Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №756/15132/23 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 756/15132/23 Головуючий у суді І інстанції: Діденко Є.В.

провадження № 22-ц/824/8772/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Ратнікової В.М., Музичко С.Г.,

секретар судового засідання: Янчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 06 лютого 2026 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Державний виконавець Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ткачова Катерина Володимирівна, ОСОБА_2 на дії та бездіяльність державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року боржник звернулась до суду із вказаною скаргою, у якій просив:

1) визнати неправомірну бездіяльність заступника начальника Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Ткачову Катерину Володимирівну щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 26.11.2025 про виключення відомостей з єдиного реєстру боржників, скасування заходів примусового виконання та здійснення перерахунку (розрахунку) щодо сплати аліментів;

2) визнати неправомірну бездіяльність заступника начальника Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Ткачову Катерину Володимирівну щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.11.2025 про визначення поточного рахунку у банківській установі для здійснення видаткових операцій;

3) зобов`язати заступника начальника Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Ткачову Катерину Володимирівну розглянути клопотання ОСОБА_1 від 04.11.2025 про виключення відомостей з єдиного реєстру боржників, скасування заходів примусового виконання та здійснення перерахунку (розрахунку) щодо сплати аліментів;

4) зобов`язати заступника начальника Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Ткачову Катерину Володимирівну розглянути заяви ОСОБА_1 від 26.11.2025 про визначення поточного рахунку у банківській установі для здійснення видаткових операцій;

5) зобов`язати заступника начальника Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Ткачову Катерину Володимирівну здійснити перерахунок заборгованості аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, довести даний розрахунок стягувачу та боржнику;

6) скасувати заходи примусового виконання у виконавчому провадженні НОМЕР_1, щодо примусового виконання виконавчого листа Оболонського районного суду м. Києва № 756/15132/23 від 12.03.2025, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 16.11.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

Скарга обґрунтована тим, що на примусовому виконанні в Оболонському ВДВС у м. Києві перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02.09.2024 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , 2012 року народження, в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.11.2023 року і до повноліття дитини. Виконавче провадження відкрите 25.03.2025 року. У квітні 2025 року боржник подала до виконавчої служби відомості про її реєстрацію фізичною особою-підприємцем на загальній системі оподаткування, основний вид діяльності: 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Щомісячний заробіток складав 6500 грн з доходу від оренди землі, і з цієї суми вона сплачувала частину аліментів. Також, мала дохід від ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся» 3177,39 грн у 2023 році, та 3339,45 грн у 2024 році, дохід від АТ КБ «Приватбанк» 673,36 грн за 2024 року.

За підрахункам боржника, виходячи з її доходів, за 2024 рік вона мала сплатити аліменти в розмірі 20503,20 грн (19500,00 грн + 834,86 грн + 168,34 грн). Аліменти з січня по квітень 2025 року мали сплачуватись в розмірі по 1625 грн щомісячно. 25.03.2025 року боржник сплатила аліменти в сумах 3250,00 грн за 2023 рік, 19500,00 грн за 2024 рік, 3250,00 грн за січень-лютий 2025 рік, 26.03.2025 року сплатила аліменти в розмірі 1915 грн (1625 грн за березень 2025 р. та борг 290 грн за 2024 р., 01.05.2025 р. сплатила 2000,00 грн за квітень 2025 р., 02.06.2025 - 2000 грн за квітень 2025 р.).

05.06.2025 р. ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність і почала сплачувати аліменти по 5500 грн щомісячно, виходячи із середньої заробітної плати працівника відповідної місцевості. Аліменти перераховуються на рахунок ОСОБА_2 у АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

04.11.2025 року ОСОБА_1 дізналась, що на її банківські рахунки в АТ КБ «Приватбанк» накладено арешт постановою державного виконавця. 04.11.2025 року боржник подала державному виконавцю клопотання про виключення з Єдиного реєстру боржників та про визначення поточного рахунку у банківській установі для здійснення видаткових операцій. Відповідно до розрахунку заборгованості, державним виконавцем їй була нарахована заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 96848,33 грн та постановами державного виконавця застосовані тимчасові обмеження у праві виїзду за межі України, полювання, користування зброєю, керування транспортними засобами та накладено арешт на грошові кошти в сумі 96848,33 грн. Боржник не згодна із розрахунком державного виконавця, оскільки заборгованість за час підприємницької діяльності нараховувалась їй із середньої заробітної плати працівника відповідної місцевості, а мала нараховуватись із її доходу.

26.11.2025 року ОСОБА_1 подала клопотання виконавцю про виключення із Єдиного реєстру боржників та про скасування заходів примусового виконання, про здійснення перерахунку аліментів, про визначення поточного рахунку у банківській установі для видаткових операцій, які не були розглянуті.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 06 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні скарги.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та прийняти нове судове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги зазначала про те, що за змістом оскаржуваної ухвали суду першої інстанції вбачається, що 12.01.2026 року боржнику надані відповіді на подані державному виконавцю клопотання в повному обсязі.

Таким чином, можна прийти до висновків, що державний виконавець всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження» надав неповну відповідь з порушенням строків.

Отже, матеріалами судової справи підтверджено, що дана відповідь була надана державним виконацем тільки у січні 2026 року, тобто державним виконавцем були порушені вимоги Закону, яка полягає у порушені вимог п.3 ч.2 ст.18 та ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Також, в супереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем, як і в подальшому судом під час розгляду скарги, не було надано належної оцінки наданими ОСОБА_1 платіжним документам та документів податкової звітності.

На переконання скаржника, державний виконавець не врахував платіжні документи та не здійснив перерахунку та відповідно не повідомив сторони виконавчого провадження щодо розрахунку із сплати аліментів.

Суд першої інстанції не надав оцінку бездіяльності державного виконавця та прийняв незаконне рішення. Окрім того, суд першої інстанції не надав належно оцінки наданим доказам: деклараціям за звітні періоди які були подані до органів державної податкової служби щодо доходів.

Суд першої інстанції також не надав належної оцінки та не враховував ті обставини, що державний виконавець повинен і зобов`язаний був отримати інформацію від податкових органів про отримані доходи скаржника та відповідно перевірити розмір доходів скаржника.

Згідно матеріалів судової справи та відповідно матеріалів виконавчого провадження вбачається, що скаржником добровільно виконувалося рішення суду.

17 квітня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від стягувача ОСОБА_2 , в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 06.02.2026 року, а вказану ухвалу залишити без змін (а.с. 123-124).

Відповідно до ч. 4 ст. 360 ЦПК України до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Разом з тим, відзив ОСОБА_2 подано без дотримання вимог ч. 4 ст. 360 ЦПК України, оскільки до нього не додано доказів направлення його копії з доданими документами іншим учасникам справи.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені статтею 183 ЦПК України.

Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, серед іншого, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення), інші відомості, що вимагаються цим Кодексом (пункти 6, 7 ч. 1 ст. 183 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Оскільки до відзиву не додано доказів про надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, таким чином відзив на апеляційну скаргу слід залишити без розгляду.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що боржник була зареєстрована, як фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування до 05.06.2025 року, та в силу положень ст. 195 СК України, заборгованість по сплаті аліментів має обраховуватись із чистого доходу боржника. Водночас, боржником не була виконана вимога державного виконавця від 26.05.2025 року, а після отримання такої вимоги підприємницька діяльність взагалі була припинена. Суд першої інстанції погодився із позицією державного виконавця, що надання документів, передбачених вимогою є важливим для правильного врахування і обчислення розміру аліментів. При цьому, будь-яких доказів стосовно причин невиконання такої вимоги, або неможливості її виконання, суду не надано.

Враховуючи ненадання запитуваних виконавцем відомостей, заборгованість була правомірно розрахована виходячи із показника середньої заробітної плати працівника відповідної місцевості.

Відповідно, в силу значного розміру заборгованості, державним виконавцем на підставі статей 48, 56, 71 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанови про арешт коштів боржника в сумі 96 848,33 грн, про встановлення тимчасового обмеження у прав виїзду за межі України, полювання, користування зброєю, керування транспортними засобами.

12.01.2026 року боржнику надані відповіді на подані державному виконавцю клопотання в повному обсязі.

Крім того, оскільки під час виконавчого провадження було встановлено, що боржник користується рахунками в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», з яких здійснює, зокрема оплату аліментів на користь стягувача, державний виконавець правомірно відмовив у визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій в іншій банківській установі, оскільки такий рахунок може бути лише в одній банківській установі. При цьому, боржником не доведено суду, яким чином порушуються її права у виконавчому провадженні, за можливості користуватись рахунками в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Такі висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 02.09.2024 року вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , 2012 року народження, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.11.2023 року і до повноліття дитини.

Виконавчий лист видано стягувачу 12.03.2025 року.

Постановою державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 25.03.2025 відкрите виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа. Цією ж постановою зобов`язано боржника, протягом 5 робочих днів, подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

26.03.2025 року державним виконавцем здійснено повідомлення про внесення відомостей про ОСОБА_1 до Єдиного реєстру боржників, оскільки сума заборгованості за аліментами за період з 16.11.2023 року по 01.03.2025 року склала 82 721,18 грн.

26.03.2025 року державним виконавцем отримано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з яким ОСОБА_1 з 10.03.2023 зареєстрована фізичною особою-підприємцем з основним видом діяльності: 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у.

27.03.2025 року ОСОБА_1 звернулась до державного виконавця із заявою про виключення відомостей із Єдиного реєстру боржників, до якої долучила податкові декларації за 2023 та 2024 роки на суми доходів по 78 000 грн на рік, а також повідомила про наявність інших доходів. Вказувала, що за 2023 рік вона має сплатити аліменти 2536,80 грн, за 2024 рік - 20503,20 грн, з січня по березень 2025 року - 4875,00 грн, а також надала докази часткової сплати заборгованості по аліментам.

01.04.2025 року державним виконавцем, на підставі наданих боржником платіжних документів обраховано заборгованість в сумі 61262 грн.

01.05.2025 року надійшла відповідь з ГУ ДПС у м. Києві, згідно з якою боржник перебуває на загальній системі оподаткування як фізична особа-підприємець, документи фінансової звітності ОСОБА_1 у податкового органу відсутні оскільки їх подання не передбачено, повідомлено про наявну податкову декларацію.

05.05.2025 року надійшло повідомлення від АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» про відкриття боржником рахунків.

19.05.2025 року ОСОБА_1 знову звернулась із клопотанням до державного виконавця про включення відомостей про неї з Єдиного реєстру боржників з підстав, вказаних у раніше поданому клопотанні.

26.05.2025 року державним виконавцем направлено вимогу боржнику, у якій зобов`язано боржника терміново (у п`ятиденний термін) надати помісячну інформацію про розмір доходів від підприємницької діяльності, починаючи з 16.11.2023 року по 01.06.2025 року, виходячи з відомостей обліку доходів і витрат, яка ведеться фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 . Запитувану інформацію надати у формі довідки, при цьому зазначенню підлягає сума нарахованого доходу, сума податків та зборів, чистого доходу (об`єкту оподаткування); в подальшому: - щомісячно надавати інформацію про розмір доходів від підприємницької діяльності у формі довідки, при цьому зазначенню підлягає сума нарахованого доходу, сума податків та зборів, чистого доходу (об`єкту оподаткування), станом на перше число поточного місяця, за попередній місяць; - надавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за відповідний звітний період, з відміткою контролюючого органу про прийняття останньої. - проводити сплату аліментів на виконання виконавчого документу на рахунок відділу.

Вказана вимога обґрунтована тим, що якщо ФОП знаходиться на загальній системі оподаткування, то аліменти він виплачує зі свого чистого доходу. При цьому, чистий дохід розраховується як різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, а також сумою сплаченого податку з доходів фізичних осіб. Отже, згідно приписів закону, стягнення аліментів та нарахування заборгованості за аліментами, присудженими в частці від заробітку (доходу), здійснюється виходячи з фактичного заробітку (доходу), який є об`єктом оподаткування. Відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178.6 статті 178 розділу IV Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов`язані вести облік доходів і витрат. На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати. Облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством. Отже, перебування боржника на обліку в якості фізичної особи - підприємця (самозайнятої особи) зобов`язує останнього вести облік доходів і витрат, що свідчить про володіння повною і ґрунтовною інформацією про розмір доходів від підприємницької діяльності, яка, вочевидь, може бути надана, але станом на 26.05.2025 до відділу не надходила.

05.06.2025 року боржником припинено здійснення підприємницької діяльності, і після цього сплачуються аліменти в сумі по 5500,00 грн щомісячно.

01.10.2025 року надійшла заява стягувача, який повідомив про надходження коштів 01.05.2025 року - 2000 грн, 02.06.2025 року - 2000 грн, 04.07.2025 року - 5500 грн, 04.08.2025 року - 5500 грн, 04.09.2025 року - 5500 грн.

10.10.2025 року державним виконавцем на підставі наявної інформації обчислено розмір заборгованості в сумі 86676,58 грн станом на 01.10.2025 року, виходячи із середньої заробітної плати працівника відповідної місцевості. При цьому, з огляду на ненадходження від боржника інформації, запитуваної виогою від 26.05.2025 року, розрахунок здійснено виходячи з середньої заробітної плати працівника для міста Києва, відомостей щодо доходів боржника від ТОВ ВП «Полісся» та з урахуванням сплачених боржником сум коштів.

04.11.2025 року на підставі статей 48, 56, 71 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанови про арешт коштів боржника сумі 96848,33 грн (станом на 01.11.2025 року), про встановлення тимчасового обмеження у прав виїзду за межі України, полювання, користування зброєю, керування транспортними засобами.

04.11.2025 року та 27.11.2025 року надійшла заява боржника про визначення поточного рахунку у банківській установі для здійснення видаткових операцій, а саме у АТ КБ «Приватбанк».

04.11.2025 року та 26.11.2025 року боржником подані клопотання про виключення із Єдиного реєстру боржників та про скасування заходів примусового виконання, про здійснення перерахунку аліментів.

З такими ж заявами боржник зверталась у грудні 2025 року.

12.01.2026 року державним виконавцем боржнику була надана відповідь, її клопотання не були задоволені, що було обґрунтовано невиконанням вимоги державного виконавця від 26.05.2025 року. Наголошено, що надання вказаної інформації є вкрай важливим, оскільки відповідно до даних податкової служби, сума нарахованого доходу за 4 квартал 2023 року складає 123600 грн, за 4 квартал 2024 року 270834,64 грн, що є відмінним від проведених боржником нарахувань, підлягає уточненню і деталізації.

Згідно з розрахунком заборгованості, протягом 2025 року ОСОБА_1 нараховані аліменти виходячи із середньої заробітної плати працівника по місту Києву в розмірі 21 347,42 грн, тобто 5336,85 грн щомісячно.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповдіно до ч. 5 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відповдіно до ч. 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» Боржник зобов`язаний:

1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;

3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;

4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;

5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця;

6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Щодо методики обчислення розміру заборгованості слід зазначити, що відповідно до пункту 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/2, державний або приватний виконавець зобов`язаний щомісячно здійснювати розрахунок заборгованості за аліментами та у передбачених законом випадках повідомляти про нього сторони виконавчого провадження.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із звітах про здійснені відрахування та виплати, квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником, заяв та (або) розписок стягувача, інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості, інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції в тій частині, що боржником не була виконана вимога державного виконавця від 26.05.2025 року щодо надання боржником інформацію про розмір доходів від підприємницької діяльності за період з 16.11.2023 року по 01.06.2025 року, оскільки боржник всупереч вимогам чинного законодавства, зокрема ЗУ «Про виконавче провадження», не надав декларацію про доходи та майно боржника, не повідомив виконавцю про зміну відомостей щодо джерела доходу, а саме щодо припинення підприємницької діяльності. Разом з тим звертаючись до державного реєстратора з заявами про виключення відомостей з єдиного реєстру боржників, скасування заходів примусового виконання та здійснення перерахунку (розрахунку) щодо сплати аліментів; про визначення поточного рахунку у банківській установі для здійснення видаткових операцій, боржник не надала доказів стосовно причин невиконання вимоги державного виконавця від 26.05.2025 року або неможливості її виконання.

Отже, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні скарги в частині зобов`язання заступника начальника Оболонського ВДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Ткачову К.В. розглянути клопотання ОСОБА_1 від 04.11.2025 року про виключення відомостей з єдиного реєстру боржників, скасування заходів примусового виконання та здійснення перерахунку (розрахунку) щодо сплати аліментів; зобов`язання розглянути заяви ОСОБА_1 від 26.11.2025 року про визначення поточного рахунку у банківській установі для здійснення видаткових операцій; зобов`язання заступника начальника Оболонського ВДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Ткачову К.В. здійснити перерахунок аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, довести даний розрахунок стягувачу та боржнику; скасування заходів примусового виконання у виконавчому провадженні НОМЕР_1, щодо примусового виконання виконавчого листа Оболонського районного суду м. Києва №756/15132/23 від 12.03.2025 року (пункти 4-7 скарги).

Щодо надання відповідей виконавцем на звернення боржника, спрямовані на вчинення виконавчих дій, а також щодо строків їх надання, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Таким чином, державний виконавець зобов`язаний надати відповідь на заяву, запит, спрямовані на вчинення виконавчих дій сторін, чи інших учасників виконавчого провадження, у строки, визначені статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 02 травня 2022 року у справі 748/2723/20 (провадження № 61-6173св21).

Встановлено, що 26.11.2025 року боржником подані заяви про виключення відомостей з єдиного реєстру боржників, скасування заходів примусового виконання та здійснення перерахунку (розрахунку) щодо сплати аліментів; а також про визначення поточного рахунку у банківській установі для здійснення видаткових операцій.

Однак державним виконавцем, в порушення ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» порушено термін розгляду звернення боржника, та своєчасно (у місячний строк) не розглянуто подані боржником вказані вище заяви від 26.11.2025 року. Натомість така відповідь була надана державним виконавцем лише 12.01.2026 року, що в свою чергу свідчить про бездіяльність державного виконавця.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, про те, що дії чи бездіяльність були вчинені виконавцем відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби і права боржника не було порушено.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, а ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 06 лютого 2026 року в частині відмови у задоволенні вимог скарги щодо визнання неправомірною бездіяльністю заступника начальника Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Ткачову Катерину Володимирівну щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 26 листопада 2025 року про виключення відомостей з єдиного реєстру боржників скасування заходів примусового виконання та здійснення перерахунку (розрахунку) щодо сплати аліментів та щодо визнання неправомірною бездіяльність заступника начальника Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Ткачову Катерину Володимирівну щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 26 листопада 2025 року про визначення поточного рахунку у банківській установі для здійснення видаткових операцій та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення вказаних вимог.

Ухвала Оболонського районного суду міста Києва від 06 лютого 2026 року в частині відмови у задоволенні вимог зобов`язання заступника начальника Оболонського ВДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Ткачову К.В. розглянути клопотання ОСОБА_1 від 04.11.2025 року про виключення відомостей з єдиного реєстру боржників, скасування заходів примусового виконання та здійснення перерахунку (розрахунку) щодо сплати аліментів; зобов`язання розглянути заяви ОСОБА_1 від 26.11.2025 року про визначення поточного рахунку у банківській установі для здійснення видаткових операцій; зобов`язання заступника начальника Оболонського ВДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Ткачову К.В. здійснити перерахунок аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, довести даний розрахунок стягувачу та боржнику; скасування заходів примусового виконання у виконавчому провадженні НОМЕР_1, щодо примусового виконання виконавчого листа Оболонського районного суду м. Києва №756/15132/23 від 12.03.2025 року, слід залишити без змін, оскільки суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скарги в цій частині.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, висновки суду в частині відмови у задоволенні вимог скарги про визнання бездіяльності неправомірною не відповідають обставинам справи, ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нового рішення про задоволення вимог скарги ОСОБА_1 в цій частині, у відповідності до ст. 376 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 06 лютого 2026 року скасувати в частині відмови у задоволенні вимог:

Про визнання неправомірною бездіяльністю заступника начальника Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Ткачову Катерину Володимирівну щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 26 листопада 2025 року про виключення відомостей з єдиного реєстру боржників скасування заходів примусового виконання та здійснення перерахунку (розрахунку) щодо сплати аліментів.

Про визнання неправомірною бездіяльність заступника начальника Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Ткачову Катерину Володимирівну щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 26 листопада 2025 року про визначення поточного рахунку у банківській установі для здійснення видаткових операцій.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення вказаних вимог.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено «29» червня 2026 року.

Головуючий суддя Л.П. Сушко

Судді В.М. Ратнікова

С.Г. Музичко