Постанова від 16 листопада 2025 р. у справі №754/463/25 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2025 рокум. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участі:

особи, стосовно якої складено протокол

про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ,

захисника особи, стосовно якої складено протокол

про адміністративне правопорушення, Гоцка Р.В.,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 23 січня 2025 року стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Постановою суду визнано доведеним, що ОСОБА_1 18.12.2024 об 11 год. 30 хв. керував автомобілем «ГАЗ 3302», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Мілютенка, 30/11 в м. Києві, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поблідніння шкіри обличчя, зіниці очей не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці.

Від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Гоцко Р.В. в інтересах ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, першочергово поставив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, який пропущений з поважних причин, оскільки дану апеляційну скаргу він подав після усунення недоліків, згідно постанови апеляційного суду від 20.02.2025 року.

В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_2 вказує, що судом першої інстанції, розгляд вказаної справи відбувся формально, без повного з`ясування всіх обставин справи та грубим порушенням норм чинного законодавства України. Зазначає, що викладені у протоколі та постанові суду дані про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, не відповідають дійсності, оскільки він не відмовлявся від проходження такого огляду, а навпаки погодився, однак працівники поліції супроводжувати його до медичного закладу відмовилися. У подальшому цього ж дня ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння в КНП «КМНКЛ «Соціотерапія», що підтверджується висновком наявним у матеріалах справи, а саме щодо відсутності в останнього ознак алкогольного сп`яніння. Також вважає, що судом першої інстанції не досліджувався відеозапис, який хоча і є не повним, однак із наявного відеозапису не вбачається, що працівники поліції будь-яким чином встановлювали ознаки наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 . Просив постанову скасувати, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та в його інтересах захисника Гоцка Р.В. на підтримання доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 в повному обсязі, переглянувши відеозапис зазначених подій за участі водія ОСОБА_1 , перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови та доводи апеляційної скарги, слід дійти наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк для апеляційного оскарження постанови місцевого суду.

Враховуючи доводи апелянта, про причини пропуску строку на оскарження постанови, апеляційний суд визнає їх поважними, а тому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду підлягає задоволенню.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги як указано в ст. 294 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об?єктивне з?ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов?язаний, зокрема, з?ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом?якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з?ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів справи за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відмову від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №441754 від 18.12.2024 року , того ж дня, об 11 год. 30 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «ГАЗ 3302», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Мілютенка, 30/11 в м. Києві, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поблідніння шкіри обличчя, зіниці очей не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці.

Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. (а.с. 2).

ОСОБА_1 були роз`яснені його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, хоча від підпису у протоколі як і від отримання другого примірника протоколу він відмовився.

Вказаний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, у силу ст. 255 КУпАП, уповноваженою на те особою, а саме інспектором взводу 1 роти 2 батальйону 1 полку 2 УПП у м. Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Панюшиним А.І., також правильність обставин адміністративного правопорушення, що викладені в протоколі, засвідчено поясненням та підписом свідка ОСОБА_3 (а.с.5).

Окрім цього, в матеріалах провадження міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 такого огляду не проходив, бо відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння і така подія підтверджується записом із БК №№473702, 470641.

Згідно переглянутого відеозапису досліджуваних подій за участі водія ОСОБА_1 , останній, дійсно на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу "Драгер" чи у лікаря у визначеній медичній установі - відмовився.

Відеозапис не вказує на те, що ОСОБА_1 поставив під сумнів правильність запису із БК №№473702, 470641.

Матеріали справи також не містять і даних щодо оскарження ОСОБА_1 чи в його інтересах адвокатом/представником дій працівників поліції, що не заперечується і в суді апеляційної інстанції та в апеляційній скарзі стороною захисту.

Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис досліджуваних подій не є повним та відсутній момент зупинки його автомобіля, не спростовує те, що обставини, які на ньому відображені, коли ОСОБА_1 при виявленні працівниками поліції ознак перебування його в стані алкогольного сп`яніння відмовився від проходження медичного огляду у встановленому порядку - не повинні бути прийняті до уваги.

Посилання апелянта на висновки КНП «КМНКЛ «Соціотерапія», які долучені до апеляційної скарги, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за порушення п.2.5 ПДР України, тобто за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, а не за перебування у стані сп`яніння.

Отже, за наявності видимих ознак незвичності в поведінці ОСОБА_4 , задля запобігання можливої небезпеки для руху, працівниками патрульної поліції на виконання вимог закону, зокрема п. 1.5 Загальних положень Правил дорожнього руху України, і було запропоновано водію ОСОБА_1 пройти медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння (впливу наркотичних чи токсичних речовин), від чого останній відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, що є самостійним складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і не потребує дійсного перебування водія в стані алкогольного сп`яніння або перебування під впливом наркотичних чи токсичних речовин, що заборонено п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.

Таким чином, за наведеним, слід дійти висновку, що суд першої інстанції, дослідивши матеріали провадження, в їх сукупності, обґрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Законом України від 07.07.2016 за № 1446-VIII посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

А тому, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за відмову від проходження огляду за підозру у керуванні ним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Порушень норм матеріального або процесуального права, які б слугували підставою для скасування постанови суду першої інстанції, - не встановлено.

За підсумками, апеляційна скарга Гоцка Р.В. в інтересах ОСОБА_1 , задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання Гоцка Р.В. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Києва від 23 січня 2025 року.

Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 23 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, залишити без змін, а апеляційну скаргу Гоцка Р.В. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду Г.О. Балацька