Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №357/11024/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11024/26

3/357/3471/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.06.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , пенсіонерки, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , за ч.3 ст.154 КУпАП,-

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 853110 від 16.06.2026 року: 08.06.2026 о 20:20 год. в АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 здійснила вигул своєї собаки, під час якої остання вкусила собаку ОСОБА_2 , внаслідок чого остання отримала травму.

Таким чином ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.3 ст.154 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй правопорушення, визнала та підтвердила суду, що того дня вона вигулювала власного собаку породи «Німецька вівчарка» на прізвисько ОСОБА_3 по вулиці Коцюбинського в с. Шкаріка Білоцерківського району Київської області, без намордника та без повідка. ОСОБА_1 зазначила, що дійсно її собака напав на іншого сусідського собаку та покусав його, однак ОСОБА_1 про дані обставини дізнались згодом, оскільки вона безпосередньо не бачила нападу, так як її собака забіг за поворот та там відбувся напад.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що 08.06.2026 близько 20 год. 20 хв. вона гуляла зі своїм чоловіком та їхнім собакою по АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 зазначила, що до них на відстані близько 20 метрів підійшов собака на прізвисько ОСОБА_3 породи «Німецька вівчарка», який належить сусідці, котра проживає неподалік. ОСОБА_2 вказала, що вівчарка була без повідка та намордника, тому ОСОБА_2 попросила ОСОБА_1 , аби вона забрала свого собаку, однак ОСОБА_1 проігнорувала вказане прохання та вказала, що її собака лише понюхає собаку ОСОБА_2 , однак собака ОСОБА_1 різко напав на собаку ОСОБА_2 та почав її кусати та рвати, тому чоловік ОСОБА_2 почав відтягувати їхнього собаку, проте не міг цього зробити, оскільки вівчарка нападала знову. На крики ОСОБА_2 та її чоловіка, а також на писк їхнього собаки повиходили сусіди, проте вони боялись наближатись до вівчарки аби допомогти. Згодом чоловіку ОСОБА_2 вдалось забрати свого собаку та вони одразу поїхали до ветеринарної клініки, оскільки вівчарка вирвала їхньому собаці шматок шкіри, при цьому ОСОБА_1 забрала свого собаку та спокійно пішла додому. Також ОСОБА_2 викликала працівників поліції. ОСОБА_2 також вказала, що вона особисто та інші сусіди неодноразово робили зауваження ОСОБА_1 , з приводу вигулу її вівчарки без повідка та намордника, проте остання ігнорує прохання мешканців вулиці.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також дослідивши докази наявні в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 853110 від 16.06.2026 року, роздруківку електронного рапорта від 08.06.2026, заяву ОСОБА_2 від 08.06.2026, письмові пояснення ОСОБА_1 від 16.06.2026, письмові пояснення ОСОБА_4 , письмові пояснення ОСОБА_5 від 16.06.2026, заяву ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 06.06.2026, заяву ОСОБА_8 , заяву ОСОБА_9 , копії довідок ветеринарної клініки «Прайд», роздруківки фотознімків, копії чеків та розрахункових документів, наявні на оптичному диску фотознімки та відеозаписи, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виходячи з наступних підстав.

Так, суддя зазначає, що у відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вимоги ст. 280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною першою статті 154 КУпАП (ч. 1 ст. 218 КУпАП), а судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною другою статті 154 КУпАП (ст. 221 КУпАП), однак підвідомчість справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною третьою статті 154 КУпАП даним Кодексом не передбачена.

В той же час відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

При цьому, з комплексного та системного аналізу норм Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, які є більш суспільно-небезпечними за своїми наслідками, а також за наявності кваліфікуючих ознак та вищого рівня відповідальності, відноситься до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Крім того, санкція ч.3 ст.154 КУпАП, окрім штрафу, передбачає конфіскацію тварин.

Згідно ст. 41 Конституції України, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.

Враховуючи вищевказане, суддя вважає, що дана справа підвідомча саме суду і розгляд такої справи має проводитися саме судом.

Положення статті 154 КУпАП визначають, що утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях) - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від двадцяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою повторно протягом року, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.

Частиною 1 статті 180 Цивільного кодексу України визначено, що тварини є особливим об`єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» серед іншого регламентовано, що особа, яка супроводжує тварину, зобов`язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною; наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров`я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.

Суддя встановив, що 08.06.2026 о 20:20 год. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 здійснила вигул своєї собаки породи «Німецька вівчарка» у громадському місці без повідка, під час якого остання вкусила собаку ОСОБА_2 , внаслідок чого собака ОСОБА_2 отримала травму, чим ОСОБА_2 було заподіяно шкоди її майну.

Таким чином, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП встановлена та підтверджується наявними у матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказами та поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які вони надали в судовому засіданні.

У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які були безпосередньо досліджені судом, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому в її діях наявний склад вказаного правопорушення.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини та стягнути судовий збір.

Керуючись ст. ст. 23, 24, 27, 33, 34, 35, 40-1, 154, 268, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією тварини.

Собаку породи «Німецька вівчарка» на прізвисько « ОСОБА_3 », яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 – конфіскувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Згідно із статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяО.О. Гребінь