. 42 хв. зафіксовано як старший лейтенант поліції ОСОБА_1 представляється та зазначає, що йому зміст наказу не зрозумілий. Після додаткового роз`яснення, ОСОБА_1 відповів, що не збирається виконувати наказ, з яким його ознайомили (15 год. 44 хв.). Однак, після детального роз`яснення поставлених завдань старший лейтенант поліції ОСОБА_1 зазначив, що готовий виконати вказаний наказ (15 год. 46 хв.). Після шикування особовий склад зайшов до автобусу та убув до постійного місця дислокації зведеного загону.

Інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 був переміщений до полку на підставі ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію України». Після чого ніс службу в ППОП ГУНП в Харківській області, а саме пройшов підготовку (заняття з вогневої, медичної, тактичної підготовки та інше). Був закріплений за табельною та автоматичною зброєю та ознайомлений з функціональними обов`язками. 17.09.2025 під час шикування особового складу йому був доведений наказ начальника ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 № 317 дск «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 № 257 дск», зміст якого йому був зрозумілий. Про ознайомлення він поставив особистий підпис. На питання про готовність виконувати бойові завдання у відповідності до вказаного наказу він спочатку не погодився, але через деякий час з ваганнями сів до автобусу та вирушив до місця дислокації зведеного загону, де пройшов інструктаж. Наступного дня на шикуванні особового складу зведеного загону старший сержант поліції ОСОБА_1 самостійно вказав що не буде виконувати наказ начальника ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 № 317 дск «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 № 257 дск».

З 23.09.2025 з 09:00 год. по 13:00 год. та 14:00 год. по 18:00 год. інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 відсутній на службі та відповідно до своїх посадових (функціональних) обов`язків не приступав і не виконував їх. Відносно відсутності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 були складені відповідні акти. З метою встановлення місця перебування останнього, заступником командира роти №1 батальйону №1 ППОП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_10 здійснено виїзд за місцем мешкання старшого лейтенант поліції ОСОБА_1 . В ході бесіди з ОСОБА_1 було встановлено, що він на лікарняному не перебуває та з власної ініціативи не виходить на службу. Також було зазначено що ОСОБА_1 бажає звільнитися зі служби в поліції та ним був написаний рапорт на звільнення за власним бажанням (25.07.2025) до переміщення на посаду інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області. Зі слів старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службу до ППОП ГУНП в Харківській області він не прибуде (відео додається).

В рамках проведення службового розслідування був здійснений телефонний дзвінок старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 на мобільний номер НОМЕР_1 та запропонували прибути до розташування полку для надання письмового пояснення. На вказане запрошення ОСОБА_1 відмовився. За даним фактом було складено акт відмови від надання пояснення від 04.10.2025 № 132962.

Під час проведення службового розслідування було опитано заступника командира ППОП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_9 , який повідомив, що 17.09.2025 він був присутній під час шикування особового складу ППОП ГУНП в Харківській області, на якому було доведено в усній формі, шляхом зачитування із застосуванням приладу відеофіксації наказ ГУНП в Харківській області «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 № 257 дск» від 16.09.2025 № 317 дск. Відповідно до наказу 17.09.2025 поліцейські ППОП ГУНП в Харківській області увійшли до складу зведеного загону Національної поліції України. Кожному поліцейському було поставлено запитання чи зрозуміло їм зміст наказу та готовність його виконання, на що усі погодилися. Однак, інспектор взводу №3 роти №2 батальйону №1 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та інспектор взводу №2 роти швидкого реагування «Схід» ППОП ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_3 відмовилися виконувати вищевказаний наказ. Потім особовий склад ППОП ГУНП в Харківській області сіли в автобус та поїхали на місце дислокації зведеного загону.

Наступного дня на шикуванні особового складу зведеного загону доводилися завдання та бойові задачі. Виконувати наказ ГУНП в Харківській області «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 № 257 дск» від 16.09.2025 № 317 дск відмовилися інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та поліцейський взводу № 2 роти №2 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший сержант поліції ОСОБА_4 .

В ході опитування помічник командира ППОП ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_11 , заступник командира роти №3 батальйону №1 ППОП ГУНП в Харківській області, старший лейтенант поліції ОСОБА_12 та старший психолог ВКЗ ППОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 надали пояснення аналогічні поясненням підполковника поліції ОСОБА_9 .

Опитаний командир батальйону №1 ППОП ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_13 , який виконує обов`язки заступника командира зведеного загону ГУНП в Харківській області зазначив, що 18.09.2025 ним проводилось шикування особового складу зведеного загону ГУНП в Харківській області, на якому ним було доведено оперативну обстановку, задачі та бойове завдання. Після чого він запитав, чи всі готові виконувати наказ ГУНП в Харківській області «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 № 257 дск» від 16.09.2025 №317 дск.

Інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та поліцейський взводу №2 роти №2 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший сержант поліції ОСОБА_4 повідомили, що не будуть виконувати даний наказ. Особовий склад зведеного загону вирушив для виконання бойових завдань. Під час шикування поліцейським ППОП ГУНП в Харківській області наголошено про застосування приладу відеофіксації. Про вказаний факт майор поліції ОСОБА_13 доповів командиру ППОП ГУНП в Харківській області полковнику поліції ОСОБА_14 .

Заступник командира батальйону №1 ППОП ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_8 в ході опитування надав пояснення аналогічні поясненням, які надав майор поліції ОСОБА_13 .

Таким чином, в ході проведення службового розслідування було встановлено, що, зокрема, інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 повинен був здійснювати контрдиверсійні, пошуково-фільтраційні та оперативно-профілактичні заходів в операційній зоні ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на території Харківської області у складі зведеного загону Національної поліції України зі складу поліцейських ГУНП в Харківській області, однак відмовились виконувати наказ начальника ГУНП в Харківській області «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 №257 дск» від 16.09.2025 №317 дск. Також старший лейтенант поліції ОСОБА_1 з 22.09.2025 був відсутній на службі та відповідно до своїх посадових (функціональних) обов`язків не приступав і не виконував.

Вищевказані факти підтверджуються поясненнями: командира полку ППОП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_14 ; заступника командира полку ППОП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_9 ; командира батальйону №1 ППОП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_7 ; заступника командира №1 ППОП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_8 ; помічника командира ППОП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_11 ; заступника командира роти №3 батальйону №1 ППОП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_12 ; старшого психолога ВКЗ ППОП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 ; заступника командира роти №1 батальйону №1 ППОП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 ; журналом реєстрації інструктажів; листом ознайомлення з наказом; відеофайлами з портативного відеореєстратора (інв. №1014896472, інв. №10148998, інв. №1113059022/77); актом огляду відеозаписів; актом відмови від надання пояснень.

Відповідно до пункту 24 частини 1 до статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості. Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості та ч. 4 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію» під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій.

Відповідно до наказу МВС від 04.12.2017 № 987 «Про затвердження Положення про підрозділи особливого призначення» підрозділи безпосередньо підпорядковуються керівнику ГУНП або особі, яка виконує його обов`язки.

Пунктом 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського.

Вимоги частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України», в частині необхідності професійного виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, пункту 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

Відповідно до вимог статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Службовим розслідування було встановлено, що всупереч наказу начальника ГУНП в Харківській області «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 № 257 дск» від 16.09.2025 № 317 дск та виконання вимог Законів України «Про Національну поліцію», «Про правовий режим воєнного стану», Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про ведення воєнного стану України» (зі змінами) з метою надання практичної допомоги по виконанню завдань, покладених на Національну поліцію України, у взаємодії з підрозділами (військовими частинами) Збройних Сил України та іншими складовими сектору безпеки і оборони України з відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України 4 поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області, зокрема, інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , відмовились виконати наказ начальника ГУНП в Харківській області та прибути у розпорядження командира зведеного загону ГУНП в Харківській області для виконання покладених на них завдань.

Дисциплінарна комісія аналізом зібраних в ході проведення службового розслідування матеріалів дійшла до висновку, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не виконав наказ начальника ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 № 317 дск і, як наслідок, порушив Присягу поліцейського, передбачену частиною 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» в частині не гідного несення високого звання поліцейського та не виконання своїх службових обов`язків; частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині невиконання наказу керівника; пункту 1, 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині не виконання Присяги, невиконання наказу керівника; пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині порушення обов`язку виконати наказ та не дотримання Присяги.

Пом`якшуючих обставин вини старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 не встановлено.

Під час проведення службового розслідування комісією встановлено обтяжуючі обставини відносно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оскільки останній з 23.09.2025 відсутній на службі та відповідно до своїх посадових (функціональних) обов`язків не приступав і не виконував.

Таким чином, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не взяв участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, тим самим вчинив дії, які суперечать покладеним на нього обов`язкам, підривають довіру до нього як до представника влади та поліцейського, який повинен бути взірцем у захисті країни, а також своїми діями призвів до приниження іміджу поліції та довіри населення до поліції, як до правоохоронного органу. Даний дисциплінарний проступок є несумісним з подальшим проходженням служби в Національній поліції України.

За результатами проведеного службового розслідування складено Висновок, затверджений начальником ГУНП в Харківській області від 06.10.2025, в якому комісія виснувала, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні Присяги поліцейського, передбаченої частиною 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» в частині негідного несення високого звання поліцейського та невиконання своїх службових обов`язків; частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині невиконання наказу керівника; пункту 1, 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині не виконання Присяги, невиконання наказу керівника; пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині порушення обов`язку виконати наказ та не дотримання Присяги, а також підриву авторитету Національної поліції України, застосувати до інспектора взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільненні зі служби.

Наказом ГУНП в Харківській області від 13.10.2025 № 1404 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області» до інспектора взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУНП в Харківській області від 28.10.2025 № 638 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області, звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 29.10.2025.

Позивач, вважаючи дії Головного управління Національної поліції в Харківській області з проведення службового розслідування стосовно нього та наказ ГУНП в Харківській області від 13.10.2025 № 1404 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області» щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції - протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що порушення службової дисципліни, допущене позивачем щодо невиконання законного наказу та невиходу на службу, дійсно є суттєвим порушенням службової дисципліни, оскільки на поліцію покладаються особливо важливі функції із забезпечення публічного порядку та безпеки і недопущення дестабілізації обстановки в цілому. Водночас, позивач в порушення вимог Присяги працівника поліції, ігноруючи обов`язки поліцейського щодо неухильного дотримання положень Конституції України та інших нормативних актів, що регламентують діяльність поліції нехтував принципами, що регламентують діяльність поліції та обов`язками поліцейського, які є невід`ємною частиною дотримання службової дисципліни поліцейським. За наведених обставин, суд вважає, що у відповідача були наявні законні підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 є ознаки дисциплінарного проступку, що потребує призначення службового розслідування для повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин. Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є правомірним і пропорційним у даному випадку, оскільки висновки відповідача наведені у оскаржуваному наказі про порушення позивачем Присяги поліцейського, передбаченої частиною 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» в частині негідного несення високого звання поліцейського та не виконання своїх службових обов`язків; частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині невиконання наказу керівника; пункту 1, 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині невиконання Присяги, невиконання наказу керівника; пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині порушення обов`язку виконати наказ та не дотримання Присяги, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи. На переконання суду, накладене на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції повністю відповідає тяжкості вчиненого ним проступку, обставинам, за яких його скоєно, та співмірно із заподіяною ним шкодою суспільним інтересам, у зв`язку з чим застосування до позивача такого дисциплінарного стягнення є правомірним та пропорційним.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 № 580-VIII (далі-Закон № 580).

Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 59 Закону № 580 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

Приписами частини першої статті 60 Закону № 580 визначено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Підстави для звільнення зі служби в поліції визначені статтею 77 Закону № 580.

Так, пунктом 7 частини першої статті 77 Закону № 580 визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за власним бажанням.

Згідно з частинами другою та третьою статті 77 Закону № 580 днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Пунктом 4 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580 передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки визначає Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення), яке є актом спеціального законодавства, що визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, та на час виникнення спірних правовідносин є чинним.

Відповідно до підпункту “ж” пункту 64 Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків.

Пунктом 68 Положення визначено, що особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

Суд зазначає, що до спірних правовідносин застосовуються приписи пункту 68 Положення № 114 як спеціального нормативно-правового акта у питанні регулювання терміну попередження позивачем про звільнення за власним бажанням, який, на відміну від КЗпП України, становить не два тижні, а три місяці.

Так, з аналізу пункту 68 Положення №114 випливає, що про припинення служби в поліції за власним бажанням працівник поліції повинен попередити прямого начальника не пізніше як за три місяці до дня звільнення, подавши відповідний рапорт. Така позиція законодавця, на відміну від загального правила про обов`язок попередити власника чи уповноважений ним орган про звільнення за власним бажанням за два тижні, обумовлена особливим правовим статусом працівника органу внутрішніх справ, що стосується, наприклад, виконання ним обов`язків щодо забезпечення безпеки громадян і громадського порядку, здійснення оперативно-розшукових заходів тощо.

У межах передбаченого пунктом 68 Положення строку з дня подання рапорту про звільнення сторони трудового договору мають право домовитися про звільнення у більш короткий строк.

Такою домовленістю, зокрема, слід вважати зазначення в рапорті конкретної дати, з якої (до настання якої) працівник поліції має бажання звільнитися зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення строку та згоду уповноваженого органу звільнити цього працівника у визначений ним термін.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 15.02.2021 у справі № 160/3607/19, від 14.01.2021 у справі № 822/1093/18, від 05.02.2020 у справі № 819/744/16 та від 31.01.2024 у справі № 520/16737/21.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, з вищенаведеного слідує, що поліцейський може бути звільнений зі служби в поліції за власним бажанням раніше, ніж за три місяці після подачі ним відповідного рапорту про звільнення, за умовами наявності домовленості між ним та керівництвом.

Така домовленість полягає з одного боку в зазначенні поліцейським у рапорті конкретної дати, з якої він має бажання звільнитися зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення строку, а з іншого - у згоді уповноваженого органу звільнити цього працівника у визначений ним термін.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.07.2025 позивач подав начальнику Головного управління Національної поліції в Харківській області рапорт, в якому просив звільнити його зі служби в поліції за власним бажанням в найкоротші терміни з 24.07.2025 (а.с. 117).

Листом від 14.08.2025 року управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області Національної поліції України, повідомлено, що у даному випадку спеціальним актом законодавства, нормами якого врегульовані правовідносини звільнення зі служби в поліції за власним бажанням, є Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затв. Постановою КМУ від 29.07.1991 № 114. Згідно з підпунктом "ж" пункту 64 Постанови № 114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас за власним бажанням за наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків. У пункті 68 Постанови № 114 зазначено, що особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніше, як за три місяці до звільнення, про що подають відповідний рапорт. Повідомив, що в поданому позивачем рапорті від 24.07.2025 про звільнення зі служби за власним бажанням, з 24.08.2025 підтверджуючих документів щодо поважних причин, визначених Постановою №413, зазначено не було. У зв`язку з вищевикладеним, керівництвом Головного управління було прийнято рішення щодо звільнення Вас зі служби в поліції з 24.10.2025. Одночасно проінформовано, що до дня звільнення зі служби в поліції позивачу необхідно прибувати на службу до відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №2 ГУ НП в Харківській області та виконувати накази і доручення керівництва, пов`язані з виконанням службових обов`язків за посадою. (а.с. 118-120)

Отже, згоди щодо звільнення позивача зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення строку, зокрема з 24.07.2025 між позивачем та Головним управлінням Національної поліції в Харківській області не було досягнуто.

Крім того, у відповіді на рапорт позивача повідомлено, що о дня звільнення зі служби в поліції позивачу необхідно прибувати на службу до відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №2 ГУ НП в Харківській області та виконувати накази і доручення керівництва, пов`язані з виконанням службових обов`язків за посадою.

На момент оголошення наказу ГУНП в Харківській області «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 № 257 дск» від 16.09.2025 № 317 дск відповідний наказ про звільнення ОСОБА_1 виданий не був, а факт подання рапорту про звільнення за власним бажанням з поліції не позбавляло заявника обов`язку виконати вказаний наказ ГУНП в Харківській області та прибувати на службу для виконання обов`язків поліцейської служби.

Крім того, ОСОБА_1 з 23.09.2025 був відсутній на службі та до виконання своїх посадових (функціональних) обов`язків не приступав і не виконував.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Обов`язки поліцейського передбачені ч. 1 ст. 18 цього ж Закону, зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Частиною першою статті 64 Закону № 580 визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові та усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

3 тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено Законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно. Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27.04.2021 у справі № 160/6819/19.

Між тим інститут Присяги поліцейського вже сам по собі призначений імперативно забезпечити зразкове та бездоганне дотримання публічним службовцем - поліцейським Закону як у повсякденній службовій, так і позаслужбовій (приватній) діяльності. При цьому, у кореспонденції з частиною 2 статті 18 Закону №580 інститут Присяги поліцейського забезпечує необхідність виконання завдань поліції безперервно та незалежно від дії будь-яких факторів, адже жодних виключень із загального правила законом не передбачено.

Згідно з п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" органи Національної поліції України беруть участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України "Про Національну поліцію" у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Згідно з наказом Національної поліції України від 23.02.2022 № 171, який видано на підставі Указу Президента України "Про введення надзвичайного стану в Україні", особовий склад органів, підрозділів та установ поліції на час дії правового режиму надзвичайного стану переведено на посилений варіант службової діяльності.

Після введення правового режиму воєнного стану поліцейські фактично усіх територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції, усвідомлюючи свою високу відповідальність за виконання покладених на поліцію завдань із забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, які присягнули вірно служити Українському народові, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки, стали на захист Вітчизни та життя, здоров`я і благополуччя співвітчизників.

Частина 1 та 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" визначає, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, визначаються підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень.

Нормами частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Аналізуючи пункти 1, 3, 4, 6, 7, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, суд встановив, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їх повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватись правил внутрішнього розпорядку.

Пунктом 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Крім того, стаття 12 Дисциплінарного статуту дає визначення дисциплінарного проступку, з якого вбачається, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Отже, до кола формальних ознак дисциплінарного проступку поліцейського належать: 1) недотримання вимог чинних нормативно-правових актів; 2) недотримання Присяги поліцейського; 3) невиконання наказів керівників; 4) неналежний рівень знань положень нормативно-правових актів та змісту власних функціональних обов`язків за посадою; 5) не виявлення поваги до прав, честі і гідності людини, не утримання від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 6) ненадання допомоги та не запобігання вчиненню правопорушень; 7) не вжиття заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського із одночасним інформуванням про це безпосереднього керівника; 8) не утримання від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки; 9) не утримання від дій, що підривають авторитет Національної поліції України; 10) недотримання правил внутрішнього розпорядку; 11) невиконання заходів безпеки у службовій діяльності; 12) незабезпечення належного рівня власної професійної підготовки (кваліфікації); 13) неналежне ставлення до збереження службового майна, незабезпечення належного стану зброї та спеціальних засобів; 14) не виявлення поваги до честі і гідності інших поліцейських і працівників поліції, не надання допомоги іншим поліцейським, не стримування інших поліцейських від вчинення правопорушень; 15) не дотримання правил носіння однострою та знаків розрізнення; 15) не сприяння керівникові в організації дотримання службової дисципліни, не інформування керівника про будь-які порушення службової дисципліни; 16) перебування на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків частиною 2 статті 14 Закону № 2337-VIII передбачено проведення службового розслідування, під яким, відповідно до частини 1 статті 14 цього ж закону, розуміється діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, як визначено у статті 14 Дисциплінарного статуту.

Відповідне службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Процедури та механізми функціонування дисциплінарних комісій в органах та підрозділах Національної поліції України визначені приписами Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України (затверджене наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1356/32808; далі за текстом - Положення № 893).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.18 Дисциплінарного статуту поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.

Згідно з п.2 розділу IV Порядку № 893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.

У частині 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту зазначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень визначених ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Суд зазначає, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Види дисциплінарних стягнень перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.

Найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни є звільнення зі служби в поліції, як крайній захід дисциплінарного впливу.

Відповідне службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Таким чином, у разі вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, перед накладенням дисциплінарного стягнення, з метою з`ясування всіх обставин вчинення такого проступку, наявності вини, керівник призначає службове розслідування, про що видає наказ.

Результатами службового розслідування має бути встановлено: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій.

Судом встановлено, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні Присяги поліцейського, передбаченої ч. 1 ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію" в частині не гідного несення високого звання поліцейського та не виконання своїх службових обов`язків; ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині невиконання наказу керівника; пункту 1,4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині не виконання Присяги, невиконання наказу керівника; пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" в частині порушення обов`язку виконати наказ та не дотримання Присяги, а також підриву авторитету Національної поліції України, застосувати до інспектора взводу №3 роти №1 батальйону №2 полку поліції особливого призначення ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

З приводу правомірності встановлених в ході проведення службового розслідування порушень з боку позивача службової дисципліни, які стали підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, суд зазначає наступне.

Так, у ході проведення службового розслідування встановлено, інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 повинен був здійснювати контрдиверсійні, пошуково-фільтраційні та оперативно-профілактичні заходи в операційній зоні ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на території Харківської області у складі зведеного загону Національної поліції України зі складу поліцейських ГУНП в Харківській області, однак відмовився виконувати наказ начальника ГУНП в Харківській області «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 № 257 дск» від 16.09.2025 № 317 дск. Також, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 з 22.09.2025 був відсутній на службі та відповідно до своїх посадових (функціональних) обов`язків не приступав і не виконував їх.

На підставі аналізу зібраних в ході проведення службового розслідування матеріалів з точки зору їх сукупності та взаємозв`язку, дисциплінарна комісія прийшла до висновку про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні Присяги поліцейського, передбаченої частиною 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» в частині негідного несення високого звання поліцейського та не виконання своїх службових обов`язків; частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині невиконання наказу керівника; пункту 1, 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині невиконання Присяги, невиконання наказу керівника; пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині порушення обов`язку виконати наказ та не дотримання Присяги.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до п. 4 ч.3 ст. 1 Статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.

Частинами 1, 2 ст. 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Відповідно до ч. 3 розділу IІ Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Відповідно до статті 64 Закону України «Про національну поліцію», особа, яка вступає на службу в поліції, складає присягу на вірність українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я, по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити українському народові, дотримуватись Конституції і законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Однак, як свідчать матеріали справи, позивач в порушення вимог Присяги працівника поліції, яку підписав, та ігноруючи обов`язки поліцейського щодо неухильного дотримання положень Конституції України та інших нормативних актів, що регламентують діяльність поліції нехтував принципами, що регламентують діяльність поліції та обов`язками поліцейського, які є невід`ємною частиною дотримання службової дисципліни поліцейським.

Суд зазначає, що порушення службової дисципліни, зокрема щодо невиконання наказів керівництва, а також неодноразового у період з 29.09.2025 по 29.10.2025 не виходу на службу, допущене позивачем, надає йому статусу дисциплінарного проступку, оскільки на даний час на поліцію покладаються особливо важливі функції із забезпечення публічного порядку та безпеки і недопущення дестабілізації обстановки в цілому.

Питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Професійний обов`язок поліцейського полягає в безумовному виконанні закріплених законами та іншими нормативно - правовими нормами та Присягою поліцейського завдань щодо захисту особистої безпеки громадян. Поліцейський як представник держави зобов`язаний постійно на належному рівні виконувати покладені на поліцію повноваження, сприяти припиненню вчинення правопорушень, з честю та гідністю поводити себе як у службовий та позаслужбовий час, з метою недопущення зниження рівня авторитету та довіри громадян до Національної поліції України.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Аналогічний правовий висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 340/1502/19.

Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така, на думку суду, повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

За наведених обставин, суд вважає, що відповідача були наявні законні підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 є ознаки дисциплінарного проступку, що потребує призначення службового розслідування для повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин.

Суд приходить до висновку про те, що проведення службового розслідування було здійснено у відповідності до вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в його ході виявлено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а саме невиконання наказу керівника, вид дисциплінарного стягнення відповідає тяжкості проступку, а отже у сукупності вказані обставини свідчать про правомірність оскаржуваних наказів.

Отже, суд прийшов до висновку, що матеріалами справи підтверджуються обставини вчинення позивачем порушення службової дисципліни.

Проте, твердження позивача, якими він обґрунтує свої позовні вимоги не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами.

Доводи позивача стосовно прийняття відповідачем оскаржуваних наказів про звільнення позивача, не прийнявши при цьому, жодного рішення щодо його звільнення відповідно до поданого 24.07.2025 рапорту про звільнення зі служби за власним бажанням, колегія суддів відхиляє, оскільки з урахуванням п. 68 Порядку № 114 позивач міг бути звільнений лише з 24.10.2025, при цьому до зазначеної дати він мав виконувати покладені на нього обовязки.

Крім того, позивача листом від 19.08.2025 повідомлено про те, що керівництвом ГУНП в Харківській області може бути прийнято рішення щодо його звільнення зі служби в поліції за власним бажанням не раніше 3-х місячного терміну з дати написання рапорту, тобто з 24.10.2025 року.

Таким чином, суд вважає, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є правомірним і пропорційним у даному випадку, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 по справі № 520/30377/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло М.О. Семененко