Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №362/4994/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/4994/26

Провадження 3/362/1598/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.06.2026 року м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, жителька АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 184 КУпАП

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 965434 від 16.04.2026, 10.04.2026 близько 09:00 год. у АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов`язків відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України щодо свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вчиняє у школі систематичні хуліганські дії.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною 1 статті 184 КУпАП.

У судовому засідання ОСОБА_1 пояснила суду, що її син, учень першого класу, є дитиною з особливими освітніми потребами, а тому потребує особливого ставлення з боку педагогів. Пояснила, що хоч він і схильний до імпульсивних вчинків, однак зовсім неагресивний і проявляє дружелюбність до оточуючих. На даний час син систематично займається з психологом і фахівець рекомендує йому перебувати у соціумі. Пояснила, що насправді конфлікт виник через бажання окремих батьків однокласників сина, щоб її дитину перевели на індивідуальне навчання, однак такої змоги не має, так як працює повний робочий день в критично важливій інфраструктурі з забезпечення військовослужбовців структур сектору оборони України. Вказала, що її чоловік зник безвісті під час виконання бойових завдань з захисту територіальної цілісності України, що негативно вплинуло на психологічний стан дитини і викликало його емоційний стрес. Вважає, що поведінка сина у школі спровокована сторонніми особами, оскільки вдома дитина спокійна, нормально спілкується з сусідськими дітьми.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Гейда К.Ю. (діє на підставі ордеру серія АІ № 2236317 та договору № 6/2026 від 19.06.2026) просила суд звернути увагу на консультативні висновки психолога, де наведені рекомендації щодо організації дозвілля та навчання дитини, її перебування у соціумі. Вказала, що у жодному документі відсутні рекомендації щодо необхідності переведення дитини на індивідуальну форму навчання. Зауважила, що 17.04.2026 відповідною комісією було обстежено умови проживання дитини, де вказано про те, що дитину забезпечено усіма належними умовами проживання. Просила суд закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 добросовісно виконує обов`язки щодо виховання сина.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника, суд встановив таке.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до частини 1 статті 184 КУпАП передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Ухилення від виконання батьківських обов`язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно з положеннями статті 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти, зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо. Хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними медичними висновками. Як експлуатацію дитини слід розглядати залучення її до непосильної праці, до заняття проституцією, злочинною діяльністю або примушування до жебракування.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Тобто, у протоколі про адміністративне правопорушення за вказаною статтею має бути вказано які саме нормативні акти порушено і якими конкретно діями особи. Відсутність чіткої вказівки на нормативний акт, який порушено та які саме дії вчинено (не вчинено), свідчить про неконкретність звинувачення особи.

Так, до протоколу про адміністративне правопорушення було долучено і досліджено судом письмові пояснення ОСОБА_1 , копії колективних звернень батьків учнів 1-Г класу Глевахівського академічного ліцею Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області, лист-відповідь директора Глевахівського академічного ліцею Глеівахівсьої селищної ради Фастівського району Київської області від 27.02.2026, копії письмових заяв ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 .

У ході судового розгляду також встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є учнем 1-Г класу Глевахівського академічного ліцею Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області.

Батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 17.01.2024.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 час від часу проходить огляд у дитячого психолога, який надає подальші рекомендації.

ОСОБА_1 пояснила суду, що її син проходить психологічну терапію, що підтверджується рядом платіжних документів про сплату консультації.

З акта обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , від 17.04.2026 вбачається, що квартира обладнана всіма необхідними побутовими приладами та меблями, для дитини є окрема кімната, обладнана всім необхідним для відпочинку та розвитку. Стосунки у сім`ї доброзичливі, підтримуючі.

Факт перебування ОСОБА_1 на посаді інженера-технолога у ПАТ «Астра Люкс» (підприємство працює у критично важливій інфраструктурі з забезпечення військовослужбовців структур сектору оборони України) з 05.01.2027 по теперішній час на умовах повного робочого дня підтверджується довідкою № 294 від 26.06.2026.

Зі сповіщення сім`ї № 81 від 11.03.2025 вбачається, що чоловік ОСОБА_1 – ОСОБА_8 10.02.2025 зник безвісти під час виконання бойових завдань з захисту територіальної цілісності України в районі населеного пункту Піщане Покровського району Донецької області.

Суд констатує, що у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення, реквізити якого наведено вище, не зазначено у чому конкретно полягає з її боку ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України щодо малолітнього сина ОСОБА_2 , а сама лише констатація у протоколі факту вчинення малолітньою особою певних протиправних дій не може бути підставою для висновку про ухилення батьків від виконання їх обов`язків по вихованню дитини.

Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

У силу статті 19 Конституції України посадова особа органу державної влади зобов`язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами статті 7 КУпAП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з aдміністративним прaвопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про aдміністративні прaвопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності, які за аналогією права із кримінальним процесом притаманні і КУпАП, суд не може самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином суд перебере на себе функцію обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Зважаючи на викладене, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до висновку про недоведеність у даному випадку вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, за стандартом доведення «поза розумним сумнівом» і наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 cт. 247 КУпAП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення

Керуючись ст. ст. 247, 283-285, 294 КУпАП, суд

постановив:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП на підставі п 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя В.М. Дорошенко