Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №361/13346/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/13346/25

провадження № 2/361/5201/25

30.06.2026

РІШЕННЯ

(Заочне)

Іменем України

30 червня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Петришин Н.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів,-

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що сторони перебували в шлюбі з 07 липня 2009 року по 18 червня 2024 року. У даному шлюбі у нас народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .На підставі судового наказу Броварського міськрайонного суду Київської області, виданим 15 серпня 2024 року у справі №361/6609/24, з відповідача стягнуто аліменти на утримання двох спільних дітей в розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не більше 10 розмірів прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку та не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дати подання заяви, тобто з 08 липня 2024 року і до досягнення старшою дитиною повноліття. 29.08.2024 державним виконавцем Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження №75860422,з примусового виконання вищевказаного судового наказу. Згідно розрахунку заборгованості головного державного виконавця Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лобко О., за вищевказаним судовим наказом №361/6609/24 від 15.08.2024, станом на 01.11.2025, відповідач має заборгованість по аліментам суму в розмірі 42011,64 грн, період стягнення аліментів липень 2024 року – жовтень 2025 року включно.

З вищезазначених підстав, ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з вересня 2024 року по вересень 2025 року включно у розмірі 36514 грн. 52 коп. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правову допомогу.

Заяви, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також, у вказаній ухвалі відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.

18 лютого 2026 року відповідач ОСОБА_2 особисто отримала копію ухвали про відкриття провадження у справі, однак відзиву чи заперечень до суду не подала.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Позивачем до суду додаткових заяв, пояснень подано не було, відповідачем не використано право подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалює у справі заочне рішення.

Обставини справи, що встановлені судом

За змістом рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 травня 2024 року у справі № 361/9996/23, 07 липня 2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб у виконкомі Требухівської сільської ради Броварського району Київської області, про що складений актовий запис №08.

Вищевказаним рішенням суду від 09.05.2024 шлюб між сторонами розірвано, дружині відновлено дошлюбне прізвище – « ОСОБА_6 ».

Згідно копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , виданих повторно, у сторін у шлюбі народилося двоє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

12 липня 2024 року Броварським міськрайонним судом Київської області видано судовий наказ у справі № 361/6609/24, відповідно до якого вирішено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) боржника, щомісячно, але не більше 10 розмірів прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку та не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дати подання заяви, тобто з 08 липня 2024 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.

З матеріалів справи встановлено, що у Броварському відділі державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 75860422 з примусового виконання вищевказаного судового наказу Броварського міськрайонного суду Київської області № 361/6609/24.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеному головним державним виконавцем Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Оксаною Лобко, відповідач ОСОБА_5 станом на 01.11.2025 має борг зі сплати аліментів на утримання дітей у розмірі 42011,64 гривень, що утворився за період з липня 2024 року по жовтень 2025 року.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

У ч. 1 ст. 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За змістом ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У Постанові Пленуму ВСУ №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» закріплено, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Частиною 1 статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця. Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки. Зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, а тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч.1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів, суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - вирахувати розмір пені, виходячи з суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен з прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Такий висновок суду повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25 квітня 2018 року, провадження №14-37цс18.

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-X11) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту і турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Враховуючи правову природу пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов`язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилося стягнення аліментів.

При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувалися.

Отже, неустойка (пеня) за один місяць рахується наступним чином: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість, а загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц, провадження № 14-37 цс 18, пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: ?p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+……….(An?1%?Qn), де: ?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

На підтвердження розміру заявлених вимог, позивачем надано розрахунок пені за прострочення сплати аліментів згідно судового наказу Броварського міськрайонного суду Київської області від 12.07.2024 у справі № 361/6609/24, відповідно до якого неустойка (пеня) за несвоєчасну сплату аліментів за період з липня 2024 року по вересень 2025 року на суму 36514,52 гривень.

Приписами ч.1 ст.196 СК України встановлено, що максимальний розмір пені обмежується 100 % розміру заборгованості зі сплати аліментів.

З огляду на викладені обставини, та враховуючи те, що у відповідача за період з вересня 2024 року по вересень 2025 року рахується заборгованість по сплаті аліментів, а будь-які докази, які б свідчили, що дана заборгованість утворилася з незалежних від відповідача причин, у матеріалах справи відсутні, а також те, що відповідач жодних заперечень щодо позову до суду не надала, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи ті обставини, що позивач звільнена від сплати судового збору, стягненню із відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

На підставі викладеного, та керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст. ст. 141, 180, 181, 182, 184, 191, 196 СК України, ст. ст. 206, 263-265, 273, 280-283, 354 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 36 514 (тридцять шість тисяч п`ятсот чотирнадцять) гривень 52 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП – НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Наталія ПЕТРИШИН