Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №367/2797/25 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/2797/25

Провадження №2-а/367/18/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

23 квітня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Кухленка Д.С.,

при секретарі Шаповал О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь адміністративну справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження громадянина, під час мобілізації, на особливий період права керування транспортним засобом та тимчасове вилучення посвідчення водія,-

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київської області звернувся ІНФОРМАЦІЯ_2 з позовною заявою до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження громадянина, під час мобілізації, на особливий період права керування транспортним засобом та тимчасове вилучення посвідчення водія.

В обґрунтування позовних вимоги зазначив, що військовозобов`язаний, ОСОБА_1 , 25.11.2024 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці ГШ ЗС України № НОМЕР_1 , яка була надіслана йому на адресу: АДРЕСА_1 , рекомендованим повідомленням. На розшук військовозобов`язаного ОСОБА_1 , за місцем реєстрації та обліку останнього, було направлено звернення до начальника відділу поліції №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області. В розшуку по базах даних «Оберіг» та «Армор», військовозобов`язаний ОСОБА_1 , знаходиться з 05.12.2024 року. Своїми діями військовозобов`язаний ОСОБА_1 порушив законодавство України.

На підставі зазначеного просили у відповідності до ч. 4 ст. 27 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію з приводу тимчасового обмеження громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) у праві керування транспортним засобом під час мобілізації – на строк до виконання або відкликання такої вимоги вилучити водійське посвідчення у військовозобов`язаного.

Ухвалою Ірпінської мського суду Київської області від 17 березня 2025 року позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження громадянина, під час мобілізації, на особливий період права керування транспортним засобом та тимчасове вилучення посвідчення водія, було залишено без руху, оскільки не відповідала вимогам викладених без додержання вимог, встановлених ст.160, 161 КАС України.

29.04.2025 року представник позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 – Чемерис С.В. подав заяву про уточнення позовних вимог в якій усунули недоліки зазначені в ухвалі від 17.03.2025 року. Крім того уточнили зміст позовних вимог, та просили застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, на строк до виконання або відкликання Вимоги №1 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою Ірпінського міського суду від 08.05.2025 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

У судове засідання позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не відомі.

У судове засідання представник відповідача Тюнін Леонід Миколайович не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча про відкриття провадження у справі був повідомлений у відповідності до положень КАС України. У зв`язку із зазначеним, суд, керуючись положеннями частини 6 статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що визначено ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд установив таке.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 6 ст. 162 КАС України.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з п.1 ч. 1ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За нормою п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Рішення відповідача - постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 08.11.2024 року військовозобов`язаному ОСОБА_1 за адресою його місця проживання - АДРЕСА_1 , було направлено повістку №1068053, з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_6 25.11.2024 року о 14-00 год.

Згідно Рапорту начальника сектору превенції відділення поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, встановлено, що 24.01.2025 року було здійснено перевірку особи яка ухиляється від військової служби, а саме: ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Зі слів сусідів останній не проживає. Таким чином здійснити адміністративне затримання та доставити ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 органами та підрозділами, що входять до системи поліції не виявилося можливим.

Також встановлено, що ОСОБА_1 , було направлено Вимогу №1 про виконання обов`язків військовозобов`язаної особи, передбачених ч.ч.1, 2, 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09-00 год. 30.01.2025 року.

Згідно з приписами ч.2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено проведення в Україні загальної мобілізації.

У відповідності до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до абз. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року, додатком 2 до якого є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до положень підпункту 2 пункту 1 Правил призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні зокрема прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі отримання письмової відповіді про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки його керівник протягом п`яти днів з дня отримання такої відповіді надсилає такому громадянину в паперовій формі засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, місця проживання чи перебування вимогу про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом, форма та зміст вимоги визначаються Міністерством оборони України.

Згідно ч. 4 ст. 27 вказаного Закону, у разі якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги не виконав у ній обов`язку (обов`язків), територіальний центр комплектування та соціальної зазначеного підтримки звертається до суду в порядку, встановленому законом, з приводу тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортним засобом під час мобілізації - на строк до виконання або відкликання такої вимоги.

У відповідності до ч.3 ст.27 цього Закону, днем вручення вимоги є: 1)день вручення вимоги під розписку засобами поштового зв`язку; 2)день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси.

Порядок тимчасового обмеження громадян у праві керування транспортним засобом під час мобілізації встановлений ст. 283-2 КАС України, згідно з положеннями частин першої, другої якої у разі невиконання громадянином України у строки, встановлені Законом, вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду із позовною заявою про застосування судом тимчасового обмеження такої особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації. Позов подається до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня виникнення підстав, що дають територіальному центру комплектування та соціальної підтримки право на пред`явлення позовних вимог відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до правил ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

Згідно з ч.8 ст.283-2 КАС України, суд відмовляє у задоволенні заявлених позивачем вимог у разі, якщо позивач не доведе існування обставин та вжиття заходів, передбачених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: 1) невиконання особою під час мобілізації обов`язків, передбачених частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1КодексуУкраїни про адміністративні правопорушення; 2)неможливість здійснити адміністративне затримання та доставити таку особу до територіального центру комплектування та соціальної підтримки органами та підрозділами, що входять до системи поліції; 3)вручення такій особі вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом відповідно; 4) невиконання такою особою зазначеного у вимозі обов`язку (обов`язків).

Як встановлено з матеріалів справи, на виконання приписів абз. 2 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», позивачем складено вимогу № 1 про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом, якими відповідача викликано для виконання обов`язків, передбачених ч. 1, 3 ст. 22 вказаного Закону, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які надіслані відповідачу засобами поштового зв`язку з внутрішнім описом за місцем його проживання. В свою чергу встановлено, що особа за адресою, на яку направлено вимогу, не проживає.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем не в повному обсязі доведено не виконання відповідачем обов`язків, передбачених ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та, керуючись ст.27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.ст. 12, 19-20, ч.1 ст.77, ч. 4 ст.229, ст.ст. 244-246, 250, 255, 283-2 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні позову ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження громадянина, під час мобілізації, на особливий період права керування транспортним засобом та тимчасове вилучення посвідчення водія - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: Д.С. Кухленко