Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №558/15/26 — Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 558/15/26

номер провадження 3/558/34/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року селище Демидівка

Дубенського району

Рівненської області

Суддя Демидівського районного суду Рівненської області Олексюк А. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великі Озера Дубровицького району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, українця, громадянина України, якому роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

у с т а н о в и л а:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 552399 від 27.12.2025 року, ОСОБА_1 27.12.2025 о 16:14:01 в с. Малеве, вул. Набережне, 25, керував транспортним засобом – "Ford" з д.н.з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest № 7510 (0446) та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився.

ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Положення ч. 2 ст. 7 КУпАП вказують на те, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєному не визнав, заперечує факт керування автомобілем в час та за обставин, що зазначені у протоколі. Суду пояснив, що 27 грудня 2025 року близько 16:00 год. він разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 на його автомобілі їздили в с. Малеве Дубенського району, по своїх справах. Автомобілем керував ОСОБА_2 . На вул. Набережна с. Малеве їх зупинили поліцейські. Під час зупинки він сидів з-заду в салоні автомобіля. За кермом був ОСОБА_2 . Оскільки він в той час перебував в розшуку, то вважав, що поліцейські його затримають та повезуть в ТЦКтаСП, тому вони закрилися в автомобілі та не виходили з салону. На вимогу поліцейських відкрити автомобіль, вони не відкривали. Пізніше через вікно поліцейські звернулися до нього, чи не бажає він пройти огляд на стан сп`яніння, на що він не відмовлявся, однак зазначив, що він є пасажиром, а не водієм, тому проходити такий огляд не повинен. Поліцейські почали називати ознаки алкогольного сп`яніння, однак вони його не бачили та не спілкувалися, він постійно перебував в салоні автомобіля і не відкривав автомобіль. Автомобіль дійсно належить йому на праві власності. За кермом автомобіля знаходився ОСОБА_2 , однак він також спочатку не відкривав автомобіль, бо злякався. Пізніше відкрив вікно зі сторони водія та повідомив поліцейських, що то він керував транспортним засобом. Якщо вони мають складати протокол, то на нього. Однак до ОСОБА_2 поліцейські не мали претензій, а лише до власника автомобіля, тобто до нього. Просить провадження у справі закрити, оскільки він не керував транспортним засобом, не мав статусу водія та не може нести відповідальність за ст. 130 КУпАП. Дані обставини також встановлені рішенням Демидівського районного суду від 17 березня 2026 року у адміністративній справі, де він оскаржував постанови поліції про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126, ст. 125 КУпАП. Рішення суду набрало законної сили та не оскаржувалося відповідачем у справі - управлінням патрульної поліції в Рівненській області департаменту патрульної поліції.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Садовий М. В. суду зазначив, що його підзахисний вину у вказаному правопорушенні категорично не визнає. Заперечує взагалі факт керування автомобілем. Захисник зазначив, що відповідно до рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 17 березня 2026 року у справі № 558/73/26, яке набрало законної сили 30 березня 2026 року, постанову серії ЕНА № 6421677 від 27.12.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП визнано протиправною та скасовано, а справу закрито за відсутністю складу правопорушення.

Судовим рішенням у справі № 558/73/26 встановлено відсутність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у час та за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення передбачене за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Оскільки події, що стали підставою для складання протоколу за ст. 130 КУпАП та винесення скасованої постанови за ст. 126 КУпАП, є ідентичними, встановлені судом факти мають преюдиційне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

З вказаних підстав, захисник подав клопотання про закриття провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Адвокат Садовий М. В. заявив також клопотання про долучення до матеріалів справи копії рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 17 березня 2026 року у справі № 558/73/26, що набрало законної сили.

Таке клопотання було задоволено судом.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 27.12.2025 року він разом зі своїм знайомим ОСОБА_1 на його автомобілі їздили у справах в с. Малеве Дубенського району. Він попросив ОСОБА_1 покерувати його автомобілем, на що останній погодився. На вул. Набережній с. Малеве, їх зупинили поліцейські. Оскільки ОСОБА_1 перебував в розшуку, то він сказав закрити автомобіль і не відкривати його для поліції, бо затримають та завезуть в ТЦК. Коли до них підійшли поліцейські, він дуже злякався та заховався під сидіння автомобіля. Але пізніше він сидів спокійно на місці водія та, відкривши вікно автомобіля, пояснив поліцейським, що автомобілем керував він. Однак, вони на це не реагували і претензії мали постійно до ОСОБА_1 , як власника автомобіля. ОСОБА_1 постійно перебував в салоні автомобіля з-заду за водійським місцем. В той вечір він автомобілем не керував взагалі. Після того, як поліцейськими було складено протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 , а не на нього, як водія, він вийшов з машини і пішов додому пішки, а машину забрав ОСОБА_3 , який був тверезий.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , позицію захисника, пояснення свідка, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суддя дійшла до наступного висновку.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно з вимогами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Як встановлено із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 552399, 27 грудня 2025 року о 16:14:01 в с. Малеве, вул. Набережне, 25, ОСОБА_1 керував транспортним засобом – "Ford" з д.н.з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest № 7510 (0446) та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В постанові від 20 лютого 2019 року (справа №404/4467/16-а) Верховний Суд зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснював, що він автомобілем не керував, за кермом автомобіля був його знайомий ОСОБА_2 .

Такі пояснення ОСОБА_1 щодо обставин, часу та місця складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, узгоджуються з поясненнями свідка ОСОБА_2 , наданими в судовому засіданні, відеозаписом із портативного відеореєстратора поліцейських та вказують на те, що ОСОБА_1 перебуває на задньому сидіння автомобіля, за кермом автомобіля перебуває інший водій, і як було встановлено в суді, це був ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 5 розділу 2 «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої Наказом МВС України 18 грудня 2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Проте, під час дослідження відеозапису, що міститься на відеодисках, долучених до протоколу, доказів того, що автомобілем керував ОСОБА_1 не встановлено. З відеозаписів чітко встановлено, що ОСОБА_1 сидить на задньому сидінні автомобіля в якості пасажира. Через вікно автомобіля пояснює поліцейським, що він не керував транспортним засобом, є пасажиром, пройти огляд на стан сп`яніння не заперечує, однак він не є водієм, а пасажиром і проходити такий огляд він не повинен. На відеозаписах містяться відеоматеріали, де за кермом зупиненого автомобіля перебуває ОСОБА_2 , пояснює поліцейським, що він керував транспортним засобом, тому відповідальність має нести він і протокол має бути складено саме на нього.

У відповідності до пункту 27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" судам слід ураховувати, що відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Стан сп’яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Згідно п. 1 розділу 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затв. Наказом МВС України № 1395 від 7 листопада 2015 року, особи, які керують транспортними засобами, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

З пояснень ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , а також відеозапису з портативного відеореєстратора поліцейських, встановлено, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував. Постійно перебував в салоні автомобіля на задньому пасажирському місці.

Працівниками поліції не надано до суду доказів, що спростували б пояснення ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 , а також беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підтвердження вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення обставин працівниками поліції до матеріалів справи долучено постанову серії ЕНА № 6421677 від 27 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126, ст. 125 КУпАП, згідно якої ОСОБА_1 27.12.2025 року в селі Малеве вулиця Набережна, будинок №25 Дубенського району Рівненської області, керував транспортним засобом з недостатньо освітленим номерним знаком та не пред`явив у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться у посвідченні водія відповідної категорії та реєстраційному документі на транспортний засіб, чим порушив п.п.30.2, 2.1 а, 2.1 б, 2.4 Правил дорожнього руху.

Рішенням Демидівського районного суду Рівненської області від 17 березня 2026 року, постанову серії ЕНА № 6421677 від 27 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 та ст. 125 КУпАП визнано протиправною, скасовано та провадження по справі закрито. Рішення суду набрало законної сили та в апеляційному порядку відповідачами не оскаржувалося.

Із змісту вказаного рішення вбачається, що судом не встановлено обставин керування ОСОБА_1 27.12.2025 року в селі Малеве, вулиця Набережна, будинок №25 Дубенського району Рівненської області транспортним засобом Ford Focus номерний знак НОМЕР_1 . При цьому, судом не встановлено протиправності дій працівників поліції щодо підстав зупинки вищевказаного транспортного засобу.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 27.12.2025 року о 16.14.01 в с. Малеве, вул. Набережна, 25 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Згідно ПДР огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають лише водії транспортних засобів, а не пасажири.

Ч. 2 ст. 251 КУпАП визначає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Ст. 252 КУпАП визначає, що суд зобов`язаний оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України», суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ході розгляду справи беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлено не було.

За таких обставин, наданими до суду та дослідженими в судовому засіданні доказами не доведено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакці).

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 130, 247, 283-285 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена через Демидівський районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Суддя: Алла ОЛЕКСЮК