Вирок від 29 червня 2026 р. у справі №285/3947/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер № 285/3947/26

Провадження № 1-кп/0285/721/26

30 червня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності сторін,

кримінальне провадження №12026065530000106, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.06.2026,

за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Новоград-Волинський Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем, порушив вимоги ст. ст. 3, 21, 28, 68 Конституції України, ст. ст. 6, 11, 49, 130, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Так, 12 квітня 2026 року, близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_2 перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово неприязних відносин, вступив в словесний конфлікт з ОСОБА_3 , в ході якого у ОСОБА_2 виник раптовий кримінально протиправний умисел, направлений на спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 діючи умисно та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, того ж самого дня без відриву в часі ОСОБА_2 підійшов до потерпілого та відразу наніс останньому один удар кулаком правої руки в область носа, в наслідок чого потерпілий ОСОБА_3 впав на землю.

Надалі, ОСОБА_2 без відриву в часі продовжуючи свій кримінально протиправний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , за вказаних обставин наніс потерпілому наступний удар кулаком правої руки в область лівого ока та брови, в результаті чого останній втратив рівновагу та впав на землю.

Після цього ОСОБА_2 , не припиняючи реалізації свого кримінально протиправного умислу, спрямованого на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , перебуваючи поруч із потерпілим, який намагався підвестися із землі, наніс йому ще ногою один удар в область обличчя, внаслідок чого останній втратив рівновагу та впав на землю.

Таким чином своїми умисними діями ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді рани в ділянці брови, які згідно висновку експерта належать до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я та тілесні ушкодження у вигляді синців навколо лівого ока та на спинці носа, які згідно висновку експерта належать до легких тілесних ушкоджень.

В ході досудового розслідування кримінального провадження обвинувачений подав прокурору заяву від 24.06.2026 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту у його відсутності підтверджена захисником ОСОБА_2 - адвокатом ОСОБА_4 .

Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 надійшов до суду 25.06.2026 разом із клопотанням прокурора про його розгляд в спрощеному порядку відповідно до ст.302 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відтак, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ст. 381 КПК України.

Оцінюючи встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 , які виразились в спричиненні умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), суд кваліфікує за ч.2 ст.125 КК України.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При обранні виду і міри покарання обвинуваченому, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком; його характер; особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше; вину у скоєному визнав; на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем військової служби характеризується позитивно, наявність обставини, що пом`якшує покарання, та обставини, які його обтяжують.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити в межах санкції ч.2 ст.125 КК України у вигляді штрафу, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Арешт на майно не накладався.

Витрати на залучення експерта по кримінальному провадженню відсутні.

Речові докази по даному кримінальному провадженні відсутні.

Розмір пропонованої винагороди викривачу відсутній.

Викривачі у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 302, 367, 368 , 381, 382 КПК України, ст. ст.12, 50, 65-67, 125 КК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги на нього через Звягельський міськрайонний суд до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового вироку.

Вирок, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст.381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуюча суддя ОСОБА_1