Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №372/694/26 — Миронівський районний суд Київської області

Суд: Миронівський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 29 червня 2026 р.

Справа: №372/694/26

Суддя: Геліч Т. В.

30.06.2026 Єдиний унікальний № 372/694/26 провадження № 2/371/1106/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Геліч Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В :

До Миронівського районного суду Київської області від Обухівського районного суду Київської області надійшла вищевказана справа для розгляду.

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 02.07.2022 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Шлюб був зареєстрований Обухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ), про що складено відповідний актовий запис №254 та видано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 (а.с.12).

Від спільного подружнього життя з відповідачкою, мають неповнолітню дитину- доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданого 06.02.2026 року Обухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ) (а.с.11).

Позивач зазначив, що спільне життя з відповідачкою не склалося, через різні погляди на життя, між сторонами втрачено почуття любові та взаєморозуміння, поваги і підтримки. За вказаних обставин, сторони припинили подружні відносини, однією сім`єю не проживають, спільне господарство не ведуть, шлюбні відносини не підтримують, кожен з них живе окремим життям та власними інтересами, що, наразі, суперечить їх спільним інтересам. Сенсу підтримувати подружні відносини немає, оскільки їх сумісне проживання остаточно припинено. Позивач зазначає, що спір з приводу утримання дитини та поділу майна з відповідачкою врегульований у позасудовому порядку. Позивач, сумісно з відповідачкою, в подальшому, проживати не бажає.

Згідно ухвали Обухівського районного суду Київської області від 18.02.2026 року, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 16.04.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику)сторін.

Як вбачається в повідомленні про вручення поштового відправлення, відповідач ухвалу суду про відкриття провадження у справі разом з додатками отримав 20.05.2026 року, що підтверджується датою у поштовому повідомленні. В установлений судом строк письмовий відзив проти позову з посиланням на докази, якими він обґрунтовується, до суду не надав.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши письмові докази у справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони з 02.07.2022 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Обухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ), про що складено відповідний актовий запис №254.

Позивач має стійке волевиявлення, спрямоване на припинення сімейних відносин та розірвання шлюбу.

Причиною розладу в сім`ї стало те, що сторони мають різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Позивач вважає, що подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, оскільки ведення спільного господарства та підтримання шлюбних стосунків фактично припинено.

Судом встановлено, що розлад в сім`ї позивача носить не тимчасовий, а тривалий характер.

Подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу неможливе і суперечить інтересам сторін, оскільки відносини, які склалися між подружжям, суперечать інтересам позивача.

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції", і є частиною національного законодавства України.

Згідно із ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Згідно ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Оскільки у суду склалася достатня переконаність у тому, що подальше спільне життя подружжя неможливе, що позивач, який наполягає на розлученні, має стійке волевиявлення до розірвання шлюбу, а також, що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам позивача, що має істотне значення, то суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати, пов`язані з витребуванням доказів та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно із квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 3196-5280-2542-2329 від 07.02.2026 позивачем, при зверненні з даною позовною заявою, сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору 1331,20 грн.

На підставі ст.ст. 24, 56, 105, 112, 115 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстрований 02.07.2022 року Обухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ), актовий запис №254.

Після розірвання шлюбу відповідачу залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна грн.) 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з його дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_1 ).

Відповідачка: ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_2 )

Повне судове рішення складене 30.06.2026.

Суддя Тетяна ГЕЛІЧ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua