Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №289/1188/26 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1188/26

Номер провадження 3/289/444/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2026 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С., розглянувши матеріали, що надійшли з ВП №2 (м. Радомишль) Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 06.06.2026 серії ЕПР 1 №685062, 06.06.2026 о 00:03, в с. Верлок, вул. Шкільна водій ОСОБА_1 керував автомобілем VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме характерний запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ, та у найближчому медичному закладі КНП «Радомишльська лікарня» відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

30.06.2026 від захисника Кучерявої Т.А. надійшло клопотання про закриття провадження у справі та заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 має діагноз Енцефалопатія, в зв`язку з цим в той період мав тривожний стан, приймав ліки «Барбовал», який містить невеликий відсоток спирту, та ввечері вирішив поїхати до ставка для покращення самопочуття, повернувшись додому зачиняв ворота і в той момент заїхав екіпаж поліції, і поліцейські розцінили його стан як особи, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Під час спілкування на приватному подвір`ї ОСОБА_1 поліцейські не роз`яснили йому права, передбачені КУпАП та Конституцією України і сказали, що він має право відмовитись від проходження огляду, при цьому направлення на проходження особою огляду в медичному закладі йому не вручалось, тому вважає, що працівниками поліції було допущено ряд порушень, тому справа має бути закрита за відсутності події та складу адмінправопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та зазначив, що від огляду відмовився, бо поліцейський серед іншого йому повідомив, що він може відмовитися від огляду, що він і зробив, розцінивши таку відмову як своє право. Як було пояснено ОСОБА_1 у судовому засіданні, він в той день не вживав спиртні напої, а лише ліки, які мають досить малий вміст алкоголю, та був готовий пройти огляд, однак поліцейські ввели його в оману, не роз`яснивши належним чином йому наслідки відмови.

Захисник Кучерява Т.А. просить суд задовольнити заявлене клопотання про закриття даної справи за відсутності складу адміністративного правопорушення, посилаючись на викладені в клопотання обставини.

Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, судом встановлено наступне.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність.

Суд звертає увагу, що оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та долучення доказів на підтвердження висунутого обвинувачення, належить до компетенції та обов`язку уповноваженої посадової особи, яка склала протокол, та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, а постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

При цьому протокол про адміністративне правопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься, повинна ґрунтуватися на первинних доказах.

До протоколу долучено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, та направлення водія до КНП "Радомишльська лікарня", в яких зазначені виявлені ознаки: запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, з позначками " не проводився", розписки ОСОБА_1 про ознайомлення з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортними засобами, та іншими розписками, рапорт поліцейського, а також долучено відеозаписи.

Суд при прийнятті рішення керується виключно доказами, що додані працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення.

З переглянутого судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що у зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, йому працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, або в медичному закладі, а також працівник поліції повідомив, що "Ви також можете відмовитись" (00:04:08), в подальшому ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, після чого було складено протокол про відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Наведене дає підстави стверджувати про те, що відмовляючись від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 діяв у межах висунутої йому поліцейським вимоги, що не можливо розцінювати як вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суб`єктивна сторона якого характеризується прямим умислом. Відсутність у діях особи суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення указує на відсутніх у його діях складу цього адміністративного правопорушення.

Отже, з урахуванням наведеного, суд звертає увагу на те, що такі дії працівників поліції не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки відеозаписом підтверджуються надані в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 .

Сукупність викладених вище обставин вказує на те, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №685062 від 06.06.2026 обставини щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.5. ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються наявними у справі і наданими суду доказами.

З матеріалів, які додано до протоколу про адміністративне правопорушення, не вбачається дій ОСОБА_1 щодо відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП не доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які б дали можливість констатувати, що його винуватість доведено поза розумним сумнівом, отже суд вважає, що працівниками поліції не доведено факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до частини 3 статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі № 1-135/2018 (5846/17) зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Підсумовуючи викладене, враховуючи наявні докази по справі, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №685062 від 06.06.2026 не підтверджені достатніми, вагомими та беззаперечними доказами по справі, які б свідчили про наявність події, а в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 130, 247, 283, 284 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя Наталія СІРЕНКО

Постанова набирає законної сили ______________ 202__