Вирок від 29 червня 2026 р. у справі №948/624/26 — Машівський районний суд Полтавської області

Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/624/26

Номер провадження 1-кп/948/103/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2026 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Машівка кримінальне провадження № 12026175450000110 від 16.06.2026 стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Андріївка Машівського району Полтавської області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка України, з середньою освітою, заміжня, не депутат, не працююча, раніше не судима,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

у с т а н о в и в :

згідно з обвинувальним актом від 26.06.2026 року, 15 червня 2026 року, близько 21.30 години, ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин зі своєю знайомою ОСОБА_5 , з метою вияснення відносин, через відчинену хвіртку воріт, зайшла на територію господарства ОСОБА_5 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де в цей час знаходилась остання. Так, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, маючи умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень останній, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, в ході сварки, яка переросла в бійку долонями рук нанесла декілька ударів по обличчю, а також декілька ударів ногою в область голови ОСОБА_5 .. В подальшому ОСОБА_4 продовжуючи свій єдиний, протиправний умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень останній, рукою штовхнула ОСОБА_5 і остання втративши рівновагу впала на землю, де в подальшому хаотично долонями обох рук та ногами нанесла удари по голові та тулубу, тим самим довела свій протиправний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень, до кінця.

В результаті протиправних дій ОСОБА_4 , згідно висновку експерта № 88 від 17.06.2026 року у громадянки ОСОБА_5 наявні наступні тілесні ушкодження: сім саден шиї зліва з синцем, крововиливи склер обох очей; по одному синцю нижніх повік обох очей, лівої скроні та верхньої губи зліва; крововилив слизової верхньої губи, крововилив та забійна рана слизової нижньої губи, садно правої ступні. Виявлені садна, синці, крововиливи слизової роту та склер очей, як у сукупності, так і окремо, відносяться до легких тілесних ушкоджень, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (пункт 2.3.5 Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року). Забійна рана слизової нижньої губи відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я, котра потребує для свого лікування час більше 6-ти, але не більше 21-ї доби, згідно вище вказаного Наказу МОЗ п.п. 2.3.3.

За таких обставин, дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне нанесення легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

26.06.2026 між підозрюваною ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_5 укладена угода про примирення, згідно з якою, майнова шкода відсутня, потерпіла цивільний позов не заявляла. Обставиною, що пом`якшує покарання, визначено: щире каяття. Обставини, що обтяжують покарання відсутні.

На цій підставі, відповідно до ст. 65 КК України, сторони узгодили, що покарання підозрюваному повинно бути призначене у межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850,00 грн, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

У судовому засіданні обвинувачена визнала винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, щиро кається та погоджується на призначення узгодженого покарання та затвердження угоди.

Потерпіла угоду підтримала, просила її затвердити, повідомила про відсутність будь-яких претензій до обвинуваченої.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди та призначення узгодженого сторонами покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд ураховує таке.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Кримінальне правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_6 , відноситься до кримінальних проступків у формі приватного обвинувачення, правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна, існують достатні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого у вчиненні цього кримінального проступку, а отже умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України.

Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, передбачені ч. 5 п. 1 ст. 474 КПК України, цілком розуміє наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені ч. 1 п. 1 ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 389-1 КК України, характер обвинувачення та вид покарання, яке буде до нього застосовано.

Потерпіла цілком розуміє наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені ч. 1 п. 2 ст. 473 КПК України.

Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, сторони примирилися, про що останні ствердили в заяві.

Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення.

Запобіжні заходи не застосовувалися.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази відсутні.

Судові витрати відсутні.

Керуючись ст. 373, 374, 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

затвердити угоду про примирення від 26.06.2026 між підозрюваною ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_4 винуватою за ч. 2 ст. 125 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у випадку його оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1