Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №2-356/12 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 2-356/12 Головуючий у суді першої інстанції - Скрипка О.І.

Номер провадження № 22-ц/824/8673/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Марченко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 02 лютого 2026 року, постановлену під головуванням судді Скрипки О.І., у місті Києві, у справі за поданням Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Телявського Анатолія Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу боржника ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Телявський А.М. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу боржника ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви приватний виконавець вказує на те, що у нього на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 2-356, виданого 15 листопада 2012 року Деснянським районним судом міста Києва, про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління "ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за основним боргом в сумі 18 809 доларів США 18 центів, що за курсом НБУ станом на 19 березня 2012 року становить 150 191, 30 грн, заборгованість по нарахованих відсотках за користування кредитним коштами в сумі 4 006 доларів США 86 центів, що за курсом НБУ станом на 19 березня 2012 року становить 31 994, 78 грн, заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків за користування кредитними коштами в сумі 22 675, 56 грн, судовий збір в розмірі 2 048, 62 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Як зазначає заявник, боржнику достовірно відомо про відкрите відносно неї виконавче провадження, оскільки остання отримала постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 ще 03 листопада 2020 року. Крім того, боржниця, систематично перетинає державний кордон України, на що в неї наявні грошові кошти.

Виконавче провадження № НОМЕР_3 відкрите вже більше 5 років, однак ОСОБА_1 за цей час не вчинила жодних дій, спрямованих на погашення заборгованості за виконавчим листом.

З урахуванням наведеного заявник вважає, що існують неспростовні докази того, що боржник прямо та навмисно перешкоджає виконанню вимог виконавчого документа, не виконує законних вимог приватного виконавця, що відображається у не наданні боржником інформації про свій майновий стан, приховуванні належного рухомого майна, що унеможливлює примусове виконання виконавчого провадження та вимог виконавчого документа.

Посилаючись на викладені обставини, з метою забезпечення виконання боржником судового рішення, забезпечення дотримання прав та інтересів стягувача та спонукання боржника до виконання вищевказаного виконавчого листа заявник просить обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до повного виконання зобов`язання за судовим рішенням.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 02 лютого 2026 року в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу боржника ОСОБА_1 - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити його подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу боржника ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що з метою встановлення майнового стану боржника ним направлялися відповідні запити до контролюючих органів та банківських установ. За результатами отриманих відповідей встановлено відсутність офіційних джерел доходів, статусу фізичної особи-підприємця, а також відсутність коштів, достатніх для погашення заборгованості, на відкритих банківських рахунках.

Вважає, що тривале невиконання рішення суду у поєднанні з відсутністю офіційного працевлаштування, недекларуванням доходів та фактичною відсутністю руху коштів через банківські рахунки свідчить про ухилення боржника від виконання судового рішення та створення умов, які ускладнюють його примусове виконання.

13 квітня 2021 року приватним виконавцем боржнику направлено виклик про необхідність з`явитися 21 квітня 2021 року до офісу приватного виконавця щодо сплати заборгованості або надання підтверджуючих документів.

Боржник за викликом не з`явилася, про причини неявки не повідомила, письмових пояснень та витребуваних документів не надала, у зв`язку з чим приватним виконавцем складено відповідний акт.

Зазначає, що виклик був направлений у встановленому законом порядку, а неявка боржника без поважних причин свідчить про невиконання законних вимог приватного виконавця та ухилення від участі у виконавчому провадженні.

Відсутність повторних викликів не спростовує факту такого ухилення, оскільки обов`язок сумлінно сприяти виконанню судового рішення покладається саме на боржника.

Відповідно до інформації Державної прикордонної служби України, після відкриття виконавчого провадження боржник неодноразово перетинала державний кордон України. При цьому, судове рішення понад п`ять років не виконується, жодних заходів щодо погашення заборгованості боржником не вжито.

Зазначає, що сукупність встановлених обставин, а саме: неподання декларації про доходи та майно, неявка за викликами приватного виконавця, відсутність добровільного виконання рішення суду та тривале невиконання зобов`язань, свідчить про системне ухилення боржника від виконання судового рішення.

Висновки суду першої інстанції про відсутність доказів обізнаності боржника щодо виконавчого провадження спростовуються матеріалами справи, яким не було надано належної правової оцінки.

Постанову про відкриття виконавчого провадження боржник отримала 03 листопада 2020 року, а відтак була належним чином обізнана про існування виконавчого провадження та покладені на неї обов`язки.

Вказує, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є заходом забезпечення виконання судового рішення, а не видом покарання, та застосовується у разі неефективності інших заходів примусового виконання.

З огляду на значний розмір заборгованості, тривалий строк невиконання рішення суду, відсутність добровільного виконання та встановлені факти неодноразового виїзду боржника за межі України, застосування такого заходу є обґрунтованим, співмірним та спрямованим на забезпечення виконання судового рішення.

Зазначає, що він як виконавець реалізував передбачені законом повноваження з метою встановлення майна та доходів боржника. Однак зазначені заходи не призвели до фактичного виконання рішення суду.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 , адвокат Баховський М.М. зазначив, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не сприятиме виконанню рішення суду та не створить додаткових джерел доходу для погашення заборгованості. Виїзди ОСОБА_3 за кордон здійснювалися виключно з метою супроводу доньки, яка є членом національної збірної команди України з джиу-джитсу. З 09 червня 2026 року ОСОБА_3 офіційно працевлаштована та звернулася до приватного виконавця із заявою про здійснення стягнення заборгованості із заробітної плати в розмірі до 20% її доходу. Крім того, вказує, що заборгованість виникла внаслідок обставин, пов`язаних із придбанням автомобіля першим чоловіком та неналежним оформленням договору поруки на нового покупця, який, ввівши ОСОБА_3 в оману, заволодів автомобілем і ухилився від виконання кредитних зобов`язань.

У заперечені на відзив представник стягувача у виконавчому провадженні ТОВ «АНСУ» Кононов І.К. зазначив, що поданий наказ про прийняття на роботу від 09 червня 2026 року № 1-К сам по собі не підтверджує наявність трудових відносин, оскільки належним доказом є відомості, подані роботодавцем до податкових органів.

Крім того, боржниця офіційно працевлаштувалася лише після тривалого невиконання рішення суду, не здійснивши жодного платежу на погашення заборгованості, що дає підстави вважати таке працевлаштування спрямованим на створення видимості наміру виконувати рішення та уникнення обмеження права виїзду за кордон.

Щодо виїздів за кордон, надані документи підтверджують лише участь доньки у змаганнях, однак не містять відомостей про джерела фінансування поїздок. Вважає, що вказане може свідчити про наявність у боржниці доходів, які не використовуються для погашення заборгованості.

Посилання на обставини укладення кредитного договору та придбання автомобіля не стосуються предмета розгляду даної справи, а тому не мають значення для вирішення питання щодо тимчасового обмеження права виїзду за межі України.

При апеляційному розгляді справи апелянт у справі - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Телявський А.М. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення про задоволення поданого ним подання та тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу боржника ОСОБА_3 до виконання нею зобов`язань встановлених рішенням суду.

Представник стягувача у виконавчому провадженні керівник ТОВ «АНСУ» - Кононов І.К., який був присутній в судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав подане приватним виконавцем подання та просив його задовольнити, оскільки боржник на протязі 14 років не вживала ніяких заходів для виконання судового рішення і навпаки приховує свої доходи.

Представник боржника ОСОБА_3 , адвокат Баховський М.М., який був присутній у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заперечив щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити її без задоволення, оскільки доводи, на які посилається апелянт не спростовують обставин, які були встановлені судом при розгляді справи та висновків викладених у оскаржуваній ухвалі суду. Вважає судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального права та з дотримання норм процесуального законодавства, просив залишити його без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта, представника стягувача та боржника у справі, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Телявського А.М. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 2-356, виданого 15 листопада 2012 року Деснянським районним судом м.Києва, про стягнення зі ОСОБА_4 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління "ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за основним боргом в сумі 18 809 доларів США 18 центів, що за курсом НБУ станом на 19 березня 2012 року становить 150 191, 30 грн, заборгованість по нарахованих відсотках за користування кредитним коштами в сумі 4 006 доларів США 86 центів, що за курсом НБУ станом на 19 березня 2012 року становить 31 994, 78 грн, заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків за користування кредитними коштами в сумі 22 675, 56 грн, судовий збір в розмірі 2 048, 62 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

15 жовтня 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3, копію якої вручено особисто ОСОБА_1 03 листопада 2020 року.

Також, 15 жовтня 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі 2 281,60 дол. США та 2 484,41 грн, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 1 569,00 грн, а також направлено запит до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи та про джерела отримання доходів боржника - фізичної особи, на який надано відповідь, що юридичну особу або фізичну особу - підприємця знято з обліку у контролюючих органах.

15 жовтня 2020 року, приватним виконавцем направлено запит до Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржника - фізичної особи, на яку отримано відповідь, що інформація щодо джерел отримання доходів в ДРФО відсутня. Крім того, 15 жовтня 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 25 097,64 доларів США. та 28 897,59 грн. 15 жовтня 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, відповідно до якої накладено арешт на все майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 25 097,64 доларів США. та 28 897,59 грн.

Відповідно до відповідей з банківських установ, у боржника відкриті банківські рахунки в АТ «ОщадБанк» та АТ КБ «ПриватБанк», проте кошти для погашення заборгованості відсутні. Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 не зареєстровано жодного нерухомого майна, інформація щодо боржника у ПФУ не знайдена, згідно відповіді МВС України за ОСОБА_3 не зареєстровано жодних транспортних засобів. Згідно відповідей з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за ОСОБА_3 зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 3220282000:06:043:0040, цільове призначення для ведення садівництва, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . КП «Баришівське бюро технічної інвентаризації» надало інформацію, що право власності на садовий будинок АДРЕСА_1 не зареєстровано. Дернівський старостинський округ повідомив, що інформація про те, чи реєструвалось право власності на будівлю, яка знаходиться на земельній ділянці № НОМЕР_1 в садовому товаристві «Гідробудівельник», відсутня. 13 квітня 2021 року направлено запит до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про надання інформації про те, чи надавався дозвіл на виконання будівельних робіт по будівництву об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці кадастровий номер 3220282000:06:043:0040. Державна архітектурно-будівельна інспекція України надала інформацію, що в реєстрі відсутня інформація щодо видачі документів дозвільного характеру та реєстрації документів декларативного характеру.

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження, 13 квітня 2021 року приватним виконавцем на адресу ОСОБА_3 направлено виклик, відповідно до якого ОСОБА_3 необхідно з`явитись до виконавця 21 квітня 2021 року, 10:00 за адресою: 02094, м.Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, оф. 26, щодо сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату. Одночасно зобов`язав надати: - пояснення керівника або іншої уповноваженої особи за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання; - достовірні відомості про кошти у гривнях та іноземній валюті, інші цінності (дорогоцінні метали, ювелірні вироби тощо), у тому числі про кошти на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах, про рахунки в цінних паперах у депозитарних установах, що знаходяться на території України та за її межами, з зазначенням назви відповідної установи та її адреси, на підтвердження чого надати копії відповідних договорів або інших документів; - достовірні відомості про наявність готівка в національній та іноземній валюті, що перебуває в касах або інших сховищах; - достовірні відомості про майно, у тому числі про майно, що перебуває у спільній власності (місцезнаходження, технічна характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих документів про відповідне право; - достовірні відомості про майно, що перебуває в заставі/іпотеці або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні від інших осіб (місцезнаходження майна, його характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих договорів та додатків до них; - достовірні відомості про майно, обліковується на окремому балансі філії представництва та іншого відокремленого підрозділу; - достовірні відомості про майнові права, на які може бути звернено стягнення, зокрема частки у статутному капіталі юридичних осіб, в тому числі майнові права, що є предметом застави/іпотеки , з наданням копій підтверджуючих документів.

Районний суд встановив, що матеріали справи не містять доказів направлення та вручення вказаної вимоги боржнику.

21 квітня 2021 року до офісу приватного виконавця боржник не з`явилася, про що складено акт приватного виконавця.

З матеріалів виконавчого провадження також вбачається, що 13 квітня 2021 року приватним виконавцем направлено запит до Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України з метою отримання інформації про факт перетинання державного кордону боржником ОСОБА_3 .. Головний центр обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України надав інформацію, що ОСОБА_3 за період з 01 липня 2017 року по 27 липня 2019 року перетинала державний кордон України 6 разів.

23 квітня 2021 року приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою описано та накладено арешт на майно, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 3220282000:06:043:0040, цільове призначення для ведення садівництва, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

09 вересня 2021 року приватному виконавцю надійшло звернення ОСОБА_5 , в якому остання повідомила, що 03 вересня 2021 року їй стало відомо, що на належну їй земельну ділянку 3220282000:06:043:0040, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , накладено арешт приватним виконавцем, до якого було долучено копію договору дарування земельної ділянки від 02 червня 2011 року, відповідно до якого ОСОБА_4 безоплатно передала у власність ОСОБА_5 земельну ділянку з кадастровим номером 3220282000:06:043:0040, цільове призначення для ведення садівництва, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

14 травня 2024 року приватним виконавцем направлено запит до Київського Бюро технічної інвентаризації з метою отримання інформації про те, чи зареєстровано на праві власності квартиру АДРЕСА_2 за боржником. У відповідь на вимогу приватного виконавця Київське Бюро технічної інвентаризації надало відповідь, що квартира АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 на праві власності не зареєстрована.

За запитом приватного виконавця від 13 червня 2025 року від ДПС України повідомлено про відсутність інформації про доходи боржника. Згідно відповіді на запит приватного виконавця від 23 жовтня 2025 року та від 05 січня 2026 року від ПФУ повідомлено про відсутність даних про доходи боржника.

05 січня 2026 року приватним виконавцем направлено електронний запит до Державної прикордонної служби України з метою отримання інформації щодо перетину боржником державного кордону боржником ОСОБА_3 .. Відповідно до наданої відповіді встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 15 жовтня 2020 року по 05 січня 2026 року перетинала державний кордон 8 разів, востаннє в листопаді 2025 року.

Як стверджує заявник, станом на день звернення до суду рішення суду не виконано, боржник свідомо ухиляється від виконання рішення більше 5 років, хоча має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин, а неодноразові виїзди боржника за кордон свідчать про наявність у неї коштів для тривалого перебування за кордоном, реальної можливості виїзду за межі України без виконання зобов`язань, покладених на неї виконавчим документом.

Районний суд встановив, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази умисного ухилення боржника від виконання рішення суду.

Так, згідно матеріалів виконавчого провадження, після відкриття виконавчого провадження 15 жовтня 2020 року перший виклик боржника до приватного виконавця було здійснено 13 квітня 2021 року. Однак, в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази отримання боржником виклику приватного виконавця на 21 квітня 2021 року.

Після вчинення вказаного виклику та вирішення питання щодо арешту земельної ділянки боржника у 2021 року подальші виконавчі дії були здійснені у травні 2024 року (запит до БТІ), у червні та жовтні 2025 року (запити до ДПС та ПФУ), у січні 2026 року (запити до ПФУ та прикордонної служби).

Тобто, жодних інших викликів боржника до приватного виконавця чи повідомлень/вимог приватного виконавця щодо боржника, починаючи з квітня 2021 року, матеріали виконавчого провадження не містять.

Таким чином, районний суд зазначив, що будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 умисно ухиляється від виконання зобов`язань за рішенням суду, а також, що їй відомо про те, що виконавче провадження триває, в матеріалах справи немає.

На підставі викладеного прийшов до висновку, що факт ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду обов`язків, не доведений приватним виконавцем належними, достовірними та достатніми доказами за європейським стандартом доказування «поза розумним сумнівом», а подання мотивовано припущеннями.

Деснянський районний суд міста Києва також звернув увагу і на те, що приватним виконавцем взагалі не обґрунтовано, яким чином застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України буде сприяти виконанню рішення суду та погашенню заборгованості.

Крім того, як матеріали подання, так і надані матеріали виконавчого провадження не містять доказів на підтвердження того, що приватним виконавцем вчинено всіх можливих заходів забезпечення виконання рішення суду, передбачених ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», що є обов`язковим, перш ніж застосовувати обмеження боржника в праві виїзду за межі України.

З урахування викладеного, суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні подання приватного виконавця у зв`язку із його передчасністю.

Апеляційний суд не може погодитися із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Принцип обов`язковості судових рішень конкретизовано у статті 18 ЦПК України: судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (рішення в справі "Хорнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року). У рішенні в справі "Войтенко проти України" від 29 червня 2004 року Європейський суд з прав людини нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон про виконавче провадження) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У статті 2 Закону про виконавче провадження зазначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно із частиною першою статті 10 Закону про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною першою статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини третьої статті 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначення випадків тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлення порядку розв`язання спорів у цій сфері регулюється Законом України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України".

Пунктом 5 частини першої статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до частини п`ятої статті 441 ЦПК України та пункту 7 частини першої статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України" тимчасове обмеження у праві виїзду застосовується у разі, якщо боржник ухиляється від виконання рішення суду або не виконує його добровільно. Умисне ухилення не вимагає доведення суб`єктивної сторони (наміру уникнути виконання), достатньо встановлення факту невиконання рішення суду без поважних причин.

Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв`язку з ухиленням особи від виконання зобов`язання, зокрема виконання судового рішення.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків, у зв`язку з чим і здійснюється примусове виконання.

Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Обов`язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Звертаючись до суду з даним поданням, приватний виконавець Телявський А.М. посилається на ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх обов`язків у виконавчому провадженні, про що свідчить її неявка до приватного виконавця протягом всього терміну здійснення виконавчих дій, не подання виконавцю декларації про доходи та майно.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично невиконання зобов`язань може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов`язання заходів має визначатися судом і відноситься до його дискреційних повноважень.

Юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду передбачені саме за ухилення від виконання зобов`язань, а не за наявність факту їх невиконання.

При цьому, під ухиленням від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, слід розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним таких обов`язків.

Приватним виконавцем Телявським А.М. надано суду копію виконавчого листа, виданого Деснянським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за основним боргом в сумі 18809 доларів США 18 центів, що за курсом НБУ станом на 19 березня 2012 року становить 450191, 30 грн заборгованість по нарахованих відсотках за користування кредитним коштами в сумі 4006 доларів США 86 центів, що за курсом НБУ станом на 19 березня 2012 року становить 31 994, 78 грн, заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків за користування кредитними коштами в сумі 22 675, 56 грн, судовий збір в розмірі 2048, 62 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн (а.с. 74-75).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявським А.М. від 15 жовтня 2020 року було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 на підставі виконавчого листа № 2-356 від 15 листопада 2012 року, виданого Деснянським районним судом міста Києва (а.с. 81 з.б., 82).

15 жовтня 2020 року сторонам виконавчого провадження, а саме ОСОБА_3 та ТОВ «АНСУ» як правонаступнику стягувача - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" було направлено до виконання та до відома постанову про відкриття виконавчого провадження від 15 жовтня 2020 року.

Вбачається, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 15 жовтня 2020 року вручено особисто ОСОБА_1 03 листопада 2020 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.82 зв.б).

15 жовтня 2020 року, приватним виконавцем направлено запит до Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржника - фізичної особи, на яку отримано відповідь, що інформація щодо джерел отримання доходів в ДРФО відсутня.

Відповідно до відповідей з банківських установ, у боржника відкриті банківські рахунки в АТ «ОщадБанк» та АТ КБ «ПриватБанк», проте кошти для погашення заборгованості відсутні. Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 не зареєстровано жодного нерухомого майна, інформація щодо боржника у ПФУ не знайдена, згідно відповіді МВС України за ОСОБА_3 не зареєстровано жодних транспортних засобів.

Згідно відповідей з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за ОСОБА_3 зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 3220282000:06:043:0040, цільове призначення для ведення садівництва, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . КП «Баришівське бюро технічної інвентаризації» надало інформацію, що право власності на садовий будинок АДРЕСА_1 не зареєстровано. Дернівський старостинський округ повідомив, що інформація про те, чи реєструвалось право власності на будівлю, яка знаходиться на земельній ділянці № НОМЕР_1 в садовому товаристві «Гідробудівельник», відсутня.

13 квітня 2021 року направлено запит до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про надання інформації про те, чи надавався дозвіл на виконання будівельних робіт по будівництву об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці кадастровий номер 3220282000:06:043:0040. Державна архітектурно-будівельна інспекція України надала інформацію, що в реєстрі відсутня інформація щодо видачі документів дозвільного характеру та реєстрації документів декларативного характеру.

13 квітня 2021 року приватним виконавцем направлено запит до Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України з метою отримання інформації про факт перетинання державного кордону боржником ОСОБА_3 .. Головний центр обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України надав інформацію, що ОСОБА_3 за період з 01 липня 2017 року по 27 липня 2019 року перетинала державний кордон України 6 разів.

23 квітня 2021 року приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою описано та накладено арешт на майно, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 3220282000:06:043:0040, цільове призначення для ведення садівництва, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

09 вересня 2021 року приватному виконавцю надійшло звернення ОСОБА_5 , в якому остання повідомила, що 03 вересня 2021 року їй стало відомо, що на належну їй земельну ділянку 3220282000:06:043:0040, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , накладено арешт приватним виконавцем, до якого було долучено копію договору дарування земельної ділянки від 02 червня 2011 року, відповідно до якого ОСОБА_4 безоплатно передала у власність ОСОБА_5 земельну ділянку з кадастровим номером 3220282000:06:043:0040, цільове призначення для ведення садівництва, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

14 травня 2024 року приватним виконавцем направлено запит до Київського Бюро технічної інвентаризації з метою отримання інформації про те, чи зареєстровано на праві власності квартиру АДРЕСА_2 за боржником. У відповідь на вимогу приватного виконавця Київське Бюро технічної інвентаризації надало відповідь, що квартира АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 на праві власності не зареєстрована.

За запитом приватного виконавця від 13 червня 2025 року від ДПС України повідомлено про відсутність інформації про доходи боржника. Згідно відповіді на запит приватного виконавця від 23 жовтня 2025 року та від 05 січня 2026 року від ПФУ повідомлено про відсутність даних про доходи боржника.

05 січня 2026 року приватним виконавцем направлено електронний запит до Державної прикордонної служби України з метою отримання інформації щодо перетину боржником державного кордону боржником ОСОБА_3 .. Відповідно до наданої відповіді встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 15 жовтня 2020 року по 05 січня 2026 року перетинала державний кордон 8 разів, востаннє в листопаді 2025 року.

Крім того, відповідно до матеріалів виконавчого провадження, 13 квітня 2021 року приватним виконавцем на адресу ОСОБА_3 направлено виклик, відповідно до якого ОСОБА_3 необхідно з`явитись до виконавця 21 квітня 2021 року, 10:00 за адресою: 02094, м.Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, оф. 26, щодо сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату. Одночасно зобов`язав надати: - пояснення керівника або іншої уповноваженої особи за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання; - достовірні відомості про кошти у гривнях та іноземній валюті, інші цінності (дорогоцінні метали, ювелірні вироби тощо), у тому числі про кошти на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах, про рахунки в цінних паперах у депозитарних установах, що знаходяться на території України та за її межами, з зазначенням назви відповідної установи та її адреси, на підтвердження чого надати копії відповідних договорів або інших документів; - достовірні відомості про наявність готівка в національній та іноземній валюті, що перебуває в касах або інших сховищах; - достовірні відомості про майно, у тому числі про майно, що перебуває у спільній власності (місцезнаходження, технічна характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих документів про відповідне право; - достовірні відомості про майно, що перебуває в заставі/іпотеці або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні від інших осіб (місцезнаходження майна, його характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих договорів та додатків до них; - достовірні відомості про майно, обліковується на окремому балансі філії представництва та іншого відокремленого підрозділу; - достовірні відомості про майнові права, на які може бути звернено стягнення, зокрема частки у статутному капіталі юридичних осіб, в тому числі майнові права, що є предметом застави/іпотеки, з наданням копій підтверджуючих документів.

21 квітня 2021 року до офісу приватного виконавця боржник не з`явилася, про що складено акт приватного виконавця.

Таким чином, приватний виконавець Телявський А.М. з 2020 року вживав всі можливі заходи щодо пошуку майна, грошових коштів боржниці з метою забезпечення виконання рішення суду.

На підставі викладеного, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що приватним виконавцем не вчинено всіх можливих заходів забезпечення виконання рішення суду.

Крім того, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 обізнана про наявність виконавчого провадження щодо неї, оскільки остання отримала копію постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 від 15 жовтня 2020 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 82 з.б.), проте ОСОБА_1 протягом строку виконання рішення суду не вчинила жодної дії, направленої на виконання рішення суду, не здійснювала жодні платежі на погашення заборгованості, та не подала декларацію про декларацію про доходи та майно.

Відповідно до наказу від 09 червня 2026 року № 1-К вбачається, що ФОП ОСОБА_7 було прийнято на роботу ОСОБА_3 , на посаду укладальника-пакувальника з 10 червня 2026 року. ОСОБА_3 10 червня 2026 року зроблено заяву про стягнення за рахунок заробітної плати 20 % від її розміру на погашення заборгованості за виконавчим провадженням № НОМЕР_3.

При цьому, сам по собі факт працевлаштування боржниці 10 червня 2026 року після відкриття виконавчого провадження 15 жовтня 2020 року та подання заяви про відрахування 20 % із її заробітної плати на виконання рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22 червня 2012 року не спростовує обставин тривалого невиконання рішення суду.

Разом з цим, з наданих суду документів вбачається, що боржниця за період з 15 жовтня 2020 року по 05 січня 2026 року перетинала державний кордон 8 разів. Таким чином, ОСОБА_1 має можливість виїжджати за межі України, що свідчить про наявність у неї доходу, який вона приховує від приватного виконавця.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що звертаючись до суду з поданням про обмеження боржниці у праві виїзду за межі України, приватним виконавцем Телявським А.М. доведено факт ухилення ОСОБА_3 від виконання судового рішення.

Боржниця повідомлена про відкриття виконавчого провадження відносно неї та необхідність виконати судове рішення, що не заперечувалося стороною боржника під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій. Доказів, що ОСОБА_3 вчинялися дії по його виконанню, а також докази неможливості виконання рішення суду з об`єктивних причин протягом тривалого часу матеріали справи не містять.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що під час судового розгляду було встановлено, що боржниця ОСОБА_3 ухиляється від виконання рішення суду про стягнення з неї заборгованості, що є підставою для обмеження її в праві виїзду за межі України.

При цьому колегія суддів зазначає, що обмеження у праві виїзду за межі України має тимчасовий характер та спонукатиме боржницю до виконання боргових зобов`язань, що в свою чергу захистить права стягувача на отримання присуджених судом коштів.

Колегія суддів вважає, що застосування до ОСОБА_3 тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон відповідає усім трьом критеріям, про які йдеться у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Гочев проти Болгарії" від 26 листопада 2009 року, а саме: ґрунтується на законі, переслідує легітимну мету та перебуває у справедливому балансі між правами боржника та публічним інтересом.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 2 статті 376 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та наданим доказам, судом порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М., про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу боржника ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 02 лютого 2026 року скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення.

Подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу боржника ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 прож. АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_2 ) до виконання нею як боржником зобов`язань у виконавчому провадженні №63310344 з примусового виконання виконавчого листа № 2-356, виданого 15 листопада 2012 року Деснянським районним судом міста Києва, про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління "ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за основним боргом в сумі 18 809 доларів США 18 центів, що за курсом НБУ станом на 19 березня 2012 року становить 150 191, 30 грн, заборгованість по нарахованих відсотках за користування кредитним коштами в сумі 4 006 доларів США 86 центів, що за курсом НБУ станом на 19 березня 2012 року становить 31 994, 78 грн, заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків за користування кредитними коштами в сумі 22 675, 56 грн, судовий збір в розмірі 2 048, 62 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 25 червня 2026 року.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді : Т.Ц.Кашперська

В.О.Фінагеєв