Суд: Житомирський районний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про позбавлення батьківських прав
Дата: 29 червня 2026 р.
Справа: №278/4711/25
Суддя: Буткевич М. І.
Справа № 278/4711/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2026 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Буткевича М.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Житомирської міської ради про позбавлення батьківських прав,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить позбавити відповідачку батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає наступне.
Позивач є батьком неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мати дитини – ОСОБА_2 , наразі змінила особисте життя, перебуває в іншому шлюбі та планує постійно проживати за кордоном.
Вона добровільно передала дитину позивачу, та подала письмову заяву про відмову від батьківських прав.
Мати не заперечує щодо проживання дитини з позивачем, не бере участі у подальшому вихованні, утримані та навчанні дитини і заявила про свою відмову від участі у подальшому житті дитини.
На цей час дитина проживає з позивачем постійно, останній забезпечує її житлом, харчуванням, навчанням, вихованням та медичним обслуговуванням.
Ухвалою суду від 01.10.2025 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в загальному порядку та визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив (а.с. 15).
Копія ухвали про відкриття провадження та копія позовної заяви направлялися відповідачці за зареєстрованим місцем проживання, про що свідчить конверт з поштовим повідомлення, які повернулися на адресу суду із відміткою «адресат відсутній» (а.с. 20, 21).
Відповідачка будучи належним чином повідомлена в судові засідання не з`являлася, заяв по суті позову не подавала.
07.04.2026 року підготовче судове засідання закрито, справу призначено до судового розгляду.
В судове засідання сторони не з`явилися, подавши до суду заяви про розгляд справи без їхньої участі.
За таких обставин та відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до копії свідоцтва про народження, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис № 956. Батьками ОСОБА_3 записані ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с. 4).
Як вбачається з копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 уклали шлюб 22.07.2016 року, після чого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 » (а.с. 5).
У заяві від 23.07.2025 року, засвідченій приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Муревич І.О., ОСОБА_2 не заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).
Згідно характеристики ОСОБА_3 – учня 9-А класу ліцею № 32 м. Житомира, вихованням хлопця займається батько – ОСОБА_1 , який позитивно впливає на розвиток учня, забезпечуючи його всім необхідним для навчально-виховного процесу. Учень виховуються в атмосфері поваги й підтримки. Завдяки активній ролі батька у вихованні дитина формує позитивні риси характеру, проявляє працелюбність, відповідальність і доброзичливість. Батько відповідально ставиться до виховання та навчання дитини, цікавиться успішністю та поведінкою сина. ОСОБА_1 завжди підтримує тісний зв?язок з ліцеєм, класним керівником, відвідує батьківські збори. Мати учня – ОСОБА_2 за період навчання учня в ліцеї № 32 до школи не зверталась, участі у навчанні не брала, батьківські збори не відвідувала (а.с. 34).
Рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради № 382 від 18.03.2026 року затверджено висновок щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_7 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 41).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу Україні (далі - СК) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
В абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що забезпечення найкращих інтересів дитини це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.
Ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно з частинами першою-четвертою ст. 150 СК батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Відповідно до ст. 165 СК право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК, в якій визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо: 1) вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Верховний Суд зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним. Відповідна правова позиція зазначена в постановах Верховного Суду від 29.09.2021 року по справі № 459/3411/17, провадження № 61-10531св21 та від 08.12.2021 року по справі № 311/563/20, провадження № 61-14656св21.
Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.
Водночас, саме на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Приписами ч. 1 ст. 89 ЦПК визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторона позивача посилалася як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.
Суд наголошує, що застосовуваний захід не є безстроковим і відповідач має право у випадку зміни своєї поведінки на поновлення батьківських прав в порядку, передбаченому статтею 169 СК.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
На підставі статті 141 ЦПК, враховуючи вимоги п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 263-265, 268, 282, 284 ЦПК, суд
у х в а л и в:
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя М.І.Буткевич
Оригінал: reyestr.court.gov.ua