Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №285/1370/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/1370/26

провадження у справі № 2-а/0285/47/26

30 червня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі :

головуючого судді Коцюби О.М.,

за участю секретаря Лук’янця Н.,

представника позивача Кобриної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом адвоката Кобриної Ніни Володимирівни, що діє в інтересах та від імені ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення-

ВСТАНОВИВ:

09.03.2026 року адвокат Кобрина Н.В. звернулась від імені та в інтересах ОСОБА_1 до суду із зазначеним позовом, у якому посилається на те, що 07.11.2024 року постановою відповідача № 807 ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн. Зазначає, що справа про адміністративні правопорушення розглядались без його участі. Заперечує факт наявності правопорушення. Пройшов усю необхідну процедуру ВЛК та 07.11.2024 року отримав повістку на відправку. Тому просить скасувати постанову № 807 від 07.11.2024 року а провадження у справі закрити. Окрім цього просить поновити строк оскарження постанови, оскільки про її існування стало відомо лише після того як мав отримати пенсію по інвалідності і виявилось, що у нього заблоковані рахунки. Звернувшись до пенсійного фонду стало відомо, що на нього накладено штраф за вказаною постановою. 24.02.2026 року, після ознайомлення із виконавчим провадженням, стало відомо про наявну постанову. Тому вважає, що строк звернення до суду із позовною заявою пропущений з поважних причин і просить його поновити.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позову підтримав.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якій вони заперечують проти позовних вимог та надають відповідні докази про правомірність своєї постанови.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 2 ч.1 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Встановлено, що 07.11.2024 року постановою відповідача начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 807 ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн.

У постанові відповідач послався на те, що ОСОБА_1 у поясненнях зазначив, що не з`явився по повістці у зв`язку із хворобою. Не оспорював допущене правопорушення.

Позивач надав суду докази про те, що він напередодні звертався до лікаря та проходив відповідне медичне обстеження (а.с. 11-18).

Раніше, 30.10.2024 року ОСОБА_1 пройшов ВЛК та визнаний придатний до служби в частинах забезпечення, ТЦК, навчальних центрах, підрозділах логістики тощо (а.с. 7).

07.11.2024 року отримав повістку на відправку (а.с. 6).

Аналізуючи вищевказані докази, суд робить висновок, що сам по собі факт відсутності листка тимчасової непрацездатності не свідчить про відсутність захворювання або неможливість особи перебувати у хворобливому стані. Подані позивачем медичні документи підтверджують його звернення за медичною допомогою напередодні дати виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У сукупності з тим, що після покращення стану здоров`я позивач прибув до ТЦК та СП і пройшов військово-лікарську комісію, такі обставини свідчать про відсутність доказів умисного ухилення від виконання покладеного на нього обов`язку.

Окрім цього, у судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вказані свідки є рідними сестрами позивача. Пояснили, що ОСОБА_1 постійно хворіє. Для них є дивним те, що він взагалі зміг пройти ВЛК та був визнаний придатним. ОСОБА_1 постійно звертається до лікарів про допомогу. Окрім цього, на даний час він є інвалідом І групи та потребує постійного догляду після перенесеного інсульту. Про наявність постанови про притягнення його до відповідальності дізнались лише 24.02.2026 року, після того, як звернулись до Пенсійного фонду про отримання пенсії по інвалідності ОСОБА_1 .

Отже, відповідач, ухвалюючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ха ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не звернув увагу на пояснення ОСОБА_1 про його хворобу, не дав належної оцінки цьому та не врахував, що ОСОБА_1 завершив проходження ВЛК, що виключає його ухилення від призову за мобілізацією.

Ч. 3 ст. 286 КАС України передбачає, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі вищевикладеного позовні вимоги щодо скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 807 від 07.11.2024 року є обґрунтованими.

Окрім цього, позивач просить поновити строк звернення із адміністративним позовом до суду оскільки він пропущений з поважних причин.

Судом досліджено та встановлено, що постанова № 807 від 07.11.2024 року виносилась без участі ОСОБА_1 , позивачу стало відомо про існування вказаної постанови після звернення до Пенсійного фонду з метою отримання пенсії по інвалідності. Отримавши відповідь представник ОСОБА_1 - адвокат Кобрина Н.В. 09.03.2026 року, в межах строку, звернулась до суду з адміністративним позовом. Отже, пропущений строк оскарження постанови про адміністративне правопорушення підлягає поновленню.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 241, 243, 246, 255 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду із адміністративним позовом.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 807 від 07.11.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі закрити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Звягельський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його складання.

Головуючий: О.М. Коцюба