Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №755/12344/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року

справа № 755/12344/25

провадження № 22-ц/824/3056/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Ратнікової В.М., Сушко Л.П.

при секретарі: Яхно П.А.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 01 вересня 2025 року, постановлене під головуванням судді Галаган В.І., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звертаючись з позовом до суду, просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на її користь додаткові витрати на утримання дітей у розмірі 77 371,75 грн..

Мотивуючи свої вимоги тим, що від зареєстрованого шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12.05.2023 року шлюб між сторонами розірвано. Судовим наказом Голосіївського районного суду м. Києва від 24.03.2023 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів доходу до повноліття дітей, які відповідач сплачує у розмірі по 2 552,50 грн. на кожну дитину.

У зв`язку з початком військових дій, розлученням із відповідачем позивач разом із дітьми вимушена була виїхати до Німеччини, де наразі проживає. Для належного навчання та утримання дітей позивач вимушена витрачати додаткові кошти. На купівлю продуктів та витрати на харчування для двох дітей на місяць становить 300 євро, додатково позивач купує ліки, одяг, товари для навчання дітей, витрачає кошти на навчання дітей, заняття з логопедом, а всього позивачем витрачено 154 743,50 грн.

Вказані витрати понесено позивачем одноособово, відповідач у добровільному порядку не надає кошти на додаткові витрати на дітей, тому позивач вимушена звернутись з даним позовом до суду.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 01 вересня 2025 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову.

Вимоги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції не було взято до уваги квитанції, долучені до матеріалів справи, які підтверджують розмір додаткових витрат на утримання дітей.

Для належного проживання, навчання та утримання двох дітей скаржнику довотиться витрачати додаткові кошти, що для неї становить велику суму витрат, яку вона вимушена брати в борг у рідних та знайомих.

Звертає увагу, що в школі, де навчається син видали висновок Департаменту освіти, культури та спорту та Відділу у справах молоді і Служби у справах дітей, в якому прямо рекомендовано додаткові заняття спільному сину сторін з німецької мови та додаткові заняття з математики.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що доводи апеляційної скарги не містять доказів фінансової спроможності відповідача і приховування ним іншого доходу.

Нотаріального дозволу на вивіз дітей на постійне проживання закордоном не давав, домовленості і погодження з відповідачем про їх навчання в Німеччині не було, це було одноосібно позивачем.

Апелянт обґрунтовуючи свої вимоги посилається на ч. 1 ст. 8, ч. 1 ст. 12 ЗУ, ст. 185 СК України та на ті обставини, що вона не отримує власного доходу, бо діти хворіють, але не надала доказів хвороби дітей.

Посилання апелянтки на квитанції, які долучені до позовної заяви, то такі не обґрунтовують обов`язковість, винятковість витрат, оскільки самі по собі не є доказами придбання позивачем майна, послуг, оскільки не містять найменування покупця, його підпису, відтиску печатки, а тому без інших доказів не можуть слугувати доказами придбання відповідних речей.

Зазначає, що є для свої непрацездатних батьків є годувальником, оскільки вони обидва на пенсії.

З 2023 року знаходиться на постійному лікуванні лікаря невролога.

У відповіді на відзив представник апелянта ОСОБА_5 підтримала доводи апеляційної скарги та заперечувала проти позиції відповідача.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити.

В судовому засіданні ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперчував, просив залишити її без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено та матеріали справи не містять жодних доказів про наявність рекомендацій лікарів щодо необхідності зайняття дитини з логопедом, у тому числі не доведено, що такі заняття та заняття іноземною мовою, пов`язані із розвитком певних здібностей дитини.

Крім того, позивач не навела мотивів вибору освітнього закладу та занять іноземною мовою, що, зокрема, залежить від матеріальних можливостей та бажання батьків, а також погодження такого вибору з батьком дитини. Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що між нею та відповідачем були узгоджені питання щодо навчання дитини. Навчальний заклад та вибір навчання дитиною іноземною мовою було обрано позивачем на власний розсуд, без погодження із відповідачем.

Крім того, матеріали справи не містять доказів придбання позивачем вишиванки саме в інтересах дитини.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від зареєстрованого шлюбу мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 06 лютого 2015 року, актовий запис № 382, та свідоцтвом про народження, виданим Дніпровським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стагу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 28 жовтня 2020 року, актовий запис № 2527. (а.с. 10,11)

24.03.2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у справі № 751/5370/23 видав судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 21 березня 2023 року і до досягнення старшою дитиною повноліття. (а.с. 12)

На підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12.05.2023 року у справі № 752/3526/23, шлюб, зареєстрований 19.07.2014 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1539, між сторонами розірвано. (а.с. 13-15)

Згідно Довідки, виданої ТОВ «Арман ТЕХ» від 08 травня 2023 року № 01/05, ОСОБА_2 працює в ТОВ «Арман ТЕХ» на посаді дизайнера-виконавця і його заробітна плата за період з 24.01.2023 року по 30.04.2023 року становить 21 518,00 грн.; місячна заробітна плата становить 9 500,00 грн.(а.с. 18)

Згідно платіжних інструкцій, долучених до матеріалів справи, ОСОБА_1 сплачено за заняття німецькою ОСОБА_3 12 145,00 грн. (а.с. 19-24)

Згідно платіжних інструкцій, долучених до матеріалів справи, ОСОБА_1 сплачено за заняття з логопедом ОСОБА_3 19 680,00 грн. (а.с. 19-24)

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи квитанцію про придбання вишиванки на суму 1 250,00 грн., чеки та квитанції, які м надруковано іноземною мовою. (а.с. 29-47, 48, 49-51)

17.11.2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб та від даного шлюбу відповідач має малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження, виданим Дніпровським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану ЦМУ МЮ (м. Київ) від 05.04.2024 року, актовий запис № 246, свідоцтвом про шлюб, виданим Дніпровським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану ЦМУ МЮ (м. Київ) від 17.11.2023 року, актовий запис № 2243.

Крім того, відповідачем долучено до матеріалів справи медичну документацію.

Частинами першою-третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Відповідно до частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Аналіз указаних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу, тощо. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження розміру понесених витрат, понесених на заняття з логопедом апелянтом було надано платіжне доручення № Р24А2201733573D7330 від 14.01.2024 року, платіжне доручення № Р24А2387622697D1288 від 27.02.2024 року, платіжне доручення № Р24А2770735133D4465 від 24.05.2024 року.

Крім того, колегія суддів бере до уваги, що діти проживають у Німеччині як наслідок виникає необхідність у додатковому навчанні дітей німецької мови з репетиторами. На підтвердження зазначених витрат апелянтом були надані платіжна інструкція № 0.0.4104684124.1 від 01.01.2025 року,платіжна інструкція № 2.77408115.1 від 01.12.2024 року, платіжна інструкція № 2.74609907.1 від 19.11.2024 року, платіжна інструкція № 0.0.3512222470.1 від 07.03.2024 року, платіжна інструкція № 0.0.3837113021.1 від 23.06.2024 року, платіжна інструкція № 2.89033561.1 від 31.01.2025 року.

З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку, що в цій частині вимоги апелянта про стягнення додаткових витрат є такими, що підтверджені належними доказами, у зв`язку чим підлягають задоволенню в розмірі половини вартості, понесених витрат.

Щодо інших вимог зазначених в апеляційній скарзі суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Придбання шкільного одягу, взуття та шкільного приладдя не належить до додаткових витрат, зумовлених особливими обставинами.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі № 484/2230/17.

Крім того, позивач не навела мотивів вибору освітнього закладу, що, зокрема, залежить від матеріальних можливостей та бажання батьків, а також погодження такого вибору з батьком дитини. Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що між нею та відповідачем були узгоджені питання щодо навчання дитини. Навчальний заклад та вибір навчання дитиною іноземною мовою було обрано позивачем на власний розсуд, без погодження із відповідачем.

З огляду на вище викладене в цій частині вимог слід відмовити, у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 01 вересня 2025 року скасувати.

Постановити нове рішення наступного змісту.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені додаткові витрати на утримання доньки - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 15 912,50 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст складено 29 червня 2026 року.

Суддя-доповідач

Судді