Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №290/641/26 — Романівський районний суд Житомирської області

РОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

Іменем України

290/641/26

3/290/212/26

30 червня 2026 рокуселище Романів

Суддя Романівського районного суду Житомирської області Шакалова Андрія Вікторовича,

за участі: секретаря судового засідання Кліменчук С.В., законного представника ОСОБА_1 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Романів матеріали про адміністративні правопорушення, що надійшли з Відділення поліції № 1 Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,

за частиною 5 статті 121, частиною 6 статті 121, частиною 2 статті 126 та частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Романівського районного суду Житомирської області надійшли матеріали про адміністративні правопорушення відносно неповнолітнього ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП зазначені справи об`єднані в одне провадження.

Згідно з протоколами про адміністративні правопорушення, 13.06.2026 року о 20:55 год у селищі Миропіль по вул. Перемоги Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_2 керував транспортним засобом — скутером марки «FADA» без номерного знака, вчинивши такі порушення: Керував транспортним засобом, не зареєстрованим в установленому законодавством порядку (протокол серії ЕПР1 № 692312), чим порушив вимоги п. 2.9 (в) Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 6 ст. 121 КУпАП. Під час руху не користувався мотошоломом (протокол серії ЕПР1 № 692295), чим порушив вимоги п. 2.3 (г) Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 121 КУпАП. Керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, оскільки посвідчення водія з відповідними категоріями не отримував (протокол серії ЕПР1 № 692319), чим порушив вимоги п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Алкотест-Драгер 6810» та у найближчому медичному закладі відмовився (протокол серії ЕПР1 № 692307), чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_2 провину у вчинених правопорушеннях визнав, щиро розкаявся.

Законний представник неповнолітнього ОСОБА_1 у судовому засіданні просила не застосовувати до сина суворих заходів фінансового характеру та передати його під свій нагляд, зобов`язавшись здійснювати належний контроль за його поведінкою та навчанням.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказовими матеріалами, а саме: даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 692312, № 692295, № 692319, № 692307 від 13.06.2026 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 13.06.2026 року, у якому зафіксовано відмову від тестування; офіційними повідомленнями ГУНП в Житомирській області від 15.06.2026 року про те, що за інформаційним порталом НПУ за гр. ОСОБА_2 посвідчення водія не рахується; відеозаписами з нагрудних камер поліцейських № 857507 та № 857491, якими чітко зафіксовано факт керування транспортним засобом, відсутність мотошолома та процедуру відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одночасно тим самим органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Найбільш сувору санкцію серед інкримінованих норм передбачено частиною 1 статті 130 КУпАП.

Вирішуючи питання про притягнення до відповідальності, суд враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника та ступінь його вини. На момент вчинення протиправних діянь ОСОБА_2 досяг 16-річного віку, але є неповнолітнім (повних 17 років). Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

За загальним правилом, у разі вчинення правопорушень, передбачених статтями 121-127, 130 КУпАП, неповнолітні підлягають відповідальності на загальних підставах. Проте законодавець передбачив дискреційне право суду: з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника, до таких осіб можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_2 є неповнолітнім, офіційно не працевлаштований, самостійного доходу чи майна не має, що об`єктивно унеможливлює самостійну сплату ним значних сум штрафів (зокрема, 17 000 грн за ст. 130 КУпАП). Накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за таких обставин призведе до порушення принципу індивідуалізації юридичної відповідальності, оскільки фінансовий тягар виконавчого провадження фактично буде перекладено на його батьків. Зважаючи на викладене, з метою виховання неповнолітнього в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та безпеки дорожнього руху, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає за доцільне звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності на загальних підставах та застосувати до нього захід впливу, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 24-1 КУпАП, у виді передачі під нагляд батьків, що є достатнім і співмірним виховним заходом.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір сплачується виключно у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки до неповнолітнього застосовується захід впливу, який за своєю правовою природою не є адміністративним стягненням (ст. 24 КУпАП), судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 13, 24-1, 36, 121, 126, 130, 283, 284 КУпАП, суд —

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справи № 290/641/26, 290/642/26, 290/643/26, 290/644/26 про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, присвоївши їм спільний номер 290/641/26

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 121, частиною 6 статті 121, частиною 2 статті 126 та частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності із застосуванням заходу впливу, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 24-1 КУпАП

Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_2 захід впливу, передбачений пунктом 3 частини 1 статті 24-1 КУпАП, у виді передачі його під нагляд матері ОСОБА_1 для здійснення належного виховного впливу та контролю за його поведінкою.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяАндрій ШАКАЛОВ