Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №559/1113/25 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/1113/25

Провадження № 2/559/52/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

30 червня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участі секретаря судового засідання Джигирей В.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представниці позивачки Письмак В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Письмак Віта Юріївна, до ОСОБА_2 про встановлення факту не проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Адвокат Письмак В.Ю. звернулася в суд в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту не проживання відповідача із спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнання ОСОБА_4 таким, що не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 . В обґрунтування позовних вимог представник посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 . За життя остання залишила заповіт, яким житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, земельну ділянку площею 0,2122 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 5621686500:01:001:0830 та земельну ділянку площею 0,1527 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 5621686500:01:001:0829 заповіла своїй донці ОСОБА_1 , сину ОСОБА_2 , внучці ОСОБА_5 та правнучці ОСОБА_6 ; право на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,8068 га з кадастровим номером 5621686500:02:001:0157 заповіла синові ОСОБА_2 . Фактично після смерті ОСОБА_3 залишилася земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,8068 га з кадастровим номером 5621686500:02:001:0157. 28.03.2024 позивачка звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 . В березні 2025 позивачка повторно звернулася до нотаріуса як спадкоємець за заповітом та за законом після смерті матері із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну площею 0,8068 га з кадастровим номером 5621686500:02:001:0157 їй було відмовлено та повідомлено, що оскільки в матеріалах справи міститься інформація про ще одного спадкоємця за заповітом - рідного брата позивачки ОСОБА_2 , який вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , так як на момент смерті спадкодавці був зареєстрований з нею на момент смерті за адресою АДРЕСА_1 . Зазначає, що відповідач хоча і значився зареєстрованим за адресою АДРЕСА_1 , проте фактично за вказаною адресою не проживає вже майже 30 років. З слів позивачки останній виїхав за межі Рівненської області задовго до смерті матері, будь-яких зв`язків з родичами не підтримує, також не був присутній на похороні матері. Оскільки ОСОБА_2 не проживав разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, протягом строку, встановленого законом заяву про прийняття спадщини не подав, тому він не може вважатися таким, що прийняв спадщину та відповідно не набув права на спадкове майно.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк не скористався.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 10.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання. Крім того, вказаною ухвалою витребувано копію спадково справи після смерті ОСОБА_3 . Ухвалами судді від 03.11.2025 та в подальшому від 08.01.2026 повторно витребувано у приватного нотаріуса копію спадково справи після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 14.01.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, судова кореспонденція направлялася відповідачу за останнім відомими місцем реєстрації та на адресу суду повернувся конверт з відміткою пошти «За вказаною адресою адресат відсутній». Крім того, про час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті Судова Влада України. Заяв та клопотань не надав, відзиву не надіслав, про причини неявки не повідомив, тому суд визнає його неявку з неповажних причин та вважає за можливе розглянути справу у відсутність останнього.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Представниця позивачки адвокат Письмак В.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та надала суду пояснення, які відповідають змісту позову. Додатково пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 . За життя вона у 2018 році вона склала заповіт, який розпорядилася належним їй майно. Однак згодом ОСОБА_3 уклала кілька Договорів дарування, згідно яких майже все своє майно подарувала внучці ОСОБА_7 . Лише земельну ділянку за заповітом померла мама залишила сину ОСОБА_2 . Фактично після смерті ОСОБА_3 залишилася лише ця земельна ділянка площею 0,8068 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Коли позивачка звернулася до нотаріуса як спадкоємець за заповітом, приватним нотаріусом було заведено спадкову справу. Однак, коли позивачка вдруге звернулася до нотаріуса про прийняття спадщини за законом, їй було відмовлено, так як наявний ще один спадкоємець за заповітом - ОСОБА_2 . Але відповідач ще 30 років тому залишив місце проживання та не з`являвся, будь-яких стосунків з матір`ю та сестрою, іншими родичами не підтримував, на території сільської ради його не бачили дуже довгий час. За переказ ми жителів села, він живе десь у Львівській області, де він проживає родичам невідомо, на похоронах матері його не було, на момент відкриття спадщини зі спадкодавицею не проживав. Тому вважає, що відповідач як спадкоємець не прийняв своєчасно спадщину після смерті матері та відповідно не набув права на будь-яке спадкове майно.

Позивачка ОСОБА_1 позовну заяву підтримала та вказала, що відповідач є її рідним братом, однак він не хоче спілкуватися з нею та іншими родичами. Матір залишила йому заповіт як матір, але вона і міняла той заповіт. З 2005 року з матір`ю позивачки в с. Рачин проживала її дочка ОСОБА_7 , яка гляділа її батьків і матір подарувала внучці все, окрім земельної ділянка. З братом не спілкувалися вже близько 30 років, де він проживає вона не знає. Позивачка звернулася із заявою про прийняття спадщини, бо шкода, щоб пропало майно. Вони й не знали, що він прописаний з матір`ю у с. Рачин. Коли отримала по договору дарування будинок, і прийняла спадщину, то тоді дізналися по довідці про склад сім`ї, що син покійної матері, який не живе вже тут 30 років, досі приписаний. Зняли його з реєстрації, коли дозволили це робити через ЦНАП, а не через суд. Підтвердила, що ОСОБА_2 був зареєстрований з матір`ю на день її смерті.

Будучи допитаною в якості свідка ОСОБА_8 надала суду пояснення наступного змісту: вона являється сусідкою позивачки, проживає у АДРЕСА_2 . Жили поряд, коли ОСОБА_9 оженився, то поїхав десь на Львівщину, лише по чутках знали, що він живе десь на Львівщині і женився там другий раз, але його і не бачила. Сама вийшла заміж у 1991 р, то він десь в 1993-1994 одружився, поїхав з ОСОБА_10 і більше вона його не бачила і не чула, щоб він приїжджав до ОСОБА_11 , вона жили через дві хати від них. Ходили часом навідувати ОСОБА_12 , вона постійно жалілася, що ОСОБА_13 поїхав і вона його чекає, щоб приїхав до неї. Свідок вважає, що відповідача з матір`ю не підтримували зв`язок, вона не бачила, щоб він приїжджав. Колись років 10 назад ОСОБА_14 (позивачка) розказували, що до нього дзвонила, хотіла попросити, щоб він приїхав матір провідати, але не додзвонилася. Одягу, речей його в хаті немає, їй невідомо, щоб він з кимось з села взагалі підтримував зв`язок. На похорон матері він не приїжджав і на проводи на могилки ніколи не приїжджав.

Будучи допитаною в якості свідка ОСОБА_15 суду пояснила: вона є сусідкою позивачки, проживає навпроти у будинку АДРЕСА_3 . Не знає, де проживає ОСОБА_16 , раніше він проживав у Львівській області, одружився і виїхав, чула, що пізніше розлучився та одружився другий раз. Дуже багато років з ним не бачилися і не спілкувалися, більше 10 років точно, може і 20 років. Відповідач хрестив дитину свідка, але вони не спілкуються, дитині вже 36 років, бачилися, ще як син ходив до школи. Маму позивачки і відповідача звали ОСОБА_18 , вона померла взимку 2021 року, за життя свідок з нею спілкувалися постійно, ходили один до одного в гості. ОСОБА_3 жалілися, що син ОСОБА_9 не дзвонить їй, не приїжджає і хотіла побачити його, плакала через це. На похорон він не приїжджав, в с. Рачин також не приїжджав, його особистих речей в будинку ОСОБА_11 не було.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_20 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 ї матір`ю вказана ОСОБА_3 (а.с.13).

Після укладення шлюбу ОСОБА_20 змінила прізвище на « ОСОБА_20 », що підтверджується Повним витягом є Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб (а.с.112 зворот-113).

Згідно свідоцтва про зміну імені сері НОМЕР_2 , 08.06.2016 ОСОБА_22 змінила прізвище на « ОСОБА_22 ». Після розірвання шлюбу 08.11.2016 позивачка залишила собі змінене прізвище « ОСОБА_22 » (а.с.14,15).

Також, зі змісту позовної заяви слідує, що ОСОБА_3 є матір`ю відповідача ОСОБА_2 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.16).

За життя 15.11.2018 ОСОБА_3 залишила заповіт, яким житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, земельну ділянку площею 0,2122 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 5621686500:01:001:0830 та земельну ділянку площею 0,1527 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 5621686500:01:001:0829 заповіла своїй донці ОСОБА_1 , сину ОСОБА_2 , внучці ОСОБА_5 та правнучці ОСОБА_6 ; право на земельну ділянку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,1482 га кадастровий номер 5621686500:02:001:0104 заповіла донці ОСОБА_1 ; право на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,8068 га з кадастровим номером 5621686500:02:001:0157 заповіла синові ОСОБА_2 . Заповіт посвідчено виконуючим обов`язки старости с. Рачин Тараканівської сільської ради Кривичуном О.М. та зареєстровано у реєстрі за №1-10 (а.с.25).

В подальшому, 01.08.2019 ОСОБА_3 подарувала житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, земельну ділянку площею 0,2122 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 5621686500:01:001:0830 та земельну ділянку площею 0,1527 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 5621686500:01:001:0829 ОСОБА_7 , що підтверджується нотаріально посвідченими Договорами дарування, на підставі яких остання здійснила державну реєстрацію зазначеного нерухомого майна на своє ім`я (а.с.17-24).

Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 01.02.2024 ОСОБА_1 визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.26-27). Відповідно до довідки Тараканівської сільської ради №03-23/269/23 від 27.110.2023 за адресою АДРЕСА_1 згідно по господарської книги №4 зареєстровані та проживають наступні особи: ОСОБА_7 - власник будинку; ОСОБА_6 - дочка, ОСОБА_24 - дочка та ОСОБА_2 - дядько, зареєстрований, але не проживає.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,8100 га з кадастровим номером 5621686500:02:001:0157 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Рачинської сільської ради (а.с.29).

З копії спадкової справи, наданої приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Хомич О.С. вбачається, що за заявою позивачки ОСОБА_1 28.03.2024 було заведено спадкову справі №47/20254 після смерті ОСОБА_3 (а.с.109).

Разом з тим, свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_1 не видано, оскільки в матеріалах справи міститься інформація про ще одного спадкоємця за заповітом - рідного брата позивачки ОСОБА_2 , останній вважається таким, що прийняв спадщину, так як був зареєстрований із померлою ОСОБА_3 на час її смерті.

Так, згідно довідки Тарканівської сільської ради від 06.03.2024, Останнім місцем проживання та реєстрації спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день її смерті є АДРЕСА_1 . На час відкриття спадщини були зареєстровані та проживали зі спадкодавцем такі особи: ОСОБА_7 - внучка померлої, ОСОБА_6 - внучка померлої, ОСОБА_25 - внучка померлої та ОСОБА_2 - син померлої Також зазначено, що ОСОБА_2 зареєстрований, але не проживає (а.с.119 зворот).

Згідно Акту про фактичне місце проживання громадян на території Тараканівської сільської ради від 27.10.2023, ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 не проживає за словами сусідів з 1996 року. Особистих речей ОСОБА_2 в будинку виявлено не було (а.с.30).

Згідно інформації, наданої УДМС України в Рівненській області, ОСОБА_2 04.07.2024 знятий з реєстрації за адресою АДРЕСА_1 ; підстава: заява власника житла про зняття з реєстрації (а.с.34).

IV. Норми права, які застосував суд.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

У частинах першій та другій статті 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Тобто, будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Подібні висновки щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладені у постановах Верховного Суду: від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св19), від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18), від 02 квітня 2021 року у справі № 191/1808/19 (провадження № 61-6290св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19 (провадження № 61-15380св20), від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19 (провадження № 61-3620св21).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.

Так, частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

За змістом пунктів 3.21 та 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18) вказав, що частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

У постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у справі №464/566/19 Верховний Суд зауважує, що якщо особа (спадкоємець) не проживала постійно із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджено належними доказами, то сама по собі реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем не може свідчити, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України про своєчасність прийняття спадщини, оскільки не є беззаперечним доказом постійного проживання особи на момент смерті із спадкодавцем.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Досліджені судом докази достовірно вказують на те, що на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , відповідач ОСОБА_2 був зареєстрований за місцем проживання спадкодавця у АДРЕСА_1 . Водночас фактичне місце його проживання було відмінним, останні 30 років він не проживав з матір`ю за цією адресою, будь-яких зв`язків з родичами не підтримував, не був на її похороні. Наведені обставини підтвердили у судовому засіданні свідки, вказавши, що ОСОБА_2 не приїздив у с. Рачин вже більше 20 років, їм лише відомо, що останній проживав десь у Львівській області після одруження.

Окрім цього, судом встановлено, що після смерті спадкодавця ОСОБА_3 відповідач жодних активних дій, спрямованих на прийняття спадщини, передбачених чинним законодавством України, не вчиняв. На переконання суду той факт, що відповідач близько 30 років не з`являвся в селі Рачин,де проживала його покійна матір, не підтримував зв`язків із родиною свідчить про повну відсутність волевиявлення відповідача на прийняття спадщини.

Отже, оскільки ОСОБА_2 у житловому будинку АДРЕСА_1 був зареєстрований, проте фактично не проживав, а сама по собі реєстрація місця проживання за однією адресою зі спадкодавцем не може вважатися постійним місцем проживання та свідчити, відповідно до ст. 1268 ЦК України, про автоматичне чи своєчасне прийняття спадщини, суд приходить висновку, що відповідач як спадкоємець не прийняв у встановлений законом строк спадщину, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_3 , а відтак не набув права на спадкове майно.

Враховуючи викладене, обставини справи, встановлені в ході судового розгляду, суд вважає, що позовні вимоги повністю знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а відтак позов підлягає задоволенню.

Керуючись: ст. 346, 328, 1217, 1223, 1297 ЦК України ст.10, 60, 212, 213 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити: визнати факт непроживання ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.

Визнати ОСОБА_2 таким, що не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його підписання. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Представник позивача: адвокат Письмак Віта Юріївна, адреса АДРЕСА_5, РНОКПП НОМЕР_5 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_5

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , остання відома зареєстрована адреса проживання АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_6 .

Суддя: О.Ю. Жуковська