Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №274/4428/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа 274/4428/26

Провадження: 3/0274/911/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

29.06.2026 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Хоцька Л.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хмельове Бердичівського району Житомирської області, одруженого, який має одну неповнолітню дитину, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №192089, ОСОБА_1 , 14.06.2026 близько 15:30 в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме ображав її та виражався на її адресу нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнав, пояснив, що дійсно мали місце події, викладені в протоколі. На даний час з дружиною помирився.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що дійсно був конфлікт з чоловіком, однак на даний час вони помирились і він пообіцяв, що більше таке не повториться.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд доходить такого висновку.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доводиться:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 14.06.2026. Протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містять виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;

- даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 14.06.2026, згідно якого ОСОБА_2 , будучи завідомо попереджена про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, заявила про вчинення психологічного насильства відносно неї її чоловіком;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо обставин, викладених у протоколі.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП судом враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладених обставин суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, яке за своїм видом і розміром відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 27, 33, 40-1, 245, 251, 280, 283, 284, ч.1 ст. 173-2 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Роз`яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп. в дохід держави.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Л.М. Хоцька