Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №620/4619/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року Чернігів Справа № 620/4619/26

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-АНГЕЛ ЛТД" до Чернігівської митниці про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО-АНГЕЛ ЛТД" звернулось до суду з позовом до Чернігівської митниці, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA102000/2025/000037/2 від 27.10.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску (пропуску) товарів UA102020/2025/000084 від 27.10.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивачем надані достатні і достовірні підтвердження оплати товару, а відповідачем не зазначено конкретних обставин, що стали підставою для коригування митної вартості. Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за основним методом (за ціною договору), а також об`єктивна можливість застосування цього методу не спростовано відповідачем, що свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару - не встановлено. Вказує, що надані документи містили всі необхідні числові дані для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що митну вартість спірного товару за МД від 27.10.2025 № 25UA102020006401U9 скориговано з урахуванням вимог ст. 64 МКУ за резервним методом з розрахунку 7 700 EUR, що у перерахунку на валюту контракту (за курсом валют, який діє на день подання митної декларації № 25UA102020006401U9) становить 7 122,59 CHF, шляхом прийняття Рішення від 27.10.2025 № UA102000/2026/000037/2 відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби. На підставі вказаного рішення митницею відмовлено декларанту у митному оформленні (випуску) спірного товару, про що оформлена картка відмови від 27.10.2025 №UA102020/2025/000084. Вказує, що позивач помилково стверджує про необґрунтованість та безпідставність здійснення митної оцінки товару, у процесі опрацювання наданих до МД документів виявлено недоліки, які не сумісні з можливістю декларування товару на умовах позивача.

Позивачем було подано відповідь на відзив, в якій вказав, що в рішенні про коригування не зазначено жодної розбіжності, яка б мала фактичний вплив на визначення митної вартості товару.

Відповідачем було подано заперечення, в яких вказав, що у митниці виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості, що в свою чергу виключає можливість застосування методу визначення митної вартості за ціною договору.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 13.05.2026 у задоволенні клопотання Чернігівської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін було відмовлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.10.2023 між ANGEL TRADE GROUP GMBH (Швейцарія) (продавець) та ТОВ “АВТО-АНГЕЛ ЛТД” (покупець) було укладено контракт №01/10 на поставку транспортних засобів.

Згідно рахунку-фактури 2823/10/25 від 17.10.2025 сторонами контракту була узгоджена поставка автомобілю Renault Kangoo Z.E., номер кузова НОМЕР_1 , рік випуску 2020, тип двигуна – електричний.

З метою здійснення митного оформлення товару, що ввозиться позивачем на митну територію України, останнім до Чернігівської митниці було подано митну декларацію № 25UA102020006401U9 від 27.10.2025 та, зокрема, наступні документи: контракт №01/10 від 01.10.2023, рахунок-фактуру № 2823/10/25 від 17.10.2025, автотранспортну накладну (CMR) б/н від 16.10.2025, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № 683.825.694 від 12.05.2020.

Під час перевірки наданих для підтвердження митної вартості товару документів фахівцями контролюючого органу декларанту було надіслано повідомлення, в якому вказано, що на виконання вимог частини 3 статті 53 Митного кодексу України в зв`язку з відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необхідне подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару: - висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, про вартість товару; копію митної декларації країни відправлення; - платіжне доручення про сплату коштів.

На вказане повідомлення позивачем було надано копію митної декларації країни відправлення від 17.10.2025 № 25CH10EXZRS9V3YLN9; рахунок від CARAUKTION від 09.09.2025 № 356667; платіжну інструкцію в іноземній валюті від 27.10.2025 № 73 про оплату коштів за товари. Висновок про вартісні характеристики товару надано не було.

27.10.2025 Чернігівською митницею було прийнято рішення № UA102000/2025/000037/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якого митним органом митну оцінку товарів здійснено із застосуванням резервного методу з розрахунку 7700,00 EUR.

У графі 33 вказаного рішення було зазначено обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувались митним органом для визначення митної вартості, а саме:

1. Відповідно до п. 5 «Умови платежів» контракту від 01.10.2023 №01/10 покупець здійснює оплату за товар як на умовах відстрочення платежу, так і на умовах передоплати. В інвойсі від 17.10.2025 №2823/10/25 відсутні умови оплати коштів за товар. Банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів, до митного оформлення не надано, а тому неможливо перевірити їх заявлену вартість;

2. Відповідно до пп. 3.1 п. 3 «Базисні умови поставки» контракту від 01.10.2023 №01/10 поставка товарів здійснюється на умовах CPT м. Чернігів (Україна). Але жодним пунктом цього контракту не визначено чи включає в себе ціна товарів витрати з транспортування до місця призначення;

3. Відповідно до п.п. 3.3 п. 3 «Базисні умови поставки» контракту від 01.10.2023 №01/10 фактичне завантаження і відправка товару проводиться за адресою Interlakenstrasse 68, 3705 Faulensee, Schweiz. Але згідно з графою 4 CMR від 16.10.2025 року завантаження товару здійснювалося в іншому місці, відмінному від того, яке в казано в контракті. Крім того, в CMR відсутні умови поставки та не зазначено жодного документу (інвойс, контракт тощо), відповідно до якого відбувається перевезення товару;

4. Відповідно до контракту від 01.10.2023 №01/10 продаж мотоциклів здійснює фірма ANGEL TRADE GROUP GMBH. В той же час, згідно з наданими до митного оформлення свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 12.05.2020 №683.825.694 попереднім власником оцінюваного транспортного засобу є POST CH AG Flottenmanagement. Документи, які підтверджували б право власності ANGEL TRADE GROUP GMBH на ці товари, до митного оформлення не надавалися;

5. Здійснено моніторинг комерційних пропозицій щодо вживаних транспортних засобів ідентичних та подібних оцінюваним на ринку провідних країн експортерів та країни придбання. Так, було встановлено, що відповідно до цінової інформації інтернет-ресурсів autoscout24.com, mobile.de та ooyyo.com вартість вантажного автомобіля Renault Kangoo 2020 року реєстрації, з електричним двигуном потужністю 44 кВт становить від 9015 EUR, що є значно вищою та не відповідає рівню вартості, заявленої декларантом.

За результатами опрацювання додатково наданих документів встановлено наступне:

- в копії митної декларації країни відправлення від 17.10.2025 № 25CH10EXZRS9V3YLN9 відсутня інформація щодо документів, відповідно до яких здійснюється поставка транспортного засобу, а саме: не зазначено номер і дату рахунка-фактури та/або контракту;

- в платіжній інструкції в іноземній валюті від 27.10.2025 №73 відсутні відмітки банку в таких полях, як «Обов`язкові реквізити для НБУ», «Відділ клієнтських рахунків», «Відділ експортно-імпортного контролю», «Сектор переказів» «Казначейство» та інші, які свідчили б про зарахування коштів на рахунок отримувача. До того ж платіжну інструкцію в іноземній валюті від 27.10.2025 №73 оформлено без дотримання вимог Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 (зі змінами), а саме: вищезазначений документ не містить підпис(и) (власноручний(і)/електронний(і)) відповідальної(их) особи (іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком.

У зв`язку розбіжностями в поданих та додатково наданих документах, неподанням декларантом усіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 і 3 ст. 53 МКУ, відсутністю усіх складових митної вартості товару, приймаючи до уваги митні оформлення товарів, здійснені в попередній період (згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби), а також враховуючи вимоги ч. 6 ст. 54 МКУ та те, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 та ч. 2 ст. 58 МКУ декларант має подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, є підстави для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості (за ціною договору) та для визначення митним органом митної вартості товару самостійно.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 та ч. 4 ст. 57 МКУ проведена консультація між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів на підставі інформації, яка наявна у митного органу, визначення основи вартості та обміну наявною інформацією. Підтвердженням про її проведення є лист від 07.07.2025 року.

Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 54 МКУ підстави для визнання заявленої митної вартості товарів відсутні. Проаналізувавши митні оформлення товарів встановлено, що згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби за митною декларацією від 24.10.2025 №25UA209180085664U3 було оформлено товар «Автомобіль вантажний б/в, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування: - марка: RENAULT, - модель: KANGOO EXPRESS Z.E., - календарний рік виготовлення: 2020,- модельний рік виготовлення: 2020, - № кузова: НОМЕР_2 ,- тип кузова: вантажний фургон,- тип двигуна: електричний,- потужність: 44 Kw». Поставка здійснювалася з Швейцарії на умовах DAP - UA Городок за основним методом – за ціною договору на рівні 7700 EUR. Таким чином, митну вартість оцінюваного товару скориговано відповідно до ст. 64 МКУ за резервним методом відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, – митна декларація від 24.10.2025 №25UA209180085664U3.

Митну оцінку товару здійснено за резервним методом з розрахунку 7700 EUR, що у перерахунку на валюту контракту (за курсом валют, який діє на день подання митної декларації №25UA102020006401U9) становить 7122,59 CHF.

Причини незастосування попередніх методів визначення митної вартості: 1) за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) – з наведених вище причин; 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів – відсутність інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних товарів протягом останніх 3-х місяців; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів – відсутність інформації щодо вартості операцій щодо подібних (аналогічних) товарів протягом останніх 3-х місяців; 4) на основі віднімання вартості – відсутність достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (ст. 62 МКУ); 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість) – відсутність інформації щодо обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (ст. 63 МКУ). Зазначене унеможливлює визначення митної вартості товару шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58 – 63 МКУ, а тому його митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості відповідно до положень ст. 64 МКУ.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA102020/2025/000084.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта (частина перша статті 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частини перша та друга статті 52 Митного кодексу України).

Частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

В силу положень частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, із сиcтемного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Між тим, витребувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методом (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Так, позивачем до митного оформлення було надано митну декларацію № 25UA102020006401U9 від 27.10.2025, контракт №01/10 від 01.10.2023, рахунок-фактуру № 2823/10/25 від 17.10.2025, автотранспортну накладну (CMR) б/н від 16.10.2025, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 12.05.2020, копію митної декларації країни відправлення від 17.10.2025 № 25CH10EXZRS9V3YLN9; рахунок від CARAUKTION від 09.09.2025 № 356667; платіжну інструкцію в іноземній валюті від 27.10.2025 № 73.

Суд зазначає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Одночасно, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) обмінюватися інформацією, що стосується митної вартості товарів, в електронній формі у форматі міжнародних стандартів обміну електронною інформацією з митними органами іноземних держав із використанням інформаційних технологій, за умови дотримання вимог щодо її конфіденційності; 7) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).

Частинами першою та другою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

В силу вимог частин першої та другої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частини третя-четверта статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, у Графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів» зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Щодо посилання відповідача, що позивачем не надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів, до митного оформлення, то суд зазначає, що позивачем додатково на вимогу митниці було надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 27.10.2025 №73.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до підпункту 10 пункту 14 розділу II Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216, платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити, як призначення платежу.

Згідно пункту 15 розділу II Положення платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.

Разом з тим, платіжна інструкція в іноземній валюті від 27.10.2025 №73 містять призначення платежу «Prepayment for transport vehicles b у inv. 2823/10/25-2800CHF, 2824/10 /25- 4500CHF dd 17/10/2025.Contract 01/10 dd 01.10.2023».

Тому, твердження відповідача про відсутність посилання на замовлення або рахунок, що не дає змоги ідентифікувати наданий банківський документ з оплатою за оцінюваний товар, є безпідставним.

Щодо посилання відповідача на те, що відповідно до контракту від 01.10.2023 №01/10 продаж здійснює фірма ANGEL TRADE GROUP GMBH, в той же час, згідно з наданими до митного оформлення свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 12.05.2020 №683.825.694 попереднім власником оцінюваного транспортного засобу є POST CH AG Flottenmanagement, а також те, що митної декларації країни відправлення від 17.10.2025 № 25CH10EXZRS9V3YLN9 відсутня інформація щодо документів, відповідно до яких здійснюється поставка транспортного засобу, а саме: не зазначено номер і дату рахунка-фактури та/або контракту, то суд зазначає, що згідно частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, обмінюватися інформацією, що стосується митної вартості товарів, в електронній формі у форматі міжнародних стандартів обміну електронною інформацією з митними органами іноземних держав із використанням інформаційних технологій, за умови дотримання вимог щодо її конфіденційності.

Також, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).

Водночас, суду не надано доказів, що відповідач здійснював обмін інформацією, що стосується митної вартості товарів з митними органами іноземних держав та отримав підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Суд зазначає, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Також, суд звертає увагу, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно положень статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

В обґрунтування правомірності прийнятого рішення про коригування митної вартості відповідач зазначає, що проводив консультації з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у митного органу, визначення основи вартості та обміну наявною інформацією щодо застосування другорядного методу визначення митної вартості.

Однак, доводи Чернігівської митниці про проведення консультацій є необґрунтованими, оскільки право вимоги документів, передбачене у частині третій статті 53 Митного кодексу України, не може вважатися частиною процедури консультацій, передбачених частиною четвертою статті 57 Митного кодексу України.

Таким чином, вимога Чернігівської митниці про надання декларантом додаткових документів з посиланням на частину третю статті 53 Митного кодексу України не може свідчити про проведення процедури консультацій при митному оформленні товарів, оскільки вони врегульовані різними нормами Митного кодексу України, які передбачають вчинення сторонами різного роду дій: надання документів в одному випадку та обмін інформацією в іншому.

Отже, відповідачем не дотримано процедури при обранні методу визначення митної вартості товару, що є порушенням прав декларанта.

Згідно частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Водночас, судом не встановлено, а відповідачем не зазначено конкретних обставин, що стали підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу відповідачем не спростовано.

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Наслідком таких протиправних дій є безпідставне, в порушення статті 58 Митного кодексу України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням другорядного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стосовно інших посилань відповідача, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA102000/2025/000037/2 від 27.10.2025 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску (пропуску) товарів UA102020/2025/000084 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-АНГЕЛ ЛТД" підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-АНГЕЛ ЛТД" підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-АНГЕЛ ЛТД" (вул. Кільцева, 17, м. Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14007, РНОКПП 44201630) до Чернігівської митниці (просп. Перемоги, 6, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14017, код ЄДРПОУ 43985581) про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA102000/2025/000037/2 від 27.10.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску (пропуску) товарів UA102020/2025/000084.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-АНГЕЛ ЛТД" судові витрати в розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30.06.2026.

Суддя Наталія БАРГАМІНА