Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №755/934/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року

справа № 755/934/25

провадження № 22-ц/824/2179/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Ратнікової В.М., Сушко Л.П.

при секретарі: Яхно П.А.

учасники справи:

скаржник - ОСОБА_1

особа, дії/бездіяльність якої оскаржуються - головний державний виконавець Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кияниця Лілія Сергіївна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 06 серпня 2025 року, постановлену під головуванням судді Засторожнікової К.С., у справі за скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Шевченко Дар`я Станіславівна , особа, дії/бездіяльність якої оскаржуються, головний державний виконавець Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кияниця Лілія Сергіївна, на дії (бездіяльність) державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Шевченко Дар`я Станіславівна , особа, дії/бездіяльність якої оскаржуються, головний державний виконавець Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кияниця Лілія Сергіївна, на дії (бездіяльність) державного виконавця.

Скарга мотивована тим, що Дніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) здійснюється виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання судового наказу № 760/1172/22 від 30.06.2022, виданого Солом`янським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти на утриманні дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини доходу, але не більше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.01.2022 до досягнення дітьми повноліття. У рамках даного виконавчого провадження на підставі постанови від 13.07.2022 було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, оскільки за період з 17.01.2022 по 13.07.2022 сукупний розмір заборгованості становив 48 891, 52 грн., яка була боржником погашена, та заборгованості із виплати аліментів боржник наразі немає. У зв`язку із чим, боржник звернувся до державного виконавця із заявою про скасування арешту майна та вилучення інформації з реєстру боржників, однак, жодних дій, спрямованих на скасування арешту та виключення боржника із реєстру боржників державним виконавцем вчинено не було, у зв`язку із чим боржник звернувся до суду із вказаною скаргою, в якій просить суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця та зобов`язати державного виконавця зняти арешт рухомого та нерухомого майна боржника у виконавчому провадженні, та скасувати постанову про арешт майна боржника від 13.07.2022, а також зобов`язати державного виконавця виключити відомо ті про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників у вп. № НОМЕР_1.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 06 серпня 2025 року скаргу задоволено частково.

Визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кияниці Лілії Сергіївни щодо не зняття арешту з рухомого та нерухомого майна боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, накладеного постановою про арешт майна боржника від 20.07.2022 року.

Зобов`язано головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кияницю Лілію Сергіївну зняти арешт з рухомого та нерухомого майна, належного боржнику ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, накладений постановою головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кияниці Лілії Сергіївни про арешт майна боржника від 20.07.2022.

У задоволенні іншої частини скарги, - відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нове рішення про відмову в задоволенні скарги.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що боржник звільнився з роботи, що усуває можливість стягнення аліментів з заробітної плати, тому зняття арешту є неправомірним і створює ризик невиконання рішення.

З врахуванням того факту, що під час виконання покладених на боржника рішенням суду обов`язків щодо сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей, останній вже допустив факт заборгованості, вважає, відсутні визначені Законом підстави для скасування арешту з майна боржника, оскільки в будь якій іншій спосіб ніж той що оскаржує боржник, забезпечити виконання рішення суду є неможливим, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.

В судовому засіданні ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити без задоволення.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_8 апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити.

Іншій учасники справи в судове засідання не з`явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково скаргу, суд першої інстанції виходив із того, що встановлений судом факт сплати боржником ОСОБА_1 заборгованості по аліментах та відсутність такої заборгованості на час розгляду скарги, подальший арешт майна боржника суперечитиме приписам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 13.07.2022 головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кияницею Л.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 про примусове виконання судового наказу № 760/1172/22, виданого 30.06.2022 Солом`янським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини доходу, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.01.2022 і до досягнення дітьми повноліття.

13.07.2022 державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника, відповідно до якої постановлено накласти арешт на грошові кошти, належні боржникові, у межах суми стягнення, яка становить 48 891, 52 грн.

20.07.2022 державним виконавцем буда винесена постанова про арешт майна боржника, на підставі якої накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, належне боржникові, у межах суми стягнення, яка становить 48 891, 52 грн.

20.07.2022 державним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, зі змісту якої слідує, що вжитими заходами встановлено, що ОСОБА_1 отримує дохід в Регіональному сервісному центрі МВС у м. Києві, у зв`язку із чим зобов`язано підприємство, установу, організацію здійснювати відрахування із заробітної плати і перерахування коштів до десятого числа кожного місяця, та щомісячно надсилати державному виконавцеві звіт про проведені відрахування.

24.05.2023 державним виконавцем було винесено постанову про зняття арешту з коштів боржника ОСОБА_1 , мотивовану тим, що заборгованість зі сплати аліментів відсутня.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Нормою п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Частиною 4 ст. 59 вказаної статті Закону перелічено підстави, за наявності яких виконавець самостійно знімає арешт з усього майна (коштів) боржника або його частини. Такими підставами є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у ч. 6 ст. 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені п. 12 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону України «Про виконавче провадження».

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З огляду на вище викладене, підставою для зняття державним виконавцем раніше накладеного арешту на майно боржник є, зокрема, погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.

Як було встановлено судом, 13.07.2022 головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кияницею Л.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 про примусове виконання судового наказу № 760/1172/22, виданого 30.06.2022 Солом`янським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини доходу, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.01.2022 і до досягнення дітьми повноліття.

13.07.2022 державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника, відповідно до якої постановлено накласти арешт на грошові кошти, належні боржникові, у межах суми стягнення, яка становить 48 891, 52 грн.

20.07.2022 державним виконавцем буда винесена постанова про арешт майна боржника, на підставі якої накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, належне боржникові, у межах суми стягнення, яка становить 48 891, 52 грн.

20.07.2022 державним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, зі змісту якої слідує, що вжитими заходами встановлено, що ОСОБА_1 отримує дохід в Регіональному сервісному центрі МВС у м. Києві, у зв`язку із чим зобов`язано підприємство, установу, організацію здійснювати відрахування із заробітної плати і перерахування коштів до десятого числа кожного місяця, та щомісячно надсилати державному виконавцеві звіт про проведені відрахування.

24.05.2023 державним виконавцем було винесено постанову про зняття арешту з коштів боржника ОСОБА_1 , мотивовану тим, що заборгованість зі сплати аліментів відсутня.

Водночас, арешту з рухомого та нерухомого майна, належного боржникові, державним виконавцем знято не було, про що свідчать відомості про виконавче провадження із реєстру виконавчих проваджень, доступні за номером провадження та із використанням ідентифікатору доступу на сайті https://asvpweb.minjust.gov.ua/.

Із матеріалів скарги вбачається, що 02.01.2025 представником боржника адвокатом Шевченко Д.С. на адресу Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) була направлена заява про скасування постанови про арешт майна боржника та виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, яка була отримана одержувачем 06.01.2025.

Відомості про результати розгляду вказаної заяви представника боржника у матеріалах виконавчого провадження, розміщених на сайті https://asvpweb.minjust.gov.ua/ відсутні.

Зі змісту поданої до суду довідки про заробітну плату боржника ОСОБА_1 від 06.08.2025 за № 38, наданої за місцем роботи за підписом заступника генерального директора Департаменту експлуатації каналізаційного господарства Приватного акціонерного товариства «Київводоканал», слідує, що щомісячно із заробітної плати боржника відраховуються аліменти на користь ОСОБА_5 .

Згідно із Довідкою-розрахунком заборгованості по аліментах від 06.08.2025 за № НОМЕР_1, виконаною старшим державним виконавцем Федоренко О. вбачається, що заборгованість по аліментах у ОСОБА_1 станом на 31.07.2025 відсутня.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість підстав для скасування арешту рухомого та нерухомого майна боржника, накладеного на підставі постанови від 20.07.2022 головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кияницею Лілією Сергіївною у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог боржника в частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця стосовно не скасування арешту з рухомого та нерухомого майна боржника, оскільки станом на 24.05.2023 р. державний виконавець володів інформацією про відсутність заборгованість із виплати аліментів у боржника, та, прийнявши рішення про скасування арешту із коштів боржника на підставі постанови від 24.05.2023, оминув вирішенні питання, пов`язаного із скасуванням арешту, накладеного постановою від 20.07.2022р. Так само, отримавши заяву представника боржника про скасування арешту з майна, державним виконавцем, починаючи з 06.01.2025 не вжито заходів, спрямованих на вирішення заяви та винесення відповідного рішення у формі постанови.

Стосовно вимог боржника про виключення відомостей про останнього з Єдиного реєстру боржників, то районний суд вірно зазначив, що суду не подано доказів, на підтвердження обставин перебування та включення боржника до вказаного реєстру. Водночас, із відкритого Єдиного реєстру боржників за посиланням https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors відсутні відомості про ОСОБА_1 , як боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_2. Доказів протилежного боржником на час розгляду скарги суду не подано.

Відсутні підстави для скасування постанови від 20.07.2022, на підставі якої було накладено арешт на рухоме та нерухоме майно боржника, оскільки на час винесення даної постанови за боржником рахувалась заборгованість із виплати аліментів у сумі 48 891, 52 грн., про що було зазначено у самій постанові.

З огляду на вище викладене, ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, судом повно та всебічно з`ясовано обставини справи, надано їм належну правову оцінку, висновки суду про часткове задоволення скарги є обґрунтовані.

Згідно вимог статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленої ухвали.

Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 06 серпня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст складено 29 червня 2026 року.

Суддя-доповідач

Судді