Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №759/20714/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року

справа № 759/20714/25

провадження № 33/824/2791/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Мельниченка Миколи Сергійовича на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 13 лютого 2026 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1ст. 130КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 13 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Не погодившись із зазначеною постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Мельниченко М.С. подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що суд першої інстанції зазначив, що причиною ДТП є дії водія ОСОБА_1 , які не відповідають вимогам лише п. 10.4 ПДР України, зокрема зазначивши, що останній повертаючи ліворуч не надав переваги в русі зустрічному автомобілю, однак при цьому не врахувавши покази свідків, водія ОСОБА_1 щодо значного перевищення швидкості руху автомобіля під керуванням потерпілого та його значного віддалення від місця зіткнення, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку.

Однак, апеляційна скарга подана з пропуском строків на апеляційне оскарження, захисником порушено питання про поновлення строків,в обґрунтування якого зазначає, що проголошення рішення суду першої інстанції відбулось без участі ОСОБА_1 та його захисника. Зі змістом оскаржуваної постанови апелянт мав можливість ознайомитись лише 20.02.2026 року, а тому вважає, причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними.

25.02.2026 року захисником ОСОБА_1 - адвокатом Мельниченко М.С. було подано до Київського апеляційного суду м. Києва апеляційна скарга на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 13.02.2026 року.

Однак, постановою Київського апеляційного суду від 01 травня 2026 року у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження було відмовлено.

В судовому засіданні з`явився потерпілий ОСОБА_2 в задоволенні клопотання про поновлення строк на апеляційне оскарження заперечував.

ОСОБА_1 та його захисник Мельниченко М.С. в судове засідання не з`явились.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги суд встановив, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.

Відповідно до положень ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до апеляційного суду протягом 10 діб з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляла клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, 13.02.2026 року захисником Мельниченком М.С.через підсистему «Електронний суд» було направлено до суду клопотання про розгляд провадження без участі ОСОБА_1 та його захисника Мельниченка С.М., що підтверджує те, що стороні захисту було відомо про час та місце судового розгляду.

13 лютого 2026 рокусуд виніс рішення, яким ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП; провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Із оскаржуваної постанови вбачається, що в судовому засіданні брав участь ОСОБА_1 , а тому йому було відомо про суть прийнятого рішення, порядок та строки його оскарження.

Також в матеріалах справи наявне підтвердження того, що 20.02.2026 року, тобто в межах строків на апеляційне оскарження, захиснику Мельниченку М.С. надсилалась копія оскаржуваного судового рішення.

Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 та його захисник Мельниченко М.С. мали змогу в межах десятиденного строку на апеляційне оскарженняподати апеляційну скаргу. Проте, апеляційна скарга подана захисником Мельниченком М.С. лише 25.02.2026 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (AleksandrShevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип resjudicata (принцип юридичної визначеності). При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи (рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 3.04.2008 р. заява №3236/03).

На переконання суду апеляційної інстанції, доводи, зазначені в клопотанні захисника Мельниченка М.С. про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 13 лютого 2026 року є необґрунтованими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відмовляє захиснику Мельниченку М.С. у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 13 лютого 2026 року.

З цих підстав апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання захисника Мельниченка М.С. про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Мельниченка Миколи Сергійовича на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 13 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП; провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності - повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя